Відкрити головне меню

Зміст

Ідиотизм

Перепрошую за назву і невтриманість щодо теми. ДЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ВІКІПЕДІЇ СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ? ЧОМУ ПОСИЛАННЯ НА НЕЇ ВІДСУТНЄ ХОЧА Б ТУТ? ЧОМУ КОЖЕН РАЗ ПОСИЛАННЯ НА ПРАВОПИС НАДАЮТЬ НА ЗОВНІШНІ РЕСУРСИ? Купа категорій мають назви, які протирічать правопису. Як це доводити іншим, хм, т. зв. "патрульним" типовий приклад швидкоскасувантства.--Avatar6 (обговорення) 02:40, 19 вересня 2017 (UTC)

ВП:МОВА та Вікіпедія:Оформлення/Граматика. Дякую за образи!--くろねこ Обг. 02:47, 19 вересня 2017 (UTC)
Ви не сприймайте за образи. Це - технічне питання. Загалом, після отримання контрольного, лежачи вже дирявим на бетоні, переосмислюеш усі аспекти людського існування. Ось як зараз, слухаючи пропагандо-чмо-Басуріна по радіо (він як тільки для того і створена сутність) просто не знаєш куди подітись від РУСО-ПРОПАГАНДО-ЗМІ, нема інших тут, не вміє Україна так....--20:30, 19 вересня 2017 (UTC)

в/у

ВП:МОВА: це в УКРАЇНСЬКІЙ ВІКІПЕДІЇ СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ? @AlexKozur: це просто знущання, біч..., бо неправописне використання прийменників в/у як в назвах категорій (що первинне), так і в текстах статей скрізь і усюди. Пошук в текстах статей дасть половину всіх статей вікіпедії...--Avatar6 (обговорення)

Ви, мабуть, через конфлікт редагувань видалили частину мого речення. І спілкуйтесь будь-ласка ввічливо. --くろねこ Обг. 03:14, 19 вересня 2017 (UTC)
ввічливо: чому нема посилань-перенаправлень на український правопис: правопис українською, яка не містить вмісту, окрем власного опису, але користувачам потрібен Вміст, а не "Зміст", чому там нема ВМІСТУ? Давайте про ввічливість побазікаемо, коли тисячі не отримають належної інформації--Avatar6 (обговорення) 03:29, 19 вересня 2017 (UTC)
Бо Вікіпедія - не каталог. Щодо у/в, то користувач перейменував якраз відповідно до правопису.--Piramidion 06:13, 19 вересня 2017 (UTC)
цитую далі, щоб ні Вам (нікому) не посилатися на зовнішні ресурси, а відповідати за власні вчинки.--Avatar6 (обговорення) 09:28, 19 вересня 2017 (UTC)

Чергування У—В

  1. В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, _важких для вимови_:

а) між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел; б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами; в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хві подібно: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка); Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга; г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник); Це було...у Києві; До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села.

  1. В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних: /17/

а) між голосними: У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний); Була в Одесі; Прочитала в оголошенні; б) на початку речення перед голосними: В очах його світилась надія; В Антарктиді працюють наукові експедиції; в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хві под.): Пішла в садок вишневий (Шевченко); Люди врозкид розляглися в траві (Гордієнко).

  1. У—В не чергуються:

а) у словах, що вживаються тільки з 'в' або тільки з 'у': вд'а'ча, 'в'клад, вправа, 'в'ступ (і удача, уклад, управа,уступ — з іншими значеннями); взаємини, влада, власний, властивість, вплив _ і т. ін.; увага, ударник, узбережжя, указ, умова, усталення, установа, уява, ... а також у похідних утвореннях: вступнийй, владар, уважність, ударницький, умовний та ін.; б) у власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко, Урал, увертюра, ультиматум, утопія та ін. Примітка. У поезії поряд із звичайною формою Україна іноді вживається Вкраїна.

Ще раз:
важких для вимови
в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хві под.):
де тут "_у_ Німеччині"? sic!

--Avatar6 (обговорення) 09:28, 19 вересня 2017 (UTC)

@Avatar6: Спорт в Німеччині — Ви тут збігу приголосних не бачите? Прийменник йде після голосного? Тут застосовується пункт а) першого правила (тут же приклад зверху - "десь у хлібах"). Правило ж яке Ви наводите, стосується висловів на кшталт "Заводи в Німеччині", де "в" йде після голосного і перед приголосним.--Piramidion 09:34, 19 вересня 2017 (UTC)
"т" і "Н" не є приголосними "важкими для вимови" - ніде ні там ні тут не буде визначення важкі для вимови приголосні. Тож ступор як він є. --Avatar6 (обговорення) 11:06, 19 вересня 2017 (UTC)
Вам чітко виписали пункт правила - У уживається між приголосними. Не робіть з мухи слона. Щодо "важких для вимови" - там неправильно сформулювали, адже немає такого визначення як "приголосний, важкий для вимови" - очевидно, йдеться про важкий для вимови збіг приголосних. "Десь у хлібах" - "сь" і "хл" - це приголосні, важкі для вимови? Ні, це збіг приголосних (сьвхл) був би важким для вимови--Piramidion 11:28, 19 вересня 2017 (UTC)
Так, В уживається У вживається між приголосними.--yakudza 09:43, 19 вересня 2017 (UTC)
@Yakudza: Ви щось наплутали - про "між приголосними" — це 1.а, і там йдеться про У. @Avatar6: припиняйте видаляти чужі репліки.--Piramidion 09:49, 19 вересня 2017 (UTC)
Не те щоб наплутав, помилився коли копіпастив. Виправив. --yakudza 10:43, 19 вересня 2017 (UTC)
Скажіть, що це сон…--くろねこ Обг. 10:55, 19 вересня 2017 (UTC)
чудово розумієте — якщо трапилося — не навмисно.--Avatar6 (обговорення) 11:06, 19 вересня 2017 (UTC)
Ви знову викинули редагування двох користувачів. Наступного разу я таке відкидатиму. Вчіться вирішувати конфлікти редагувань. Зрештою, для цього навіть створили бета-функцію.--Piramidion 11:26, 19 вересня 2017 (UTC)
Ваше право... не розуміти технічних обмежень ПЗ інших користувачів.--Avatar6 (обговорення) 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)

Попередній висновок: українська мова не має однозначно визначеного інституціями нормування української мови правила щодо використання прийменників у/в в словосполученнях (викладене вище правило не має однозначного тлумачення).

Українська Вікіпедія потребує внормування даного аспекту, власними силами або з долученням інституцій нормування української мови. Інакше — шлях до даремного витрачання часу на війни редагувань і перетягування статей в різні словоформи категорій. Сизіфова праця. Хто готовий долучитися до розробки норм української мови??--Avatar6 (обговорення) 11:06, 19 вересня 2017 (UTC)

Це лише Ви не розумієте того правила. Там нема що тлумачити, там все досить однозначно.--Piramidion 11:26, 19 вересня 2017 (UTC)
важкі для вимови приголосні — не муха, не слон, а неоднозначність[, яку Ви НЕ БАЖАЄТЕ ПОМІЧАТИ. Створіть означення — це вирішить неоднозначність тлумачення і зекономить купу спільного часу.--Avatar6 (обговорення) 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)
@Avatar6: У правописі доволі чітко написано, коли який применник вживати, і з правопису очевидно, що між приголосними має вживатися саме у, принаймні інакше інтерпретувати це правило ніяк не можна. Якщо вас цікавить не практична частина (яка висвітлена в правописі), а теоретична частина (тобто чому саме так), то можете подивитися пояснення в Олекси Синявського: s:Норми української літературної мови/§ 15: у — в, і — й тощо. Там, зокрема, написано, що групи з трьох або чотирьох приголосних уже є великими і не притаманними українській мові. Тож очевидно, що група приголосних ртвн є великою, і вона ніяк не виглядає простою для вимови — NickK (обг.) 16:02, 19 вересня 2017 (UTC)
@NickK:Ви самі бачите, що ця Ваша інтерпретація — користувацька інтерпретація, бо для Вас вважаться сполучення цих чотирьох літер "ртвн" сполученням важких для вимови приголосних, це невнормовано вищенаведеним текстом настанови, тобто кожний тлумачить за власною 'ступенню важкості'.--Avatar6 (обговорення) 20:30, 19 вересня 2017 (UTC)
@Avatar6: Уявіть, що там написано не У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: а) між приголосними, а щось таке У вживається для того, щоб задовольнити укладачів правопису: а) між приголосними. Суть та сама: У вживається між приголосними, крапка. Укладачі правопису вирішили, що всі збіги трьох і більше приголосних важкі для вимови. Можете написати статтю до фахового видання з мовознавства, що це правило неправильне, можливо, це матиме вплив на укладачів нової редакції правопису — NickK (обг.) 22:21, 19 вересня 2017 (UTC)

Оскільки в українській мові в може позначати в та ў певні автори системно ігнорують тупі залізобетонні правила радянського правопису й пишуть, наприклад, в нас або В на початку речення перед голосним, використовують прийменник ув тощо. Не розумію навіщо Українській Вікіпедії використовувати збіднений сурогат літературної української й прибивати оце у та в як Ісуса. Мода "ходить строем" притаманна країні на Схід від нас, навіщо тягнути оце й до нас? artem.komisarenko (обговорення) 13:06, 19 вересня 2017 (UTC)

За радянським правописом чергування у/в було рекомендованою нормою, з 1993 року стало обов'язковою. Тобто - це не радянське правило, а сучасне. --yakudza 15:21, 19 вересня 2017 (UTC)
обожнюю поезію, але поетизувати — не в енциклопедії — структурованій електронній базі даних. Це перш за все — онтологія — точна наука про знання і їх класифікація.--Avatar6 (обговорення) 13:30, 19 вересня 2017 (UTC)
@Artem.komisarenko: Особисто мені здається, що тут ефект русифікації саме в інший бік. Російською можна сказати Спорт в Германии, але ніяк не Спорт у Германии, тому в декого спрацьовує рефлекс написати Спорт в Німеччині українською, таким чином відхиляючись від правопису саме в російський бік. А саме чергування очевидно не радянське, його детально обґрунтував ще провідний редактор Харківського правопису Синявський: s:Норми української літературної мови/§ 15: у — в, і — й тощоNickK (обг.) 16:02, 19 вересня 2017 (UTC)
Чергував ще Шевченко (в Україні - на Вкраїні), радянське не чергування, а спроба прибити його цвяхами artem.komisarenko (обговорення) 16:04, 19 вересня 2017 (UTC)
Так в цому дуже велика різниця і від російської і від мов на латинці (романських-германських). Скільки автоперекладів назв категорій нас незадовільнило? Але багатство української створює їй перепони в сфері автоматизації, обробки роботами, автопосилань Вікіпедії, формалізації для вищенаведених мотивів. Саме це й треба зробити саме для цих мотивів. Англійську формалізували через світове поширення, хоча вона не така бідна, як можна сприйняти, в студентстві Шекспіра середньовічного читав. Тобто поширення мови і її формалізація — необхідні синергічні процеси.--Avatar6 (обговорення) 20:30, 19 вересня 2017 (UTC)
Так взагалі українська мова погано автоматизується. Спорт у Німеччині, але Спорт на Кубі. Жах для автоматизації! Все одно місцевий відмінок не автоматизується (Sport + in + Germany = Спорт + в + Німеччина не працює в нас), тож один прийменник уже не змінить ситуації — NickK (обг.) 22:21, 19 вересня 2017 (UTC)

Надавати перевагу чи віддавати перевагу?

Можна натрапити на такі заголовки: «Джентльмени надають перевагу білявкам», «Лікарка надає перевагу морякам». Не кажучи вже про подібні сполучення в тексті статей. Чи відповідають вони мовній нормі? --В.Галушко (обговорення) 16:10, 12 серпня 2017 (UTC)

[1] Правильно віддавати перевагу. Це неправильна калька від «отдавать предпочтение». СУМ--くろねこ Обг. 20:14, 12 серпня 2017 (UTC)
Значить ми мусимо багато виправляти і перейменовувати. Помилка вельми поширена. --В.Галушко (обговорення) 20:51, 12 серпня 2017 (UTC)
1й фільм. --くろねこ Обг. 02:13, 13 серпня 2017 (UTC)
@AlexKozur:, @В.Галушко: СУМ, як бачимо, не дуже перевірявся, тому і «надавати перевагу» там вистачає. --Yakiv Glück 07:29, 16 серпня 2017 (UTC)
Не знаю. Може, припустимо паралельне вживання? --В.Галушко (обговорення) 18:39, 16 серпня 2017 (UTC)
Я в словниках і інші помилки зустрічав, але ця вже дуже поширена виходить. Можливо, якась із версій більш «нормативна», але ботом виправляти все на один лад точно не можна. imho, хай в статтях все лишається як є. --Yakiv Glück 23:34, 16 серпня 2017 (UTC)
Віддавати (віддати) перевагу кому, чому — визнавати кого-, що-небудь кращим порівняно з іншими. СУМ-11 --ЮеАртеміс (обговорення) 10:11, 1 жовтня 2017 (UTC)
"Надавати" чи "віддавати" - обидва вирази є прямим перекладом російського канцеляризму "отдавать предпочтение". А що як без нього? _ "Джентельмени полюбляють білявок", "Лікарка воліє моряків", "воліє мати діло з моряком", "воліє мати справу" "їй більше любляться моряки" "джентельменам до душі білявки" "у лікарки лежить душа до моряків...", ...до вподоби, ...до шмиги, ...до смаку, ...серце лежить, ...припадає, ...подобається, те ще чимало "неканцелярських" зворотів. Зрештою, можна зазирнути до тезауруса. В чім проблема? Один дуже подібний фільм називався - "en:Some like it hot..." - набагато більш "хльосткий" вираз, аніж якесь "предпочтение". А переклад дуже збиває з тону - "У джазі лише дівчата..." Біда, що за Союзу української мови в кіно практично не було, як і не було сексу, трансвеститів, стриптизу, все було пісне-прісне, і "смачні" назви завжди перекладали на канцелярську нудотину. Але зараз, на жаль, це вже як грудку кидати навздогін - фільм 50-х ніхто дублювати не буде. Шкода. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:49, 26 грудня 2017 (UTC)
Чому? Можливо хтось колись схоче перекласти. Таке іноді трапляється, але у нашій країні вірогідність для цього дуже маленька, на жаль. :с--くろねこ Обг. 05:59, 26 грудня 2017 (UTC)
Я й кажу, втрачений культурний пласт. Двадцять разів "Чотири танкісти", тридцять "17 мгновений" і сорок "С льогкім паром". Скільки всього можна було подивитись замість цього! Mykola Swarnyk (обговорення) 06:18, 26 грудня 2017 (UTC)

Французьке жіноче ім'я Florence

Вітаю! Підкажіть, будь ласка, як все-таки правильно передається українською французьке жіноче ім'я Florence - Флоренс чи Флоранс. Бо, як бачу у нас є статті і з тим (Флоранс Лепрон, Флоранс Баверель-Робер), і з іншим перекладом (Флоренс Форесті). У нас є Список французьких імен, де вказано Флоранс, і мабуть це правильно, але сама стаття не перевірена, тож немає впевненості у точності та правильності перекладу всіх імен з цього списку, бо єдине посилання у статті-списку — на російськомовне джерело, що є дивним у списку імен українською--Leon Nef обг 06:53, 25 вересня 2017 (UTC)

Вимовляється через А: /flɔ.ʁɑ̃s/. Не знаю, чи традиція зберігає орфографічне Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 29 вересня 2017 (UTC)

Португальська

  • Привіт, товариство! У нас є правила передачі португальських назв?
  • Як писати португальські [ɲɐ] і [ʎɐ]? Як (1) -ня і -ля, чи (2) -нья і -лья? Бо на слух вони звучать як (1). Може є якась традиція?
  • Як писати — Іданья-а-Нова чи Іданя-а-Нова, Ковільян чи Ковілян? Хто що думає! Дякую!

Рід слів, що написані іншою мовою

Який рід потрібно вживати у наступних реченнях (приклад): "Автомобіль Škoda добре відомий в Україні, він славиться своєю надійністю і якістю". Тут все однозначно - слово "він" відноситься до слова "автомобіль" і має такий же самий чоловічий рід. Інша фраза: "Автомобіль Škoda добре відомий в Україні, зокрема Škoda Octavia отримала приз на конкурсі...". Тут має бути "отримала" чи "отримав"? Який рід потрібно вживати до слів, написаних іншою мовою? Такий же, як і в оригінальній мові, чи відповідно до звучання цього слова на укр.мові? Дякую. --Estabiano (обговорення) 16:07, 28 вересня 2017 (UTC)

В розмовному мовленні рід визначається відміною. Шкода вона. Проте офіційний стиль узгоджує рід з «пропущеним» словом — загальною назвою об'єкта. Наприклад, тому Windows вона — бо операційна система.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:45, 29 вересня 2017 (UTC)

Відмінювання -єво

Чи виходить з цього, що відмінюються всі слов'янські назви на -о? Серце СараєвоСерце Сараєва?--ЮеАртеміс (обговорення) 05:51, 5 жовтня 2017 (UTC)

5. Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника, відмінюються лише в другій частині: Баден-Баден — Баден-Бадена, у Баден-Бадені; Орєхово-Зуєво — Орєхово-Зуєва, в Орєхово-Зуєві; Івано-Франківськ — Івано-Франківська, в Івано-Франківську. Але: Конча-Заспа — Кончі-Заспи, у Кончі-Заспі; Пуща-Водиця — Пущі-Водиці, у Пущі-Водиці.

...

7. Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на е (є), і (ї), о, у (ю): Рамбуйє, Туапсе, Улан-Уде, Фіуме; Капрі, Порт-Луї, Поті, Тбілісі, Уссурі, Фукуї; Бордо, Глазго, Марокко, По, Сант-Яго; Баку, Бештау, Катманду, Кюсю. Так само не відмінюються й деякі назви на -а, як Нікарагуа.

§ 112. Відмінювання географічних назв

@UeArtemis: Не знаю щодо всіх, а Сараєво точно відмінюється: в усіх словниках у родовому відмінку йде закінчення -а, та й у нас є Категорія:Уродженці Сараєва та подібні. Перейменовую цю статтю — NickK (обг.) 14:50, 12 листопада 2017 (UTC)
Дякую.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:03, 12 листопада 2017 (UTC)

Китайські назви

Як до сих пір ніде не знайшла правил записування китайских назв в українській мові. Помітила, деякі інші користувачі також помітили, що в російській використовується Система Палладія, але як на мене то ця система зводить хіба з толку, тому що то як ми напишемо назву за системою, а то як воно звучить насправді дуже відрізняється.

Я пропоную писати китайські назви так як вони звучать, тому що це дуже зручно для: 1. осіб, які нею володіють (пишеш як вимовляєш, не треба постійно кудись заглядати і "тормозити" зі створенням статей) 2. осіб, які старають вивчати китайську мову (будуть знати як правильно вимовляти слова)

Дуже цікаво пізнати думку інших вікіпедистів.--Truefair (обговорення) 09:41, 11 жовтня 2017 (UTC)

  • Зараз у нас фактично діє система Палладія, пристосована Кірносовою. @Truefair: Ваша пропозиція могла б спрацювати, якби в українській і китайській були однакові звуки. Так же цікавить, як ви пропонуєте передавати звуки, яких нема в українській мові, зокрема, носовий /ŋ/, ясенно-твердопіднебінні /ɕ/, /t͡ɕ/, ретрофлексні /ʂ/, /ʈ͡ʂ/ або придихові /pʰ/, /kʰ/, /t͡sʰ/ тощо. В українській мові відповідні звуки відсутні, тож яку українську літеру ми б не поставили, це все одно не допоможе правильно вимовляти. Будь-яка заміна на інший звук фактично означає створення нової, альтернативної системи, а це вже оригінальне дослідженняNickK (обг.) 12:47, 11 жовтня 2017 (UTC)
це не буде оригінальне дослідження якщо є україномовна система, яка широко використовується. Я не знаю чи є такі системи. І згідно правил, ми можемо використовувати у цьому випадку лише ВП:МОВА. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 22:48, 11 жовтня 2017 (UTC)
  • З того що я бачив у літературі, система, яку використовують українські синологи, — це попівська «російська-радянська-зновуросійська» система Палладія. Вона не офіційна, але найбільш уживана. За фактом. Фактом провінційності української синології, та й взагалі української гуманітаристики. Свого «китайського алфавіту» українські науковці не винайшли (певно, ліньки, та й ноги в них ростуть з радянської школи), тому транскрибують по-старому: з китайської або китайської латинки на російську, з російської на українську (тут є декілька варіантів, скажімо з тими ж г-ґ), і отримують назву. Спосіб ідіотський, але що поробиш. Його навіть посольство КНР в Україні використовує. Тому й виходить у нас якийсь Сунь-цзи (який щось кудись «сує»), хоча ніякого нь в китайській немає (та й сполучення цз дивне)... Одним словом, не до китайців нам. Тут навіть з української мови, за чверть століття української незалежності, досі немає нормального тлумачного словника, що охопив би всю українську лексику від середньовіччя до сьогодення. І це при сучасних технологіях, що в сотні разів полегшують роботу з великими даними...
  • Щодо вікіпедії, то офіційного правила як писати китайські назви немає. Тож пишіть як знаєте. Грубо кажучи, усім байдуже. За великим рахунком, ніхто мови не знає. Але навіть за цих умов, до ваших назв можуть причепитися. Бо адепти секти «свідки Палладія» ніколи не сплять )) --N.Português (обговорення) 02:48, 12 жовтня 2017 (UTC)
    • Ну, пара нь/н для n/ng логічна. Наше вухо так і сприймає. Принаймні англійське ng звучить як "дуже тверде Н".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 12 жовтня 2017 (UTC)
      • Ні, не логічна. Моє вухо не сприймає тверде n як м'яке нь. Стільки не вип'ю. Припиняйте розбивати чужі репліки. Дурна звичка.--N.Português (обговорення) 06:45, 12 жовтня 2017 (UTC)
    @N.Português: Ви, звісно, праві, що система Палладія не бездоганна, а місцями нелогічна. Проблема в тому, що якісної альтернативи їй немає. І Сунь-цзи, до речі, гарний приклад, бо, з одного боку, це ім'я доволі відоме освіченій людині, з іншого боку, має різні варіанти написання. І поряд з беззаперечним домінуванням Палладія-Кірносової єдиним іншим поширеним написанням є транслітерація з піньїня так, наче це англійська: Sun Zi = "Сун Зі" (реферат, публікація і навіть посібник з грифом Міносвіти). А от написання за вимовою, яке пропонує @Truefair:, не є вживаним: 孫武 = "Сун Ці", але якщо погуглити "Сун Ці", то знайдемо тут zh:宋祁 (піньїнь en:Song Qi, Палладій-Кірносова Сун Ці), тут zh:宋慈 (піньїнь en:Song Ci, Палладій-Кірносова Сун Ци), тут 孙琪 (піньїнь fi:Sun Qi, Палладій-Кірносова Сунь Ці), і лише одне джерело на сайті рефератів знаходить Сунь-цзи в написанні "Сун Ці".
    Тож маємо три підсумки. По-перше, Палладій-Кірносова домінують беззаперечно. По-друге, чимало авторів таки відхиляється від Палладія, але в бік безладу, так, що чотири різні людини записані українською однаково. По-третє, фонетична транскрипція суттєво програє не лише Палладію, а й зовсім хибній транслітерації з піньїня через англійську (яка, до речі, трапляється і в нас). Як на мене, Палладій є значно меншим злом за це — NickK (обг.) 09:15, 12 жовтня 2017 (UTC)
    Домінує Палладій. Безсумнівно. Я про це й писав. І чому пояснив (від провінційності). Про пані Кірносову ніхто не навіть не здогадується. Бо несуттєво. Та сама попівська дореволюційна система, тільки під іншим прізвищем. Від Палладія справді відхиляються, але це не безлад. Це пошук. І добре, що він хоч є. Скажімо, читав нову книгу, а там Сунь-дзи (краще ніж цзи, але знову хтось кудись щось «сує»). Гадаю, боятися треба не безладу-руху-життя, що наближує до істини, а тієї системи-сталості-сметрі, що під виглядом порядку нехтує істиною. А істинна проста — у китайців немає ніяких нь і т.п. Пригадується, як всі сміються над китайцями, коли чують «сунь-ххх-в-чай»; а насправді ж то над собою сміються, над Палладіями та Кірносовами (хай вибачать мені ці чудові люди), бо немає у китайській мякого n та інших буквосполучень, які ті повигадували. Тому, що гірше Палладій чи інші системи, важко сказати. Як на мене, перше точно безнадійно застаріле (та ще й з-за «поребріка»). --N.Português (обговорення) 04:00, 13 жовтня 2017 (UTC)
    @NickK: щодо згаданого Вами Сун Ці як Ви так його назвали. 孫武 - це не є ієрогліф до Сун Дзи, тільки Сун Ву (його ім'я при народженні), але це меньше з тим. 孫- вимовляється як Сун, 宋祁 (Song Qi - Сонг Ці), 宋慈 (Song Ci -Сонг Ци) я думаю що різниця все ж таки є між ними, якщо взяти то, як звучать вони висказані китайцями, а пишуться в нашій транслітерації, де як самі Ви помітили все це якби звучить так само. Мені реально шкода, що в нас є багато звуків які можна передати правильно, або більш меньш правильно, а ми слідуємо за старим прикладом. Як вже писала раніше взявши російську книжку де вчать китайську, аж перелякалась, тому що це зовсім не ті звуки, не ті слова. Тут можна не казати вже про саме просте, що ти будеш думати що вчиш китайську, приїдеш в Китай, а там фігушку тебе поймуть. Я вивчала китайську в Польщі і в Пекінському університеті і мені просто шкода, що на моїй рідній мові не існують як на мене справжні книжки, які можуть навчити правильно на ній спілкуватись , адже ж тепер, коли ми входимо в часи де починає розвиватись Новий Шовковий Шлях, а отже Україна буде мати більше взаємовідносин з Китаєм і потрібні будуть люди китаєзнавці ітд., а тут така халепа, навіть добрих основ немає.--Truefair (обговорення) 08:41, 13 жовтня 2017 (UTC)
    Як вікіпедиста мене найбільш обурює не те, що немає основ, адже в нас це всюди, навіть Словника власної мови немає, що вже про китайську казати, найбільше обурює, що Вікіпедія, яка позиціонується і мала б бути прогресивним проектом потрапила в полон радянських джерел і є ще більш відсталою ніж навіть наші офіційній й академічні установи які, судячи з наявного різноманіття, принаймні знаходяться в пошуку. artem.komisarenko (обговорення) 11:14, 13 жовтня 2017 (UTC)
    @Truefair: Штука в тому, що «передати правильно за вимовою» — річ дуже й дуже умовна. Проблема в тому, що на слух кожен чує щось своє. Я справді скопіював не той ієрогліф для Сунь-цзи, я мав на увазі , але на слух у Файл:Zh-zi.ogg я не чую там дзвінкого /d͡z/ (наше дз), я там чую протяжне /t͡s/ (наше ц). В ієрогліфі ви чуєте Сонг, я у вимові Файл:Zh-sòng.ogg і близько не чую нічого схожого на /ɦ/ (наше г), натомість я чую там /sʊŋ/ (щось середнє між нашими Сон і Сун з носовим н). Я, звісно, здогадуюся, що г там з піньїня, але ж це неправильно.
    Зрештою, проблема в тому, що в українській і в китайській відрізняються багато звуків. Наприклад, у сотні найпоширеніших китайських прізвищ є 王 (піньїнь Wang) та 萬 (піньїнь Wan). Вимова їх відрізняється лише тоном і останнім звуком: у першому носове /ŋ/, у другому звичайне /n/. Передати українськими літерами носове /ŋ/ у кінці слова і тим більше тон неможливо, тож далі є два варіанти. Перший — передати їх однаковим українським Ван. Другий — вигадати якусь відмінність, щоб їх розрізнити. Ви от пропонуєте додати -г, щоб перший став Ванг, Палладій пропонує додати м'який знак, щоб другий став Вань. Очевидно, що ні те, ні інше не відтворює вимову, але саме для того домовляються про якусь систему. З Палладієм відомо, що 王/Wang завжди Ван, а 萬/Wan завжди Вань. Звісно, це не відтворює реальність, але хоча б послідовно.
    Якщо вийде та буде широко використана краща система, варто буде обговорити перехід. Але не треба відхиляти систему Палладія через те, що вона російська (і не радянська, до речі, а старіша). Альтернатив небагато: всі кириличні системи (білоруси, болгари, монголи) зроблені з Палладія, зі слов'янських мов лише в чехів не піньїнь — NickK (обг.) 13:09, 13 жовтня 2017 (UTC)

Угорська

Прошу долучитися до Обговорення:Егерський замок--N.Português (обговорення) 03:31, 13 жовтня 2017 (UTC)

Стиль

Цікава думка знавців мови щодо оцих ред.№ 21261326 виправлень. У мене виникли деякі сумніви.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 04:52, 15 жовтня 2017 (UTC)

А в мене навпаки, склалося позитивне враження від користувача, який виправив цілу низку мовно-стилістичних покручів. Сумніви можуть бути лише до кількох слів, що виведені з наукової термінології в художнє обрамлення. А загалом дуже добре. Також переглянув інші редагування користувача. Крім подекуди надлишкової вікіфікації, дуже добрі редагування. --Микола Василечко (обговорення) 08:33, 15 жовтня 2017 (UTC)
Виглядає добре. Можна сперечатися в деталях, але загалом якісні ред-правки. Які саме сумніви виникли?--N.Português (обговорення) 07:57, 16 жовтня 2017 (UTC)
@Микола Василечко: @N.Português: 1. Незрозуміло чим не подобається "розв'язання задач", а якщо вже завдання, то тоді краще "виконання завдань". 2. "Може бути створена" краще замінити на "можна створити", а не на "може бути створено". 3. "Моделі в нього" не треба міняти на "моделі у нього". Якби попереднє слово закінчувалося на приголосну, то я би погодився. 4. Не згоден з заміною "Друга пов'язана" на "Другу, пов'язано". Нам не потрібно підкреслювати дію пов'язання. Вона залишається такою в минулому, теперішньому і майбутньому часах. 5. Не згоден з заміною "асоціюються" на "поєднуються", тому що тут іде мова про мислене поєднання, а цей відтінок краще передає слово "асоціювати", як у виразі "з чим у вас асоціюється така то річ?". Крім того, я би написав "робототехніку і штучний інтелект часто асоціюють". А от "інтеграцію" можна міняти на "об'єднання". 6. "Взаємозв'язок виражений", а не "виражено", див. п.4.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:16, 16 жовтня 2017 (UTC)
"Задача" - це радше математичний термін, тож тут з його виправленням я погоджуюсь, але також згоден, що краще було б вжити вираз "виконання завдань" замість поточного. Щодо "асоціюється", а також словом "акцентувати" — користувач, схоже, намагається замінювати іншомовні запозичення питомо українськими відповідниками, але при цьому не враховує легку смисленнєву відмінність між цими словами. Так, акцентувати і зосереджувати, так само як і асоціюватися й поєднуватись — це далеко не завжди взаємозамінні синоніми. І хоч пунктуація завжди була найслабшою ланкою в моєму знанні правопису, я теж помітив надмірність ком, проставлених у невідповідних місцях (per Stas000D)--Piramidion 23:00, 16 жовтня 2017 (UTC)
Більшість змін пунктуації — на гірше. Stas (обговорення) 22:30, 16 жовтня 2017 (UTC)
Машина, навіть з інтелектом, не може "опікуватися" (бо в цій дії є емоційний елемент). Побіжний вжито неправильно. Класична фобія дієприслівників та зворотів, припорошена нелюбов'ю до латинізмів.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:58, 19 жовтня 2017 (UTC)

Халіль Джебран

Вітаю! Чи може хтось мені допомогти? Ледь не кожного року в статтю прибігає хтось з користувачів (зареєстрованих чи анонімів) і міняє написання імені/прізвища. Цей маятник втомлює, а сам дати собі раду я не можу. Прошу перейменувати/виправити імена в статті і затвердити в такому вигляді. Дякую! — Шиманський હાય! 09:11, 16 жовтня 2017 (UTC)

@Шиманський Василь: Я думав, то лише в нас таке буває, але в США теж таки трапляється: винен чиновник, який перекрутив написання імені. Він ліванець і батьки його назвали Халіль (Khalil), але при еміграції в США чиновники помилково записали його Kahlil, і він став відомим в Америці під цим ім'ям (не знаю, чому це транслітеровано з арабської, бо американською це читалося Каліл). Гадаю, варто розкрити цей курйоз у статті, але зберегти оригінальне ім'я Халіль — NickK (обг.) 09:32, 16 жовтня 2017 (UTC)

Мабуть, міняють тому, що назва статті не відповідає українським посиланням на переклади в самій статті. Там Халіл, а назва Халіль. Якщо ж не відповідає, то будь-яка назва буде фантазією вікіпедистів, і чому б її не змінити на іншу фантазію? Maksym Ye. (обговорення) 04:36, 21 жовтня 2017 (UTC)

не така вже й фантазія--yakudza 12:32, 21 жовтня 2017 (UTC)
У статті наведено тільки чотири джерела з іменем Халіл. Значить, вона писалася не за ними. Це треба б зазначати. («Власний переклад з російської» від «Толоки» я не рахую.) Maksym Ye. (обговорення) 15:35, 21 жовтня 2017 (UTC)

Чеські прізвища

Чи варто українізувати закінчення чеських прізвищ - аналогічно польським? Julius Pokorny передане як Юліус Покорни. --В.Галушко (обговорення) 16:48, 20 жовтня 2017 (UTC)

§ 104 Правопису

Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських -ý, польських -y, болгарських -и передаються через -ий: Бялий, Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький.

--yakudza 12:37, 21 жовтня 2017 (UTC)
Дякую за консультацію, перейменував. Але в Мережі частіше трапляється варіант Юліус Покорні — з огляду на те, що він вважається німецьким лінгвістом (навіть у Чеській Вікі написано byl německý jazykovědec). Якщо кому не подобається цей варіант, може виставити на перейменування. --В.Галушко (обговорення) 20:36, 22 жовтня 2017 (UTC)

Правопис назв і імен Середзем'я

Звернув увагу на те, що правопис у багатьох статтях, присвячених світам Толкіна, не додержується. Пишуть чомусь «Нарсил» (це власне ім'я), але «Палантирі» (це загальна назва). Можливо, ці варіанти взято з якогось українського перекладу, але не виключено, що могли взяти і з російського. На мою думку, доречно додержуватися правопису: з огляду на те, що різні перекладачі передають толкінські назви по своєму і не завжди дотримуються чинної орфографії. Окрім того, як належить передавати сполучення ri, ry перед приголосним у географічних назвах: згідно з правописом має бути «ри». --В.Галушко (обговорення) 20:44, 22 жовтня 2017 (UTC)

Велика проблема. Бо більшість вважає, що має бути, як у перекладі, а перекладів багато.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:49, 23 жовтня 2017 (UTC)

Linköping

Вітаю! Знову анонім, знову тотальне перейменування, знову я не копенгаген у цьому питанні. Підкажіть, будь ласка, яка має бути правильна назва міста. З повагою, — Шиманський હાય! 04:50, 30 жовтня 2017 (UTC)

@Шиманський Василь: Поки повернув попереднє, перейменування слід винести на ВП:ПС, бо воно неочевидне. Лінчепінг значно переважає за вжитком варіант Ліншопінг, та й правопис вимагає передавати ö через е (з k більш спірно, бо вона позначає відсутній в українській мові звук) — NickK (обг.) 13:24, 30 жовтня 2017 (UTC)

Адаптація англійського слова

У статті «Тайн (Середзем'я)» англійське Thain я адаптував як «тайн». Але в Олени Фешовець — «тан», у більшості російських так само. З огляду на традицію передавання, а також на те, що форма «тайн» таки далека від оригінального звучання («θейн»), може варто перейменквати на «тан». --В.Галушко (обговорення) 16:11, 30 жовтня 2017 (UTC)

А хіба не Тейн? Українською був лише переклад Фешовець? А взагалі, у нас перекладають дивно дуже. Я думаю краще нехай буде так як у нас переклали. Як наприклад, Лоґан: Росомаха, Ґеральт. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 13:28, 4 листопада 2017 (UTC)

Це здорова спроба привести всіх до єдиного знаменника, адже середземний тайн пишеться, як звучить британський (thane [θeɪn]).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:44, 28 листопада 2017 (UTC)

Сольвеєвський або Сольвеївський конгрес?

Як правильно писати? en:Solvay Conference. --Шмурак (обговорення) 12:57, 2 листопада 2017 (UTC)

Якщо «Солвей», присвійна форма «Солвеїв», отже, «Со́лвеївський». --В.Галушко (обговорення) 21:50, 2 листопада 2017 (UTC)
В.Галушко, дякую! Наголос як я зрозумів на другий склад - Ернест Сольве --Шмурак (обговорення) 21:59, 2 листопада 2017 (UTC)
Має бути на перший, але якщо так узвичаїлося (у слов'янських мовах не прийнято робити багато післянаголошних складів), значить перевагу треба віддати традиції. --В.Галушко (обговорення) 22:39, 2 листопада 2017 (UTC)
І м'який знак не забудьте. --Олег.Н (обговорення) 06:34, 3 листопада 2017 (UTC)

Іменування категорій

Прохання до мовознавців долучитися до обговорення назв категорій Вікіпедія:Обговорення категорій та розробки загальних правил називання категорій Вікіпедія:Категоризація#Поради з категоризації#Назви категорій

Російські топоніми

Чи правильно передані російські топоніми Білий (місто) (Белый), Новодугинський район (Новодугинский район)? Щодо першої назви не певен, але у випадку другої мало бути «Новодугінський». --В.Галушко (обговорення) 21:24, 10 листопада 2017 (UTC)

Так, там неправильно перекладено райцентр. Він мав бути Новодугіно. Новодугинський був би від Нова Дуга.--Анатолій (обг.) 15:57, 12 листопада 2017 (UTC)

Львович чи Левович?

Як правильно писати по-батьків Львович чи Левович. Зустрів статтю де вжито саме Левович, але не впевнений що такий варіант є правильним --August (обговорення) 19:28, 13 листопада 2017 (UTC)

@Augustus-ua: Це одне з складних питань. Історично Львович (бо Львів, наприклад, а не Левів), але сучасні словники допускають також Левович. Треба дивитися, як у конкретної людини записано в паспорті, десь як Кузьмич/Кузьмович — NickK (обг.) 19:40, 13 листопада 2017 (UTC)
Йшлось про давно померлих осіб, надалі якщо старатимусь вживати варіант Львович. --August (обговорення) 20:24, 13 листопада 2017 (UTC)

Георгій Побідоносець

Що робити з цим:

Я за перейменування на Юрія Переможця. --Микола Василечко (обговорення) 08:15, 14 листопада 2017 (UTC)

Я не можу знайти правила перекладу з російської мови: є щоси крім Вікіпедія:Правила перекладу з близькоспорідених мов? Або це зазвичай прийнято на основі консенсусу? Джим Гаррісон (обговорення) 08:29, 14 листопада 2017 (UTC)
Спочатку бажано вирішити, якій формі імені святих у вікі віддавати перевагу: канонічній чи простонародній. Якщо першій - Георгій, Фома/Тома, Матфей/Маттей, Іоанн. Якщо другій - Юрій, Хома, Матвій, Іван. Спостеріг, що в статтях з цим нема одного стандарту, повний різнобій, складається враження, що писали/перекладали наспіх, не всі навіть відпатрульовані. Слід обрати якийсь один стандарт, щоб не було подвійного. Варіант "Георгій" - з канонічною формою, а "Побідоносець" - це радше не росіянізм, а церковнослов'янізм. --В.Галушко (обговорення) 18:17, 14 листопада 2017 (UTC)
так склалося, що такі назви допустимі Церква святого Георгія (Львів), Храм Георгія Побідоносця (Хмельницький), Церква Святого Георгія Побідоносця в Одесі і тому подібне. Можливо є АД на православних сайтах щодо цих церкв. А взагалі, так. Якось дивно дивитися на це Святий Георгій (значення) та Святий Юрій. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 18:41, 14 листопада 2017 (UTC)
(Що, до речі, робить Вікіпедія, коли різнобій у статтях цілком правдиво відображає різнобій у реальному житті?) --Ата (обг.) 15:42, 20 листопада 2017 (UTC)
@Ата: Зазначає цей різнобій і докладно пояснює його причини. Перефразуючи одного з персонажів одного з моїх улюблених фільмів, я можу сказати, що «Вікіпедії трудно йти проти усталеного слововжитку, але йти за ним їй теж слід не завжди». --В.Галушко (обговорення) 16:28, 20 листопада 2017 (UTC)

Юрко Побідник  --ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 28 листопада 2017 (UTC)

Гума і резина

У СУМ-11 для «гумка» подані лише два значення («для стирання» і «для жування»), для «резинка» — обидва та ще декілька. Лексема «резина» подане як розмовний синонім «гума». Чи змінилося слововживання відтоді? --В.Галушко (обговорення) 13:03, 16 листопада 2017 (UTC)

До речі, думаю, треба додати уточнення Гумка (канцелярська)--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 28 листопада 2017 (UTC)

Кирилізація англійської мови

Привіт! Кілька сумнів:

  • Транслітерáція vs кожному транскрипційному знакові: це транслітерація але транскрипція? див. Довідка:Рекомендації щодо транслітерування#Практична транскрипція англомовного тексту 0_0
  • а[ə] → а, o[ə] → о vs. «однозначність — кожному транскрипційному знакові чи знакосполуці відповідає лише одна українська літера чи літеросполука»?
  • plotter → плотер: немає роз'яснення...
  • Чи є винятки як прикладі?
  • i[i] → i vs. електрик?
  • l[l] → л vs. фільтер?
  • немає e[] → "" як machine[mə'ʃi:n] → машин
  • немає ng[ŋ] → нг (див. кліфгенгер) але нґ (як кінґ у таблиці)?
  • немає gi[dʒɪ] → джи (як Вірджинія) але джі (як текнолоджі у таблиці)?
  • factory як приклад ph?
  • ew[ju:]/u[ju:] → ю (як у таблиці) але ью (як у приклад нью, тьюб) але 'ю (як у приклад п'юр)?

Джим Гаррісон(англ.) 17:52, 17 листопада 2017 (UTC)

@Jim Harrison: Ваші сумніви цілком зрозумілі, а аргументи розумні. Причини стількох неточностей і суперечностей зрозуміти нетрудно: стаття створювалася поспіхом, ніхто не звернув увагу на проблему термінології і коректності приписів. По-перше, сам термін "транслітерація" з великою натяжкою (to stretch the term much) можна застосувати до передавання англійських слів: Вам відоме про нефонетичність англійської орфографії. По-друге, різне передавання тих само сполучень може бути продиктоване вимогами вже української орфографії: після "ж", "ш", "ч" - "и", але наприкінці слів - "і", ew - "ью", але після губних приголосних (в, м, п, ф) - "'ю", подвоєння літер у загальних назвах відсутнє (за винятком, якщо перша літера в парі належить до префікса). Оскільки [ŋ] нема в українській, його замінюють на "нг", деякі вважають за краще писати "нґ" (у сучасній орфографії припустимі обидва варіанти). З передаванням літери "i" складніше. У загальних назвах вибір між "і" або "и" визначається так званим "правилом дев'ятки". Різниця між короткими і довгими голосними не передається (хоча "i", "y" у закритому складі або наприкінці слова ближче до "и", а "e" у відкритому складі, сполучення "ee" і "ea" - до "і"), внаслідок цього reelin українською прийнято передавати "рилін" (наголошується, здається, другий склад), хоча з погляду оригінальної вимови має бути навпаки. Англійське "l" частіше передають як "л", але трапляється і застаріла передача "ль" (колись англійські слова запозичували через німецьке або французьке посередництво ). --В.Галушко (обговорення) 21:53, 17 листопада 2017 (UTC)
Скажу коротко, і лише до цієї кирилізації. Вона не відповідає вимогам правопису 2015. Потребує переробки. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 23:08, 19 листопада 2017 (UTC)
Хочу зазначити, що вжиток ґ недоречний. Сучасний правопис обмежує вжиток цієї літери давніми запозиченнями типу ґніт (від knot).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:06, 28 листопада 2017 (UTC)
  1. Оскільки шва непритаманна українському мовленню, ми "розводимо" цей звук з огляду на графіку. Проте доволі популярною є передача шви літерою Е - жодного разу не бачив запису "продакшОн". Дехто взагалі використовує И чи пропускає голосну.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:16, 28 листопада 2017 (UTC)
  2. В загальних назвах не зберігається подвоєння. Є лише кілька винятків.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
  3. Перед приголосною в загальних та географічних назвах пишемо -ри-, а не -рі-.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
  4. L перед приголосним традиційно передається з деяких мов м'яко. Наприклад, з німецької. В англійських запозиченнях це явище спорадичне й не послідовне. ЛЬ важко формалізувати. Тут головним чином відчуття мови. Наприклад, Гаролд важке для вимови, тому Гарольд.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
  5. Природно, що німі літери не передаються.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
  6. (д)жи, ши, чи, ци пишемо твердо. "Чингісхан-Цицеронове" правило. На жаль, воно недоречно записане в розділі правопису про передачу з російської мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
  7. Грецького походження ph природно передається Ф.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
  8. Розстановка апострофа й м'якого знака залежить від того, чи може ця приголосна пом'якшуватися в укр. мові.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
Щодо вжитку "ґ" точнішим формулюванням було б "деяким користувачам хотілось би обмежити вжиток цієї літери кількома словами". Можливо, щоб догодити своєму інстинкту виживання в російськомовному оточенні, чи може згідно зі своїми консервативними уподобаннями, чи їх так навчили їхні вчителі. Хтозна. Але насправді літера "ґ" останнім часом надзвичайно широко вживається у перекладі імен та географічних назв, причому в масових виданнях багатьох дуже поважних видавництв. Регламентація вжитку "ґ" Правописом дуже туманна, а тому автори і редактори йдуть за своїм власним природним чуттям мови та відновлюють ті слова, які історично писалися з "ґ". Зрештою, стало набагато більше людей зі знанням іноземних мов, для яких більш природною видається фонетична передача іноземних слів таким чином, як вони вимовляються в інших мовах. І всі очікують на результати роботи Правописної комісії, щоб почати ще сильніше обурюватись. Така мовна ситуація з літерою "ґ". Mykola Swarnyk (обговорення) 09:54, 28 листопада 2017 (UTC)
Інсайдери кажуть, що змін щодо ґ очікувати не варто. В правилах нічого туманного: в питомих словах типу ґречний, де походить від К чи є звуконаслідуванням, та в деяких в давніх запозиченнях. В сучасних запозиченнях писати ґ - поза. Та й шкідливо - чого вартий один лише хибний запис Ґонґадзе.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:29, 28 листопада 2017 (UTC)

Вовча лапа

Суперечність між варіантами ідентифікації рослини «вовча лапа». В укрвікі вказано, що так перекладається з грецької наукова назва плауна; а в СУМ-11 написано, що це народна назва Trollius europaeus. Може існують ще якісь джерела? Наперед вдячний --В.Галушко (обговорення) 15:09, 22 листопада 2017 (UTC)

У Грінченка також Trollius europaeus. Але треба шукати ботанічні джерела. Не раз бувало, що в ботаніці недоукраїнізатори переносили назви рослин. Через що не раз тут конфліктував з Користувач:Mykola Swarnyk--ЮеАртеміс (обговорення) 08:01, 28 листопада 2017 (UTC)
На Грінченка не варто орієнтуватись при виборі назви статті, бо багато його назв або взагалі не були прийняті в номенклатурі, або вийшли/перейменувались. Не забуваймо, що зараз вся філогенія оновлюється згідно з хромосомними даними і т.ін. Щодо конкретно Trollius europaeus Кобів, 2004 подає вовча лапа звичайна, у Визначнику, 1987 - на першому місці купальниця європейська (, думаю, уніфіковано з рос. назвою), але також наведена в назві роду вовча лапа (а у них це нечасто, бо народних назв вони взагалі не наводять, лише наукові). Я би схилявся до перейменування статті на вовча лапа звичайна. Кобів, до речі, є в інтернеті інтегрований у пошукову базу "Словники України", там усі народні варіанти знайдете, бо він потратив кілька років на зведення докупи всіх ботанічних назв, і тому ще довго не буде кращого джерела за цей словник. Щоправда, лише судинні. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:20, 28 листопада 2017 (UTC)

Сонна лощина • Сліпі-Холлоу

"Сонна лощина (кладовище)". Історія редагувань: Сонна лощина (кладовище). Англомовна географічна назва. Як правильно перейменувати? "Сліпі-Холлоу (цвинтар)" чи "Сліппі-Холлоу (цвинтар)"--Avatar6 (обговорення) 04:54, 23 листопада 2017 (UTC)

По-перше: якщо є україномовні джерела, то можна як варіант «Сонна лощина». По-друге: «Sleepy» з однією «p», тому як Сліпі Джон Естес, Сліпі-Ай (Міннесота). Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 05:11, 23 листопада 2017 (UTC)
А чому не "Сонний виярок", ну, якщо знайдуться 'інші джерела'? Наприклад, синонімічно перекладені власні назви фантастичних творів.:-). Це власна географічна назва, яка похідна від Сліпі-Холлоу (Нью-Йорк)[en].
Так, то неуважність моя, там подвійне "ee", а не "pp". Чомусь заклинило механізм сприйняття, перепрошую. --Avatar6 (обговорення) 06:15, 23 листопада 2017 (UTC)
І? Кладовище не може так називатися по українському? Є ж Кремнієва долина. Чи Великий каньйон. Це теж географічні об'єкти. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 08:05, 23 листопада 2017 (UTC)
Але вони — усталені традиційно перекладені назви. Ось, наприклад, Скугсчюркогорден (Лісовий цвинтар) теж не перекладено, на відміну від пропозицій автоперекласти власні назви на відповідній сторінці із уточненням "(значення)", хоча такого поняття "Лісовий цвинтар" (тобто того що в автоперекладі інтервікі "парковий цвинтар") в українській мові не існує, бо в українській мові "Лісовий цвинтар" / "Лісове кладовище" (Лісний…, Лісне…) — власна назва організованих місць поховань в багатьох населених пунктах.--Avatar6 (обговорення) 05:38, 24 листопада 2017 (UTC)
Я і мав на увазі усталену назву. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 10:10, 24 листопада 2017 (UTC)

Це ж усталена назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 28 листопада 2017 (UTC)

Ви краще виставте перейменування на сторінку перейменувань, хай люди висловляться. Mykola Swarnyk (обговорення) 09:07, 28 листопада 2017 (UTC)

Лихо з розуму

Вітаю. А ні в кого не завалявся десь під рукою український переклад «Горя от ума» («Лихо з розуму» або «Горе з розуму»). Відповідна стаття пише, що таких перекладів було чимало: Українською мовою «Лихо з розуму» переклали А. Волкович («Горе з розуму», 1936), Максим Рильський, Діодор Бобир, Євген Дроб'язко (у співавторстві, «Лихо з розуму», 1947) але щось я в мережі не бачу жодного. Мені потрібен лише переклад наступних двох рядків, для перекладу у Вікіджерелах (воно йде як епіграф до статті):

Мила намъ добра вѣсть о нашей сторонѣ;

Отечества и дымъ намъ сладокъ и пріятенъ

artem.komisarenko (обговорення) 10:28, 23 листопада 2017 (UTC)

@Artem.komisarenko: Взагалі це s:ru:Арфа (Державин), у Грибоєдова трохи інші рядки:

Жить с ними надоест, и в ком не сыщешь пятен?
Когда ж постранствуешь, воротишься домой,
И дым отечества нам сладок и приятен!

Їх переклад українською такий (майже впевнений, що це Рильський):

Жить з ними набрида. Все в них помітиш темне!
А як повернешся з далекої путі -
І дим вітчизни нам солодкий і приємний!

Перекладу Державіна я не знайшов, не впевнений, що він узагалі існує — NickK (обг.) 10:49, 23 листопада 2017 (UTC)

Овва. Дякую. З цього вже можна щось зробити. Не хтілося б ОД робити, цитати загальновідомих творів перекладати artem.komisarenko (обговорення) 10:53, 23 листопада 2017 (UTC)

Гортав-гортав r2u і вигортав таке (Рильський щось мені нетойво та й перший рядок однаково потрібно перекласти):

Мила нам добра звістка про нашу царину
Вітчизни й дим солодкий нам та втішний

artem.komisarenko (обговорення) 19:59, 23 листопада 2017 (UTC)

  • Це цитата відома ще з часів Гомера:

«...дим, що над рідним підноситься краєм...» - Відгук цих слів Гомера та старогрецького прислів'я - «Дим вітчизни нам любіший, ніж вогонь на чужині», - позначається в аналогічному вислові римського поета Овідія «Еі гашш раїгіае сіиісіз» («Понтійські послання»), в словах Чацького «И днм отечества нам сладок и приятен» (О. Грибоєдов, «Лихо з розуму»), в поезії Лесі Українки «Дим» - «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий», в одному з сонетів М. Зерова - «Там зноситься Ітаки синій дим».

--yakudza 23:21, 23 листопада 2017 (UTC)

Авторитетність джерела

Чи можна вважати eslovnyk.com авторитетним джерелом? На нього посилається дивний синонім штопора у відповідній статті. --В.Галушко (обговорення) 02:35, 25 листопада 2017 (UTC)

Боже, скільки реклами! І ще немає посилання, з якого паперового взято! Ні, не АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:56, 28 листопада 2017 (UTC)

Вирва і лійка

У статті Провальна лійка (без інтервік) англійським відповідником наведено collapse sink-hole, але sinkhole (sink-hole) — це «Карстова вирва». Оскільки провалини в землі українською називаються «вирвами», а не «лійками», доречніше об'єднати їх як «Карстова вирва». Не зовсім слушний термін «лійка» щодо геологічних утворень може бути викликаний впливом двозначності рос. воронка. Я не став об'єднувати статті самостійно, бо першу з них створив Білецький В. С. на основі своєї енциклопедії, він може мати відмінну думку щодо тотожності цих понять. --В.Галушко (обговорення) 15:36, 25 листопада 2017 (UTC)

Шановні колеги! Тоді коли мова йде про НАУКОВУ ТЕРМІНОЛОГІЮ треба бути надобережним. Вікіпедисти - це не створювачі термінології. Це люди, які відзеркалюють ІСНУЮЧУ ТЕРМІНОЛОГІЮ. "Гірнича енциклопедія" містить не більше 10 "нових термінів". Все інше, в т.ч. згадане тут - вже існуюча термінологічна база.--Білецький В.С. (обговорення) 22:43, 25 листопада 2017 (UTC)
@Білецький В.С.: дякую за висловлення Вашої думки. Але питання залишається нерозв'язаним: статті бажано об'єднати, щоб уникнути плутанини в непідготованих читачів, тільки неясно, з якою назвою. Я згоден з Вами: "лійка" - усталений термін, він трапляється в багатьох виданнях (навіть у СУМ-11). Якщо віддати йому перевагу, тоді доречно «Карстова вирва» перейменувати на «Карстова лійка», об'єднавши під цією назвою обидві статті. Які будуть думки в інших? --В.Галушко (обговорення) 23:43, 25 листопада 2017 (UTC)
Об"єднав.--Білецький В.С. (обговорення) 07:16, 26 листопада 2017 (UTC)
Дякую за розуміння й оперативність. Доречно було б попрохати адміністраторів об'єднати історії обох сторінок, але вважаю що це безперспективне: на мої запити щодо об'єднання давно ніхто уваги не звертає. Оскільки в українських джерелах часто трапляється варіант «вирва», це теж слід зазначити в статті. --В.Галушко (обговорення) 15:40, 26 листопада 2017 (UTC)

К. лійка вживана в літ-рі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 28 листопада 2017 (UTC)

Форма родового відмінка

Яка коректна форма родового відмінка в назви річки Тетерів? Мало бути «Тетереву», але можливо, тут виняток (пор. Іртиша, Дінця). --В.Галушко (обговорення) 15:47, 25 листопада 2017 (UTC)

Ви праві. В УЛФІ чергування. Донець, до речі, НЕ виняток - там чергується за нормою.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 28 листопада 2017 (UTC)
@UeArtemis: дякую за зацікавленість у питанні. Я не зовсім точно висловився. Річ у тім, що натрапив на заголовок Вирва (ліва притока Тетерева), який і збентежив мене незвичайним закінченням (до речі, у ненаголошеному положенні, на відміну від Іртиша, Дінця, Дністра, Псла). У всіх пов'язаних статтях така сама картина. --В.Галушко (обговорення) 05:51, 30 листопада 2017 (UTC)
Ну, насправді тетерев і Тетерів то обидва запозичення з російської. Грінченко не знає, а СУМ-11 основним подає для птаха тетерук. Та й відмінювання на -а нормальне для -ів міст (хоча тетер без суфіксів у нас відсутній) та "поштучних" явищ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 30 листопада 2017 (UTC)
@UeArtemis: маю певні сумніви. 1) річка в Україні, а гідроніми належать до дуже древніх шарів лексики; 2) ЕСУМ не підтверджує запозичення (прасл. *tetervъ); 3) українське «Тетерів», очевидно, є присвійною формою від «Тетер». --В.Галушко (обговорення) 14:20, 4 грудня 2017 (UTC)
Що Тетерів то присвійна форма з чергуванням - це сто 100%. А в усіх таких формах -а у родовому. Я вів мову про тетерава без чергування й з малої літери - це з російської.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 6 грудня 2017 (UTC)
Сказав "обидва", бо не глянув на мапу. Думав, що річка починається в РФ чи РБ. Схоже, що просто утворена назва, коли слово ще вживалось без суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:02, 6 грудня 2017 (UTC)

Шоломія

Натрапив на «Шоломія», але в словниках такого слова мені відшукати не вдалось. Може це фонетичний варіант «Жоломія»? --В.Галушко (обговорення) 22:23, 26 листопада 2017 (UTC)

Дуже схоже. Грінченко не знаю Шоломії.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 28 листопада 2017 (UTC)
Користувач:Бандурист, Ви впевнені, що вони не тотожні?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 28 листопада 2017 (UTC)

Ігровий процес vs ігролад

Чи допустиме використання слова "ігролад" замість "ігровий процес" (у розумінні правил відеогри)? За: Тематичними сайтами використовується і наявне в локалізаціях деяких ігор. Проти: немає в словниках, не зустрічається поза такими сайтами, в академічних дослідженнях тощо, процес все-таки не те саме, що й лад.--Віщун (обговорення) 07:22, 27 листопада 2017 (UTC)

Я б згадав як синонім. artem.komisarenko (обговорення) 09:49, 27 листопада 2017 (UTC)
Можна додати як синонім (з уточненням неологізм), але не використовувати в статтях, бо у нас енциклопедія, а не жаргопедія. Хоча я б не додавав би і як синонім, так як в словнику немає. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 05:19, 28 листопада 2017 (UTC)
ІМХО, давно усталився гемплей. Помітив, що останнім часом ігролад не вживає навіть Плей-Юа.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:48, 28 листопада 2017 (UTC)

Дякую! Сам я не прихильник "ігроладу" і тепер можу апелювати до того, що спільнота Вікіпедії дійшла певної згоди в цьому питанні. Доцільно уникати використання подібних слів, а якщо використовувати (в цитатах наприклад), то пояснювати значення.--Віщун (обговорення) 19:15, 30 листопада 2017 (UTC)

Чергування у — в

Знову актуальне питання, оскільки спільнота і боти зливають його в архів. Український правопис
§11. Чергування у — в.
  1. @Lexusuns: стосовно Шаблон:Роки у Кременчуці, відповідні категорії тощо.
    "2. В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних: /17/...
    в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): Пішла в садок вишневий (Шевченко); Люди врозкид розляглися в траві (Гордієнко)."
    • -ися в тра- подібно -ки в Кре-. Це уникнення збігу голосних!, а не приголосних.
    Дякую за нагадування, виправлю. --Lexusuns (обговорення) 05:53, 30 листопада 2017 (UTC)
  2. У Вікіпедії, і не тільки, спостерігається зловживання прийменника "у" поза чинним правописом. І його можна побачити чи не в кожній другій статті, не кажучи про в рази важливіші речі: назви шаблонів, категорій.

--Avatar6 (обговорення) 05:34, 30 листопада 2017 (UTC)

Живописець, маляр, художник

Як визначити різницю між цими термінами? В українській мові слово «маляр» двозначне: так називають і живописця, і будівельного робітника. Слово «художник» — загальний термін. Звертаюсь по консультацію, бо проблема давно назріла: у статті «Живопис», слова «живописець», «живопис» старанно виправляють на «маляр», «малярство», а статтю про робітничу спеціальність «Маляр» переписують як дубль до «Живопис». Окрім того, помітив ОД: прозоро натякається, що коли йдеться про робітника, треба наголошувати перший склад, коли про митця — другий (що не підтверджується словниками). Прошу допомоги. --В.Галушко (обговорення) 13:55, 3 грудня 2017 (UTC)

«Колись Шевченко, як маляр, мріяв був подати у своїх картинах «Живописну Україну» (Павло Тичина, III, 1957, 76)» Синоніми. Хоча живописець це той хто займається живописом. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 14:02, 3 грудня 2017 (UTC)
Дякую за зацікавленість і увагу до мого питання. Річ у тім, як упорядкувати ці статті. Люди знаходять статтю «Маляр», бачать, що там нема про живопис, і починають її «покращувати». Може, є сенс створити сторінку неоднозначності «Маляр»? --В.Галушко (обговорення) 14:28, 3 грудня 2017 (UTC)
Для такого є шаблон {{for}} для верхів'я статті --Ата (обг.) 19:49, 3 грудня 2017 (UTC)
@Ата: шаблон стояв нагорі, редагувальники мали помітити. Але не допомогло. При всій своїй повазі до читачів укрвікі, вважаю, що бажано зробити «дурнезахист», наприклад, сторінку неоднозначності «Маляр» з тлумаченням терміна і посиланнями на статті «Живопис» і «Маляр (робітничий фах)». --В.Галушко (обговорення) 01:43, 4 грудня 2017 (UTC)
Гм, я сподівалась, що все буде просто   Можна додати ще таке повідомлення, які практикує enwiki, коли відкривається редагування певних сторінок: наприклад, для списку хибних уявлень є en:Template:Editnotices/Page/List of common misconceptions: зауваження до редагування цієї статті такі й такі. --Ата (обг.) 09:51, 4 грудня 2017 (UTC)

«Художник» і «маляр» — ширші поняття, наприклад, художник може бути живописець, а може бути графік. Але «маляр» також той, хто займається фарбуванням, що не завжди можна віднести до мистецької діяльності.--Віщун (обговорення) 18:38, 3 грудня 2017 (UTC)

Оскільки обидва терміни не є однозначними, треба обрати однозначний - «живописець». З огляду на те, що неможливо передбачити, кого мають на увазі створювачі посилань, має сенс зробити «Маляр» сторінкою неоднозначності.--В.Галушко (обговорення) 01:51, 4 грудня 2017 (UTC)

Хочу зазначити, що значення залежить від наголосу. Маля́р = художник, ма́ляр - будівельник.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:59, 4 грудня 2017 (UTC)

У Грінченко «маля́р» — рос. художник, другого значення не наведено. У СУМ-11 показано варіантативність наголосу, незалежно від значення. У російській мові щодо робітника кажуть «маля́р». Чи Ви маєте інші джерела? --В.Галушко (обговорення) 14:12, 4 грудня 2017 (UTC)
Велика проблема. На статтю «Маляр» посилаються здебільшого статті, присвячені саме живопису, але є також статті про професії. Отже, якщо немає заперечень, «Маляр» ми перейменовуємо на «Маляр (робітничий фах)», а «Маляр» хай у нас буде сторінкою неоднозначності. --В.Галушко (обговорення) 09:28, 11 грудня 2017 (UTC)

Липськ і Ліпськ

Створив статтю Ліпськ (значення), але оскільки поширеніший топонім «Липськ», може, є сенс перейменувати?

Якщо справді є, то є. Від липи ж?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:57, 4 грудня 2017 (UTC)
У Котляревського Лейпциг названий Липськом («Ось скатерть шльонськая нешпетна, її у Липську добули…»). Варіант «Ліпск» — у поляків і білорусів, вони вимовляють ці слова однаково, але прийнято білоруські адаптувати до української вимови, а польські — чомусь ні. --В.Галушко (обговорення) 14:03, 4 грудня 2017 (UTC)
То в засновника літературної мови просто слов'янська назва міста. Це трохи інше.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:58, 6 грудня 2017 (UTC)
Тож, що робитимемо? У білорусів має бути «Липськ», у поляків «Ліпськ». Не створювати ж окремі сторінки для цих слів, які в усіх слов'янських вікі знаходяться на одній. --В.Галушко (обговорення) 09:14, 11 грудня 2017 (UTC)
Як на мене, це вже "вікіполітичне" питання, а не мовне.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:35, 15 грудня 2017 (UTC)

Дивна термінологія

Чому «Метр на секунду» але «Кілометр за годину»? Чи взагалі існує якийсь стандарт? --В.Галушко (обговорення) 11:07, 11 грудня 2017 (UTC)

Десь в ДСТУ, думаю, має бути. НМД на це проторіччя. artem.komisarenko (обговорення) 11:02, 13 грудня 2017 (UTC)
ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці - п. 6.8. «У назвах одиниць, які містять частку від ділення однієї одиниці на іншу, назви одиниць знаменника пишуться з прийменником “на”, наприклад, одиниця прискорення — метр на секунду у квадраті, одиниця напруженості магнітного поля — ампер на метр. Для одиниць величин, які залежать від часу у першому степені і є характеристиками швидкості плину процесів, назву одиниці часу, яка міститься у знаменнику, пишуть з прийменником “за”, наприклад, одиниця швидкості — метр за секунду». --Shkod (обговорення) 15:33, 23 грудня 2017 (UTC)

Передавання етимологічно неоднозначних назв

Здається я вже порушував це питання, але надійшов час повернутися до проблеми. Відоме, що передача російських назв в окремих випадках пов'язана з етимологією. А як бути, якщо етимологія неоднозначна? Наприклад, російське прізвище Лесков може мати три варіанти походження: від топоніма Лески, утвореного від лесок («лісок»); від імені Леско (зменшеного від Александр), від діалектного слова лескать («ляскати»). Відповідно до чинного правопису прізвище першого варіанту ми маємо передати як «Лєсков», другого — як «Лесков», а третього? Як бути тоді, коли походження прізвища конкретного носія невідоме? Може, це не є надто істотним для грамотності, але хотілося б з'ясувати це правописне питання. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 04:55, 13 грудня 2017 (UTC)

Ну, обирати найймовірніше, думаю. Лєсков, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 15 грудня 2017 (UTC)

Збруя і упряж

Чи можна вважати «збруя» і «упряж» синонімами? Виходячи з даних СУМ-11, «упряж» описує вужче поняття і вживається щодо запрягання тварин, термін «збруя» має загальніший характер і вживається як щодо запрягання, так і щодо сідлання. Оскільки я в таких справах не фахівець, необхідна консультація: у статті Упряж донедавна ці терміни подавалися як синоніми. --В.Галушко (обговорення) 06:24, 17 грудня 2017 (UTC)

Як знавець зазначу — ваше розуміння цих термінів абсолютно правильне: упряж використовують лише для запряжних коней, в той час як збруя означає практично будь-який шкіряний лимарський виріб (на практиці застосовується для усіх коней без винятку). Синонімією тут і не пахне. --Nina Shenturk (обговорення) 17:24, 19 грудня 2017 (UTC)
Переписав перенаправлення Збруя на коротку сторінку: з необхідними поясненнями. --В.Галушко (обговорення) 20:11, 19 грудня 2017 (UTC)

Договір у Давидишках

Як правильно назвати статтю?

Рос ru:Довидишковский договор, біл be:Давыдзішкаўскі дагавор, лит lt:Dovydiškių sutartis, пол pl:Traktat w Dawidyszkach. За ЕІУ таємний і ворожий йому договір Ягайла з хрестоносцями (підписаний у Давидишках 31 трав. 1380). Варіанти які в мене виникли: Давидішковський договір, Довидішковський, Давидішківський, Довидішківський, Давидишківський, Довидишківський, Довидишковський, Договір у Давидішках. Транслітерація з білоруської - Давидзішкавський, Давидзішковський, Давидзішківський, з польської - Довидишський(?), в гуглі нема нічого крім ЕІУ, можна пошукати в літературі, але побічний огляд україномовної історографії не виявив згадок договору, треба шукати глибше шо я не маю сильного бажання зараз робити, тому питаю тут.--August (обговорення) 13:33, 23 грудня 2017 (UTC)

@Augustus-ua: логічніше за все буде «Давидишківський договір». Але з огляду на лит. Dovydiškių може бути і через «о». Не забувайте підписувати свої коментарі. --В.Галушко (обговорення) 10:01, 23 грудня 2017 (UTC)
Я б через О, з огляду на литовську та російську мову. Білоруська просто не знає ненаголошеного О.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:03, 23 грудня 2017 (UTC)

Дивна назва

Чи можна якось пояснити правилами нормативної української мови наявність в укрвікі статті з назвою «Піонерська зорька (радіопередача)»? --В.Галушко (обговорення) 09:56, 23 грудня 2017 (UTC)

Морфологічно має бути Ь, як і в пестливій формі Харько ((за)харь-ко, зорь-ка). Але буква правопису, на жаль, проти рь.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 23 грудня 2017 (UTC)

§ 17. Коли Ь не пишеться

Знак м’якшення (ь) не пишеться:

1. Після р у кінці складу або слова: вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків.

При цьому Зорька як власну назву УЛІФ знає. Думаю, краще не чіпати, як і Горького.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 23 грудня 2017 (UTC)
Тоді логічно буде залишити без перекладу: «Пионерская зорька». Слова «зорька» в українській нема, це не прізвище, і не географічна назва. А то виходить дивно: прикметник перекладено, а іменник чомусь залишений як в оригіналі. --В.Галушко (обговорення) 14:34, 23 грудня 2017 (UTC)
Так як це радіогазета, то це відповідає ВП:ІС. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 14:38, 23 грудня 2017 (UTC)
Тобто «Кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) подавати в оригіналі…»? Я мав на увазі саме це. --В.Галушко (обговорення) 15:18, 23 грудня 2017 (UTC)
Перепробував різні варіанти: «Піонерська зірка», «Піонерська зоряниця». Перше семантично неточне (бо зірка може означати лише астрономічний об'єкт, або геометричну форму, а не сигнал), друге — далеко за звучанням. Очевидно, краще залишити без перекладу, тим більш, українського варіанту передачі не було. --В.Галушко (обговорення) 15:21, 23 грудня 2017 (UTC)
  • Краще не перекладати. «Пионерская зорька» — без перекладу часто згадували цю передачу і в тодішній україномовній пресі. Приклад: «Численні радіожурнали і радіогазети — «Звездочка», «Прапорець», «Пионерская зорька», «Піонер України», «Старшокласник», «Юні друзі музики», «Літературний календар», репортажі і радіонариси широко вводять юних...» (1968) Maksym Ye. (обговорення) 17:23, 23 грудня 2017 (UTC)

Так, це підпадає під вимогу писати оригінальною мовою назви ЗМІ. Тож має бути "Пионерская зорька" чи "Пионерская зорька (радіопередача)"--ЮеАртеміс (обговорення) 00:24, 24 грудня 2017 (UTC)

Дивне перенаправлення

Чому Пігулка перенаправляє на Таблетка? Адже пол. pigułka — це «пілюля», а «таблетка» польською — tabletka. До речі, у словниках мені такого слова («пігулка») взагалі не траплялося: не виключено, що це невмотивований полонізм, до того ж з неправильним значенням. --В.Галушко (обговорення) 18:10, 25 грудня 2017 (UTC)

Виправляю.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:02, 26 грудня 2017 (UTC)

Країни, що розвиваються

Чи припустимо вживання замість офіційного «Країни, що розвиваються» коротшого «Розвиткові країни»? Якось недорікувато виходить. --В.Галушко (обговорення) 02:35, 26 грудня 2017 (UTC)

  • Перше усталене. Друге — вперше чую. По-суті, їхня назва — «недорозвинені країни».--N.Português (обговорення) 03:38, 26 грудня 2017 (UTC)
    • Ні, не всі "недорозвинені" розвиваються. Тут є акцент на бурхливому розвитку економіки.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 26 грудня 2017 (UTC)

Арабська мова і Могамед

Кирилізація арабських власних назв українською. Бацу що анонім зміню ред.№ 17370028 Мохамед на Могамед. В мене виникає питання як правильно іменувати арабські власні назви з "Х" чи "Г". З огляду на це я взяв з арабської вікі назву Харків (араб. خاركيف‎) (англ. Kharkiv), де перша літера це خ та арабське місто Хаїль (місто) (англ. Ha'il)та ім'я Мохамед (англ. Muhammad). Так як правильно передавати арабські назви? Англійська неточно пише, то «kh», то «h». Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 04:48, 26 грудня 2017 (UTC)

Магомет це просто традиційна форма.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:14, 26 грудня 2017 (UTC)
Але не всі ж "Х" у власних назвах перейменовувати на "Г". Це просто моє спостереження. Одні аноніми змінюють на "Х", інші на "Г". Чи є якась арабсько-українська кирилізація? У якому випадку правильно писати "Х", а у якому "Г". До 2015 року якось не задавався я чих питать, а зараз задумався о.о --くろねこ Обг. 11:29, 26 грудня 2017 (UTC)
  • ح — близьке до нашого "х"
  • خ — щось на кшталт нашого "х", але з хрипотою
  • ﻩ, ﻍ‎‎ — близьке до нашого "г". --Andrew-CHRom (обговорення) 11:36, 26 грудня 2017 (UTC)

+ в них є два види "к" (ك, ﻖ), два "з" (ﻅ, ﺯ‎) а також нема "в" та "п" (вони передають як "ф" (ف) та "б" (ﺏ‎)). Решта наче все збігається.--Andrew-CHRom (обговорення) 11:48, 26 грудня 2017 (UTC)

Тюркські імена по батькові

д) тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша — через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.

СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ОСОБОВІ ІМЕНА ТА ПРІЗВИЩА Й ПОХІДНІ ВІД НИХ ПРИКМЕТНИКИ, § 106. Імена та прізвища (прізвиська)

Чи випливає з цього, що по батькові азербайджанців має писатися разом? Ільгам Гейдароглу Алієв. Чи навіть Гейдарогли.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 22 вересня 2017 (UTC)

@UeArtemis: очевидно, так. Це треба зробити правилом у Вікіпедії. Поки залишається неясність з прикінцевим [ɯ]. Мені здається, що кращим було б «у». --В.Галушко (обговорення) 00:01, 27 грудня 2017 (UTC)

Лапки

Підкажіть, будь-ласка, у яких випадках слово пишеться в лапках? Згідно з логікою правила в правописі § 38. 25 («…Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: цукерки „Столичні“, цигарки „Українські“, вино „Перлина степу“, цукерки „Пташине молоко“»), загальні назви, використані як особові, мають писатися з великої літери і в лапках. Я правий? --В.Галушко (обговорення) 12:34, 2 грудня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Правило вживання лапок описане в § 124. Якщо дуже коротко, то фірмове означення скоріш за все буде в лапках, а сортове (наприклад, яблуня Білий налив) — без. Для точнішої відповіді потрібен контекст — NickK (обг.) 01:35, 29 грудня 2017 (UTC)
@NickK: я мав на увазі назви монет, утворені від назв професій («Стельмах», «Кушнір»). До речі, назви фільмів теж належить ставити в лапки, але в нас це правило часто нехтують. --В.Галушко (обговорення) 17:07, 29 грудня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Якщо мова про ювілейні та пам'ятні монети, то так, там мають бути лапки — NickK (обг.) 23:52, 29 грудня 2017 (UTC)
@NickK: дякую за роз'яснення. Тепер я спробую пояснити це Olmi, який прибрав лапки в статтях «Стельмах (монета)» і «Кушнір (срібна монета)». --В.Галушко (обговорення) 03:24, 30 грудня 2017 (UTC)
Лапки у назвах треба ставити для того, щоб було зрозуміло, у «не дуже зрозумілих випадках», що тут присутня власна назва, або що частина слів є власною назвою, а не всі слова (як приклад завод "Арсенал"). Але у випадку з монетами у назві кожної монети у дужках присутнє слово (монета), що автоматично робить лапки непотрібними, бо одразу стає очевидно про що йде мова, і стає зрозуміло, що всі слова поза дужками є власною назвою. Якщо назва монети зустрічається серез якогось тексту, то тоді лапки потрібні — це очевидно, бо не є очевидним те, що це власна назва монети, але у назвах статті у даному випадку ліпити їх немає ніякого сенсу. Та й ніде лапки у інших нумізматичних ресурсах у назвах не використовуються, якщо з самої назви або ресурсу очевидно про що йде мова. https://bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=447 https://www.ua-coins.info/list/232-stel-mah У друкованих виданнях та сама картина. Та й тут понад 7 років нікому до голови не приходило ставити лапки у назвах цих монет, навіщо ускладнювати те, що ускладнювати зовсім не треба…--Olmi (обговорення) 20:15, 30 грудня 2017 (UTC)
@Olmi: дякую, що звернули увагу на проблему! Річ у тім, що існують чіткі вимоги правопису, які мають дотримуватися у Вікіпедії. Наведені джерела насправді не містять написання в лапках, але в них йдеться не про назви монет, а тільки про написи на них. У заголовку статті лапки ставити необов'язково. Отже, сайти не виявляють очевидних порушень правопису, а у Вікіпедії всі загальні назви, вжиті як особові, повинні писатися в лапках. Це вимога чинного правопису і ми маємо її дотримуватися, зручним чи незручним це нам не здавалося. Щодо усталеної практики: у нас протягом десяти років пишуть «співпадати», «являється чим», «ходити по ним», «прийняти міри» тощо, але це не привід узаконити подібні написання. Назви фільмів теж приписується писати в лапках, у нас про це часто забувають. --В.Галушко (обговорення) 21:30, 30 грудня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Проблеми тут не бачу, принаймні її 7 років (стільки займаюся статтями про монети) не було. На мій погляд, як писав вище, лапки тут не потрібні. «Чинний правопис» чи «чинні правила» дуже цікава річ і зовсім не є чіткими, сьогодні одне, завтра інше (20 років тому у школі правила дуже сильно відрізнялися), ті хто їх вигадує не завджи керуються здоровим глуздом. Наприклад останні 5-10 років в українській мові з'явилося багато слів польського походження. Які люди у нас на Сумщині наприклад і не чули раніше: броварня, пательня, налиски. От я і не можу зрозуміти, чому тепер слово «налисник» що прийшло з Польщі — це правильно, а слово «блинець» яке віками використовувалося у нас на Слобідській Україні — неправильно, логіка абсолютно відсутня. Хочете ставити лапки — беріть ставте, я не проти, але одна умова, щоб був єдиний стандарт, або ставте у всіх 700+ статтях про монети лапки, або зовсім їх не ліпіть у 2 чи 3 статтях.--Olmi (обговорення) 08:04, 31 грудня 2017 (UTC)
@Olmi: втішно, що Ви виявляєте готовність до діалогу і пошуків шляхів компромісу. Не всі вікіпедисти можуть цим похвастатися. Правила насправді нестабільні, буває, що різні видавництва користуються своїми правописами. Якщо Ви не проти, я ставитиму лапки, за умовою, що Ви їх не станете прибирати. Природно, я фізично не можу зараз же поставити лапки в понад 700 статтях, але поступово буду це робити. Існують же якісь категорії з монетами?
Щодо блинець і налисник — обидва варіанти питомо українські, перше не росіянізм, а друге — не полонізм. У разі з першим словом ми маємо дисиміляцію первісного носового [m] у проривний під впливом наступного [l], у другому — зміну первісного налісник (від ліса) під впливом лист (здається, що це взагалі різні страви). У цілому справедливо: зараз поширився гіперпуризм, а логіка проста — відштовхування від всього, схожого на російські слова.
Вітаю Вас з прийдешнім Новим роком, хочеться побажати Вам і всій спільноті творчого натхнення, а також витримки: щоб у наступному році всі суперечки і непорозуміння розв'язувалися так само мирно і плідно. --В.Галушко (обговорення) 14:15, 31 грудня 2017 (UTC)
Добре, домовилися. Про «блинець» і т. д., Ви праві, просто тепер подвійні стандарти, слово «налисник» можна тепер зустріти і у газетах і на телебаченні і у Вікіпедії, а от слово «блинець» вважається помилковим і ніде не вживається. Якщо створювати «правильні» правила, то вже треба вживати одне найбільш правильне словно — «млинець», а не робити правильнимі всі ті, які походять з заходу України, і бракувати, все що походить зі сходу України. Прикладів не дуже зрозумілих нових правил багато, географічна дискримінація тільки один з них. З Новим Роком!--Olmi (обговорення) 17:58, 31 грудня 2017 (UTC)

Вексилологічні терміни

Яка різниця між термінами «прапор», «знамено», «стяг»? Згідно з українськими джерелами, «прапор» — загальна назва, «знамено» і «стяг» — яко рідковживані синоніми, які використовують переважно в урочистому мовленні. Те, що російською називається Боевое знамя — у нас «Бойовий Прапор». На жаль, у нас статті «Знамено» скопіювали з рос. Знамя, а «Стяг» — з рос. Стяг, знехтувавши україномовні джерела. Існують помилки і в російських термінах. Чому прийнято вважати, що англ. banner — це рос. знамя? Це хибне твердження. Зі статтею «Стяг» взагалі повна плутанина, бо в українській, російській і білоруській мовах це слово вживається в різних значеннях, а у нас все кинули в одну купу. Російське стяг — це наш «бунчук», а укр. стяг, згідно з україномовними джерелами — старовинний, переважно трикутний прапор. Білоруси називають словом сцяг прапор взагалі (дзяржаўны сцяг). У нас навіть дав.-рус. слово чолка («бунчук»), згадане в «Слові о полку Ігоревім», піддали дивній гіперкорекції, перетворивши на «чілка» (про значення слова прошу глянути в словник). Я пишу це тому, що закидаю вікі-спільноті (вони не в чому не винні), а тільки бажаючи спитати вашої думки: треба копіювати визначення слів з рувікі чи писати за українськими джерелами? --В.Галушко (обговорення) 09:10, 11 грудня 2017 (UTC)

Спитайте ось тут: Форум УГТ--ЮеАртеміс (обговорення) 09:34, 15 грудня 2017 (UTC)
@UeArtemis: це була добра ідея, але в мене нічого не вийшло, бо в реєстрації на форумі мені відмовили. Я пробував зареєструватися, але листа з підтвердженням на електронну пошту так і не отримав. Мотиви неясні: можливо, їм не сподобався домен yandex.ru. --В.Галушко (обговорення) 11:56, 19 грудня 2017 (UTC)
Тепер начебто все влаштувалося. Дав запит. --В.Галушко (обговорення) 12:32, 19 грудня 2017 (UTC)
Якщо що, то я теж зареєстрований. Можу спитати. Просто думав, що краще без посередників.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:49, 19 грудня 2017 (UTC)
Згідно з офіційними джерелами, «знамено» — поетичний синонім прапора. Були спроби впровадити таке визначення: «інсиґнія, великий парадний прапор у національних кольорах зі зображенням державного герба». Але, відповідно до думку одного з обізнаних у цьому питанні, «На офіційному рівні (в правових актах чи інших документах) такого визначення немає. А на практиці (у т.ч . і в різних статтях, поетичних творах і т. ін.) „знамено“ вживається як синонім до слова „прапор“ і має ширше значення». --В.Галушко (обговорення) 20:12, 3 січня 2018 (UTC)

Байан

Вітаю!

  • Як писати українською іноземні назви такого типу: Байан?
  • Якщо у слові звукосполучення [ja] — слід писати Баян. Тут зрозуміло.
  • Але коли у слові два звуки на межі складу — [j.a] (й.а): Байан чи Байян?
  • Формально, ніби можна Байан, але за традицією пишемо — майя, Савойя (хоча тут кінець слова...§ 90. J.4 ) тощо. Передивився правопис, але сполучення йа всередині слів не знайшов.
  • Як тут бути? Допоможіть, будь ласка!--N.Português (обговорення) 06:36, 19 грудня 2017 (UTC)
Особисто я орієнтуюся на Савойю - Байян. йа точно не відповідає принципам правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:03, 19 грудня 2017 (UTC)
Який це принцип? Де його знайти? З Савойєю взагалі, виявляється, окрема історія — в італійському оригіналі там ніби [ja] Savoia, а не [j.a]. Тобто, Савойю слід відкинути як приклад передачі [j.a]. Не знаю, що робить...--N.Português (обговорення) 07:42, 20 грудня 2017 (UTC)
Де це вона окрема? Принцип збереження окремої літери I/J/Y у власних назвах і йотації після Й. Савойя, як і Байян (Baião), має окрему літеру І.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:21, 22 грудня 2017 (UTC)
Виводиться він з § 90. J.4 "від супротивного": якщо слово не є загальною назвою, то не "згортаємо" йот, а подвоюємо, як в контр-прикладах.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 22 грудня 2017 (UTC)
ІМХО, межі складів неважливі, але при йя виходить усе добре: Бай-ян. Написання Байан жодним чином не розбиває на Бай-ан - це все одно Ба-ян.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:27, 22 грудня 2017 (UTC)
  • Так і писати, якщо в оригіналі є відповідний звук чи літера: Байан. Зауважуючи, що за вставний -й- відповідають два параграфи правопису (§90, §98). Maksym Ye. (обговорення) 09:41, 22 грудня 2017 (UTC)
    Як раз у 98-ому Вайян, Вайєль, Шантійї. Тобто після Й йотуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:21, 22 грудня 2017 (UTC)
    Подвійне йотування не обов’язкове у загальному випадку §90. Про Брайана колись зібрав джерела. Шкода, що через неадекватне адміністрування тут продовжують тиражувати помилкове спрощення. Maksym Ye. (обговорення) 14:42, 22 грудня 2017 (UTC)
    Який ще загальний випадок? У правописі є спрощення в загальних назвах і йя, йє, йї в власних назвах. йа серед прикладів не спостерігається і з правил не виводиться.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:52, 23 грудня 2017 (UTC)
    На жаль, у параграфі 90 наведено -йя тільки наприкінці слова, а це інший випадок, ніж загальне -йа- у багатьох прикладах за посиланням. Maksym Ye. (обговорення) 15:17, 23 грудня 2017 (UTC)
    На якій підставі Ви робите цей поділ? Тут випадок інтервокального йоту. Позиція в слові не грає ролі, як на мене.--ЮеАртеміс (обговорення) 23:47, 23 грудня 2017 (UTC)

Ричмонд чи Річмонд?

Згідно з § 90 5.в.4 чинного правопису «И пишеться в географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j)». Звідки тоді Річмонд (Лондон)? Різні джерела наводять форми «Ричмонд» і «Річмонд», але в таких випадках пріоритетними є правила правопису. До речі, перейменування було здійснене без обговорення. --В.Галушко (обговорення) 19:50, 22 грудня 2017 (UTC)

Було вже колись. Та й Ви питали вже :). --Alex Blokha (обговорення) 23:37, 22 грудня 2017 (UTC)
Я сам був подумав, що це питання давно розв'язане: якщо географічна назва, пишемо «ри». Ба ні. Несанкціоновані перейменування тривають. --В.Галушко (обговорення) 01:56, 23 грудня 2017 (UTC)
Запитання: звідки тоді у правописі 2015 року Річард?--くろねこ Обг. 10:08, 23 грудня 2017 (UTC)
Це особове ім'я, а «ри» пишеться тільки в географічних назвах. --В.Галушко (обговорення) 10:11, 23 грудня 2017 (UTC)
Не у всіх [2]. Допустимо все це. У разу такої суперечності я б подивився б карти на картографії. На жаль у мене є лише 2004 року. І не забувайте є Ріслі - місто у Англії, ́Ріверсайд - місто в США. Тому Річмонд може бути і виключенням, так само як і Австрія і Маріанський жолоб. При тому, що це є в підручниках за якими учаться школярі. --くろねこ Обг. 10:44, 23 грудня 2017 (UTC)
Видавництво Картографія ігнорує правопис. А за посиланням особиста думка конкретних науковців, що не має сили, коли суперечить чинній нормі.--ЮеАртеміс (обговорення) 00:12, 24 грудня 2017 (UTC)
"адже саме літера і чітко вказує на українське написання іншомовної назви" - дурня, адже особливою ознакою української мови є історичний перехід І в И, зокрема ствердіння РИ. Не розумію, чому на вівтар графічного фетишизму треба красти українську фонетику!--ЮеАртеміс (обговорення) 00:14, 24 грудня 2017 (UTC)
@UeArtemis: а чому тоді Рісл, Ріверсайд, Маріаський жолоб? Виходить, що географічні назви, які походять від прізвищ та імен з "і" (наприклад, Річард, Річмод, Річі) потрібно писати через "и" (Ричард, Ричмонд, Ричи)? І винятком не може бути? В українській мові ж є Рівне, і тому подібне. Чому тоді іноземне "і" переходить в "и"? Дякую! --くろねこ Обг. 00:30, 24 грудня 2017 (UTC)
Має бути Риверсайд та Рисл. Є чітка вимога правопису: писати РИ в географічних назвах. Аналогічно є вимога 9-ки для загальних назв - тому дизель не пишеться через І, хоч походить від прізвища Дізель. Так і Ричмонд має бути через И. Маріанський жолоб взагалі не в тему, бо там перед голосною, як і Рівне, що має етимологічне О і чергування (має бути Ровенська область, але в 90-х депутати пограли в лінгвістів). --ЮеАртеміс (обговорення) 19:54, 24 грудня 2017 (UTC)
Ну, і Ричі - м'якість та твердість залежать від позиції в слові. Навіть у питомій лексиці: миш, але миші   --ЮеАртеміс (обговорення) 20:22, 24 грудня 2017 (UTC)
На жаль, забув, де бачив красиве пояснення, чому певні звуки не віддалися пом'якшенню під іншомовним впливом.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:24, 24 грудня 2017 (UTC)
@UeArtemis: Дякую за пояснення! Але ім'я повинно бути Ричмонд? Наче для особових імен за § 90 5.а.3 Річмонд --くろねこ Обг. 01:55, 25 грудня 2017 (UTC)
Та ні, як Дізель/дизель, так і Річмонд/Ричмонд.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:25, 25 грудня 2017 (UTC)
Просто багато людей правопис не знають або ігнорують. Ричмонд, бо є чітка вимога правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:53, 23 грудня 2017 (UTC)
До речі, почитав трохи про позицію противників дев'ятки та споріднених правил: вони вважають, що українське И є середнього ряду, як російське Ы, що невірно. Укр. І та И є передніми - різнить їх підйом (І трохи вище). Тому в теорії передавати іншомовні І можна обома. Проблемним навпаки є іншомовне И, яке подекуди є заднього ряду, тому інколи доречніше писати У - Байконур (Байқоңыр).--ЮеАртеміс (обговорення) 21:14, 24 грудня 2017 (UTC)
@UeArtemis: доцільно перенести дискусію на СО Правило дев'ятки. Оскільки це правило багато людей зараз нехтують, це заслуговує на окремий розділ у статті. --В.Галушко (обговорення) 18:13, 25 грудня 2017 (UTC)
Про переднорядність? Ок, зараз.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 26 грудня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Чи все?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 26 грудня 2017 (UTC)
@UeArtemis: не зовсім. Гляньте-но на Ричмонд. Чи преамбула не здається дивною? Для першої назви джерел не наведено, правопису суперечить. --В.Галушко (обговорення) 00:15, 27 грудня 2017 (UTC)
Це пан N.Português фрикує. Він ще звалив купу літописних варіантів імені Ольгерд у відповідну статтю.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:38, 27 грудня 2017 (UTC)
Але ж прізвище власна назва en:Richmond (surname), теж через "И"?--くろねこ Обг. 08:09, 27 грудня 2017 (UTC)
Прізвище точно треба писати через І. Так. Попри вимову |ˈrɪʧmənd|. А от титул графа та герцога of Richmond я б таки подавав через И. Це ж географічний титул. Поки статті про прізвище немає. Пан N.Português нічого про прізвище не додав.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:16, 27 грудня 2017 (UTC)
Можна розвести Richmond (surname)Річмонд і RichmondРичмонд, але не знаю, чи доречно.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 27 грудня 2017 (UTC)
Дякую і вибачаюсь за помилку, думав титул пішов від прізвища :с! Ще є люди з ім'ям Річмонд Рід Керрадайн та Richmond Croom Beatty, можливо потрібно додати як персони. Про прізвище, на мою думку краще створити окрему сторінку. Буде час подивлюсь. --くろねこ Обг. 08:30, 27 грудня 2017 (UTC)

Дивна адаптація російського імені

Чи може бути в укрвікі стаття про російське ім'я Пьотр? Натрапив на статтю з посиланням. --В.Галушко (обговорення) 03:48, 26 грудня 2017 (UTC)

Український відповідник рос. Пётр — Петро, але якщо є носії імені з таким написання, то може бути як дизамбінг (наприклад, Пітер). А як стаття про саме ім'я, то вже є Петро. Всеодно у них одна історія походження. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 04:16, 26 грудня 2017 (UTC)
Не може. Може бути поляк Пйотр або росіянин Петро. Правопис пь не дозволяє, бо немає такого звука в нас.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 26 грудня 2017 (UTC)
Правопис не дозволяє, але людина може вибрати будь-яке собі ім'я. Хоть «Донішко» себе назвати. А так повністю згоден з Вами! --くろねこ Обг. 08:16, 26 грудня 2017 (UTC)
Ну, це так. Але ж мова не про громадян України. Громадян України за паспортом, у якому може бути будь-який жах.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:17, 26 грудня 2017 (UTC)
А от і ні, панове. Все-то, звичайно, так, але раджу глянути на статті з цим посиланням. Я виправляти нічого не став, бо автор не любить, коли переоформляють і уточняють його статті. Nihil possumus facere. --В.Галушко (обговорення) 20:03, 26 грудня 2017 (UTC)

Міжповерховий дротохід

Що за новий синонім у статті «Ліфт»? --В.Галушко (обговорення) 21:06, 26 грудня 2017 (UTC)

Якщо нема АД для синоніма, треба прибрати. А бажано ще написати, що такого слова нема в нормативній українській. Добре, що сміттєпровід не перейменували на «сміттєдрот». --В.Галушко (обговорення) 14:10, 27 грудня 2017 (UTC)

@В.Галушко: То старання двох "філолохів" BarrySpook та Quest105. Може їх варто превентивно забанити? --Буник (обговорення) 12:36, 28 грудня 2017 (UTC)

Обидва малоактивні. Думаю, досить відстежувати їхні правки. Технічно це можливо, бо майже всі статті з «синонімами» в мене під контролем. --В.Галушко (обговорення) 17:09, 29 грудня 2017 (UTC)

Прутень

Чи можна вважати «прутень» медичним терміном і рівноправним синонімом до «пеніс» і «статевий член»? Якісь джерела начебто наведені, але щодо їхньої авторитетності сумніваюся. --В.Галушко (обговорення) 00:20, 27 грудня 2017 (UTC)

Прутень не тільки не медичний термін - це навіть не історизм. В давнину його звали кабака (однокореневе з кабачком), соромок (тут зрозуміло) чи посмик (натяк на мастурбацію).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 27 грудня 2017 (UTC)
Але в статті слово стоїть зразу після penis і те курсивом, наче це друга латинська назва. Це слово згадане в розділі «Назва» як розмовне, навіщо його писати в преамбулу, неясно. У СУМ-11 і в Грінченка такого слова не згадується. В ЕСУМ «прутень» — народна назва роду Бріум. Якщо не з'явиться нових авторитетних джерел, мусимо вилучити. --В.Галушко (обговорення) 14:18, 27 грудня 2017 (UTC)
Мусив розпатрулювати версію з правкою «прутень». Оскільки сторінка стабілізована, незареєстровані читачі не побачать сумнівну інформацію: аж до розв'язання питання з нормативністю. --В.Галушко (обговорення) 18:01, 27 грудня 2017 (UTC)
Будь ласка джерела (АД) - поки що це лише слова! З повагою Всевидяче Око (обговорення) 20:39, 27 грудня 2017 (UTC) (P.S. Наведені словники є радянського періоду, тому термінологія там змінена відповідно до тодішньої політики "братерства" - це де факто. Всевидяче Око (обговорення) 20:49, 27 грудня 2017 (UTC))
Шановні, читайте В.Г.Черкасов та ін. МІЖНАРОДНА АНАТОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ.- Вінниця, 2010.-(с.129) Електоронне джерело ISBN 978-966-382-214-3, що навів Всевидяче Око. Чи у Вікі будуть заперечувати авторитетному медичному анатомічному джерелу? Книзі, яка є настільною для 16 медичних вузів України? Як дуже хочеться шось змінити, то й напишіть поряд примітку, що це не відповідає радянськоукраїнським загальномовним джерелам, які насаджувались для заміни справжньої української мови на совецьку. Крім того, це ж не змінює основне поняття "пеніс" і "статевий член". --АВШ (обговорення) 21:10, 27 грудня 2017 (UTC)
@Всевидяче Око: прошу не доводити це обговорення до абсурду правками на сторінках, що не мають стосунку до теми. Шаблон «Ненормативна лексика» на сторінці «Піхва жінки» можна залишити, «Джерело?» можна прибрати: джерел досить. Ми обговорюємо тут нормативність цього слова, а не питомість його для української. --В.Галушко (обговорення) 22:51, 27 грудня 2017 (UTC)
@В.Галушко:Джерело має вказувати, що це слово є питомо українськиим (чітко назва і сторінка, щоб це міг перевірити кожен!)- такого джерела там я не побачив - це не абсурд! І прошу Вас не переводити на особисте, тому що можна назвати абсурдом не бажання ПРИЙМАТИ АД. А якщо врахувати, що таких запитів за джерела(в різних статтях) уже було зроблено немало (і усі користувачі відповідно здійснювали правки), і лише у цій ситуації виникло не бажання підтвердити - це Упередженість! З повагою Всевидяче Око (обговорення) 23:01, 27 грудня 2017 (UTC)
Бажано навести етимологію слова «прутень» і час його появи. Звідки взявся цей термін? Словар Грінченка згадує чимало сороміцьких назв, а от про «прутень» чомусь мовчить. Може, це евфемістична калька праслов'янського терміна? Пор. «калитка» — теж калькований новотвір, бо майже у всіх слов'янських мовах назва scroti пов'язана зі слов'янським словом «мішок», а не з тюркізмом «калита». Чи Ви припускаєте таку можливість? --В.Галушко (обговорення) 23:19, 27 грудня 2017 (UTC)
*Ми говоримо про існування синоніму, точніше визнавати це як синонім чи ні? Етимологію залишимо науковцям-мовознавцям, які створять АД(якого зараз ще не має, чи може є?) яке це все опише і можливо тоді наш диспут буде вичерпано.
*Можливо Грінченко не говорить про це тому, що це справді анатомічний термін(а не сороміцький)?! (А можливо хоч словник і великий та все ж він ще й неповний?(Думаю рецензію на нього ви читали) )
*Щодо "Калитки" - є АД медичні, а щодо походження - можливо (але ж ми не говоримо на гаманець- мошна?, а медики гемостаз використовують для позначення процесу зупинки кровотечі....). Так, про цей термін я теж диспутував і наполягав використовуючи АД (гарно вмієте шукати минулі дискусії!), але ми ж наче про прутень диспут влаштували? З повагою Всевидяче Око (обговорення) 23:50, 27 грудня 2017 (UTC)
@Всевидяче Око: тільки заради Вашої настійливості і дійшлості, а також авторитету доктора Андрія Вікторовича Шкурби я поступаюся вам у цій дискусії. Але тим не менш повторюю про необхідність використання авторитетних джерел і наукового підходу до даних. Щодо оформлення статті: змінив шрифт у преамбулі, рівно як і порядок термінів, щоб комусь не здалося, що українське «прутень» це друга латинська назва. Прошу поставитися до моєї критичності і скептицизму з розумінням: я давно воюю з маргіналізацією укрвікі, вилучаю всякі «сміттєдроти» (див. вище) і «нацюцюрники» спростовую хибні твердження про «русизми» (на основі матеріалів ЕСУМ), тому деякі незвичайні слова можуть викликати подив. Що поробиш, якщо культура мови поки досить низька, і рівень мовної підготовки деяких дописувачів залишає бажати кращого. Але буду поправлятися. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 00:23, 28 грудня 2017 (UTC)
Я тільки "за", щоб піднімати рівень і все упорядковувати(в міру можливого)! Маю щире сподівання, що ця згода - це крок вперед!

Вдячний за підтримку та опозицію. З повагою Всевидяче Око (обговорення) 00:34, 28 грудня 2017 (UTC)

Добре, що все скінчуєтся злагодою. Просто доповнення. У книгах Черкасова і Бобрика термін запозичений звідти:
  • «Penis» - «прут», «прутень», «корінь». Медичний латинсько-український словник. ЗЛАГОДИВ Д-Р мед. М. ГАЛИН. Вид. Спілки Українських Лікарів в Чехословаччині" під ред. проф., д-ра мед. Б. Матюшенка і д-ра В. Наливайка, Прага, 1926, стор. 203.
  • 'ARTES GENITTALES ЕХТЕАНАЕ.PENIS. - НАДВIРІЄ (ЗОВНІШНЄ ПРИРОДЖЕННЯ). ПРУТЕНЬ.
  • Radix репіs.-Прутневий корінець.
  • Corpus репis.-Прутневе тinо.
  • Crus репіs.-Прутнева ніжка.
  • Dorsum репіs.-Прутнева спинка. стор. 43 //NOMINA ANATOMICA UKRAINICA. АНАТОМІЧНИЙ СЛОВНИК. МІЖНАРОДНА ТА УКРАЇНСЬКА АНАТОМІЧНА HOMEHКЛAТУРА ПРИйНЯТА В БАЗЕЛІ НА ДЕВ'ЯТИХ ЗБОРАХ АНАТОМІЧНОГО ТОВАРИСТВА. Редактори: проф. анатомії Київського Медичного Інституту Р. Цешківський, проф. гістології та ембріології Київського Медичного Інституту О Черняхівський. 1924 р., Українське ЛІкарське Товариство Пlвнічної Америки Перше видання - КИІВ 1925, дpyre видання фотодруком, наклад 250 примірнків Детройт 1971 Universal Slavik Printers - 2209 Ganiff, Hamtramck, Мichigan 48212, 82 сторінки.
Просто вищий клас - видайте схованку де Ви такі джерела знаходите, будь ласка!?!?!?!!? :-) Всевидяче Око (обговорення) 21:49, 28 грудня 2017 (UTC)
Колись в інеті закачав у PDF-форматі. Де узяв, вже не згадаю. --АВШ (обговорення) 21:53, 28 грудня 2017 (UTC)
  • Вітаю! В літературі частіше зустрічається статевий член або пеніс, рідко — прутень. З повагою — Aibolytt (обговорення) 06:54, 29 грудня 2017 (UTC)
Дякую, що відписали! Ви праві, частіше. Та все ж мова йшла чи Прутень є науковим синонімом Пеніса?! З повагою Всевидяче Око (обговорення) 14:20, 30 грудня 2017 (UTC)

Прутень насправді то калька з пол. Prącie. Грінченко не фіксує подібної назви.--ЮеАртеміс (обговорення) 01:15, 8 січня 2018 (UTC)

Як утворити дієслово (чи дієприкметник) від "депрекація"?

Хочу перекласти "was formally deprecated in". Був формально задеприкований? Його формально депрекнули? --Буник (обговорення) 13:17, 29 грудня 2017 (UTC)

Думаю, слід відмінювати як «електрифікувати» (задепрекований, задепрекували). --В.Галушко (обговорення) 17:11, 29 грудня 2017 (UTC)
Гадаю, щоб не вигадувати, варто відкрити будь-який англо-український словник. Maksym Ye. (обговорення) 06:18, 31 грудня 2017 (UTC)
Та ну!?... Визнано застарілим, застарілий, або за контекстлм: виведено з вжитку, 'раніше використовува...' тощо.--Avatar6 (обговорення) 07:54, 31 грудня 2017 (UTC)

@Bunyk:, створіть спочатку сторінку депрекація у Вікісловнику.;-)--Avatar6 (обговорення) 10:13, 31 грудня 2017 (UTC)

Контекст можна? Був формально засуджений/відкинутий.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:35, 2 січня 2018 (UTC)

Написав "Bagel, підтримка якого формально завершилась з версії 1.6", контекст тут. Хоча версія В.Галушко депрекація/електрифікація -> депрекований/електрифікований мені сподобалась, на майбутнє знатиму. --Буник (обговорення) 19:13, 3 січня 2018 (UTC)

Мещера чи Мещора?

Розбіжності в передаванні російського ё: Мещера але Мещора (національний парк). В ЕСУМ тільки мещера. --В.Галушко (обговорення) 19:06, 29 грудня 2017 (UTC)

Там племена ж іменуються не сучасною російською мовою, а літописними назвами.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:29, 2 січня 2018 (UTC)
Річ у тім, що слова однокореневі. Окрім того, є Мещерська низовина, Мещерський національний парк. --В.Галушко (обговорення) 19:02, 3 січня 2018 (UTC)
І що з того? Парк має назву сучасну, а плем'я - літописну. Але можете виправити на Е, якщо впевнені, що це на честь племені.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:20, 4 січня 2018 (UTC)
100 % на честь мещери. --В.Галушко (обговорення) 12:23, 4 січня 2018 (UTC)

Костелецька чи Косцелецька

У нас з користувачем Бучач-Львів вялотекуча війна правок стосовно найменування статті Беата Костелецька/Косцелецька і правильного написання цього прізвища взагалі. Аргументи можете побачити на СО та в історії правок Беата Острозька. Прошу досвідчених користувачів визначити раз і назавжди як має правильно писатись це прізвище, бо мені ці ігри вже набридли. --August (обговорення) 16:02, 30 грудня 2017 (UTC)

@Augustus-ua: щоб розв'язати це питання, треба спочатку визначитися з тим, я писати топонім Kościelec — «Костелець» чи «Косцелець». Є стаття Ґміна Косьцелець, але щодо правильності її заголовка не певен. Оскільки назва Kościelec (Костелець (Куявсько-Поморське воєводство)) утворена від Kamienny Kościół («Кам'яний Костел»), то логічніше «Костелець», а прізвище, відповідно має бути «Костелецький». --В.Галушко (обговорення) 15:02, 31 грудня 2017 (UTC)
ІМХО, треба писати, як в україномовних АД, але в тих, що писані сучасним правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:26, 2 січня 2018 (UTC)
Подивився по датам такі. Хм, так, таки Костелецьких.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:26, 2 січня 2018 (UTC)
Що тоді робити з Ґміна Косьцелець?. Логічно перейменувати на «Гміна Костелець». --В.Галушко (обговорення) 19:00, 3 січня 2018 (UTC)
Я статті про польські міста обходжу десятою дорогою. От на якій підставі там ґміна через ґ? Слово 100% не належить до давніх запозичень.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:15, 4 січня 2018 (UTC)

Снафф

Чи існують якісь україномовні джерела для Снафф (тютюн)? Подвійне «ф» викликає сумнів, але я не став зразу перейменовувати. Спало а думку таке: раз у поляків tabaka, може кращ віддати перевагу розмовному «табака», а не засмічувати мову етранжизмами? --В.Галушко (обговорення) 17:21, 1 січня 2018 (UTC)

Може краще нюхальний тютюн? Да й гуглитися краще. Зі святями!--くろねこ Обг. 08:59, 2 січня 2018 (UTC)
Вас так само з Новим роком! Можна й так. У рувікі «Нюхательний табак» перенаправляє на «Снафф (табак)». --В.Галушко (обговорення) 19:33, 2 січня 2018 (UTC)
Кабака // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:11, 2 січня 2018 (UTC)
"Вологий снаф" це виходить "снюс".--ЮеАртеміс (обговорення) 22:15, 2 січня 2018 (UTC)

Родовий відмінок

Оскільки в Україні і в Росії існує гідронім «Гусь», доречним уявляється визначитися з правильною його формою родового відмінка. Оскільки це слово давнього типу відмінювання з основою а *-ĭ, то закінчення може бути або -ті (як путі), або -ти (як п'яти). Щодо російської річки Гусь в оригіналі закінчення родового відмінка , але в разі адаптації закінчення може бути іншим (пор. рос. Сибири — укр. Сибіру). --В.Галушко (обговорення) 17:30, 1 січня 2018 (UTC)

Гусь-Хрустальний за УЛІФом не відмінюється в першій частині (у Гусь-Хрустальному). За Грінченком гусь жіночого роду (так, путь - путей, гусь - гусей, кого/чого - гусі).--ЮеАртеміс (обговорення) 22:46, 2 січня 2018 (UTC)
Виправляю помилку. Закінчення (як путі) або (як п'яти). Оскільки в множині гуси, може бути й Гуси. Щодо російського гідроніма «Гусь» (притока Оки) не знаю. --В.Галушко (обговорення) 19:49, 3 січня 2018 (UTC)
Ну, Ви, певно, чули, що деякі люди хочуть "повернути" -и для третьої відміни. Гуси мають -и, бо втратили в літературній нормі відповідну форми однини, що належала до третьої відміни. Як люди (теж людЕЙ). П'яти ж від п'ята (кого/чого - п'ят).--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 4 січня 2018 (UTC)
Я взагалі-то мав на увазі числівник п'ять. Як відоме, це колишній іменник типу з основою на *-ĭ. Історично має бути , але наскільки це відбиває живу вимову, не знаю. Ладно, якщо іменник, значить «Гусі», а як тоді бути з російською річкою Гусь? --В.Галушко (обговорення) 12:17, 4 січня 2018 (UTC)
А, я думав навпаки не 5. Ну, як я сказав, є критики -і. Так, у 19 ст. різниці між цими формами (путі, гуси, п'яти) не було. Хм... особисто я вважаю, що форми розійшлися через спрощену українську графіку, що має лише літери И та І, а позиційно у вимові бувають, як тверді І та И, так і пом'якшувальні І та И. Путьи, гусьи? Можливо. Я б відмінював Гусь, таки як заповідав Грінченко. Хоча це може читачеві "порвати шаблон". Якщо виправлятимуть, то хай.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:29, 4 січня 2018 (UTC)

Поїзд і потяг

Оскільки зараз йде боротьба за заміну «поїзд» на «потяг», вважаю, що настав час обговорити цю тему. Деякі останні правки здалися мені неконструктивними, але може знайдуться інші думки. Почну з того, що зараз неможливо довести ні те, що «поїзд» — росіянізм (від поезд), ні те, що «потяг» — полонізм (від pociąg). ЕСУМ умовчує про ці лексеми, тому залишається тільки гадати, звідки взялися обидві в українській мові. Слід мати на увазі, що слово «поїзд» в староукраїнській означало низку, валку возів або саней. Українські письменники XIX ст. вживають обидва слова, у того ж Коцюбинського ми знаходимо як «поїзд», так і «потяг». Очевидно, тут типовий приклад гіперпуризму, явища, що справедливо засуджували Караванський і Тараненко. Про безглуздість заміни «бочка» на «діжка», «апельсин» на «помаранч» вже написано досить, але залишаються певні спірні моменти. Може, «поїзд» — ще один псевдоросіянізм? --В.Галушко (обговорення) 20:35, 2 січня 2018 (UTC)

100% псевдо.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:10, 2 січня 2018 (UTC)

Цивільний чи громадянський?

Звернув увагу на правку аноніма у РАЦС. Як правильно? --В.Галушко (обговорення) 18:57, 3 січня 2018 (UTC)

До 2010 РАГС, надалі РАЦС --Basio (обговорення) 19:14, 3 січня 2018 (UTC)
Дякую, так і запишемо. --В.Галушко (обговорення) 19:17, 3 січня 2018 (UTC)

Передня шкірочка

Перейменування «Крайня плоть» на «Передня шкірочка» (без номінації) мені здалося дещо дивним. Такого терміна мені ніколи не траплялося. --В.Галушко (обговорення) 17:52, 6 січня 2018 (UTC)

Очевидна маргінальність. [3] --ЮеАртеміс (обговорення) 17:47, 7 січня 2018 (UTC)
Може калька з англ. foreskin? Калькування лат. praeputium виключене. --В.Галушко (обговорення) 11:00, 8 січня 2018 (UTC)

Правило дев'ятки

Стаття Правило дев'ятки має низку недоліків, а саме не містить історії походження цього правила. Чи не подати в статті цитати з противників цього правила (Український стилістичний словник, ПРАВОПИСНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ІСТОРІЯ ТА РЕАЛІЇ). На жаль, більшість мовознавців нічого не пишуть на цю тему, але ми могли б виділити основні тези критики, а також аргументи. Може, хто знає, де можна знайти джерела? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 13:43, 8 січня 2018 (UTC)

Ябко

Наявність лексеми ябко у статті Яблуко як рівноправного синоніма основної назви уявляється сумнівним. Це слово згадується в Грінченка, але його сучасне місце в мовній стилістиці неясне. --В.Галушко (обговорення) 06:23, 9 січня 2018 (UTC)

У тлумачному словнику позначка «західноукраїнське» --Yakiv Glück 06:31, 9 січня 2018 (UTC)
Так, це діалектне слово--Piramidion 08:19, 9 січня 2018 (UTC)
Ну там написано «також ябко». Я гадав, якщо слова рівноправні, то пишуть «або», а коли додають менш поширені але нормативні варіанти, то пишуть «також». Може це я собі вигадав. Але зараз виглядає норм, як на мене. --Yakiv Glück 08:28, 9 січня 2018 (UTC)
Це очевидно, але чи доречне воно в преамбулі?--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 9 січня 2018 (UTC)
Очевидно, діалектне. --В.Галушко (обговорення) 08:58, 9 січня 2018 (UTC)
Прибрав. Не бачу необхідності й причини для зазначення.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:53, 11 січня 2018 (UTC)
Для чого прибирати? Скільки можна «закатувати в бетон» альтернативні варіанти та синоніми? Звідки цей радянський тоталітарний підхід? Чим більше форм слова дає довідник, тим краще, цінніше і цікавіше він. Не подобається альтернативний варіант у першому реченні преамбули — поставте у кінець преамбули чи інший розділ. Якісь суцільні ГБ-шні «розстріли» слів... --N.Português (обговорення) 15:46, 11 січня 2018 (UTC)
Погоджуюся з N.Português — вживати в статтях нарівні з яблуком, мабуть, не варто, але хоч в статті про саме яблуко можна його лишити? Тим паче, що поважне джерело маємо. --Yakiv Glück 15:53, 11 січня 2018 (UTC)
+1 бо інакше воно й гуглитись не буде, вийде як в, даруйте, радянському анекдоті про "жопа есть, а слова нет" artem.komisarenko (обговорення) 18:30, 11 січня 2018 (UTC)
Взагалі-то синоніми й словоформи не від балди в преамбули додаються.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:43, 11 січня 2018 (UTC)
to ЮеАртеміс: то яким критеріям воно, ви вважаєте, не відповідає? --Yakiv Glück 23:47, 11 січня 2018 (UTC)
А яким відповідає? Поширене настільки, що конкурує з основною формою? Та ні.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:17, 12 січня 2018 (UTC)
@UeArtemis: Воно не має бути настільки ж поширеним, воно має бути в авторитетних джерелах, аби потрапити до Вікіпедії. Далі кожна версія з джерел отримує на сторінці місце пропорційно поширенню. Яблуко вживається як норма, ябко вживається один раз (можна з поміткою «західноукраїнське») — цілком справедливо та не порушує нейтральність. Те саме стосується й лавреата, котрого варто вжити один раз з поміткою «застаріле». --Yakiv Glück 07:59, 14 січня 2018 (UTC)
Цілковито незгоден. Українська мова користається літературною мовою. Не бачу жодної причини зазначати в статті "західноукраїнізм", коли предмет статті не суто явище вказаного регіону.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:57, 14 січня 2018 (UTC)
  • Це не західноукраїнізм, це літературне загальноукраїнське слово яке використовували зокрема Микола Лукаш (Сіверщина—Київ), Марія Матіос (Буковина) і Михайло Старицький (Київщина). Що совєти проводили політику «збліженія язиков» і намагалися понищити питому українську лексику, що не мала відповідників у російській — це не новина, я не розумію який у вас хлопці інтерес вичищати українські слова з української Вікіпедії. artem.komisarenko (обговорення) 18:21, 16 січня 2018 (UTC)
    • Письменники часто-густо умисно змішують явища різних діалектів. Ще частіше - ненавмисно. АД щодо діалектності я навів Вам на сторінці обговорення.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:08, 18 січня 2018 (UTC)

лаВреат

Минулого року було 300 вживань, зараз вже 450. Не знаю, хто це так пише і нащо, але це ж помилка? (наче серед поборників був Бучач-Львів). --Yakiv Glück 15:33, 11 січня 2018 (UTC)

  • Це не помилка. Це варіативне написання. У СУМ-11«лауреат», але в інших словниках є «лавреат». Цілком логічно писати «лавреат», бо від «лавра» (а не лаура) походить. З іншого боку, стаття у вікі називається «лауреат» (за СУМом), тому, мабуть, краще писати саме так. --N.Português (обговорення) 15:41, 11 січня 2018 (UTC)
    • Ясно. Але в рекомендованому ВП:МОВА словнику лавреата вже немає. З того ж правила виходить, що широке вживання в статтях не бажане. --Yakiv Glück 15:59, 11 січня 2018 (UTC)
    • Це не помилка, а свідоме порушення чинної мовної норми. На вікі таке робити негарно.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:44, 11 січня 2018 (UTC)
  • @Yakiv Gluck: Це один із альтернативних правописів. Чинний правопис у §94 чітко вказує, що лауреат пишеться через -ау- (саме це слово наведено як приклад) — NickK (обг.) 23:20, 12 січня 2018 (UTC)

Як виявилося, половина з цих вживань — в джерелах! ЗМІ й зараз постійно пишуть через «в». Жахіття. Я заміняв ботом, тому перепрошую, якщо він все ж десь відредагував назву джерела. --Yakiv Glück 11:40, 14 січня 2018 (UTC)

І правильно роблять. Лаурет неправильно як фонетично, так і етимологічно, це чиста радянщина: «збліженіє язиков». artem.komisarenko (обговорення) 18:08, 16 січня 2018 (UTC)
Все-то звичайно, так, але про факт, що «лауреат» — це запозичення з латинської (laureatus), а «лавр» — стародавнє запозичення з грецької, чомусь мало хто згадує. У всьому винна російськомовність значної частини населення, саме звідси йде гіперпуризм, відштовхування від всього, що схоже на російське. На мій погляд, якби в нас була одна українська мова, більшість громадян не знали російської, такого прикрого явища не існувало, напевно. Поляки ж не бентежаться, що в них повно «москалізмів», таких як samolot, stołówka, żona, roztwór та багатьох інших. Чому? Бо не знають російської, тому нефахівцям і не спадає на думку підозрювати московське походження цих слів. До речі, останнім часом з'являється багато нових слів, таких як «членкиня», «колежанка», «пігулка», але мало хто вважає їх полонізмами, бо більшість населення не знає як слід польської. Оскільки існує мовна норма, їй слід надати перевагу, бо в кожного свої уявлення про «правильність». --В.Галушко (обговорення) 12:06, 17 січня 2018 (UTC)

Присвійна форма і родовий відмінок

Скажіть, будь-ласка, яка форма є більш нормативною в наукових термінах (найменування законів, названих на честь відкривачів, органів тощо): конструкція з посесивом або родовим відмінком? Не можу обрати слушніший варіант між «Педерсенів закон» і «закон Педерсена». В англовікі Pedersen's law, але там посесив замінює родовий відмінок. Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 11 січня 2018 (UTC)

З s:uk:Паки й паки (Про нашу літературну мову):

Коли наша мова не любить укорочених форм прикметників, за те вона дуже любить приналежні прикметники і вживає їх охотніше за родовий відмінок іменника: замісць хата Івана, дочка коваля, син столярів — краще казати Іванова хата, ковалева дочка, столярів син і т. д.

Великий знавець нашої мови, що з піетизмом шанував своєрідні прикмети, дух її — Б. Грінченко — дав нам зразки найчистішої, найколорітнішої мови в перекладі свойому Костомарової „Чернигівки“, що була написана, як відомо, в оріґіналі московською мовою. Ось один уривок із тої „Чернигівки“ що до тих приналежних прикметників.

„Прийшла й дочка її, сотникова Булавчина жінка“.

Напевне можна сказати, що сучасні наші письменники й перекладачі, принаймні 90% їх, переклали-б слово по слову з московського: „прийшла і дочка її, жінка сотника Булавки“. Проте-ж і Б. Грінченко теж учився московською мовою, на службі теж мусів її вживати. Але він так любив своє рідне, що переміг усі труднощі і без граматики навчився рідної мови краще за тих, що нині й по граматиках навчаються її аби-як, або здебільшого і вчитися її не хочуть, бо вважають себе за авторітети в питаннях мови. Коли-б вони, покинувши свої гордощі, прислухались уважно до чистої мови бабусі — селянки, то почули-б (і запам’ятали-б!) що вона скаже не йнакше, як: „А це старостів Перепеличин онук“ або: „зайняв удовину ковалишину худобу“, а не: внук старости Перепелиці, або худобу вдови коваля.

Так говорив Заратуштра клясик Модест Левицький. В сучасних послідовників Сандармоха-Білодіда звісно може бути й інша думка. artem.komisarenko (обговорення) 18:27, 11 січня 2018 (UTC)

Цей худліт тут до чого? Стосовно присвійних прикметників: на жаль, сучасна практика на боці родового відмінку. "Педерсенів закон" існує лише на вікі...--ЮеАртеміс (обговорення) 19:50, 11 січня 2018 (UTC)
Це не худліт, а публіцистика. Від письменник з історико-філологічного філологічного факультету, між іншим. artem.komisarenko (обговорення) 08:56, 12 січня 2018 (UTC)
Письменники не мовознавці (антагонізм "фахівців" наочно видно в статті про по батькові), а філологи не лінгвісти  , курка не птиця  . Вибачте, але ці поради хіба що до художньої літератури застосовні - і худлітом проілюстровані.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 12 січня 2018 (UTC)
Дякую за надані поради, вдячний за вашу працю в пошуку джерел. Обов'язково використаю матеріал з них в статтях. Але йдеться не про те, що є питомим/занесеним в українській мові, а про правила утворення наукових термінів. Мова змінюється, тому треба орієнтуватися на сучасну мовну норму. --В.Галушко (обговорення) 17:36, 15 січня 2018 (UTC)

лський / льський

  • Вітаю! Стосовно іншомовних назв.
  • Маємо іменник із закінченням на тверде л (Корнуел, Вел, Сетубал) + суфікс -ський.
  • Як правильно писати: ...лський чи льський? Де можна перевірити правило?--N.Português (обговорення) 02:51, 12 січня 2018 (UTC)
Е... Ви не україномовна людина? Це ж інтуїтивна річ. Але ось знайшов для Вас [4]: --ЮеАртеміс (обговорення) 08:03, 12 січня 2018 (UTC)

У суфіксах – ськ-, – зьк-, – цьк – завжди пишеться знак м’якшення.

Перед цими суфіксами приголосні також можуть пом’якшуватись у вимові, проте знак м’якшення після них не пишеться: українська. Але м’якість звука [л] перед суфіксом – ськ – позначається знаком м’якшення: сільський, польський.

У книжках переважає корнуольський, хоча стрічається й корнвольський. Думаю, подвійна ЛЛ не збереглася через важкість вимови. Проте буква правопису каже писати корнволльський. Раджу користатися традиційним першим варіантом. Від Вел - однозначно вельський. До речі, що за Вел? Ну, і сетубальський.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 12 січня 2018 (UTC)

Якщо мова про Уельс, то прикметник валлійський.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:57, 12 січня 2018 (UTC)

Насправді, це дійсно не інтуїтивна річ. Скажімо, вимовляється щось схоже на «україньський», а пишеться наразі «українській», хоча раніше стрічало ся навіть «україньский». З «л» те саме як на мене. Правописне свавілля й не більше. artem.komisarenko (обговорення) 09:03, 12 січня 2018 (UTC)

В кирилиці є такий прийом: пом'якшення через дві літери. Тому не пишемо сьльози чи сьвято. Туди ж білочці (на вимові білоцці) тощо. Л - це виняток з цієї системи. Чому - не знаю. Можливо, бо пом'якшення ЛЬ виразніше.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:50, 12 січня 2018 (UTC)
  • Дякую, я україномовний й зазвичай пищу -льський (бо Поділ — подільський, гал — гальський). Але коли питання стосується іншомовних назв, то в українських правилах дідько ногу зломить: Дізель, але дизель; ріка, але Коста-Рика та інші дива. Засумніваєшся в своїй інтуїції. Тому й питав, як правильно писати. --N.Português (обговорення) 12:53, 12 січня 2018 (UTC)

Тигран

Чи існують якісь правила передавання вірменських імен і географічних назв? Чи має підстави передавання Տիգրան як «Тигран»? У статті Тигран II не наведено жодного українського джерела. Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 15 січня 2018 (UTC)

Я знайшов аж дві книжки: [5], [6]. По звичайній мережі різнобій. Я б запропонував вважати И традицією. Певно, це вплив слова тигр.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:21, 16 січня 2018 (UTC)

Паллій

У нас паллій, але в джерелах «палій» (Папа скоротив церемонію вручення палія, Святіший Отець благословив ягнят. Просто перейменувати не можна, бо «Палій» — сторінка неоднозначності. Єдине, що спадає на думку: перейменувати неоднозначність, вилучити «Палій», а потім перейменувати «Паллій». Чи будуть інші варіанти? --В.Галушко (обговорення) 17:41, 15 січня 2018 (UTC)

@В.Галушко: Ну логічний інший варіант - Паллій -> Палій (одяг) і додати посилання в Палій. --Буник (обговорення) 17:43, 15 січня 2018 (UTC)
З точки зору правопису подвоєння наче не має зберігатись, бо це не власна, а загальна назва.--Piramidion 17:45, 15 січня 2018 (UTC)

Вітаю! https://kyrios.org.ua/pro-nap/55-administrator.html- в ось цьому джерелі, мовний редактор "не мовник", тому можна поставити його під сумнів? http://credo.pro/2013/06/85416 -це джерело направляє до такого http://catholicnews.org.ua/jbryad-vruchennya-paliya-bude-skorocheniy, те далі до болгарської версії http://be.radiovaticana.va, хоч є українська- але ні там, ні там такої новини не знайшлось? З повагою Всевидяче Око (обговорення) 17:53, 15 січня 2018 (UTC)

Подвоєння в загальних назвах рідко зберігається. Piramidion діло каже. Перейменовуйте на Палій (одяг)--ЮеАртеміс (обговорення) 14:14, 16 січня 2018 (UTC)

Перейменував. --В.Галушко (обговорення) 22:39, 16 січня 2018 (UTC)
  • Перейменування поспішне і безглузде. У деяких словах іншомовного походження, особливо з церковної тематики і латини, подвоєння зберігається, аби не смислового збігу з питомо українськими словами. Найвідоміший приклад — папська булла (з двома л), а не «була»; бо «була» для українця це дієслово минулого часу. З папським паллієм так само — пишуть, зазвичай, «паллій» (з двома л), бо «палій» — це той, хто щось запалює чи палить. Знати правописні правила це добре, але слід хоча б трохи орієнтуватися в темах, які редагуєте. --N.Português (обговорення) 13:47, 19 січня 2018 (UTC)

Знову прийменники у / в / на

Тепер щодо віртуальних сутностей. Як на мене нема усталеного вживання щодо інтернет проектів / сайтів. Які аргументи щодо 'на Вікісховищі' / 'у Вікісховищі', 'у Вікіданих' / 'на Вікіданих' тощо. 'На сайті' чи 'в інтернет-проекті'? Форми дуже часто використовуються у 'внутрішніх посиланнях'. Дякую.--Avatar6 (обговорення) 19:02, 15 січня 2018 (UTC)

У перекладах я зазвичай замінюю словосполучення "на Вікіпедії" на "у Вікіпедії", бо Вікіпедія — це в першу чергу енциклопедія, а не просто сайт. Вона має офлайн версію, і навіть паперову (щоправда, здається, лише один екземпляр, та все ж). Натомість інтуїтивно чомусь видається, що правильніше писати "на Вікісховищі", а не "у Вікісховищі" (можливо тому, що цей сайт використовується як своєрідний буфер для зображень та інших медіафайлів), "на Вікіданих", "на Вікімандрах" тощо - може тут якраз спрацьовує зворотня аргументація, що це - в першу чергу сайти, інтернет-проекти, до того ж не такі популярні як Вікіпедія (слово, яке із власної назви вже майже перетворилося на загальну). Приблизно якась така моя аргументація.--Piramidion 22:04, 15 січня 2018 (UTC)
Я ще вагаюся щодо Вікіцитат та, особливо, Вікіновин, бо Вікіновини можна сприймати саме як новини, а не просто як влучну назву сайту, тобто "я це прочитав у (вікі)новинах". Щось схоже можна сказати й про Віківерситет. Натомість назву "Вікісховище" я сприймаю лише як влучну назву сайту - чомусь вона мені в лінгвістичному контексті не асоціюється зі "сховищем", і мені ніяк не хочеться ставити перед нею прийменник "у/в".--Piramidion 22:13, 15 січня 2018 (UTC)
Слушна думка, щодо Вікіпедії(й) усталено і природно 'у' (або 'в' англійській Вікіпедії, 'в' українській...). Щодо 'агрегаторів' commons, WD, MW тощо дійсно використовуються варіанти...--Avatar6 (обговорення) 18:31, 16 січня 2018 (UTC)
У/в/на — це прийменники.--Анатолій (обг.) 22:41, 15 січня 2018 (UTC)
перепрошую, автоматом назвав, дякую за виправлення.--Avatar6 (обговорення) 18:31, 16 січня 2018 (UTC)
@Ahonc: у нього фемінітиви це прикметники. Я йому вже радив почитати Український правопис --くろねこ Обг. 22:53, 15 січня 2018 (UTC)
як і я Вам, радив неодноразово, непрямим текстом, робити практично те саме щодо української мови.;-).
Якщо щодо похований/похована - то дієприкметники.--Avatar6 (обговорення) 19:00, 16 січня 2018 (UTC)
праслов'янський *na походить від ранішого *no < *ono (пор. грец. άνα — «наверху», гот. ana — «на», «над», «до»). Заглядати в книгу. Дивитися на сайті. Я користуюсь так. На інтернет-ресурс не можна заглядати, як у книгу. Хоча я різниці як такої не бачу. Але питання цікаве о.о --くろねこ Обг. 22:53, 15 січня 2018 (UTC)

Не знаю чому це обговорюється тут, але я завжди пишу у з ними. Іноді машинально пишу на Вікісховищі аналогічно до російського на Викискладе, але на складі дійсно було б на, а у сховищі таки у. Це все сайти, бази даних, тощо, в їх середину кладеться інформація, а не кладеться на їх двовимірні і їх назви також в половині випадків натякають на якийсь тривимірний об'єкт як те ж сховище в який кладеться. Ну і практичний аргумент, в нас вже стільки всього перекладено з у/в, що заміняти на на тепер скрізь буде марною тратою часу. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 16:37, 16 січня 2018 (UTC)

Вимір простору (розмірність простору). Тут дійсно слушна думка: 'на' — на щось що має верхню поверхню (дах; тут у сприйнятті розмірності простору людським розумом), 'у' — всередину чогось, чогось, що має нутрощі і здатність містити, інкапсилювати інші сутності.--Avatar6 (обговорення) 19:00, 16 січня 2018 (UTC)

На сайті, на сторінці, на сервері, проте в Енциклопедії, у Новинах, у джерелах, у сховищі, в цитатах. Як на мене залежить від контексту і зайве виправлянство тут недоречне. Ми не в Совєтах, щоб строєм хадіть. artem.komisarenko (обговорення) 18:47, 16 січня 2018 (UTC)

Здебільшого питання щодо стандартизації форми у вбудовуваних (мета-)шаблонах, які містяться чи не в 20% сторінок Вікіпедії, бо вони не розуміють (чи не мають) контексту.--Avatar6 (обговорення) 19:00, 16 січня 2018 (UTC)
Якщо «у сховищі», то має бути «у Вікісховищі». Проте, з огляду на те, що сполучення «на Вікісховищі» звичне, можна залишити без змін. --В.Галушко (обговорення) 21:09, 17 січня 2018 (UTC)

Норік

Маю певні сумніви щодо Норік. Згідно з чинним правописом має бути «Норик», але якщо це виняток, бажано навести джерела. --В.Галушко (обговорення) 22:42, 16 січня 2018 (UTC)

Географічна назва. Точно не виняток. Просто правило змінилося в 90-х, тому, думаю, не всі науковці могли оперативно підлаштуватися.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 17 січня 2018 (UTC)
Пройдіться по суміжним статтям. Там ще Бетіка тощо. Схоже, автор не знає норми.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:40, 17 січня 2018 (UTC)
Знайшов Бетіка. Не знаю, наскільки це відповідає українській історіографії, але правилам передавання іншомовних назв, начебто не суперечить. --В.Галушко (обговорення) 09:08, 17 січня 2018 (UTC)
Ага, И "у географічних назвах із кінцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика"--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 17 січня 2018 (UTC)
«И пишеться… …у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них…» --В.Галушко (обговорення) 11:20, 17 січня 2018 (UTC)
Ймовірно, «Бетика». Але джерел нема. --В.Галушко (обговорення) 11:33, 17 січня 2018 (UTC)
Я послався на більш "суворий" пункт, який просто діє - без огляду на традицію. Перейменовуйте   --ЮеАртеміс (обговорення) 19:48, 17 січня 2018 (UTC)

Сінай чи Синай?

Перейменував «Шінай (меч)» на Сінай (меч), але зараз згадав, що це загальна назва. Чи має бути «Синай»? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 22:46, 16 січня 2018 (UTC)

Довго думав щодо японізмів. І подумав навіщо калічити нашу мову іншою мовою. Є лише дещо інше питання: шинай чи синай? --くろねこ Обг. 23:59, 16 січня 2018 (UTC)
В залежності від того, яких АД більше знайдеться, думаю.  --ЮеАртеміс (обговорення) 07:33, 17 січня 2018 (UTC)
Японісти знову будуть проти використання И. А правопис вимагає синай через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:32, 17 січня 2018 (UTC)
«Синай» чи «шинай» — залежить від прийнятих в укрвікі правил японської транслітерації. Головне: написати відповідно до чинного правопису. На мою думку, все рівно в Україні вимовляють «сінай» чи «шинай» (як кому подобається). Але це не важливо. Можна подати фонетичну транскрипцію, хоча я припускаю, що мало хто розуміється досконало в ієрогліфах МФА. --В.Галушко (обговорення) 11:25, 17 січня 2018 (UTC)

Побєдит

Незвичайне передавання російського «е» (з ѣ) у назві «Побєдит». Таку форму наводить «Мала гірнича енциклопедія» за ред. В. С. Білецького, але правила передачі загальних назв і дані СУМ-11 свідчать на користь «побідит». --В.Галушко (обговорення) 23:18, 16 січня 2018 (UTC)

Паче слово побіда українське, хоч і застаріле.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:34, 17 січня 2018 (UTC)
Тут конфлікт при перейменуванні. Треба, аби адмін перейменував.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:31, 17 січня 2018 (UTC)
Готово.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:30, 17 січня 2018 (UTC)

Біткоїн?

З якого це дива Bitcoin має писатися й вимовлятися як "біткоїн"? Я розумію, що так каже Пономарів, але ми всі чудово знаємо, які в нього погляди на правопис. Навіть сайт, присвячений біткойнам, записує його саме так, як це слово й має вимовлятися: [7]. Тому виникає логічне запитання — чому ми у Вікіпедії маємо орієнтуватися на нічим не обґрунтоване твердження Пономаріва?--Piramidion 11:18, 17 січня 2018 (UTC)

Відповідно до вимови ближче до «біткойн» ([ˈbɪtˌkɔɪn]). Втім, як видно з наведеної транскрипції, прийнята форма таки далека від оригіналу, але писати «биткойн» не дозволяє правопис. Отже, розумніше «біткойн». --В.Галушко (обговорення) 11:29, 17 січня 2018 (UTC)

На СО статті посилаються на правило Вікіпедія:Правила передачі звуків І, И, Й у власних назвах іншомовного походження в українській мові, але ж біткойн - це не власна назва, це загальна назва криптовалюти, за своєю суттю рівнозначна словам "гривня" чи "долар" [8]. Та й у самій статті слово пишеться з малої літери.--Piramidion 11:32, 17 січня 2018 (UTC)

Згідно з «правилом дев'ятки» — «біткойн» чи «біткоїн». Але «i» після голосних приписують передавати як «ї». На жаль, ніяким [i] там і не пахне, справжній звук там [ɪ]. Загалом, не треба доводити до абсурду. Взагалі щодо англійської мови термін «транслітерація» можна застосувати з великою натяжкою. На мою думку, правила правопису заточені саме під запозичення через російське посередництво. --В.Галушко (обговорення) 11:38, 17 січня 2018 (UTC)
Так, є таке правило про передачу «і» через «ї», але тут воно не застосовне, бо тут не окремі голосні "о" та "і", а дифтонг "ɔɪ" (/'bɪtˌkɔɪn/), а дифтонги прийнято передавати так, як вони звучать в оригіналі, напр., дайка, а не "даїка" (dike), Дойл, а не Доїл (Doyle), навіть войд, а не "воїд" (void), а при передачі з англійської очевидно не йдеться про транслітерацію, наприклад, Фоум-Лейк, а не Фоам-Лаке (Foam-Lake)--Piramidion 12:09, 17 січня 2018 (UTC)
От саме. --В.Галушко (обговорення) 12:12, 17 січня 2018 (UTC)
А от войд мені ріже. Як і Дойль без Ь. Тоді вже Доїл.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:56, 18 січня 2018 (UTC)

За §90/5б воно біткоїн, хіба ні? Вимова: біт/ко/їн. Дайка та войд вимовляються так, що й там не утворює додатковий склад. Щодо дифтонга, то якщо піти ось тут за посиланням можна побачити таке: speakers may tend to insert a [j] as in «jam» between two vowels, as in oil [ɔjɪl]. Тобто навіть англофони можуть аналог нашого ї заюзати. Якщо вже вони свою вимову під мелодику мови адаптують, чого українці не можуть під себе адаптувати? artem.komisarenko (обговорення) 12:37, 17 січня 2018 (UTC)

Адаптувати — цілком нормальне. Але тут зовсім інше: [jɪ] — це не «ї», а «йи». Таки ближче до «й». --В.Галушко (обговорення) 12:48, 17 січня 2018 (UTC)
Взагалі-то літера Ї позначає як [йі], так і [йи]. Тож питання не "що ближче", а що поширеніше.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:42, 17 січня 2018 (UTC)

2. Правописне і та ї вимовляються близько до и (йи) в таких випадках, коли вони в певних закінченнях, аналогічних до закінчень із и:

а) у всіх м’яких прикметниках відповідно до твердих закінчень: синій, безкраїми... (вимовляються "синьий", "безкрайими" – див § 52)
б) у наростках -їна, -їха, -їще, -їсько, -їк, -їн, -їкий, їнський, -їстий: Україна (вимовл. "Украйина"), Солов’їха, гноїще, боїсько, покоїк, Маріїн, солов’їний, український, троїстий... (порівн. долина, багнище, столик, Ганнин, качиний, танцюристий...)
в) у дієслівних закінченнях без наголосу: стоїмо (вимовл. "стойимо"), го́їти, озбро́ївся... (але під наголосом стоїть, напоїти... з йі).

Олекса Синявський, "Норми української літературної мови" (Харків, 1931)

Вимова звуків і й и не завсіди відповідає правописним і й и, а до того обидва ці звуки визначаються ще й літерою ї.

і – и § 117.

Як на мене головне тут вимова яка вимагає додаткового складу, бо інакше буде два закритих ще й з дифтонгом. А те що [ɪ] передали як [i], що ж поробиш, буває, пор. як не пощастило ипсвичцям. artem.komisarenko (обговорення) 13:04, 17 січня 2018 (UTC)
Дифтонг у слові "void" вимовляється точно так само, як і в слові "coin". Дифтонг - це окремий склад, тому поділ на ко/їн неправильний. Щодо варіацій в англійській мові - для цього й існує офіційна версія, якої й слід дотримуватись.--Piramidion 13:32, 17 січня 2018 (UTC)
A) Ну от офіційно §90/5б: їн. B) Так, койн — один закритий склад. Біт-ко-їін — три, бо вимовити Біт-койн два закритих склади ще й з діфтонгом — то не по-нашому. artem.komisarenko (обговорення) 13:49, 17 січня 2018 (UTC)
Очевидно, Ви зараз говорите про те, чого зовсім не розумієте.--Piramidion 13:55, 17 січня 2018 (UTC)
Очевидно, замість відкрити правопис, ви вирішили перейти на особистості. artem.komisarenko (обговорення) 14:03, 17 січня 2018 (UTC)
Так, бо якби Ви прочитали обговорення вище, то знали б, що я відкривав правопис. Але я не бачу сенсу обговорення це питання з Вами, бо Ви робите очевидно хибні висновки через своє нерозуміння, хоча б, поняття дифтонга. А також, що я вже давно за Вами помічав, Ви ставите вище за правила поняття того, що "по-нашому", а що "не по-нашому". Тому мене цікавить в першу чергу думка когось, з одного боку, неупередженого, а з другого - того, хто має якісь реальні лінгвістичні знання (наприклад, NickK)--Piramidion 14:08, 17 січня 2018 (UTC)
@Piramidion: Перепрошую, але я зовсім лінгвіст і навіть не вчуся на нього, в мене лише en-4. Так, там /'bɪtˌkɔɪn/. Тут питання правописне, і варіант Біткоїн не виглядає неправильним — NickK (обг.) 14:48, 17 січня 2018 (UTC)
А як на мене, то таки трохи виглядає. Інакше й "boiler" слід було б передавати як "боїлер", а не бойлер, spoiler був би споїлером, а не спойлером і т. д. Передача дифтонга ɔɪ через "ої" видається радше винятком, аніж правилом, якщо відштовхуватися від традиційної передачі таких іншомовних слів українською.--Piramidion 17:38, 17 січня 2018 (UTC)
З цим згоден. З відомих слів зі звукосполученням /kɔɪn/ можна навести en:Paul Gascoigne = Пол Гаскойн (Гаскоїн майже не вживається), тож для Біткойн теж є підстави — NickK (обг.) 10:43, 18 січня 2018 (UTC)
Не відкривали ви правопис. Якби відкрили, то побачили б §90/5б. Й не треба пиндючитись й робити вигляд, що ви розумніші за інших розумієтеся на сакральному сенсі слова дифтонг, а інші — ні. В тому правилі, яке ви, мабуть, десь бачили, йдеться не про дифтонги взагалі, а про конкретні кілька дифтонгів. artem.komisarenko (обговорення) 14:39, 17 січня 2018 (UTC)
Якби Ви не "пиндючились" і читали те, що я пишу, то зрозуміли б, що мої слова "Так, є таке правило про передачу «і» через «ї»" стосуються якраз того пункту правила, який Ви наводите. У сенсі слова "дифтонг" немає нічого сакрального, я просто констатую той факт, що Ви не розумієте цього слова, інакше не говорили б про три склади у слові /'bɪtˌkɔɪn/, де їх фактично два, і не пропонували б проігнорувати той факт, що койн (coin) - це один склад, так само як і войд (void), бо це "не по-нашому". Чудова аргументація.--Piramidion 17:24, 17 січня 2018 (UTC)
Читайте уважно. Про склади в слові /'bɪtˌkɔɪn/ взагалі ніхто НЕ говорив. artem.komisarenko (обговорення) 20:04, 17 січня 2018 (UTC)
Я достатньо уважно читаю. Якщо Ви говорили не про англійську вимову, тоді до чого це речення: "Як на мене головне тут вимова яка вимагає додаткового складу, бо інакше буде два закритих ще й з дифтонгом" — яка вимова й чому вимагає додаткового складу, і який склад буде "ще й з дифтонгом", якщо в українській мові дифтонгів немає?--Piramidion 20:15, 17 січня 2018 (UTC)
  • Пошук за книгами в Google дає якісь дивні результати, тому не впевнений, чи на них можна посилатися (попри те, що є дуже значна перевага за варіантом "біткойн"), але от Google Scholar дає 44 результати для "біткойн" та 22 результати для "біткоїн". Якщо вимкнути патенти й цитування, то 42 результати для "біткойн" і 18 результатів для "біткоїн".--Piramidion 17:47, 17 січня 2018 (UTC)

/ˈbɪtˌkɔɪ̯n/ - [биткоин]. Бітко́їн [біткойин] чи бітко́йн [біткойн] - на український слух усе єдино. Тут лише за АД обирати.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:36, 17 січня 2018 (UTC)

Судячи з того, що написано тут, літера Ї завжди передає два звуки, і наскільки я розумію, єдино воно чи не єдино, ще таки залежить від того, чий це слух. Тобто в транскрипції "біткойн", якщо не помиляюся, мало б бути [біткóйн], а "біткоїн" - [біткóйін], тобто вимова, все ж, відрізняється, принаймні якщо вимовляти повільно, без елізії (стаття, до речі, описує лише один аспект цього явища).--Piramidion 20:35, 17 січня 2018 (UTC)
Щодо І/И після йоту див. вище. Щодо кількості складів: хіба це принципіально?--ЮеАртеміс (обговорення) 20:55, 17 січня 2018 (UTC)

Жюль та Жюльєн

Вітаю! Наскільки є доречним таке різноманіття передачі французьких імен Jules та Julien українською, коли співіснують статті з передачею цих імен і через у (Жуль Верн, Жуль Дассен, Жульєн Колс, Жульєн Пійє тощо), і через ю (Жюль Бага, Жюль де Сверт, Жюльєн Рассам тощо). Правопис зазначає:

6. У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться відповідно до французького u українське у, а не ю: брошура, журі, парашут; також у словах парфуми, парфумерія.

ПЕРЕДАЧА ЗВУКА J ТА ГОЛОСНИХ. § 90. J

То чи варто привести всі імена у відповідність до правопису?--LeonNef ~обг 10:54, 22 січня 2018 (UTC)

Якщо нема авторитетного україномовного джерела, адаптацію імен проводять відповідно до правил правопису. --В.Галушко (обговорення) 11:01, 22 січня 2018 (UTC)
Отже виходить, що Жуль Верн відповідно до УРЕ і всупереч сучасному діючому Правопису має бути Жюлем Верном, а Жульєн Офре де ЛаметріЖюльєном Офре де Ламетрі? --LeonNef ~обг 13:38, 22 січня 2018 (UTC)
Правопис УРЕ дещо застарів. Після «ж» належить писати «у». --В.Галушко (обговорення) 13:55, 22 січня 2018 (UTC)
Тож, виходить що й в усіх Жюлях та Жульєнах треба писати «у», бо французьке написання однакове, а правило Правопису однозначне. Не впевнений, що сучасні «авторитетні джерела» з «ю» (якщо такі є) можуть дотримуватися українського Правопису, калькуючи російський.--LeonNef ~обг 14:05, 22 січня 2018 (UTC)

Арабські топоніми

На жаль, не володію арабською в належній мірі. Передавання оригінального الشمال як Еш-Шамаль викликає сумнів. Не виключене посередництво англійської: ash Shamal. Зважаючи на те, що ش «сонячна літера», логічно припустити асиміляцію артикля «аль» (не «ель»!), з переходом його в «аш». --В.Галушко (обговорення) 15:25, 23 січня 2018 (UTC)

У росіян та сама проблема. ru:Википедия:К_переименованию/3_июля_2016#Аль-Шамаль_→_Аш-Шамаль--ЮеАртеміс (обговорення) 09:58, 24 січня 2018 (UTC)

БортнІков чи БортнИков?

Який варіант транслітерації цього російського прізвища українською мовою є правильним? Із прочитаного тут і тут, більше схиляюся до думки, що правильно буде Бортніков. Дякую за підказку.--Kasio67 (обговорення) 20:53, 24 січня 2018 (UTC)

Там згадується досить просте правило: и пишеться «…у суфіксах -ик, -ич, -ович, -євич, -иц, -ищ». Окрім того, існує ж українське слово «бортник». Тож єдиний варіант — «Бортников». --В.Галушко (обговорення) 21:21, 24 січня 2018 (UTC)
Дякую :). "Бортник", як українське слово геть вилетіло з голови. З повагою, --Kasio67 (обговорення) 21:26, 24 січня 2018 (UTC)

Осучаснення перекладів з білоруської, частина друга

Чи має правопис білоруських імен залежати від теми статті? Якщо про опозицію, «Білоруський Народний Фронт», то правила передавання можуть бути опозиційними? Чи ні?

Також маю певні сумніви щодо правильності передавання Вячорка Валентин Григорович. --В.Галушко (обговорення) 02:57, 31 грудня 2017 (UTC)

@KHMELNYTSKYIA: на мою думку, це не проблема калькування з російської, а проблема правильності етимологічної передачі. Наприклад, білоруське «Лукашэнка» ми передаємо ж як «Лукашенко», а не «Лукашенка»: бо прикінцевому білоруському -ка відповідає українське -ко. Щоправда, відмінювання дещо відрізняється: работа Вячоркі, сказаць Вячорку, знайсці Вячорку. Замість «я» доречно писати «е», бо вячэрні відповідає укр. вечірній. --В.Галушко (обговорення) 14:44, 31 грудня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Суто етимологічно, можливо, це так. Але передача прізвища як «Вячорка» є вже усталеною, абсолютна більшість новинних видань і сайтів саме так передають його прізвище. «Вечорка» практично не зустрічається. Якби це було ім'я, скажімо, діяча 19 століття чи навіть 20 століття, то так змінити прізвище можливо. Проте в даному випадку навряд чи.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 15:21, 31 грудня 2017 (UTC)
Імена перекладають, а прізвища - "Білоруські прізвища передаються за традицією: Журавський, Короткевич; але: Бядуля, Янка Купала, Цьотка й под." Хм... Очевидно, акання не передаємо, а якання передаємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:22, 2 січня 2018 (UTC)
Білоруський народний фронт підпадає під § 38.14.б правопису, там нема поділу на опозиційні й провладні, тож без варіантів. А от Вячорка є винятком, він майже в усіх україномовних джерелах іде саме в такому написанні. Акання в українській мові теж може передаватися, найвідоміший широкому загалу приклад — Якуб Колас (а не Колос) — NickK (обг.) 11:55, 28 січня 2018 (UTC)

Династія Гіреїв

Чому в нас у статті АД на Іслам-Гірей II, а називається вона Іслям II Ґерай? Взагалі, у нас зараз всі хани нетрадиційно поіменовані.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:04, 26 січня 2018 (UTC)

Питання складне. «Іслям II Ґерай» — ближче до оригінальної вимови, «Іслам-Гірей II» є традиційним написанням. Треба шукати джерела для поточного варіанту. До речі, у рувікі теж «Ислям Герай», можливо, не обійшлося без впливу кримськотатарських дописувачів. --В.Галушко (обговорення) 19:02, 26 січня 2018 (UTC)
Це очевидно. Просто я звернув увагу, що поточна назва не підкріплена джерелами наразі.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:15, 27 січня 2018 (UTC)

Правописний казус

Дуже дивно виглядає заголовок Карась Сєргєй Ігорєвіч. Але так засвідчено офіційним джерелом (Перелік творів, висунутих на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики у 2017 році). Звідки там взялося таке написання всупереч правилам української мови, неясно. --В.Галушко (обговорення) 00:53, 27 січня 2018 (UTC)

Звідки й Владімір тощо. Спроба дистанціюватися від рос. мови. Думаю, краще перейменувати. Це не відповідає принципам передачі рос. імен.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:16, 27 січня 2018 (UTC)
У самій статті пояснюється так: «У 2017 році випустив матеріал, в якому наполягав, що правильне написання його ПІБ українською мовою: „Карась Сєргєй Ігорєвіч“. Матеріал викликав неоднозначні відгуки». Я теж думаю, що краще перейменувати, оскільки якщо кожен буде вигадувати для свого імені свої правила передачі іншою мовою, Вікіпедії у традиційному розумінні цього слова не буде. --В.Галушко (обговорення) 10:53, 27 січня 2018 (UTC)
Цей факт можна подати приміткою.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:40, 27 січня 2018 (UTC)
Мені здається, що предмет статті, що водночас є і її автором, не має енциклопедичної значимості. Можна ставити на видалення. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 21:42, 27 січня 2018 (UTC)
Так-так, він добився такого офіційного написання його імені, здається, в паспорті теж так. Можете поспілкуватися з чоловіком в fb з цього приводу, він і сам розповість. --Ата (обг.) 11:17, 28 січня 2018 (UTC)
Значимість неясна, але поки треба визначитися з назвою. Оскільки персонаж — громадянин Росії, офіційного українського варіанта його імені нема, в паспорті написано Карась Сергей Игоревич, а в закордпаспорті — англійська транслітерація російського. Звичайно, згідно з російськими законами, кожен має право вказувати правильне написання і вимову свого імені, але йдеться не про юридичні тонкощі, а тільки про дотримання правил Вікіпедії (Вікіпедія:Правила перекладу з близькоспорідених мов). Оскільки війна перейменувань може тривати досить довго, виставляю на повільне перейменування. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 14:10, 28 січня 2018 (UTC)
Проблема у тому, що це не правило. Правило ВП:МОВА, яке говорить дотримуватися надійних АД. --くろねこ Обг. 18:15, 28 січня 2018 (UTC)
Джерела можуть не дотримуватися чинного правопису (приклад — вищезгадана УРЕ). Якщо написання прізвищ може відхилятися від правопису споріднених загальних назв і імен, то в разі з іменами Сергей і патроніма Игоревич неоднозначності нема. Якби це було офіційно зареєстрованою маркою (назвою гурту, фірми, тощо) тоді це питання можна було б обговорити. --В.Галушко (обговорення) 23:55, 28 січня 2018 (UTC)
Так хлоп сам АД дає, що він неправий і таки Сергій: [9] --ЮеАртеміс (обговорення) 06:38, 29 січня 2018 (UTC)

Кутєпов

Доброго дня! Кутєпов чи Кутепов? Відповідно і Кутєпова чи Кутепова. Дякую! --くろねこ Обг. 18:18, 28 січня 2018 (UTC)

Оскільки прізвище Кутепов має не слов'янське, а тюркське походження, писати з є нема підстав. --В.Галушко (обговорення) 20:32, 28 січня 2018 (UTC)
Складне питання. Думаю, тут треба шукати АД, раз неслов'янська етимологія.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:45, 30 січня 2018 (UTC)