Відкрити головне меню

Зміст

Румунське ім'я

Який має бути порядок написання імені і прізвища в статті Врабіє Еміль? Еміль, очевидно, особове ім'я, Врабіє — прізвище.

--В.Галушко (обговорення) 15:58, 17 квітня 2017 (UTC)

Ім'я-прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:02, 10 травня 2017 (UTC)

Велике креслення

Чи правильно названа стаття «Велике креслення»? Зі змісту мало бути «Кресленик» або без перекладу.

--В.Галушко (обговорення) 21:31, 27 квітня 2017 (UTC)

Це ж синоніми.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:53, 10 травня 2017 (UTC)
Здається «креслення» — процес, «кресленик» або «креслюнок» — предмет. Втім, у кожного свої погляди на норму… --В.Галушко (обговорення) 16:24, 11 травня 2017 (UTC)

Дев'яносто і дев'ятьдесят

У статті «90 (число)» (версія досьогодні) основною назвою цього числа подане «дев'ятьдесят», а «дев'яносто» потлумачене як росіянізм. Проте, в жодному джерелі (ЕСУМ та деякі підручники з української лінгвістики) я не знайшов підтверджень версії про запозичення.

--В.Галушко (обговорення) 15:22, 23 квітня 2017 (UTC)

Прибирайте сміливо.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:56, 10 травня 2017 (UTC)
Залишив, але додав необхідні роз'яснення.
--В.Галушко (обговорення) 16:25, 11 травня 2017 (UTC)

Концентраційний табір в Явожні

В статті були зроблені 2 правки: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Концентраційний_табір_в_Явожні&type=revision&diff=19100676&oldid=16277588 (заміна «очами» на «очима») та https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Концентраційний_табір_в_Явожні&type=revision&diff=20299078&oldid=19100676 (заміна «Вечером» на «Ввечері»). За правописом згоден, ніби вірно. Проблема в тому, що обидві правки — в шаблоні «текст». А в джерелі, хай «безграмотно», але саме так. То відновлювати згідно джерела чи затверджувати згідно правопису? І коли відновити оригінальний текст, то, може, враховуючи що першу правку зробив бот MobyBot, котрий знову буде «помилку» правити, варто в програмі заборонити йому лізти в шаблони типу «текст», «цитата»?--ROMANTYS (обговорення) 04:40, 14 травня 2017 (UTC)

Повернув усе назад. Тут навіть обговорювати нема що. Цитати не виправляються, як також і оригінальні власні назви творів. --Микола Василечко (обговорення) 05:07, 14 травня 2017 (UTC)
Є що. А як щодо проблеми бота? Він же, при наступному запуску ботоводом, буде знову «виправляти»! --ROMANTYS (обговорення) 09:53, 14 травня 2017 (UTC)
Ну так напишіть на сторінку Обговорення користувача:MobyBot. Він працює з AWB, а там кожна правка переглядається оператором бота, в цьому випадку напевне просто прогледів. Тільки він вже пів року у віківідпустці, не знаю чи цього року відповість. --Буник (обговорення) 18:08, 15 травня 2017 (UTC)

Фелон

Чи існує в українській мові слово «фелон» у значенні «злочинець» (Фелон (значення))?

--В.Галушко (обговорення) 18:26, 16 травня 2017 (UTC)

Хата

Прошу звернути увагу на статтю «Хата». Визначення сумнівне («українське слово та поняття, яким описують традиційно історичне, саме українське, житло (всі інші житла називаються будинок). Сьогодні воно вживається як у традиційному значенні — сільський одноповерховий житловий будинок українця, так і в значенні житла людини взагалі»). СУМ-11: «Сільський одноповерховий житловий будинок». «Словарь Грінченка»: «Домъ, изба, хижина». Що це українське національне житло, ніде не сказане. З огляду на те, що в українських словниках я не знайшов слова «ізба», можна припустити, що рос. изба українською буде «рублена (колодяна) хата». Підтвердженням того є сполучення «хата-лабораторія» (рос. изба-лаборатория), «хата-читальня» (рос. изба-читальня). Отже, правильним визначенням українського (не російського і не «малоросійського») слова «хата» є «сільський будинок, одно- чи двоповерховий, виконаний в техніці мазанки або рублений». Білоруси, а також західні росіяни (смоленці) називають «хатами» і дерев'яні будинки (избы). У російській мові «хата» — це більше екзотизм, його часто вживають у тому ж сенсі, що й українське «мазанка».

Наявне в статті визначення слова «хата», очевидно, слід визнати визначенням екзотизма, застарілим з точки зору сучасної української мови. Ймовірне, що це сприйняття слова «хата» як позначення виключно українського житла — наслідок зросійщеності і позірної «двомовності» частини суспільства. Прошу висловити думки, за можливості додати цінні джерела. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 18 травня 2017 (UTC)

@В.Галушко: а ще є сленговий варіант слова "дім", див паті на хаті. P.S. А ще в статті є розділ "маячня". Не знаю чи він повинен так називатись, і чи повинен взагалі бути присутнім. Буник (обговорення) 19:22, 18 травня 2017 (UTC)

Ясно, стаття у Вікіпедії написана дуже непрофесіонально, мусимо переписувати. Щодо значення, наведеного Вами: воно звичайне і в російській, але писати це в преамбулі, я думаю, не слід. --В.Галушко (обговорення) 19:46, 18 травня 2017 (UTC)

Спас-Клепики

Назва російського села Спас-Клепики виводиться з рос. клепик, але в українській аналогічної лексеми я не знайшов. Чи припустимо писати через «и»? --В.Галушко (обговорення) 17:28, 19 травня 2017 (UTC)

Це місто, а не село. Це слово є саме в такому написанні і в правописі, і в орфографічному словнику, також відповідно до § 109 п.4 б) 6) правопису в суфіксі -ик пишеться и.--Анатолій (обг.) 18:49, 19 травня 2017 (UTC)

Проксі-сервер чи Прокси-сервер

Власне, диф: ред.№ 20225537, «Проксі-сервер» є сталим, та широковживаним виразом, що використовується на багатьох авторитетних сайтах, тимнеменш, проксимальний, проксима, апроксимація. Також, сполучення літер "-xy-" у ряді англомовних слів транслітероване як "и" (напр. Дезоксирибоза і т.п.). Як правильно? — Alex Khimich 23:24, 2 травня 2017 (UTC)

Тут достатньо подивитися на правопис. Англійське y вимовляється як і, але якщо y знаходиться "В загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним" то воно пишеться як и. Тут ми бачимо, що y — остання літера слова, і через це не підпадає під "правило дев'ятки" (навідміну від ваших прикладів). Це означає що має бути проксі.--Andriy.v (обговорення) 20:49, 3 травня 2017 (UTC)
Проксима через и, бо перед приголосним, проксі через і, бо в кінці слова.--Анатолій (обг.) 20:51, 3 травня 2017 (UTC)
  • А як бути для слів, що склаладаються із двох слів. Наприклад, якщо б проксісервер писався б не через дефіс, а разом (я, до речі, не знаю як з точки зору правопису потрібен дефіс чи ні)? --yakudza 16:54, 15 травня 2017 (UTC)
  • Потрібен, як у випадку з віце-президентом та контр-адміралом.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:39, 17 травня 2017 (UTC)
потрібне означення проксі (лат. proxima) — латинського терміну (як слова і частини слів), бо термін використовується як
  1. іменник-синонім до проксі-сервер в термінології ІТ
  2. частина складених і похідних з латини слів: проксіміти (англ. en:proximity — наближеність, безпосередня близкість, відстань), Проксіма: Проксіма Центавра тощо).
зрозумійте важливість співпраці з іншими вікіпроектами...--Avatar6 (обговорення) 18:45, 21 травня 2017 (UTC)

Сергієв Посад

Чому в нас Сергиев Посад передане як Сергієв Посад? Адже Сергиев — присвійна форма від Сергій, отже, має бути «Сергіїв».

--В.Галушко (обговорення) 16:40, 24 травня 2017 (UTC)

Тут це не іменник, а прикметник. Можна адаптувати.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:19, 25 травня 2017 (UTC)
Росіяни пишуть «Киев», а не «Кийив». А іншими мовами можуть передавати відповідно до традиції.
--В.Галушко (обговорення) 17:04, 25 травня 2017 (UTC)
Правила передачі іншомовних назв різні в українській і російській мовах.--Анатолій (обг.) 17:08, 25 травня 2017 (UTC)
Очевидно, можна перейменувати.
--В.Галушко (обговорення) 17:16, 25 травня 2017 (UTC)

Російське прізвище Гущин

Звернув увагу на новостворену (перекладену) статтю Гущін Анатолій Олександрович. Здається прізвище має бути українською як Гущин. Десь в обговореннях вже було про -чі…-чи, -щі…-щи… тощо. --Leon Nef обг 07:45, 30 травня 2017 (UTC)

Очевидно, має бути «Гущин». Див. також «Жіль Делез». --В.Галушко (обговорення) 20:38, 30 травня 2017 (UTC)

Ліманський чи Лиманський?

Російський топонім Лиманский район переданий як Ліманський район. На мій погляд, назва селища пов'язана з лиман, тому має бути Лиманський. --В.Галушко (обговорення) 13:22, 24 травня 2017 (UTC)

Той Ліман, що в Азербайджані, буде Ліманом, а російський буде Лиманом, бо спільний корінь.--Анатолій (обг.) 17:37, 24 травня 2017 (UTC)
Назва не старовинна, у 20-му сторіччі змінена, тож може бути що то якийсь варіант Даздрапєрми, що пішов від Леніна.--Divega (обговорення) 19:31, 24 травня 2017 (UTC)
Назва району пішла від назви селища, яке розташоване біля моря. По-моєму, тут етимологія очевидна.--Анатолій (обг.) 17:10, 25 травня 2017 (UTC)
А джерела на "очевидне" є? Чим моя версія гірша?--Divega (обговорення) 17:58, 29 травня 2017 (UTC)
Не розумію, як може бути назва Лиман на честь Леніна.--Анатолій (обг.) 18:22, 29 травня 2017 (UTC)
Наприклад, Ленін Інтернаціонал Мир і щось далі.--Divega (обговорення) 19:03, 31 травня 2017 (UTC)

Понос і послід

У деяких статтях слово «послід» помилково вживають у значенні «одноразовий приплід у деяких тварин» — очевидно, внаслідок перекладу багатозначного російського помет. Має бути «понос». Прошу виправляти помилку, коли натрапите. --В.Галушко (обговорення) 17:22, 1 червня 2017 (UTC)

Італійське ім'я Sergio

Завжди вважав, що італ. ім'я Sergio українською передається як Серджо (як у Серджо Леоне, де й транскрипція є). Але натрапив на статтю Серджіо Кастеллітто і хочесться з'ясувати на майбутнє: то як правильно, бо є ще Серджіо Піццорно, Серджіо Брігенті та Серджіо Баланціно? --Leon Nef обг 16:30, 1 червня 2017 (UTC)

Очевидно, правильніше «Серджо». Але для деяких осіб усталилось «Серджіо». --В.Галушко (обговорення) 17:19, 1 червня 2017 (UTC)
А як же визначати, для кого усталилося Серджіо? Це ж треба перелопатити весь інтернет, де і на Серджо Леоне (дійсно усталене) знайдеться сотня-друга Серджіо Леоне. А тут взагалі маловідомий для української мови кінематографіст--Leon Nef обг 17:30, 1 червня 2017 (UTC)
Значить, узвичаїлася неточна форма «Серджіо». Можна подати варіанти «Серджо Леоне» і «Серджіо Леоне». --В.Галушко (обговорення) 17:52, 1 червня 2017 (UTC)
А для чого варіант «Серджіо Леоне» подавати, якщо у транскрипції [ˈsɛːrdʒo leˈoːne] наче немає "і"? То ж «Серджо» мабуть буде правильнішим і для інших «Серджіо». Хіба ні?--Leon Nef обг 18:37, 1 червня 2017 (UTC)
«Серджіо», судячи з даних пошуковика, усталена форма. Ви пропонуєте перейменувати сторінки з «Серджіо»? --В.Галушко (обговорення) 18:40, 1 червня 2017 (UTC)
Я не пропоную поки що нічого, а хочу лише дізнатися як правильно перекладається з італійської це ім'я. Дані пошуковиків не відображають правильність тієї чи іншої назви, імені, прізвища тощо. Бо, коли хоч хтось один зробить помилку, знайдеться десяток інших, хто не задумуючись передрукує цю помилку. Так і з'являються усталеності, не рідко й помилок. Але що говорять правила транслітерації з італійської?--Leon Nef обг 18:48, 1 червня 2017 (UTC)
Сполучення gio читається як «джо». Оскільки в укрвікі досі нема таблиць практичної транскрипції, мушу користуватися російськими. --В.Галушко (обговорення) 18:55, 1 червня 2017 (UTC)

Російське прізвище

У «Сілаєв Іван Степанович» має бути «Силаєв», бо утворене прізвище від імені «Сила». --В.Галушко (обговорення) 15:53, 31 травня 2017 (UTC)

Не впевнений, може бути і патронімічне прізвище, може якесь тюркське походження. Треба джерела на підтвердження. --yakudza 14:59, 2 червня 2017 (UTC)

Госпблок, тимчасівка і побутівка

Чи є різниця у термінах госпблок, тимчасівка і побутівка? Які з них можна вважати синонімами? --В.Галушко (обговорення) 11:39, 5 червня 2017 (UTC)

  • Госпблок - нежитлові приміщення обійстя (зберігання техніки, тварин і т.п.).
  • Тимчасівка - некапітальне житлове приміщення для проживання сім'ї до звершення будівництва основного.
  • Побутівка - приміщення для переодягання, вживання їжі, відпочинку працівників. --46.211.252.75 12:28, 5 червня 2017 (UTC)
Дякую за консультацію, але створення окремих статей по всіх трьох термінах вважаю недоцільним. Може створити статтю «госпблок» з підрозділами «тимчасівка» і «побутівка»? --В.Галушко (обговорення) 12:36, 5 червня 2017 (UTC)

Правило дев'ятки в назвах грецьких літер

Ми пишемо «сигма», «іпсилон», але «ксі», «псі», «стігма», «дігамма». --В.Галушко (обговорення) 15:56, 5 червня 2017 (UTC)

Стігму виправив, є в словниках. А ось дігамми наразі не знайшов. --Микола Василечко (обговорення) 16:51, 5 червня 2017 (UTC)
Відповідно до «сигма», «іпсилон», «епсилон» має бути «дигамма» (бо гамма — з подвійним «м»). --В.Галушко (обговорення) 16:56, 5 червня 2017 (UTC)

«Крім» та «окрім»

Оскільки «окрім» розмовне слово, а «крім» літературне, визнаю доречним виправити за допомогою бота розмовне слово на літературне, зробивши виняток тільки для цитат. Але користувач Viiictorrr на Вікіпедія:Завдання для роботів вважає перейменування недоцільним. Невже розмовне «окрім» так узвичаїлося у сучасній літературній мові, що не сприймається як розмовне? --В.Галушко (обговорення) 17:58, 1 червня 2017 (UTC)

Це не розмовне слово. Воно вживається в деяких випадках заради милозвучності, наскільки я розумію. Навіть СУМ, який подає його як розмовне, в основній статті (для слова "крім") в першому ж прикладі вживає саме його: «Усі, окрім Руфіна, підходять під благословення»[1] --Piramidion 18:19, 1 червня 2017 (UTC)
В.Галушко саме так, воно узвичаїлось. Гляньте хоча б приклади із літератури Франка, Кримського, Павлюка, Стельмаха, Шкляра й Шевченка тощо.--Viiictorrr (обговорення) 19:21, 1 червня 2017 (UTC)
Також підтверджую, обидва варіанти правильні. --Микола Василечко (обговорення) 16:58, 5 червня 2017 (UTC)

Мужчини

В українській мові слово «мужчина» рідковживане, розмовне і вважається росіянізмом. Але в шаблоні Демографія повіту це є назвою параметру. Як бути? --В.Галушко (обговорення) 18:09, 2 червня 2017 (UTC)

 Так Зроблено --Микола Василечко (обговорення) 17:28, 5 червня 2017 (UTC)
Хотілося б сподіватися, що ми усунемо подібні хиби і на інших сторінках. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 5 червня 2017 (UTC)
Цей шаблон та всі його влючення виправив ботом. Якщо ще десь таке є, також усунемо. --Микола Василечко (обговорення) 17:58, 5 червня 2017 (UTC)
Так це ж назва параметра, його все одно в тексті статті не видно. Який сенс його замінювати? Узагалі в таких випадках роблять можливість використання кількох варіантів назв одного параметра.--Анатолій (обг.) 18:41, 5 червня 2017 (UTC)
Ну то й що, що параметра? Ось ті, що редагуватимуть і слабо знають мову, побачать, що мужчина в такому значенні, то вб'ють собі в мізки, що так правильно, ще й у статтях писатимуть. Дехто так і пише деколи. --Микола Василечко (обговорення) 18:51, 5 червня 2017 (UTC)

Правопис

Звернув увагу на «Святі Тимотей і Мавра». Може, такі «Тимофій»? --В.Галушко (обговорення) 21:39, 30 травня 2017 (UTC)

Ні, не потрібно. Це як Матей і Матвій. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:42, 31 травня 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: У Вікіпедії прийнятий чинний правопис 1993 року, а написання «Тимотей» — за харківським. --В.Галушко (обговорення) 12:38, 5 червня 2017 (UTC)
Не зовсім. Гляньте джерела українські й рос., де в 1 - Тимотей, в рос. - Тимофей (як ви хочете — Тимофій). Це тут радше вжиток в різній літературі, календарі й УГКЦ.--Viiictorrr (обговорення) 15:00, 5 червня 2017 (UTC)
Правильно, у католиків прийнята латинська, а не грецька вимова. Окрім того, є стаття Святий Тимофій. --В.Галушко (обговорення) 15:10, 5 червня 2017 (UTC)
Та сторінка неперевірена, та й повірте, в українській Вікіпедії є купа скалькованих й скопійованих сторінок з рос. Вікіпедії, купа русизмів тощо. Гадаю, пріоритетніше виправляти їх, аніж відшукувати "буржуазні" залишки. А от коли їх виправиться, то й за решту можна буде братися.--Viiictorrr (обговорення) 16:04, 5 червня 2017 (UTC)
Отже, форма Тимофій — росіянізм? А якже згадки у «Словарі Грінченка»? А «Послання до Тимофія» у перекладі Біблії митрополита Іларіона (Огієнка)? --В.Галушко (обговорення) 16:10, 5 червня 2017 (UTC)
Я не кажу, що це росіянізм, не виривайте з контексту. Звертаю увагу, що у Вікіпедії є купа інших, нагальніших проблем, аніж виправляння й вишукування сторінок із харківським правописом. Ліпше з таким запалом виправляйте вищезгадані русизми й помилки, ніж такі речі.--Viiictorrr (обговорення) 06:06, 6 червня 2017 (UTC)
@В.Галушко: А хто такі "католики"? Я, наприклад, "католик" і мій пра-прадід, який закладав (в числі інших) церкву на Хмельниччині (центральна Україна) - також був тоді "католиком" і церква була "католицька", баба - та вже була "православна", але ходила до "католицького" Св.Юра. Та навіть у Чернігові, в Ніжині половина церков закладались як "католицькі". Тому якщо ви про традицію - то це не варто стереотипізувати за "правильною" конфесією. І поширеність th=т по Україні досить велика. Он у Сашка Лірника - "дядько Тимохтей" - а це, підозрюю, Черкащина. Тому є як є. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:24, 5 червня 2017 (UTC)
У прийнятому у Вікіджерелах перекладі Біблії — Тимофій. Тимотей — варіант за харківським правописом, не прийнятим у Вікіпедії. Суперечність з правилами. --В.Галушко (обговорення) 16:50, 5 червня 2017 (UTC)
Отже, все-таки католики погані "тому що «прийняті» некатолики" :-)? Щодо "старого" правопису ви маєте рацію, він вимагав th=т, але "новий" пішов не протилежною, а двоякою стежкою: «Th, залежно від того, як слово узвичаєне в українській мові, передається то літерою ф: арифметика, ефір, кафедра, логарифм, міф, орфографія, пафос, Федір, — то літерою т: бібліотека, ортодокс, ортопедія, театр, теорія; Тадей, Теодор.» (Правопис, § 88). Не люміній, але й не чугуній. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:28, 6 червня 2017 (UTC)
Перепрошую, у Вікіджерелах немає «прийнятого» перекладу, є переклад на який отримали дозвіл й вичитали активісти. На інші переклади дозволу просто немає або їх не вичитали. artem.komisarenko (обговорення) 02:26, 6 червня 2017 (UTC)
Та це я тут трішечки так кепкую з нашого православного друга. Насправді "нема ні елліна, ні іудея...", тим більше тут. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:26, 6 червня 2017 (UTC)
Я це й намагався довести, що так уже усталено, але чомусь пану не є зрозуміло і він говорить про суперечність із правилами.--Viiictorrr (обговорення) 06:03, 6 червня 2017 (UTC)
Не треба створювати плутанину. Має бути один стандарт. Якщо передають θ=т, треба записати у всіх статтях Тимотей. Вікіпедія повинна дотримуватися правопису. Приклади Тадей, Теодор — недоречні, бо вони стосуються імен не святих, а звичайних людей, відповідно до офіційних даних. «Th, залежно від того, як слово узвичаєне в українській мові…». Τιμόθεος якраз узвичаєне як Тимофій, а варіант «Тимотей» походить через посередництво лат. Timotheos. Правило передавання th=т тут не при чому, річ — у шляху запозичення. --В.Галушко (обговорення) 11:11, 6 червня 2017 (UTC)
А якщо я скажу, що Тимотей «якраз узвичаєне», а «варіант» - це Тимофій? Знову вернемось до суперечки де чиї парафії проходили і коли? І чий стандарт "старший" - Європи чи Москви? Ви правопис читаєте чи просто ним помахуєте? Пише ж - і так, і так. Чого запиратись? Прийнятні обидва варіанти. Ось вам приклад: Священик, сучасник і друг Франка Тимотей Бордуляк. Коли прийшли «другі москалі», вони його опублікували як Тимофей Бордуляк. Рассказы, 1958. Ви хочете виступити в ролі «третіх москалів», чи залишимо так як було за Франка? Тим більше, що у сучасному богослов'ї також прийнята форма "Тимотей". Mykola Swarnyk (обговорення) 15:38, 6 червня 2017 (UTC)

Каната чи канату (родовий відмінок)?

УЛІФ і словник Леонової (ISBN-966-596-471-2) кажуть "каната", а цей і цей словники -- "канату". На якому варіанті зупинимось?--Unikalinho (обговорення) 20:26, 24 березня 2017 (UTC)

Якщо «мотузка», «шнура». за логікою має бути «каната». Втім, існують вживаніші синоніми — линва, кодола.
--В.Галушко (обговорення) 17:18, 26 березня 2017 (UTC)
Я більше довіряю СУМ-11. Канату.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:36, 26 березня 2017 (UTC)
Тут якраз маємо: загальне правило (стосовно закінчення а/у в Р.в.) з одного боку та дещо більша авторитетність з другого. Просто є Категорія:Перетягування канату на Олімпійських іграх... тому треба обговоренням вирішити--Unikalinho (обговорення) 03:27, 28 березня 2017 (UTC)
Гошловащук С.І. Словник-довідник з правопису. — К.: Наук. думка, 1979. — С. 106: канат-каната. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:20, 28 березня 2017 (UTC)
Мені видавалось, що а/у для такого вирішується в кожному випадку окремо: якщо «я бачу кінець [одного, конкретного] каната, який шукаю», то -а, якщо «Перетягування канату [як спортивного снаряду, не конкретногоя когось] на Олімпійських іграх», то -у. Поправте, якщо це хиба. --Ата (обг.) 17:38, 10 квітня 2017 (UTC)
Подібно що так воно й є. Окремий предмет -а, збірне поняття -у. Підтримую. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:22, 15 квітня 2017 (UTC)
А як це канат може бути збірним поняттям? Хіба що в переносному значенні? Якщо так, то має бути «перетягування каната», бо це таки конкретний предмет--Unikalinho (обговорення) 03:38, 2 травня 2017 (UTC)
Точно! Це як каменю/каменя! Дякую!--ЮеАртеміс (обговорення) 06:04, 10 травня 2017 (UTC)

Ну то що, подаємо боту завдання перейменувати "перетягування канату" на "перетягування каната"?--Unikalinho (обговорення) 03:44, 24 травня 2017 (UTC)

Ні. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:42, 24 травня 2017 (UTC)
Чому? В нас обговорення все-таки--Unikalinho (обговорення) 04:13, 2 червня 2017 (UTC)
Тому що хтось клеїть дурника, вдає ніби то не розуміє що є предмет, а що є збірне поняття. Це НДА. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:42, 2 червня 2017 (UTC)
Перетягування канат(а/у) -- тут канат є якраз конкретним предметом. А за "клеїть дурника" подам запит до адмінів, хай розберуться--Unikalinho (обговорення) 11:14, 2 червня 2017 (UTC)
Та подавайте що куди хочете. Ось дивіться. Є обговорення, яке розвивається і має певну логіку. З'являється припущення про предмет та збірну назву (предмет -а, збірну -у). 3-є користувачів висловлюються на користь цієї тези, один має сумнів. І тут цей "один" "підбиває підсумок" на протилежний... та стає в велику позу. Попустіться, і краще читайте що інші люди пишуть. Ви припускаєте, що якийсь конкретний канат з білими нитками і червоною етикеткою возять із залу в зал і з країни в країну? Mykola Swarnyk (обговорення) 19:03, 2 червня 2017 (UTC)
По-перше, стосовно тези «про предмет та збірну назву (предмет -а, збірну -у)» заперечень нема й не було. Але перетягують же якраз конкретний канат -- конкретну нитку, якщо хочете. Цей канат висить у залі, його можна помацати... Тому за цією ж тезою має бути "каната". Хіба ні? Якщо ні, то чому?--Unikalinho (обговорення) 05:52, 3 червня 2017 (UTC)

Тут дійсно складно провести межу. Звернімося до онтології і мовознавства. В інших мовах для відокремлення окремих представників певного класу використовуються артиклі, наприклад, в англійській — a/the, у Вікіданих їм відповідають Властивості P31: є одним із і P279: є підкласом класу. Тож у складних випадках підкажуть колеги з будування Вавілонської Вежі — ім це часто ближче визначати.--Avatar6 (обговорення) 21:33, 6 червня 2017 (UTC)

Правопис етноніма і лінгвоніма

Чому «Кріки», але «Крикська мова»? --В.Галушко (обговорення) 16:53, 5 червня 2017 (UTC)

Крики та крик. Назви народів, ІМХО, загальні назви.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:57, 8 червня 2017 (UTC)

Угорські імена й прізвища

Приводячи угорців у новий порядок іменування, натрапив на певний безлад з передачею угорських імен і прізвищ. Хотів швидко впоратися з цим, але безладу виявилося багато, а часу мало, тож руки до цього дійшли лише зараз.

Отже, в нас є 11 популярних угорських імен і прізвищ, які передаються українською у різних статтях по-різному:

  • Antal: Антал / Анталь (м'якість звуку, позначеного літерою l)
  • György: Дьордь / Дьєрдь / Дєрдь / Дьйордь / Дьордь (передача буквосполучення gyö)
  • Gyula: Дьюла / Дюла (передача gy перед голосним)
  • Horváth: Хорват / Горват (походження від країни Хорватії проти правописного H = Г)
  • Hunyady: Гуньяді/ Хуньяді / Гуняді (передача ny перед голосним, початкове H)
  • Kemény: Кемені / Кемень (передача ny у кінці слова)
  • Mátyás: Матяш / Матьяш (передача ty перед голосним)
  • Mihály: Міхай / Мігай / Михай
  • Molnár: Мольнар / Молнар (м'якість звуку, позначеного літерою l)
  • Pál: Пал / Паль (м'якість звуку, позначеного літерою l)
  • Vilmos: Вільмош / Вілмош (м'якість звуку, позначеного літерою l)

Повний список з відповідними статтями тут: Користувач:NickK/Угорці.

Проблема в тому, що десь у половині випадків існують україномовні джерела на кілька варіантів (приклад: Обговорення:Дєрдь Бешшенєї, де знайдені джерела на чотири варіанти імені), а в іншій половині випадків особи настільки мало відомі, що україномовних джерел зовсім або майже немає.

Тож хотілося б обговорити, що робити з цими іменами: чи залишити це розмаїття варіантів, або ж уніфікувати, і якщо уніфікувати, то до якого варіанту. Дякую — NickK (обг.) 00:09, 31 травня 2017 (UTC)

Так я запропанував створити довідкову таблицю за офіційним джерелом. Ви зустріли пропозицію негативно, на підставі «недотримання правопису». У підсумку не маємо правил транслітерації. --В.Галушко (обговорення) 14:05, 31 травня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Додав колонку з інструкцією для географічних назв. Єдине, в чому інструкція допомогла — це Матяш, де наче зрозуміло, чому і як має бути. Менше користі у випадках H = Г (загалом відома норма, але не сильно допомагає тут, бо, зокрема, Хорват/Горват може бути особливим випадком) та з твердим L (спірна норма, вжиток скоріш за м'яке L, наприклад, Мішкольц, а не Мішколц, хоча інструкція за останнє). У випадку з György інструкція додала шостий варіант на додачу до п'яти існуючих, тож від неї там більше шкоди, ніж користі. Якщо ви знаєте інші якісні транслітерації — пропонуйте — NickK (обг.) 15:42, 31 травня 2017 (UTC)
Якщо досі в Україні нема загальновизнаної норми в правилах угорсько-української транслітерації, ми можемо прийняти свій стандарт для укрвікі. Основні правила можна взяти з наведеного мною джерела, роблячи винятки для узгодження з правописом. Всі ці настанови мають бути чітко прописані у таблиці, доступній для всіх авторів. --В.Галушко (обговорення) 15:50, 31 травня 2017 (UTC)
Передавання початкового é як «ий» суперечить чинному правопису, у якому «и» на початку слів не пишеться. Можна замінити на «е». --В.Галушко (обговорення) 15:55, 31 травня 2017 (UTC)
György — це безсумнівно Дєрдь, бо «дь» і «е» дають «є». --В.Галушко (обговорення) 16:02, 31 травня 2017 (UTC)

З угорськими іменами взагалі складно. Бо тут зазначається, що у деяких іменах вимова залишилась стара орфографія зі старими варіантами прочитання, що не відповідають чинному правопису. Знайомий угорець говорив, що L частіше м'яка (але може є регіональні відмінності), та й за усіма транскрипціями, що я бачив, вона частіше саме дзвінка (близька до нашої "ль").--Divega (обговорення) 18:44, 31 травня 2017 (UTC)

З огляду на мансійську мову, я б h передавав "этимологічно" через х.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 8 червня 2017 (UTC)

Правопис назви породи

Чи відповідає запис «Різен (порода кролів)» нормам правопису? --В.Галушко (обговорення) 18:14, 1 червня 2017 (UTC)

Я так розумію німецький варіант пішов від Riese [ˈriːzə] - здоровань, велетень, гігант. Слово не загальна назва у цьому випадку, тож доцільно лишити як є.--Divega (обговорення) 15:59, 2 червня 2017 (UTC)
Чи є назви порід загальними назвами? Наче так див. [2], [3].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:10, 8 червня 2017 (UTC)

Правило дев'ятки в назвах білків

У статті «Рілін» правило дев'ятки чомусь не додержується. --В.Галушко (обговорення) 18:21, 1 червня 2017 (UTC)

Бо хіміки не лінгвісти  . Я б виніс на обговорення. ІМХО, речовини то загальні назви, тож РИ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:12, 8 червня 2017 (UTC)

Вилучення фото давно померлих осіб

Jphwra вітаю! Хотів спитати на якій підставі голандським адміном вилучено фото Тутковський_Павло.2.jpg та як можна завадити таким прецендентам. Раніше з різних мовних розділів вилучали фото Ахматової чи навіть зображення Данила Галицького. Якщо цим іноземцям невтямки, що ці люди вже давно в могилі, то якого фіга вони вилучають портрети, що вже давно у вільному доступі за будь-якими євростандартами. P.S. Тутковський помер 87 років тому. І фото було непередсмертне. За вимогами ВТО стандарт 50 років, за європейським законодавством не більше 70 років.--Yasnodark (обговорення) 12:59, 9 червня 2017 (UTC)

це краще звернутись до Сергенто або НіКка. --Jphwra (обговорення) 13:03, 9 червня 2017 (UTC)
@Yasnodark: Сорі, що втручаюсь. 50 чи 70, від дати смерті автора. Не портретованого, а саме автора. І то за умови, що фото публікувалось не менш як 70 років тому. Якщо автор невідомий, тоді просто 70 років від дати публікації. Якщо автор помер понад 70 років тому, але фото весь цей час десь лежало і видане, припустимо, у 2017, то відлік оцих 70 років слід вести від 2017. Не всі адміни Сховища це знають. Але ті що знають - мочать файли добряче. Я в кожному своєму PD-old файлі прописую дату публікації, автора (якщо відомий) і роки його життя. Де не прописав - там, завжди під ризиком вилучення.--Aeou 13:25, 9 червня 2017 (UTC)
Є, звичайно ж, особливі ситуації і всілякі винятки. Якщо фото зроблене в Російській імперії, то воно просто вільне. Безумовно, безвідносно до дати смерті автора, публікації і т. п. Якщо опубліковане в Польщі до 1994 і копірайт не прописаний безпосередньо на ньому - тоді теж вільне і теж незалежно від дати смерті автора (польська ситуація стосується виключно фотографій, але не малюнків і не тривимірних творів і їхніх копій).--Aeou 13:30, 9 червня 2017 (UTC)
@Aeou: Дякую за більш детальну інформацію. Про лежало - це взагалі... Будь-кому, хто не полінується подивитися на роки життя, зрозуміло, що портретист Данила вже віки лежить в могилі. А фото Тутковського десь 100 років.

Треба з цим щось з цим зробити: таким як тут https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Deletion_requests/Files_uploaded_by_Leonst. Бо побачив, що там вже сотні вилучених українських файлів. І взагалі здається, що щодо творів виданих до 1973 - інші закони. Бо Бредбері жалівся колись, що усі його найкращі твори у вільному доступі. Цікаво чи є у нас стаття про світове, європейське та українське авторське право та закорндавство з роз'ясненям конвенцій та вимог? Бо скоро іноземці візьмуть на озброєнння приклад греків, у яких навіть тисячолітні твори під захистом - маячня якась, спрямована на винищення пам'яті про видатних людей. Цей спаплюжений захист прав нагадує захист російськомовного населення в Україні, ніхто його не питав, а захищати так і пнуться. До речі, що нам Польща - Україна ж ратифікували усю цю муть років 10 тому. А до того, все, що видане до 1973 року у нас вільно, тож треба знайти той закон - гадаю, що там щось схоже польський аналог, лише з іншою датою: і тоді можна буде його наводити як приклад. Крім того, в СРСР діяли саме закони про - до 1973 року - то про які вилдучення фото Хвильового чи Плужника може йтися. І наскільки я пам'ятаю, що у нас це ратифікували у зв'язку із вступом до ВТО, тому чому кажуть про 70 років для України, коли за вимогами ВТО - 50 років. Хотілося б мати посилання на наш закон, на статтю, де йдеться про кількість років.--Yasnodark (обговорення) 14:00, 9 червня 2017 (UTC)

Ось знайшов по СРСР та РФ: там 50 років

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0#.D0.9F.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.B8.D0.B5_1925_.D0.B3.D0.BE.D0.B4.D0.B0 .--Yasnodark (обговорення) 14:00, 9 червня 2017 (UTC)

Проблеми б не було якби тут була стаття про авторське право в Україні : https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Copyright_law_by_country .--Yasnodark (обговорення) 14:00, 9 червня 2017 (UTC)

у США / в США

Прохання роз'яснити використання прийменника 'в' або 'у' в наведеному словосполученні (вимова: в сешеа / у сешеа) згідно чинного правопису. Питання стосуеться також назв категорій, зокрема К:Померли у США (148), К:Померли в США (13) (див. історію редагувань) і ще десятків категорій.--Avatar6 (обговорення) 05:10, 21 травня 2017 (UTC)

На початку слова з "у", якщо після "померли", то "в", якщо між приголосними, то "у". [4]Alex Khimich 05:31, 21 травня 2017 (UTC)

див. також підкатегорії К:Місця (20), К:Народження (9), К:Померли (12), К:Поховання (27)

@Ahonc:, коментарі?--Avatar6 (обговорення) 07:25, 22 травня 2017 (UTC)

Тут питання, як правильно вимовляти абревіатуру "США", якщо як "сешеа", тоді в деяких випадках можна вжити й "в США", якщо ж як "сша", то тільки "у США".--Piramidion 09:55, 22 травня 2017 (UTC)
Вимова "сешеа" загалом є неправильною (абеткова вимова мала б бути ес-ша-а), але дуже поширеною. Треба вибрати один з цих двох найбільш поширених варіантів, і тоді вже керуватися відповідним правописним правилом.--Piramidion 09:58, 22 травня 2017 (UTC)
@Piramidion:, чи вимова усталених акронімів (які використовуються як окремі слова) регулюється нормативними документами? Не думаю, що спільнота краще зрозуміе таку нормативну вимову саме цього акроніму. Втім, щодо прийменників в/у разом з такими акронімами — всеж вимова чи написання використовуеться. У наших категоріях з цими прийменниками повне двовладдя — потрібні однозначні стандарти Вікіпедії.--Avatar6 (обговорення) 08:41, 23 травня 2017 (UTC)
Ми про це наче десь говорили. Я розцінюю це як померли в Сполучених Штатах Америки або померли в сша. В обох випадках має бути в, а не у: всш і всп не є аж настільки поганими збігами приголосних, щоб змушувати писати у — NickK (обг.) 11:15, 22 травня 2017 (UTC)
@NickK: Я вже давно помітив, що Вам вдається, незрозумілим для мене чином, свою особисту думку робити основоположною, і що всі спірні питання вирішуються за Вашою особистою думкою, навіть якщо при цьому доходить до абсурду--Unikalinho (обговорення) 03:41, 24 травня 2017 (UTC)
ІМХО всш ще складніше звучить ніж всв.--Анатолій (обг.) 17:42, 22 травня 2017 (UTC)
так звучить жеж '...ли всеше...' або '...ли усша...' — от і треба або за вимовою або за правописом, але единий стандарт. Втім, зауважте, що Вікіпедія, поки що, більше пишеться, ніж вимовляеться. --Avatar6 (обговорення) 08:41, 23 травня 2017 (UTC)
@Ahonc: Усі словосполучення, позначені як складні для вимови, закінчуються на в або ф. Ні всп, ні всш на ці літери не закінчуються. При цьому щонайменш вони в сполученні в правописі є, тобто всп однозначно прийнятне — NickK (обг.) 13:22, 24 травня 2017 (UTC)

Взагалі-то чергування у-в базується якраз на вимові. (та й взагалі написання є вторинним після вимови, бо письмові знаки були створені для відображення звуків, які видавали люди з часу створення людства). Тому щодо "США" (яке ми, на відміну від росіян, вимовляємо [сша], а не [сеша]), то має бути "у" навіть після голосного, хоч це формально і не прописано в нашому не досить грамотно складеному Правописі. Я не думаю, що в цьому питанні думка адміністратора NickK має бути вирішальною--Unikalinho (обговорення) 03:31, 24 травня 2017 (UTC)

@Unikalinho: От ви звинувачуєте мене в тому, що я роблю свою думку основоположною... і пропонуєте зробити основоположною свою думку. Адже ваше має бути "у" навіть після голосного не спирається ні на правила, ні на джерела, а є суто вашою думкою. Тож я думаю, що вирішальним тут має бути Правопис і джерела з мовознавства, а не думка адміністратора NickK чи неадміністратора Unikalinho — NickK (обг.) 13:17, 24 травня 2017 (UTC)
Справа в тому, що у Вас це є не тільки в цьому обговоренні. Всюди, де Ви проти змін, змін не відбувається -- навіть якщо всі інші учасники за них. Це й іменування спортивних клубів стосується, і формулювання правила ВП:ІС щодо Угорщини (я про "включаючи Угорщину"), і того абсурду з перенаправленням Бар, яке було затверджене не без Вашої активної участі... (це перше, що мені на думку спало --а є ще й іншого достатньо). Щодо даного питання і «моєї думки» в ньому -- читайте як це обговорення, так і Вікіпедія:Обговорення категорій/Архів 8#Категорія:Президентські вибори в США за роком, де ця "моя думка" має обґрунтування з точки зору Правопису (он і Piramidion про це говорить) -- і що в результаті? Правильно -- те, що й "мало бути" :) --Unikalinho (обговорення) 13:23, 25 травня 2017 (UTC)
@Unikalinho: "(яке ми, на відміну від росіян, вимовляємо [сша], а не [сеша])". Вимова якраз залежить від використаного варіанта прислівника "в" або "у" (а не відміна від росіян, це не політичне питання :), див вище: звучить жеж '[...ли всеше...]' або '[...ли усша...]'.--Avatar6 (обговорення) 04:18, 25 травня 2017 (UTC)
А звідки [сеша]? Якщо читати абревіатуру по літерах, буде [есшаа].--Анатолій (обг.) 18:24, 29 травня 2017 (UTC)
[сеша] -- це калькована вимова з російської. А абревіатуру ми далеко не завжди читаємо по літерах (правила такого точно нема)--Unikalinho (обговорення) 04:15, 2 червня 2017 (UTC)
↑↑↑"Усі словосполучення, позначені як складні для вимови, закінчуються на в або ф" — Мабуть ...складаються зі словом, яке починається на в або ф...--Avatar6 (обговорення) 04:18, 25 травня 2017 (UTC)
Не політичне, звісно -- просто констатація факту, ну і щоб не плутали. Звукосполучення "всш" реально важко вимовляється -- і саме тому й існує чергування у-в--Unikalinho (обговорення) 13:23, 25 травня 2017 (UTC)
Ні, якщо починаються зі слова, що починається на в або ф, то це одне правило, а буквосполучення, складні для вимови — це інше правило. У прикладах там лише буквосполучення «льв», «св», «тв», «хв», вони не починаються ні на в, ні на фNickK (обг.) 08:10, 10 червня 2017 (UTC)

Корейські прізвища

Чи є якесь інше правило передачі корейських імен та прізвищ, окрім того, що є у Правописі:

Окремо пишуться:

д) складові частини корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських особових назв: Кім Ір Сен, Пак Ті Вон, Хо Ші Мін, Нгуєн Конг Хоан, У Ну Мунг, Фетай Чотінучит.

Український правопис, § 106. Імена та прізвища (прізвиська)

Моє запитання стосується статті Пон Джунхо, де її автор вказав, що «варіанти написання (невірні, але найпоширеніші) — Пон Чжун Хо і Бон Чун Хо». Але чому невірні? Чи, все ж таки, невірна передача цього прізвища та імені у назві вказаної статті?--Leon Nef обг 13:02, 27 квітня 2017 (UTC)

@LeonNef:Щодо хангиля я завжди спочатку шукаю правильну вимову, тоді вже у відповідність до правопису приводжу. Користуюся при цьому цим сервісом. За ним, до речі, виходить якраз Бон Д/Чжун Хо.--Smarty(talk). 13:12, 27 квітня 2017 (UTC)
З вимовою зрозуміло, я також так у складних випадках дію. Тут запитання стосується трискладової (Бон Чжун Хо) чи двоскладової (Бон Чжунхо) передачі прізвища та імені.--Leon Nef обг 13:55, 27 квітня 2017 (UTC)
Наскільки я розумію, є стара традиція передачі (трискладова) і новітня (двоскладова). Наскільки є поширеною новітня, не знаю. --yakudza 14:13, 27 квітня 2017 (UTC)
Чикаюча система академічна, а джикаючі форми через посередництво англійської мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:55, 10 травня 2017 (UTC)
Якщо про новітню мало що відомо, а трискладова поширена й досі, то мабуть Пон Джунхо має бути Пон Чжун Хо (чи Бон Чжун Хо)? Чи як?--Leon Nef обг 15:52, 11 травня 2017 (UTC)
  • @Romanbibwiss: Тут питання до вашої статті: звідки ви взяли, що поточна передача правильна, а решта — ні? Дякую — NickK (обг.) 13:45, 20 травня 2017 (UTC)
Вітаю! Я не є фахівцем з корейських прізвищ. Звідки я взяв інфу про "невірні варіанти" вже не пам'ятаю, наразі прибрав зі статті. Буду радий, коли обізнані люди уточнять написання цього прізвища. --Romanbibwiss (обговорення) 10:02, 23 травня 2017 (UTC)
@Romanbibwiss, LeonNef та UeArtemis: Як я бачу, виходять варіанти Пон Джун Хо та Пон Чжун Хо (ㅂ на початку прізвища дає П, а не Б). Який оберемо? — NickK (обг.) 17:24, 24 травня 2017 (UTC)
Я не знавець корейських мовних особливостей, проте мені здається більш доречним і точнішим Пон Чжун Хо, якщо зважити на зауваження ЮеАртеміса про «чикаючу» академічну систему.--Leon Nef обг 18:22, 24 травня 2017 (UTC)
По-перше, на жаль, є дурнувата традиція бити на склади імена азіатів. Ірсена порвало, ех. По-друге, академічна традиція також не використовує дж - пишуть чж.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:13, 25 травня 2017 (UTC)
А що за традиція? Я ось дивлюсь в статтю Система Концевича і не бачу там для ㅈ передачі як чж. В рувікі написано що так ця літера за системою Холодовича[ru] передається, але в статті про систему Концевича сказано що вона використовується для російської, білоруської та української, тоді як в статті про систему Холодовича згадана лише російська мова. У нас є якась окрема українська система транслітерації корейської? --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 02:57, 29 травня 2017 (UTC)
@Base: Здається, в нас усталеної системи нема, йде Концевич. Тобто Пон Джун Хо? — NickK (обг.) 15:46, 4 червня 2017 (UTC)
Оскільки інших зауважень нема, перейменував — NickK (обг.) 09:13, 10 червня 2017 (UTC)

Секвоя і Секвойя

Написання «Секвойя» відрізнюється від прийнятого Секвоя. --В.Галушко (обговорення) 18:20, 10 червня 2017 (UTC)

Закінчення родового відмінка

Яке закінчення родового відмінка має бути в назв вулиць? У правописі нічого не знайшов.

--В.Галушко (обговорення) 14:08, 11 червня 2017 (UTC)

По-різному, дивлячись що то за іменник ІІ відміни ч.р.. І не тільки в родовому є вулиці. Є і в називному. І не тільки з іменниками, а і прикметниками. Яка конкретно вулиця цікавить? --Flavius (обговорення) 14:11, 11 червня 2017 (UTC)
Арбат, Хрещатик. --В.Галушко (обговорення) 14:15, 11 червня 2017 (UTC)
Хрещатик і Арбат за традицією в н.в.. Закінчення нульове. --Flavius (обговорення) 14:16, 11 червня 2017 (UTC)
Тоді як українською буде «Дети Арбата», «Вид Крещатика»? --В.Галушко (обговорення) 14:20, 11 червня 2017 (UTC)
Ці назви відмінюються за відмінками. Спокійно відмінюйте. Закінчення в Р.в. Хрещатик буде -а. А ось Арбат — здається -у--Flavius (обговорення) 14:26, 11 червня 2017 (UTC)
Дякую. Тобто назви вулиць не утворюють окремого типу назв? --В.Галушко (обговорення) 16:50, 11 червня 2017 (UTC)

Давньоруські назви з голосними після задньоязикових

Звертаю увагу на фонетичні закони східнослов'янських говорів початку ІІ тисячоліття н. е. Сполучення типу «кі», «хі», «гі» у них були неможливі. Саме цим пояснюється написання Кыѥвъ. У сучасному українському передаванні назв давньоруських міст (у тому числі російських до 14 ст.) не повинно бути сполучень «кі», «хі», «гі», тому рос. Китеж, Кидекша (останнє хоча і фінського походження, все рівно підпорядковувалося слов'янським правилам вимови), мають передаватися як «Китеж» (Китіж?), «Кидекша», а не «Кітеж», «Кідекша». З огляду на це сумнівним слід визнати найменування 4188 Кітеж. --В.Галушко (обговорення) 11:48, 5 червня 2017 (UTC)

Ну, не все так просто. Можлива ситуація дизель/Дізель. Але я підтримую думку, що астероїди мусять називатися, як і "джерело" назви.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:15, 8 червня 2017 (UTC)
Тільки навпаки Дізель/дизель (загальна через и)--Divega (обговорення) 17:47, 8 червня 2017 (UTC)
Звісно. Вибачаюся за неправильну капіталізацію.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:43, 11 червня 2017 (UTC)
Варіант «Кітеж» — переважно в машинних перекладах з російської. В оригінальних україномовних статтях — «Китеж» (Канівська міська бібліотека). Цілком припустимим є варіант «Китіж» (пор. укр. Трубіж — рос. Трубеж на Рязанщині і Ярославщині), але з огляду на те, що перехід «е» у новий ять для російської мови не був характерним, основним слід прийняти «Китеж». Слід мати на увазі, що назва, хоча відношувана легендами до 12 ст., має, за кількома даними, пізніше походження. Але зважаючи на спорідненість з давнім топонімом Кидекша, думаю, треба надати перевагу правопису з «и». --В.Галушко (обговорення) 16:00, 9 червня 2017 (UTC)

Річмонд

Географічні назви Річмонд передаються то через «и», то через «і». Як усталено, не знаю. --В.Галушко (обговорення) 16:49, 11 червня 2017 (UTC)

Ви знаєте, правило вимагає Ри.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:40, 11 червня 2017 (UTC)
Очевидно, назва особова. Має бути «рі». Але з цього правила є винятки. Бажано навести джерела. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 12 червня 2017 (UTC)
Географічна вона. Ри.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:12, 14 червня 2017 (UTC)

Цвинтар / кладовище

Оскільки синоніми цвинтар і кладовище, імхо є такими через існування на границі мовних культур, все ж треба визначити стандарти щодо назв статей і категорій: пропозиція:

pro 
щодо назв цвинтарів, іншомовного походження (не російських) однозначно використовувати назву _цвинтар_ (як співзвучну і похідну від англ. cemetery; або пантеон, некрополь у відповідних оригінальних назвах).

Щодо українських і російських — треба визначатися, бо існують також оф. назви українською, але хочеться стандарту, бо з пошуком і назвами статей і категорій проблеми! --Avatar6 (обговорення) 21:49, 6 червня 2017 (UTC)

  • В незамулених джерелах загальний термін кладовище, про цвинтар пишуть переважно в церковному дворі або коло церкви, тобто це не одне й те саме. Чи потрібно відкидати українськи слова й збіднювати українську мову хоч би й заради уніфікації? artem.komisarenko (обговорення) 08:29, 7 червня 2017 (UTC)

P.S.: Дуже дивно, що в нас основна стаття називається цвинтар. Схоже на гіперкорекцію аби на московське не було схоже. artem.komisarenko (обговорення) 08:31, 7 червня 2017 (UTC)

Цілком можливо. Втім пишуть "переважно". Хоча явище уніфікації чи гіперкорекції — процеси об'єктивні, на відміну від суб'єктивного погляду на них.--Avatar6 (обговорення) 06:51, 9 червня 2017 (UTC)
Як я чув, цвинтар це рос. погост (не в сенсі селища, а в сенсі кладовища). Себто при церкві. СУМ-11 погоджується.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:55, 8 червня 2017 (UTC)
Такі джерела варто означити в статті. Але як тоді перекладають іншомовні назви англ. cemetery, пол. cmentarz, нім. Friedhof тощо авторитетні словники перекладу? Імхо однозначного відповідника в них складно знайти буде.--Avatar6 (обговорення) 06:51, 9 червня 2017 (UTC)
Дивіться що пишуть в англовікі: A cemetery or graveyard is a place where the remains of dead people are buried or otherwise interred. The word cemetery (from Greek κοιμητήριον, "sleeping place") implies that the land is specifically designated as a burial ground. The term graveyard is often used interchangeably with cemetery, but primarily referred to a burial ground within a churchyard. Тобто в них те ж саме, що й в нас, є два терміни один з яких загальний, інший — переважно про церковне кладовище, причому: graveyard = цвинтар, cemetery = кладовище. Нагадаю також, що цвинтар це ще й церковна огорожа. artem.komisarenko (обговорення) 09:13, 10 червня 2017 (UTC)
непереконливо, бо тільки додає міжмовну плутанину "навпаки"... Цвинтар пише: від пол. cmentarz < лат. coemeterium < грец. κοιμητήριον — «місце спочинку», утворене від κοιμοῦμαι — «сплю»...
Тобто і 'цвинтар' (і його значення "церковна огорожа") і 'cmentarz', 'cemetery', фр. cimetière, італ. cimitero, ісп. cementerio тощо мають спільну етимологію з латинської/грецької, але виходить етимологія спільна, а семантика (як Ви пишете "graveyard = цвинтар, cemetery = кладовище") — зворотня!? Якщо "цвинтар" — полонізм, цікава тоді етимологія "кладовище". СУМ написаний в другій половині 20 ст. Чи є словники раніше 20 ст? Треба подивитись як ці два слова використовувались в класиці української мови.--Avatar6 (обговорення) 09:13, 18 червня 2017 (UTC)
Ось суто німецькі нім. Friedhof, Kirchhof якраз і означають і місце поховання і церковну огорожу.--Avatar6 (обговорення) 09:13, 18 червня 2017 (UTC)
Етимологія — одне, використання інше. Шляхи лексичні незбагненні. Для мене СУМ також не авторитет, тож я вам вище надав посилання на допогромні словники. В усіх них кладовище — основне, цвинтар — церковна огорожа та кладовище біля церкви чи за огорожею. artem.komisarenko (обговорення) 14:01, 18 червня 2017 (UTC)

У законодавстві закріплений термін «кладовище»: кладовище — відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань.--Анатолій (обг.) 14:14, 18 червня 2017 (UTC)

Суфікси -изм/-ізм/-лізм

Біхевіоризм, але Q814451: біхевіоралізм (чи вірно? — див. слово в статтях політологія, поведінкова економіка).

Використання цих суфіксів унормоване чи традиційне в окремих випадках?--Avatar6 (обговорення) 07:56, 18 червня 2017 (UTC)

Не треба плутати -ризм, з -лізм. -изм/ чи -ізм/ — залежить від приголосного перед суфіксом. --Микола Василечко (обговорення) 08:07, 18 червня 2017 (UTC)
Тут звичайна «дев'ятка».--Анатолій (обг.) 14:21, 18 червня 2017 (UTC)

Бразильська португальська

Запрошую усіх зацікавлених користувачів до обговорення відмінностей бразильської португальської мови. Пропоную почати, наприклад, з цієї таблиці, яка вказує на відмінності вимови, а, відповідно, й правопису слів бразильського походження. --Lexusuns (обговорення) 18:10, 8 червня 2017 (UTC)

Та таблиця стосується вимови, а ми ж говоримо про транслітерацію, наскільки я розумію. Вимова і транслітерація — це різні речі.--Анатолій (обг.) 18:16, 8 червня 2017 (UTC)
Наведіть АД, де стверджується: тотожність бразильської та європейської португальських мов та/або відсутність відмінностей між ними. --Lexusuns (обговорення) 18:20, 8 червня 2017 (UTC)
А хто казав про тотожність/відмінність?--Анатолій (обг.) 22:29, 16 червня 2017 (UTC)
@Ahonc: Я навів джерело щодо відмінностей цих мов: вимова прямо впливає на транслітерацію. Ви, наскільки я розумію, наполягаєте на їхній тотожності, тож прошу навести хоч якісь джерела щодо цього. --Lexusuns (обговорення) 15:04, 18 червня 2017 (UTC)
Я перепрошую, але ця тема точно має бути в загальному обговоренні? Я прийшов сюди з загального оголошення, в мене pt-0, і я не знаю, чим я можу допомогти. Можу хіба запропонувати пошукати україномовні джерела про практично транслітерацію й транскрипцію з потругальської — NickK (обг.) 23:28, 8 червня 2017 (UTC)
+1, по перше не розумію навіщо сюди запрошувати через загальне оголошення, по друге що саме пропонується зробити? Провести оригінальне дослідження на предмет відмінностей цих варіантів португальської і ще одне по створенню транслітерації на українську для кожного з них? --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 13:45, 9 червня 2017 (UTC)
NickK, ви ж бачили у назві посилання, що обвговорення щодо відмінностей португальської мови у Бразилії. Якщо у вас pt-0, але маєте бажання допомогти, — прошу.
Base, по-вашому, користувачі португальської Вікіпедії провели ОД, створивши таблицю з відмінностями транскрипції?
Пінгую користувачів з pt3+ та uk-N: @Landswellsong:, @SoM33:. --Lexusuns (обговорення) 16:28, 12 червня 2017 (UTC)
@Lexusuns: Якщо ви хочете обговорити статтю португальської Вікіпедії, краще це робити в португальській Вікіпедії. Якщо ви хочете опитати носіїв португальської, вам не потрібно загальне оголошення, бо питання є не загальним і, на відміну від загального оголошення, не стосується широкого загалу — NickK (обг.) 21:22, 12 червня 2017 (UTC)
Не наполягаю на загальному оголошенні, однак вже зараз видно, що зацікавленість темою прямує до нуля. Питання лишається відкритим. --Lexusuns (обговорення) 03:43, 17 червня 2017 (UTC)
@Lexusuns: Коли ненаголошений звук, то ніби все чітко. Але у наведеній таблиці є така штука: o (átono, no fim de palavras). Це, я так розумію, коли бука вкінці слова. І тут по Бразилії неоднозначно: в різних штатах по-різному. (Inflicted Voodoo (обговорення) 19:11, 17 червня 2017 (UTC))
@Inflicted Voodoo: По-різному. Для нашої ВП було би добре сформувати чіткі рекомендації щодо бразильських власних імен. Від цієї таблиці принаймні можна відштовхуватись. --Lexusuns (обговорення) 15:04, 18 червня 2017 (UTC)

Сирінґа

Звідки таке дивне написання «1104 Сирінґа»? Після «с» правило дев'ятки додержане, після «р» — чомусь ні. --В.Галушко (обговорення) 14:59, 9 червня 2017 (UTC)

Назва ніби вже як не загальна, тож чому б і ні? Тим більше, що у нас то бузок.--Divega (обговорення) 18:32, 9 червня 2017 (UTC)
Якщо не загальна, має бути «Сірінґа», якщо загальна — «Сиринґа». --В.Галушко (обговорення) 13:12, 10 червня 2017 (UTC)
Слово пишеться Syringa, тож чому не використати для різних літер в оригіналі різні літери? Заборони на таке немає ніби.--Divega (обговорення) 16:59, 10 червня 2017 (UTC)
Тобто, кожен сам може створювати свій правопис іншомовних особових назв? ОД. --В.Галушко (обговорення) 17:11, 10 червня 2017 (UTC)
Має бути «Сиринга», бо адаптація латинських ботанічних назв підпорядковується правилу дев'ятки. --В.Галушко (обговорення) 17:13, 10 червня 2017 (UTC)
Наскільки я знаю, назви не адаптуються, а пишуться латиною. Принаймні не зустрічав жодної книги, де хтось таке б робив. Отже ця назва приходить до нас, як власна, а для власних інші правила. Хоча загалом тут трохи інше питання - а назви супутників взагалі транслітеруються?--Divega (обговорення) 17:53, 10 червня 2017 (UTC)
Транслітеруються без адаптації, бо є особовими назвами, похідними від особових же імен античних міфів. А «Syringa» латинська назва бузку, назви рослин є загальними і адаптуються. --В.Галушко (обговорення) 18:02, 10 червня 2017 (UTC)
Греки записали Σύριγγα: як у них прийнято, без всякої транслітерації. --В.Галушко (обговорення) 18:05, 10 червня 2017 (UTC)
Слово пішло з давньогрецької, а греки в цьому плані дуже горда нація (просто констатую рису, це не щось погане, просто так є)--Divega (обговорення) 18:18, 10 червня 2017 (UTC)
Також помилковим слід визнати написання «1101 Клематіс». --В.Галушко (обговорення) 18:22, 10 червня 2017 (UTC)
А тут чомусь через «и»: 1106 Сидонія. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 10 червня 2017 (UTC)
Написання 1108 Деметер взагалі абсурдне: має бути «Деметра». --В.Галушко (обговорення) 18:25, 10 червня 2017 (UTC)
Чому пропустили «н» у 1111 Реймутія? --В.Галушко (обговорення) 18:28, 10 червня 2017 (UTC)
Якщо ми транслітеруємо англійські назви, чому б 1113 Катя не транслітерувати як «Кетджа»? --В.Галушко (обговорення) 18:29, 10 червня 2017 (UTC)
А от 1125 China передали як 1125 Китай. --В.Галушко (обговорення) 18:34, 10 червня 2017 (UTC)
Сидонія, бо як і вище Y через И. Рейнмутія - проста одруківка, Клематис схоже теж. Katja англійською теж Катя (тобто це німецький варіант, але навіть чисто англомовний прочитає це як Катя). А Деметра та Китай приклад дурні з підходом 19 сторіччя з перекладом назв. Я чогось не пригадую у продажі "Народний Автомобіль Жук" чи когось від "Загальних моторів". Загалом краще лишити назви латиницею (бо це фактично ОД, офіційні назви записані тільки латиницею)--Divega (обговорення) 11:32, 11 червня 2017 (UTC)
Приклади з Volkswagen і General Motors навряд чи доречні: це варваризми. Якщо назва дійсно міжнародна, а не англійська, вона повинна адаптуватися без транлітерації, а тим більш такої дивної, як y=и, i=і. --В.Галушко (обговорення) 14:11, 11 червня 2017 (UTC)
В першу чергу це торговельні марки та власні назви. Я як раз за адаптацію назв без транслітерації, бо каталог англомовний, але ж німці дають назви у своєму написанні, тож виникає питання - а як тоді правильно? Стосовно y=и, i=і - це більше відповідно до МФА, якщо я не помиляюсь, то найчастіше маємо ɪ або ɨ у якості и та i=і.--Divega (обговорення) 15:40, 11 червня 2017 (UTC)
До речі, не Рейнмутія, а Райнмутія. Трохи пошукав - фактично потрібно для транслітерації шукати походження назви і відповідно передавати. Тож варіант написання латиницею не такий вже і поганий (бо дозволено давати назвою латинським шрифтом, але про мову нічого не сказано).--Divega (обговорення) 15:59, 11 червня 2017 (UTC)
Якщо назви астрономічних об'єктів, слід піти за зразком великих і малих планет: Mercury — «Меркурій», Venus — «Венера», Ceres — «Церера», Pallas — «Паллада», Pluto — «Плутон». Отже, Demeter — «Деметра». --В.Галушко (обговорення) 16:55, 11 червня 2017 (UTC)
Проблема в тому, що малі планети називаються латиницею, але не завжди англійською. Є і угорські, і чеські. Вишукувати весь час походження назви? А якщо назва була Stilberg (з голови взяв), а назвав американець - то запишемо Стілберг, назва німець - то Штільберг? А якщо японець, то як? Великі тіла можуть бути ще десь згадані, а дрібнота може взагалі не мати згадки за межами каталогу--Divega (обговорення) 17:43, 22 червня 2017 (UTC)

Має бути Сіринга.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:42, 11 червня 2017 (UTC)

«Сіринга» не може бути в будь-якому випадку. Або «Сірінга» («Сірінґа») або «Сиринга». Назви рослин адаптуються. Ми ж пишемо «нарцис», «кипарис», «амариліс». --В.Галушко (обговорення) 17:30, 12 червня 2017 (UTC)
Це не загальна назва, аби було си. Але географічна, аби було ри.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:28, 14 червня 2017 (UTC)
Чому назви астрономічних об'єктів зачисляються в географічні? Очевидно, правопис повинен наслідувати правопис назви-джерела. --В.Галушко (обговорення) 13:07, 14 червня 2017 (UTC)
Якщо власна назва походить від загальної або навпаки, «дев'ятка» зникає, згадайте дизель — Дізель. Тож і тут може бути Сіринга.--Анатолій (обг.) 14:18, 18 червня 2017 (UTC)
Так усі 4 варіанти можливі, тож перейменовувати сенсу немає, бо жоден з варіантів не є правильнішим за інший--Divega (обговорення) 17:43, 22 червня 2017 (UTC)

Російський гідронім

Російський гідронім Лиска, з огляду на спільний корінь, можна передати як «Лиска». Чи будуть аргументи на користь написання «Ліска»? --В.Галушко (обговорення) 13:24, 24 червня 2017 (UTC)

Літера "ук" у давньоукраїнських прикладах

Чи варто передавати літеру «ук» сполученням кириличних «о» та «у» у прикладах з історії мови? Проблема в тому, що непідготовані користувачі можуть прийняти його за дифтонг «оу», у той час як правильне читання — «у». --В.Галушко (обговорення) 16:01, 18 червня 2017 (UTC)

А можна приклад? В цілому я за синхронний джерелам правопис в прикладах. А щоб не бентежити користувачів є два шляхи: а) пояснити приміткою; б) підібрати інший приклад (якщо сабжем прикладу не є той самий «ук», а щось інше). artem.komisarenko (обговорення) 21:32, 18 червня 2017 (UTC)
«Відмінок в українській мові». Чи робити посилання на коментар після кожного випадку вживання цієї літери? --В.Галушко (обговорення) 19:16, 21 червня 2017 (UTC)
Ага, тобто це не цитати з якихось конкретних джерел, а просто окремі слова, ілюстрація. НМД тут можна спростити до «о». Можливо вам буде цікавий цей документ, якщо не бачили. artem.komisarenko (обговорення) 21:12, 21 червня 2017 (UTC)
Дякую, цікавий документ. Хай буде «у». Річ у тім, що написання знака «ук» може бути різним, воно залежить не тільки від позиції у слові, але й від часу, і навіть місця написання джерела. На початку слова вживалася диграфічна форма оу, посередині і наприкінці слова — лігатурна. Окрім того, у східнослов'янських землях «ук» писали на місці ѫ. Треба мати на увазі, що давньоукраїнська мова не була статичною, вона мінялася протягом століть, тому мої приклади є значною мірою умовними, покликаними тільки дати читачам загальне уявлення про давню систему відмінювання, її відмінності від сучасної і походження нинішніх відмінкових флексій. --В.Галушко (обговорення) 20:15, 23 червня 2017 (UTC)
Коли немає якоїсь потреби, доречно передавати давньоруський текст за науково-критичним методом (с. 22, 1. Пам'ятки Х — ХІІІ ст. ст.), щоб простому читачеві було зрозуміліше, а давньоруської графіки не було «неправильно» записано. --Храбръ (обговорення) 15:29, 25 червня 2017 (UTC)
+1. Для цього випадку — саме те, що треба. Якби цитувався текст з джерел тоді б варто було зберегти оригінал і прокоментувати. artem.komisarenko (обговорення) 08:34, 26 червня 2017 (UTC)

Храповий механізм

Чи існують джерела для синонімів «заскочний механізм», «заскочник»? --В.Галушко (обговорення) 16:49, 24 червня 2017 (UTC)

У патентах зустрічається перше: лінк на кеш Google. Заскочник може бути технічним сленгом, що набув широкого поширення (зустрічається у словниках) через калькування з російської. --Divega (обговорення) 08:25, 26 червня 2017 (UTC)
заскочний, заскочник, заскочне (колесо) у «Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)» --ReAlв.о. 12:34, 27 червня 2017 (UTC)

Чеське ім'я

Чеське ім'я Jiří у нас частіше передається як «Їржі», іноді — як «Їржи». У той час польське Jerzy завжди передається як «Єжи». Транслітерація í після шиплячих як «і» здається малообґрунтованою, адже в чеській теж відбулося злиття давніх фонем [і] та [ы]. --В.Галушко (обговорення) 17:03, 29 червня 2017 (UTC)

Кінцеве І передаємо м'яко, якщо мова джерела не розрізняє І/И. Тим паче, що це ЮрІй.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:08, 30 червня 2017 (UTC)

Передавання je після приголосних у слов'янських назвах

Чи правильно передане Mljet як «Млєт». --В.Галушко (обговорення) 17:57, 12 червня 2017 (UTC)

Цілком правильно.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:12, 30 червня 2017 (UTC)

Голосні після шиплячих

Треба прийняти один стандарт для укрвікі в передаванні латинського i після шиплячих. Часто виникає питання, як писати правильно: «чи/чі», «ши/ші». --В.Галушко (обговорення) 20:02, 2 червня 2017 (UTC)

Єдиного стандарту тут не вийде, бо різні власні назви усталені по-різному (тобто усталені в джерелах у певній конкретній формі, якої й треба дотримуватись)--Unikalinho (обговорення) 05:55, 3 червня 2017 (UTC)
Тут не можу погодитися. Перш за все, справжніх україномовних джерел зараз мало, матеріал багатьох сайтів являє собою машинні переклади російськомовних текстів. На території України досі не існує одної правописної норми, так, у Вікіпедії прийнятий правопис 1993 року, у багатьох львівських виданнях — харківський. Західчани широко вживають літери «ґ», «і», очевидно, внаслідок діалектних особливостей. Ми повинні дотримуватися чинного правопису, бо він є стандартним для Вікіпедії. На жаль, однозначних вказівок щодо передавання іншомовних (за винятком російських) імен у правилах правопису нема, тому треба якось вирішити це питання, можливо, й голосуванням. Авторитету укрвікі істотно шкодить те, що те ж саме італійське чи англійське ім'я у різних статтях пишеться то через «чи-», то через «чі». --В.Галушко (обговорення) 15:50, 3 червня 2017 (UTC)
Див., наприклад, Вікіпедія:Перейменування статей/Джакомо Пуччіні → Джакомо Пуччині. А мораль така: якщо назва усталена в певному варіанті написання, то писати її по-іншому буде ВП:ОД, чого тут бути не повинно--Unikalinho (обговорення) 16:53, 4 червня 2017 (UTC)
Чіро Феррара, Чіро Іммобіле але Чиро Брагаля, Чиро (муніципалітет). Для перших написань ніяких україномовних джерел. --В.Галушко (обговорення) 12:31, 5 червня 2017 (UTC)
"На території України досі не існує одної правописної норми" - брехня ж. Просто присутній певний анархізм серед активістів.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:13, 8 червня 2017 (UTC)
Є правопис. Там сказано, що ЧИШИ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:01, 8 червня 2017 (UTC)
@UeArtemis: Окрім правопису, є вимовні́ уподобання. Чіро Феррара, Чіро Іммобіле залишили неперейменованими. --В.Галушко (обговорення) 17:47, 1 липня 2017 (UTC)

Церковнослов'янський шрифт

На фабрикаторі є таск з додавання церковнослов'янських шрифтів. Проголосуйте, будь ласка. Бо зараз адекватно передавати церковнослов'янський текст, особливо цитати в масиві тексту в джерелах 19-го ст. (що особливо критично в нас у Вікіджерелах) неможливо. artem.komisarenko (обговорення) 09:19, 26 червня 2017 (UTC)

Я б із задоволенням взяв участь у голосуванні, але не знаю, де можна переглянути зразки шрифтів. --В.Галушко (обговорення) 17:06, 29 червня 2017 (UTC)
тут. Автори між іншим також розробляли запити до юнікоду щодо церковнослов'янської. artem.komisarenko (обговорення) 00:44, 2 липня 2017 (UTC)

Щодо населених пунктів Наддністрянщини

ЗАКОН Nr. 173 от 22.07.2005 об основных положениях особого правового статуса населенных пунктов левобережья Днестра (Приднестровья). Українська мова за законодавством Молдови офіційна на Наддністрянщині, тож є сенс використовувати українські назви селищ регіону.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:17, 3 липня 2017 (UTC)

Назва астероїда

Чи можна вважати назву астероїда «48 Доріда» географічною (відповідно до прецедента)? Якою має бути правопис? --В.Галушко (обговорення) 17:43, 1 липня 2017 (UTC)

Не знаю про який прецедент ви говорите, але географічні назви (спираючись на значення та етимологію слова географія) стосуються тільки об'єктів на планеті Земля. Всі інші позаземні об'єкти це вже астрономія.--Andriy.v (обговорення) 18:30, 1 липня 2017 (UTC)
ЮеАртеміс стверджує, що «1104 Сирінґа» за правописом має бути «Сіринга». --В.Галушко (обговорення) 13:23, 2 липня 2017 (UTC)
Це ж також місце, то чому ні?--ЮеАртеміс (обговорення) 15:21, 2 липня 2017 (UTC)
А з якого часу імена німф з давньогрецької міфології стали географічними? Тут загалом потрібно вирішити, що робити з назвами астероідів. Приклад, що я наводив вище: Проблема в тому, що малі планети називаються латиницею, але не завжди англійською. Є і угорські, і чеські. Вишукувати весь час походження назви? А якщо назва була Stilberg (з голови взяв), а назвав американець - то запишемо Стілберг, назва німець - то Штільберг? Доцільніше взагалі латиницею писати назву і не морочити собі голову, як нижче з традицією 19 сторіччя перекладу імен.--Divega (обговорення) 06:09, 5 липня 2017 (UTC)

Леміш або лемех?

Як краще передати назву різновиду ґонту лемех[ru]: «леміш» чи «лемех»? --В.Галушко (обговорення) 13:40, 3 липня 2017 (UTC)

Грінченко і СУМ-11 не знають слова лемех. При цьому леміш має трохи інше значення там.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:12, 6 липня 2017 (UTC)
Думаю, можна Леміш (ґонт)--ЮеАртеміс (обговорення) 07:13, 6 липня 2017 (UTC)

Правопис -ik у слов'янських суфіксах

У Раковнік (округ) мало бути -ник (пор. Дубровник). --В.Галушко (обговорення) 20:22, 17 червня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Тут не так очевидно, бо різні правила. Дубровник точно через И, бо хорватська мова є південнослов'янською, а в південнослов'янських завжди пишемо И. Чеська ж є західнослов'янською, і для чеських географічних назв все одно мало б бути -ик, але за менш чітким § 109.4.б.6NickK (обг.) 00:56, 9 липня 2017 (UTC)

Французьке прізвище Cayatte

Яким правильним буде переклад французького прізвища Cayatte (fr:André Cayatte)? Якщо брати до уваги Правопис (§90 (п.4) та § 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні) мало би, мабуть, бути Каятт, але цілковитою впевненості немає.--Leon Nef обг 10:18, 5 липня 2017 (UTC)

ІМХО, Кайятт (§ 90.4: Гойя, Савойя...).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 6 липня 2017 (UTC)
У радянських джерелах він справді Андре Кайятт з подвійною йотацією (Мистецтво екрана 1966, Сучасне кіномистецтво заходу 1968, Новини кіноекрана 1975, Всесвіт 1987), але вживається й варіант Андре Каятт без подвійної йотації, зокрема, в сухчасних джерелах (УСЕ, Кудін 1962, Шерех 1998). Особисто я за другий варіант (Гойя й Савойя зазначені в правописі як винятки, а не правила), але перенаправлення й згадка іншого варіанту потрібні в будь-якому разі — NickK (обг.) 09:25, 6 липня 2017 (UTC)
ІМХО, то не винятки, бо не підпадають під правило ("у загальних назвах не передаємо інтервокальний Й окремою літерою"), а приклад протилежного - передачі Й у власних назвах. Дякую, що знайшли джерела. Я таки за йя.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:33, 8 липня 2017 (UTC)
Добре, тоді треба, мабуть, взяти той варіант, що історично старіший та вказати у преамбулі й інший розповсюджений варіант.--Leon Nef обг 14:16, 8 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: То який же історично старіший? В 1962 році був Каятт, у 1966 — уже Кайятт (джерела вище) — NickK (обг.) 21:58, 8 липня 2017 (UTC)
@NickK: Я про той і кажу що 1962-го — Каятт, бо також за той варіант, що і Ви.--Leon Nef обг 05:39, 9 липня 2017 (UTC)

Форми слів

Чи припустимі в статті «Черінь Ганна» форми «критикиня», «членкиня» — замість «критик», «член»? --В.Галушко (обговорення) 19:30, 7 липня 2017 (UTC)

Я б уникав. ВП:МОВА ж, а ці слова поки не введені в "канонічні" словники і відверто стилістично марковані. Тим паче, що членкиня морфологічно хибно утворена, як і "кабінетна" мисткиня (в книжках зустрічав коректну мистицю; мистець-мистиця, мисливець-мисливиця...). Та і критикиня не за парадигмою: порівняйте зі словниковими істеричка та медичка (від медик та істерик). Мало б бути критичка та членка, але воно феміністкам "не звучить"  --ЮеАртеміс (обговорення) 06:29, 8 липня 2017 (UTC)
Очевидний вплив польських członkini, mistrzyni. Може, вони мають західноукраїнське, діалектне походження? --В.Галушко (обговорення) 14:28, 8 липня 2017 (UTC)
О, дякую! Тепер я знаю, звідки К! Польською член - członek.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:40, 10 липня 2017 (UTC)

Владивосток і в ньому порт

Порт ВладивостоЦЬКИЙ або ВладивостоКСЬКИЙ? --ROMANTYS (обговорення) 07:58, 9 липня 2017 (UTC)
§ 113. ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ: Владивосток — владивостоцький.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:38, 10 липня 2017 (UTC)
Спасибі. --ROMANTYS (обговорення) 20:29, 10 липня 2017 (UTC)

Найменування статей

Чому Лжедмитрій I, але Лжедмитро II? За «Енциклопедією історії України» в обох випадках було «Лжедмитрій». --В.Галушко (обговорення) 17:18, 29 червня 2017 (UTC)

Дмитрій цілком нормальна "оцерковлена" форма. Думаю, доречно перейменувати на -ій, бо це якийсь макаронізм: лже- не українізовано, а Дмитро українізовано.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:10, 30 червня 2017 (UTC)
Перейменував другого на Лжедмитрій IINickK (обг.) 22:23, 10 липня 2017 (UTC)

Азербайджанська транслітерація

Існують складнощі з передаванням азербайджанських літер I ı та İ i. В азербайджанській нема звука [і], літера I ı передає звук, схожий на дуже глибокий російський і білоруський [ы], а İ i — звук, аналогічний українському [и]. Як же передати цю пару? --В.Галушко (обговорення) 14:45, 10 липня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Насправді ні, азербайджанське İ позначає звук, який дуже близький до того, який позначає українська літера І (джерело: будь-яка праця з азербайджанської фонетики... крім, на жаль, української Вікіпедії, де якась таблиця без джерел). Тож пара I ı / İ i передається українською парою И / І — NickK (обг.) 15:35, 10 липня 2017 (UTC)
А чому в англвікі Azerbaijani alphabet İ i транскрибується символом МФА [ɪ], що відповідає українській «и»? Українська «і» транскрибується в МФА як [i]. Очевидно, у нас — наслідок русифікації, шаблонне передвання и=і, ы=и. --В.Галушко (обговорення) 16:14, 10 липня 2017 (UTC)
Так, справді, таке існує, і в азербайджанській вікі так само. Перепрошую, я поспішив з висновками щодо фонетики. Втім, це не змінює того, що İ i усталено передається через українську І (Шекі, Алієв тощо) — NickK (обг.) 16:34, 10 липня 2017 (UTC)
Так, як і англійське [ɪ]. İ->І - тут без питань.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:54, 11 липня 2017 (UTC)
Передача тюркського Ы - стара проблема. Воно ближче до У, ніж до И. Буздуган/буздиган - усталеності передачі того Ы немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:33, 10 липня 2017 (UTC)

Гуслянка

Чи можна вважати слово «гуслянка» діалектним синонімом до «ряжанка» чи ним позначають якийсь інший продукт? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 19:12, 6 липня 2017 (UTC)

Трохи інший. Гуслянка, як я знаю, закислене кип'ячене молоко, а ряжанка типу сквашування сметаною пряженого молока. Може і помиляюсь--Flavius (обговорення) 19:23, 6 липня 2017 (UTC)
Якщо це інший молочний продукт, доречно створити про нього окрему статтю. --В.Галушко (обговорення) 14:28, 7 липня 2017 (UTC)
Неоднозначність з наголосом. У СУМ-11 — «гусля́нка», у Грінченка та на відеозапису — «гу́слянка». --В.Галушко (обговорення) 18:37, 11 липня 2017 (UTC)
доречно створити. Щодо наголосу, то орфословник, як i СУМ, подають на другому складi. У статтi можна зазначити варiант Грiнченка (в преамбулi). --Flavius (обговорення) 18:52, 11 липня 2017 (UTC)гуслянка
У створеній статті згадав обидва варіанти наголошення, основний — «гу́слянка». --В.Галушко (обговорення) 18:58, 11 липня 2017 (UTC)
А може краще навпаки? Все-таки новітні джерела подають на другому складі. Хоча це і не принципово, принаймні мені.--Flavius (обговорення) 19:04, 11 липня 2017 (UTC)
Не виключено, що наголос у XX ст. міг зсунутися ближче до кінця слова. Але у відеозапису наша поважана Р. С. Лижичко каже «гу́слянка», очевидно, зі слів місцевих жителів. --В.Галушко (обговорення) 19:09, 11 липня 2017 (UTC)
В статті можна позначити обидва наголоси на слові.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:55, 12 липня 2017 (UTC)

Переклад назв спортивних майданчиків

Трохи зайнявся статтями про баскетбол і виникло питання як передавати назви домашніх майданчиків клубів НБА. Статті про майже всі майданчики є, але названі вони в різний спосіб і автором є Кріс Кирзик. який заблокований за дуже погане володіння українською мовою. Порівняйте будь-ласка з англійським оригіналом і скажіть або зробіть як потрібно. Мова йде про тисячі статей і хочеться одразу писати правильно:

З повагою --Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:14, 6 липня 2017 (UTC)

Спробую підкорегувати.

Англійський «а-умлаут» можна передати по-різному: як «е» і як «а», але традиційно передаємо як «е». Тому «Бредлі», «Герріс», «Амерікен». --В.Галушко (обговорення) 19:48, 6 липня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Та мене більше цікавить де потрібне тире і де з малої літери.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 23:54, 6 липня 2017 (UTC)
У правописі чітких вказівок нема. На мій погляд, слід зберегти капіталізацію оригіналу, а оскільки це екзотизм, поставити між складовими риски (Квікен-Лонс-Арена, Чесапік-Енерджі-Арена", «Тайм-Ворнер-Кейбл-Арена»). Поширена в російській мові практика відокремлення останнього елементу рискою не має підстав і пояснюється, очевидно, теперішньою англізацією російської: ми ж не сприймаємо цей елемент як підмет, а попередні слова як визначення, навіщо ж його якось виділяти? --В.Галушко (обговорення) 14:26, 7 липня 2017 (UTC)
Мова йде про потенційно принаймні 3000 статей і кілька десятків тисяч вживань цих назв. @NickK: @UeArtemis: є щось додати стосовно транслітерації, великих літер і тире?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:01, 8 липня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev:

Фе/ільдгаус було би няшно, як газгольдер, але занадто нестандартно  . Енерджі точно з І.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:03, 12 липня 2017 (UTC)

@NickK: @UeArtemis: Трохи поперейменовував. Будуть у подібних до такої статтях:

Голден-Стейт Ворріорс у сезоні 2015–2016--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:33, 2 січня 2018 (UTC)

Стилістика статей

Чи припустимо в науково-офіційному стилю писати слово «матір» у значенні не знахідного, а називного відмінка? У СУМ-11 це вживання помічене як «урочисте», «застаріле». Чи є нормативним вживання розмовного слова «донька» замість нормативного «дочка»? Останнім словом часто зловживають, очевидно внаслідок хибного сприйняття «дочка» як росіянізму. Щодо «матір»: в українській мові, на відміну від російської, слово «мати» має окремі форми називного і знахідного відмінка. Така ж особливість і в слова «дочка», тому каламбури на зразок російського мать любит дочь у ній неможливі, можна сказати і «матір любить дочка» і «дочку любить мати». --В.Галушко (обговорення) 13:20, 2 липня 2017 (UTC)

Мати - н.з відмінок, матір - зн.в. Експрес-урок --くろねこ Обг. 13:26, 2 липня 2017 (UTC)
А що робити, як «мати» в підметі регулярно виправляють на «матір», а «дочка» — на «донька», не звертаючи уваги на мої доводи? --В.Галушко (обговорення) 13:33, 2 липня 2017 (UTC)
Така ж дивина в шаблоні Особа. --В.Галушко (обговорення) 13:34, 2 липня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Що робити... виправляти треба. От у {{Особа}} я вже виправив, якщо побачите таке ж ще десь — будь ласка, виправляйте — NickK (обг.) 00:30, 13 липня 2017 (UTC)

Піддувало, зольник чи попільник?

Існують дві статті: «Піддувало» і «Попільник». Щодо другої назви ніяких згадок у тлумачних словниках. --В.Галушко (обговорення) 20:27, 9 липня 2017 (UTC)

Поряд із засвідченим словником СУМ-11 словом «топка» в Інтернеті зараз часто трапляється слово «паливня». Чи можна вживати його у Вікіпедії? --В.Галушко (обговорення) 13:35, 14 липня 2017 (UTC)

Частини м'ясної туші

Прошу звернути увагу на неточне передавання назв частин м'ясної туші, запозичення російських термінів там, де існують українські слова. Наприклад, рос. голяшка відповідає «голінка», рулька — «передпліччя» (можна, втім, і «рулька»), кострец — «куприк». --В.Галушко (обговорення) 17:10, 14 липня 2017 (UTC)

Ківш

Словники дають дуже коротке визначення слова. У Росії «ковшами» називають, окрім іншого, маленькі каструлі з довгою ручкою (те що у французькій називається casserole, а в англійській saucepan). Чи вживається слово «ківш» у цьому значенні в Україні? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 13:23, 14 липня 2017 (UTC)

В нас в сім'ї це називали, вибачте, «жопа с ручкой». Незамулені джерела знають з десяток синонімів ківша, але з великою вірогідністю такі каструлі не встигли увійти в культуру й отримати традиційну місцеву назву, хіба тіко оказіоналізм. Словник 1955 року (К. Андрусишин, Я. Крет) називає це ронделем: ро́ндель (-для) m stewing pan, saucepan; ронде́лик (-ка) m, ронде́лька (-ки) f Dim. artem.komisarenko (обговорення) 18:27, 18 липня 2017 (UTC)

Плєс

Звернув увагу на діалектне слово «плєс». У словниках воно не засвідчене, але ймовірно походження від словац. ples («танцювальний вечір», пор. рос. пляс — «танець»). Чи можна на підставі цієї здогадки згадати діалектизм у Вікіпедії? --В.Галушко (обговорення) 17:45, 17 липня 2017 (UTC)

В книзі «Музичні інструменти гуцулів» є пліс — ритуальне награвання до ходи колядників і плєс — те саме, з приміткою, що звуки ьи, ье, іе, йи, йие тощо варіюються часом й в тих самих людей. Ось тут пишуть Гуцульський плєс – Різдвяне дійство у співзвучності трембіт, рогів та гуцульських колядок. Руслана співає про плєс як про танок на весіллі. Це може бути уже щось новітнє або взагалі оказіоналізм. artem.komisarenko (обговорення) 18:39, 18 липня 2017 (UTC)
Ось тут більше про обрядовий танок artem.komisarenko (обговорення) 18:41, 18 липня 2017 (UTC)
Очевидно, незасвідчений друковано діалектизм або оказіоналізм. У піснях Руслани помітно наслідування традицій Гуцульщини, але «плєс» в цьому значенні має бути звичайним на українській Лемківщині. --В.Галушко (обговорення) 19:17, 18 липня 2017 (UTC)
Думаю, можно подати як паронім у статті «Плес» — із засвідченим у джерелі тлумаченням. Дякую за інформацію. --В.Галушко (обговорення) 19:19, 18 липня 2017 (UTC)

Лодія

Звернув увагу на назву «Лодія». Колись стаття називалася «Ладдя», потім її перейменували. Спору нема, це вже поступ, але маю зробити одне зауваження. Слово лодія засвідчене лише в «Словнику мови Стуса». Очевидно, це авторський новотвір, бо жоден з інших словників його не фіксує. В ЕСУМ наведена лиш дав.-рус. лодья, що цілком узгоджується зі спорідненими слов'янськими словами і відповідає давнім фонетичним законам. Оскільки це судно князівської доби, можна вжити цей архаїзм, а новотвір «лодія» залишити як другу назву. --В.Галушко (обговорення) 17:15, 14 липня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Насправді в тому обговоренні про перейменування згадували, що лодій багато в СУМі. У будь-якому разі якщо ви вважаєте за потрібне перейменувати цю статтю, краще відкрити обговорення на ВП:ПСNickK (обг.) 04:16, 21 липня 2017 (UTC)

Назва птаха

Бажано упорядкувати назви на Орябок (рід). --В.Галушко (обговорення) 02:21, 23 липня 2017 (UTC)

Остапенко

Як називати це нагле латвеня? Єлєна чи Альона. У латвійців сторінка називається Альона. І вказано, що офіційно Єлєна? Бабуся в неї в Запоріжжі. Може вона взагалі Оленка Зміючка. --Дядько Ігор (обговорення) 20:44, 3 липня 2017 (UTC)

Досить складне питання, а ще складніше із батьком (чи потрібно латвіїзувати його ім'я)? Чи передавати за слов'янською традицією чи за латвійською? Глянув у правила і виявилось, в них нема різниці і всіх осіб з колишнього СРСР пишемо за єдиним стандартом:

Імена осіб з України, із країн СНД, колишнього СРСР, Східної Азії й В'єтнаму слід записувати в енциклопедичному порядку найменування, напр. Шевченко Тарас Григорович.

Думаю, що для корінних латишів про це можна посперечатись але тут прізвище українське. Тобто за правилами вона має бути Остапенко Олена Євгенівна. --yakudza 21:04, 3 липня 2017 (UTC)
Проблема в тому, що так не пише взагалі жодне джерело. Якщо ввести в Гугл Остапенко Олена Євгенівна, отримаємо бухгалтера з Дніпра та вихователя дитсадка з Верхівцевого, а ніяк не тенісистку — NickK (обг.) 13:02, 4 липня 2017 (UTC)
Ще є Арына Сабаленка. Білоруска. Арина (Орина)? Саболенко чи Соболенко? Дядько Ігор (обговорення) 20:52, 3 липня 2017 (UTC)
В правописі сказано, що білоруські прізвища передаються за традицією (тобто етимологічно), тому - Соболенко, а ім'я, найпевніше, Орина [5], Арина у цьому словнику нема. --yakudza 21:14, 3 липня 2017 (UTC)
Так, Ви праві. Адаптуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 4 липня 2017 (UTC)
Щось мені не подобається друга Є. Е ж у нас саме по собі веде себе як м'яке: біль - болем, а не болєм. Може тут недоречно єкати? Єлена.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:02, 4 липня 2017 (UTC)
До речі, це ж традиційний український паспортний "дублет": рос. Елена, укр. Олена. У моєї бабусі в паспорті так.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:05, 4 липня 2017 (UTC)
  • Латвійські джерела пишуть, що батьки хотіли назвати її Альоною, але такого імені нема в латиській мові, тому в паспорті латиською її записали як Jeļena. Олена мені не здається прийнятним варіантом, бо то буде подвійним перекладом з української (чи російської) через латиську назад українською. Щодо Єлєни (транслітерація) / Єлени (адаптація з латиської) / Альони (оригінальне ім'я) не маю чіткої позиції, треба дивитися на впізнаваність — NickK (обг.) 13:02, 4 липня 2017 (UTC)
Має бути «Альона», з варіантом «Єлена». Форма «Альона» як транслітерація рос. Алёна досить поширене в українській практиці. Латиське Jeļena можна передати тільки як «Єлена». Цікаво, що в інших Вікіпедіях не стали ламати голову над правописом, просто відтворивши латиське написання. Очевидно, що англомовний прочитає Aļona як «Ейлона», а Jeļena — як «Джелена». Оскільки в латиській вікі основним варіантом подане Aļona, визнаю доречним назвати статтю «Альона Остапенко». --В.Галушко (обговорення) 20:24, 9 липня 2017 (UTC)
Справа в тому, що Альоною її називають лише латвійські ЗМІ, які детально описують її родину. В усіх звітах про тенісні змагання вона Єлєна (з варіантами написання Єлена / Олена), але ніяк не Альона. Мені все ж здається, що як спортсменка вона відома під тим ім'ям, під яким офіційно виступає, а не під тим, яким її називають у родині — NickK (обг.) 21:35, 12 липня 2017 (UTC)
Варіант «Олена» — механічний переклад рос. Елена. Форма Єлєна не підтверджується правилами правопису. Можна тільки «Єлена». --В.Галушко (обговорення) 21:48, 12 липня 2017 (UTC)
@В.Галушко: В латвійській мові в Jeļena ота ļ позначає чистий м'який Л, тож у транслітерації вийде Єлєна. Можете уточнити, яке правило забороняє так робити? Дякую — NickK (обг.) 01:55, 13 липня 2017 (UTC)
У вітчизняному мовознавстві правил латисько-української транслітерації досі не існує. Очевидно, ім'я Jeļena запозичене до латиської через російське посередництво, отже, доречніше передати звук [je] не як «є», а як «е». --В.Галушко (обговорення) 17:13, 13 липня 2017 (UTC)
Проблема в тім, що ми досі не маємо правил латисько-української транслітерації. Або «Єлена», або «Єлєна». --В.Галушко (обговорення) 21:59, 25 липня 2017 (UTC)

Грецький екзотизм

Як передати грецьку загальну назву δήμος? Має бути «дим» (пор. «димотика»), але в нас чомусь пишуть «дім» --В.Галушко (обговорення) 18:59, 23 липня 2017 (UTC).

Бо не знають "дев'ятки".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:09, 26 липня 2017 (UTC)

Назва російського села

Чи припустимо рос. Белоусовка передавати як «Білоусівка»? --В.Галушко (обговорення) 23:34, 22 липня 2017 (UTC)

Краще не треба.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 26 липня 2017 (UTC)
Значить треба створити окрему сторінку неоднозначності. --В.Галушко (обговорення) 18:59, 26 липня 2017 (UTC)

Юрій Долгорукий

Назва статті «Юрій Долгорукий» не відповідає українській вимові. Має бути «Довгорукий» (але російське прізвище — «Долгоруков»). --В.Галушко (обговорення) 22:48, 22 липня 2017 (UTC)

Схоже, що тут та ж дурня, що з Грозним.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 26 липня 2017 (UTC)
В інших вікіпедіях так само. У французькій — Iouri Dolgorouki, в англійській — Yuri Dolgorukiy. Проте, у франковікі український варіантімені поданий як Юрій Довгору́кий --В.Галушко (обговорення) 19:04, 26 липня 2017 (UTC).

Ірландське ім'я

Для поліпшення статті ««Гаррі Поттер» у перекладах» потрібно знати точну українську транслітерацію ірландського імені Máire Nic Mhaoláin. --В.Галушко (обговорення) 23:27, 21 липня 2017 (UTC)

Ма́рє Нік Вела́нь--ЮеАртеміс (обговорення) 06:30, 26 липня 2017 (UTC)
Дякую, так і запишемо. --В.Галушко (обговорення) 19:05, 26 липня 2017 (UTC)

Тваріг

У статті «Домашній сир» користувач KazikWitkiewicz прибрав згадку про «тваріг», хоча це слово засвідчене в ЕСУМ. Чи првомірно наводити доказ «ніхто не називає і не називав сир „тварігом“. А аргументи на кшталт „воно в інших мовах“ — це просто спроба зрусифікувати»? --В.Галушко (обговорення) 23:25, 21 липня 2017 (UTC)

Це слово фіксується тільки в Желехівського (в пізніші словники потрапило з нього) і НМД є диким полонізмом. Просто не уявляю собі, як канонічна полтовсько-наддніпрянська щелепа могла б це вимовити. artem.komisarenko (обговорення) 18:12, 22 липня 2017 (UTC)
Проте, ЕСУМ не підтверджує припущення про запозичений характер слова, а виводить його від прасл. *twarogъ. --В.Галушко (обговорення) 18:48, 24 липня 2017 (UTC)
Так, це слов'янське слово і зафіксовано в росіян, поляків, білорусів й інших. Але в українських словниках воно є тільки в Желехівського (про що ЕСУМ чесно повідомляє) і скоріш за все є дуже локальним полонізмом. Навіть допогромні словники всі перекладають рос. творог як укр. сир. В сучасному мовленні не використовується (хіба творог в суржику як запозичення з російської). З іншого боку, НМД згадку в статті можна залишити тільки подати так, щоб у читача не склалося враження, що це актуальна назва. artem.komisarenko (обговорення) 20:06, 24 липня 2017 (UTC)
Воно є і в етимологічному словнику укр. мови. Воно питоме. Просто потіснилось.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:34, 26 липня 2017 (UTC)
В ЕСУМ воно в дужках — локалізм. artem.komisarenko (обговорення) 08:11, 26 липня 2017 (UTC)
Можна подати в преамбулі як діалектизм. --В.Галушко (обговорення) 19:06, 26 липня 2017 (UTC)

Пухир, мозоля, ґуля

Як передати українською різницю між термінами bulla і urtica? Перша позначає порожнинний елемент з ексудатом, друге — безпорожнинний. Пропоную bulla передати як «пухир», urtica — як «ґуля». --В.Галушко (обговорення) 21:57, 25 липня 2017 (UTC)

Існує ж література! [6] --ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 26 липня 2017 (UTC)
Дивно, що слова немає в СУМ-11 - [7] --ЮеАртеміс (обговорення) 06:07, 26 липня 2017 (UTC)
@UeArtemis: Дякую, Ваша консультацію була вельми корисною. Уточнено 4 статті, створено одну нову. --В.Галушко (обговорення) 14:44, 28 липня 2017 (UTC)

Правило дев'ятки в географічних назвах

Чи має підстави перейменування «Мілютінський район» на «Мілютинський район»? --В.Галушко (обговорення) 00:03, 23 липня 2017 (UTC)

Правопис же чітко описує цю ситуацію.

Суфікси -ИНСЬК(ИЙ), -ІНСЬК(ИЙ)

1. У суфіксах -инськ(ий), -інськ(ий) прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігається той самий голосний (и або і), що й в основній назві: Камишин — камишинський, Ніжин — ніжинський, Пенжино — /145/ пенжинський, Тульчин — тульчинський, Тушино — тушинський, Цюрупинськ — цюрупинський, Чигирин — чигиринський; грузин — грузинський, осетин — осетинський; Болдіно — болдінський, Філіппіни — філіппінський.

В аналогічних прикметниках, утворених від географічних назв, що не мають суфіксів -ин-, -ін-, пишеться завжди и: Аляска — аляскинський, Баку — бакинський, Кабарда — кабардинський, Караганда — карагандинський, Поті — потинський, Сочі — сочинський, Чита — читинський, Шахти — шахтинський.

§ 113. ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

Станица Милютинская названа в честь выдающегося государственного и военного деятеля, ученого, генерал-фельдмаршала, графа Дмитрия Алексеевича Милютина

Милютинская

Отже Милютінський район, бо Милютін. До речі, бажано наявних мІлютінів перейменувати.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:18, 26 липня 2017 (UTC)

Сторінка неоднозначності — Мілютін. Чи існують підстави для написання «Милютін»?
Правило про когнати в російській. Це ж від милий, здається. Ну, і в книжках є [8]--ЮеАртеміс (обговорення) 15:25, 28 липня 2017 (UTC)

Російське місто

Чи правильно передано російську назву Миасс як Міас? Здається, подвоєння краще було б зберегти. --В.Галушко (обговорення) 18:45, 24 липня 2017 (UTC)

Усталено з однією С?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:09, 26 липня 2017 (UTC)
Може, й усталено, але україномовних джерел, щоб підтверджували це, в статтях нема. --В.Галушко (обговорення) 19:08, 26 липня 2017 (UTC)
Проте, в оригіналі можливі варіанти: Миасс і Миас. --В.Галушко (обговорення) 15:46, 28 липня 2017 (UTC)

Катка Сінякова

Яка правильна політика: Катерина чи Катержина? Вона чешка і «етнічна росіянка». --Дядько Ігор (обговорення) 19:38, 30 липня 2017 (UTC)

Катержина Сінякова. На жаль, правопис не враховує, що чеські короткі I/Y за звучанням це наше И, а довгі - І. Можна й русифікувати, але тоді Катерина Синякова. --ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 31 липня 2017 (UTC)

Ковролін

Чи є якесь джерело для назви ковролін? Очевидно, запозичення з російської, у словниках нема. --В.Галушко (обговорення) 16:00, 30 липня 2017 (UTC)

  • Мені трапилася в халтурному СУМ-20 у цитаті до гасла голкопробивний. Навіть здивувався, що цитата в цьому випадку не була перекладена лінивими укладачами з російськолї, як у багатьох інших прикладах, а взята зі змінами з українського підручника «Килими та килимові вироби, 2006». Maksym Ye. (обговорення) 16:15, 30 липня 2017 (UTC)
    Поки залишимо, як є, якщо з'явиться у новому словнику, додамо джерело. --В.Галушко (обговорення) 16:30, 30 липня 2017 (UTC)
    Власне, можна посилатися на вже наявні авторитетні джерела. Скажімо, підручник я назвав вище. Maksym Ye. (обговорення) 16:55, 30 липня 2017 (UTC)
Джерело додав, але статтю треба допрацьовувати. --В.Галушко (обговорення) 17:18, 30 липня 2017 (UTC)

До речі, ковер це не суржик.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:11, 31 липня 2017 (UTC)

Ех, класно звучало б: коверцове покриття.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:15, 31 липня 2017 (UTC)

Російські топоніми

Чи правильно передані російські топоніми Пльосо, Пльос, Гольйово? --В.Галушко (обговорення) 14:49, 22 липня 2017 (UTC)

2. Літера ё передається:

а) через йо на початку та в середині слова, коли воно означає звукосполучення й + о: Йолкіно, Соловйово;

б) через ьо в середині слова, коли воно означає сполучення м’якого приголосного з о: мис Дежньова, р. Оленьок; але: р. Березова, Орел;

в) через о під наголосом після ч, щ: Рогачово, Сичовка, Щокіно.

§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн

@В.Галушко: Ви впевнені, що в останньому випадку в оригіналі Гольёво, а не Гольево? Варіант Гольєво краще гуглиться і виглядає більш природним для російської мови. З двома першими — треба дивитися за вжитком, може бути й Плесо/Плес (аналогічно до Березової й Орла) — NickK (обг.) 22:06, 30 липня 2017 (UTC)
@NickK: Про вимову «Гольево» я можу сказати точно, бо понад 30 років живу в одному кілометрі від цього села і знаю, як йго вимовляють і оголошують зупинку в автобусі. Взагалі в російській мові існує тенденція вимовляти наголошений «е» як «йо» (пор. афёра замість правильного афера). А в пошуковику він поширеніший, бо ё на письмі часто замінюється на е. А з назвами Плёс, Плёсо — проблема. Оскільки селища маленькі і маловідомі, можна не адаптувати, а транслітерувати оригінальну назву, а назву провінціального міста краще-таки передати як Пльос, бо питому омофонію «Плёс-плёс» однаково не можна зберегти при адаптації. --В.Галушко (обговорення) 15:46, 31 липня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Тут питання в тому, чи це літературна або ж народна вимова. Наприклад, на місто Сколе в родовому відмінку місцеві кажуть Сколього, в той час як у літературній мові місто невідмінюване. Все ж для російської мови -льёво доволі нетипове — NickK (обг.) 16:11, 31 липня 2017 (UTC)
Джерело. Взагалі, зупинки оголошували професіонально, з літературною вимовою. Помилки бути не може. Інша річ, що ё на письмі рідко вживається. --В.Галушко (обговорення) 17:10, 31 липня 2017 (UTC)

Ще раз про прізвище Cayatt

Перед написанням статті про французького режисера Андре Каятта (фр. André Cayatte) я вже звертався за консультацією щодо правильності передачі його прізвища українською (див Архів 4). Там мова йшла про йотування. Тепер у мене питання: а як же щодо подвоювання приголосних наприкінці? Чи справедливе у цьому випадку §89 Правопису? Я наприклад не сумнівався, що прізвище має бути Каятт, а не Каят, та й джерела українською, наведені NickK'ом підтверджують це. Але, приходить пан Роман Сизий та перейменовує і цю статтю, і статтю Каркассонн (місто де народилася ця особа), прибираючи подвоєння приголосних. І це не вперше, бо пан Сизий не визнає подвоєння в іншомовних власних назвах ніде, навіть там, це це не викликає ніяких сумнівів. То, чи правий я? Бо в мене тепер сумнів.--Leon Nef обг 19:30, 30 липня 2017 (UTC)

Тупо застосовуємо правило правопису. Я теж не визнаю подвоєння, там де воно не вимовляється, але врешті-решт змирився із усіма цими Максвеллами та Локками. Бо правило, і не слід вносити плутанину. А от Гауса даремно перейменували, бо в німецькому оригіналі подвоєння нема. Захотіли бути святішими від папи римського. --Дядько Ігор (обговорення) 19:44, 30 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: Згідно з правописом має бути і Андре Каятт, і Каркассонн, бо так вимагає § 89 Правопису, який наводить серед інших і французькі власні назви (Гаронна, Ренн, Руссо і Фламмаріон). Я не можу зрозуміти, чим керувався @Роман Сизий:, особливо щодо міста Каркассонн, перейменування якого вже обоворювали і яке є в словникуNickK (обг.) 21:02, 30 липня 2017 (UTC)
Я теж не розумію, але ми з Вами були свідками того, якими мотивами та доводами іноді керується пан Роман (та ж епопея з перейменуванням статті Приз ФІПРЕССІ).--Leon Nef обг 05:07, 31 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: Оскільки пояснень @Роман Сизий: немає, а згідно з ВП:ІГО атлас не може бути основним джерелом, повернув правописний і словниковий КаркассоннNickK (обг.) 16:45, 31 липня 2017 (UTC)
@NickK: І Каркасон (настільна гра) з тієї ж обойми.--Leon Nef обг 18:12, 31 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: От з нею не певен. Це може бути й загальна назва, і тоді каркасон. Дивно, але це як Дізель/дизель — NickK (обг.) 18:18, 31 липня 2017 (UTC)
Кайятт. Я вже пояснював свою позицію по Й.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:00, 31 липня 2017 (UTC)
Якщо не буде великих заперечень від інших, особисто я не буду опиратися Кайятту.--Leon Nef обг 17:39, 31 липня 2017 (UTC)

Слова, форми й вирази, котрі різнять західноукраїнську та східну літературні традиції

Перше західноукраїнське, друге — східне. Так уважав І. С. Нечуй-Левицький, котрий не міг терпіти західноукраїнського впливу на нашу мову. Більшість цих західних слів насправді запозичена з польської мови. Я писав цей список для себе, бо сам зі Сходу (Полтавщина), та, думаю, він буде аж як цікавим для багатьох учасників Української Вікіпедії та, далебі, простих українців. Угорі ви бачите мої коментарі.

  • карк (особливо карколо́мний)поти́лиця
  • та́ко́ж (Іван Семенович писав, що на Великій Україні застаріле, пор. з цер.-слов. та́кожде)так са́мо, теж
  • лише́, лиш (у значенні тільки)ті́льки
  • рахува́ти щось, раху́нок — лічи́ти щось, о́блік або о́бліч
  • відно́сини — стосу́нки
  • річни́ця — рокови́ни
  • чека́ти на щось, на когось або щось, чогось, когосьжда́ти щось, чогось, когось
  • брудни́й, бруд — нечи́стий, зама́заний, нечистота́
  • збагнути щось, когосьзрозуміти щось, когось, утямити щось, когось, осягти щось, когось
  • улю́блений — сподо́бний
  • дола́ти щось, когосьперемага́ти щось, когось
  • і́нший (фонетично правильно: инший)і́нчий (и́нчий)
  • дни́на — оди́н день
  • закінчення давального відмінка після прийменника по: по осокорам, по хатам — закінчення місцевого відмінка: по горо́дах, по ставках
  • інфінітив тільки на -ти: робити — паралельні форми і на -ти, і на -ть: роби́ть, їсти
  • відчува́ти щосьпочува́ти щось
  • обсто́ювати щось, когосьусто́ювати за щось, за когось
  • ура́з — одра́зу
  • чимра́з бі́льше — щора́з бі́льше
  • о́дяг — оде́жа
  • ве́льми (є в словнику І. П. Котляревського, та наголос підказує, що слово взято з польської, церк.-сл. наголос інший: вельми́)ду́же
  • відве́рто — одкри́то, правди́во, да́лебі́
  • данина́, пода́тки — по́дать
  • пересі́чний, пересі́чно (кальки німецького)прости́й, бу́дь-який, аби́як
  • непересі́чний, непересі́чно (кальки)неаби́який, непрости́й, неаби́як
  • існува́ти, існува́ння (я думаю, це зовсім роблені слова: від єсть (бути) < праслов. *jestь, пор. з нім. ist; так само роблене рос. сущестовать: від суть (бути) < праслов. *sǫtь, оригіналом було фр. exister)животі́ти, животі́ння.
  • нульове закінчення для іменників середнього роду, як волання, поле, весілля: волань, весіль, піль — закінчення -ів: воланнів, полів, весіллів.
  • розпу́ка — ту́га
  • оголо́шувати щось, оголо́шення — оповіща́ти щось або сповіща́ти щось, опові́щення або спові́щення
  • позая́к — бо, тому́ що
  • крім, окре́мо, окре́мий — опрі́ч, окро́ме, опрі́чний або на́різний, особли́вий
  • зокре́ма́ — на́різно
  • трима́ти щось, когось, отри́мати щось, когосьдержа́ти щось, когось, оде́ржати щось або діста́ти щось
  • яскра́вий — я́рий
  • ро́зпач — о́дчай
  • за́вжди́, за́вше — за́всі́ди
  • надужиття́ — зловжи́ток
  • перешкоджа́ти чомусь, комусьзаважа́ти чомусь, комусь
  • перешко́да — прити́чина
  • приму́шувати когосьси́лувати когось
  • при́мус — приси́лування
  • уро́чий, урочи́стий — святко́вий
  • оскі́льки — сті́льки або скі́льки, бо, тому́ що
  • обра́за, обража́ти когось, обража́тися — кри́вда, кри́вдити когось, кри́вдитися
  • незгра́бно, незгра́бний — зателе́пувато, зателе́пуватий
  • вико́нувати щось, викона́ння — спо́внювати щось або зді́йснювати щось, спо́внення або зді́йснення
  • переко́нувати когосьпересві́дчувати когось
  • зами́слений — заду́маний
  • незвабли́вий, неприва́бливий — неприна́дний
  • ску́ти щось, ску́тий — скува́ти щось, ско́ваний
  • ско́ро, скоре́нько — як ті́льки, незаба́ром, шви́дко, би́стро, пру́дко, мерщі́й, хутчі́ш
  • струмо́к — течія́, поті́чок або пото́чок
  • вираз «стиска́ти пле́чі» — «здвига́ти плечи́ма»
  • ухвали́ти щось, ухва́ла — постанови́ти щось або затве́рдити щось, постано́ва
  • навко́ло, довко́ла — навкруги́ або круг, круго́м
  • прито́мність — свідо́мість
  • дотика́тися до чогось, до когось, до́тик — доторка́тися до чогось, до когось, доторка́ння
  • покої́вка — го́рнична
  • пості́йний — за́всі́дний
  • ото́чення, ото́чувати щось, когосьоко́лиця або окру́га, осере́док, обста́вини, обстава́ти щось, когось
  • зграбне́нько — чепурне́нько
  • цілко́м — зо́всім
  • ухиля́тися від чогось, уника́ти чогось, когосьодми́кувати од когось, одхиля́тися од когось
  • по́саг — прида́не
  • хворови́тий — слабови́тий
  • ва́бити щось, когосьприна́джувати щось, когось
  • пра́гнути чогосьжада́ти чогось
  • ви́бух — ви́рив
  • неба́вом — незаба́ром
  • брак чогосьнедоста́ча чогось
  • ска́ржитися комусь на щось, на когосьжалі́тися комусь на щось, на когось
  • борони́ти щось, когосьдержа́тися чогось, когось, захища́ти щось, когось
  • ро́звій — ро́звиток
  • свідо́цтво — засві́дчення
  • шале́нство, шале́ний — навіже́нство, навіже́ний, наві́сний
  • стара́нно, стара́нний — падкови́то, падкови́тий
  • змага́ння (рос. усилия)силкува́ння, а змага́ння — ла́йка
  • яки́й (при підрядних частинах, коли можна замінити на що: людина, яка знає)котри́й (людина, котра знає)
  • простира́дло — простира́ло
  • слі́дом — слідко́м
  • поме́шкання, ме́шкати — житло́, прожива́ти
  • я́вище — з'я́вище
  • рухли́вість, відрухо́вість — вору́шливість
  • усти́д — со́ром
  • рух, дви́гнення — ру́шення
  • доро́бок — добу́ток
  • шту́чний — ро́блений
  • крок — сту́пі́нь
  • короткозо́рий — короткоо́кий
  • зді́бний — зда́тний, прида́тний
  • рішу́чо — нава́жливо
  • ма́йже — сливе́, сливе́нь
  • відро́дження — одроді́ння
  • суча́сний — сьогоча́сний
  • понево́лення — занево́ління
  • від (і прийменник, і префікс)од (насправді як у якому діалекті)
  • поя́ва — ви́явок, про́явок.
  • підприє́мливий — запопа́дний
  • нарі́жний ка́мінь — углови́й ка́мінь, ка́мінь спотика́ння

Джерела:

--Храбръ (обговорення) 11:32, 3 серпня 2017 (UTC)

Дякую, цікаво. Може створити на цю тему окрему статтю? Що скажуть інші на пропозицію? --В.Галушко (обговорення) 20:33, 3 серпня 2017 (UTC)
Тут важно сформулювати гасло, щоб не вийшло ОД. Але якщо є час та натхнення ви можете викласти статтю Левицького до нас на Вікіджерела artem.komisarenko (обговорення) 21:09, 3 серпня 2017 (UTC)

Жіль та Жільбер

У нас є низка статей, де власні назви, переважно імена французького походження, передаються з «і» після «ж» (Жіль Лелуш, Жіль Делез, Жільбер Мер'єль, Жільбер Перро та ін). Чи не варто їх перейменувати, згідно з «Правилом дев'ятки» на Жиль та Жильбер? --Leon Nef обг 13:23, 3 серпня 2017 (UTC)

Варто.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:45, 4 серпня 2017 (UTC)

в) літерою и:

1) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані тощо; також Чингісхан; але перед голосним пишеться і: Жіоно, Тиціан;

@LeonNef: УЛІФ має Жильбера, тож, гадаю, мають бути Жиль і Жильбер — NickK (обг.) 22:13, 6 серпня 2017 (UTC)

Лехіти чи лехити?

Лехитські мови але Лехіцькі племена. Для першої статті нема ніяких джерел. --В.Галушко (обговорення) 17:33, 5 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Точно не впевнений, але мабуть лехітські: саме таке написання домінує в джерелах, і судячи з усього це § 90.5.а.5 (і після х перед приголосним) та § 113 (спрощення в -тськ- не відбувається) — NickK (обг.) 01:43, 8 серпня 2017 (UTC)

Передавання загальнослов'янських імен

Чи відповідає Святоплук I правилам передавання загальнослов'янських імен? --В.Галушко (обговорення) 13:29, 5 серпня 2017 (UTC)

  • Ні, для імені моравського князя Святополка його, сказати б, «коренізація» не відповідає традиції, що сходить аж до Повісті временних літ. Тому, хто перейменував, плюс за ерудицію, але мінус за схильність до впровадження чудернацького. Maksym Ye. (обговорення) 18:27, 6 серпня 2017 (UTC)
Виставив на перейменування. --В.Галушко (обговорення) 10:54, 8 серпня 2017 (UTC)

Передавання польських назв

Чи припустимо Ślężanie передавати як Слєнзани? Має бути «Слензани». Чому «силезани», але «Сілезія»? --В.Галушко (обговорення) 10:47, 8 серпня 2017 (UTC)

У словнику основне значення Слензани, силезани подано як додаткове. --yakudza 11:38, 8 серпня 2017 (UTC)
Дякую за консультацію. Треба перейменувати. --В.Галушко (обговорення) 11:47, 8 серпня 2017 (UTC)

«Продовжувати» редагування

Коли ми редагуємо сторінки, Українська Вікіпедія в попередньому перегляді завсіди показує нам, що ми можемо «продовжити» редагування замість «далі редагувати». Думаю, ви так само вважаєте, що це калька рос. продолжать делать что-то, котру треба якомога бистріше вилучити, бо українською можна продовжувати дороги, тобто робити їх довшими. Отже, очищаймо кожен свою мову та поліпшуймо Українську Вікіпедію. --Храбръ (обговорення) 13:28, 7 серпня 2017 (UTC)

  • У СУМ-11 є відповідне значення: Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. Якщо це й калька з російської, то принаймні калька широко вживана — NickK (обг.) 06:13, 8 серпня 2017 (UTC)
  • Ось мовознавчі оцінки СУМ. Мовознавець Олександр Пономарів характеризує словник як такий, що має вади, але укладений фахівцями. Словник укладали в період, коли в УРСР втілювалася в життя «теорія зближення мов та націй», за якою нібито всі мови та нації повинні були злитися в одну, тому зі словників викидалися питомі українські слова, які не схожі на російські. Щоб зберегти ці слова, мовознавці включали їх у СУМ із примітками «застаріле», «обласне», «діалектне», «рідковживане». Як приклад Пономарів наводить слово «містянин» , що позначене у словнику як «рідковживане». Лексикограф та дисидент Святослав Караванський у своїх працях критикує СУМ за появу багатьох слів, які він характеризує як лексику, здерту з російських форм. Суто українські ж слова часто позначені як розмовні та застарілі. Наводить приклади перекручення наголосів. Караванський також зауважує, що варто письменникові випадково, наприклад, у листуванні вжити російське слово, як воно «моментально» фіксувалося як норма (наприклад, «баловство» , «нарядний» , «обмовитися» , «повітряний поцілунок» ). Деякі тлумачення слів у СУМ він називає «неграмотними». Наприклад, слово «оливо» , на його думку, неправильно витлумачене як «олово», оскільки воно мало значення «свинець». --Храбръ (обговорення) 10:31, 8 серпня 2017 (UTC)
Це звичайно, так, але як тоді бути з віддієслівним іменником «продовження»? Як замінити сполучення «продовження фільму»? --В.Галушко (обговорення) 10:50, 8 серпня 2017 (UTC)
Можна скільки завгодно наговорювати на СУМ-11, але він свої тлумачення підкріплює цитатами з літератури. Тож це й критика українських літераторів, подекуди навіть класиків, які своїми творами задають норму. А оливо = олово ще в Грінченка, тож це не вигадка СУМ-11.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:22, 8 серпня 2017 (UTC)
  • Вибачте, я трохи поспішив з висновком. Думаю, що з дієсловами краще не вживати продовжувати, але з іменниками це, либонь, аж як правильно: я далі роблю, але продовження роботи. Отже, маємо два варіанти: далі редагувати та продовжити редагування. https://uk-ua.facebook.com/chystamova/posts/423128311176618 (С. Караванський)--Храбръ (обговорення) 13:33, 8 серпня 2017 (UTC)

Шалівка і вагонка

У нас дві окремих статті Шалівка і Вагонка. Чи доречно це, якщо ці терміни позначають той же матеріал? --В.Галушко (обговорення) 21:56, 5 серпня 2017 (UTC)

Інтуїтивно Файл:Nizny Komarnik-Eglise Ruthene-2.jpg — обшита шалівкою церква, а Файл:Бушеве.Дерев'яна Троїцька церква. 1760 р.jpg — обшита вагонкою. Але чи потрібні дві статті — не знаю — NickK (обг.) 04:45, 8 серпня 2017 (UTC)
Вагонки немає в СУМ-11 (матеріал дощечок-шалівок там не вказаний). Я за об'єднання статей під назвою шалівка.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:29, 8 серпня 2017 (UTC)
Я не впевнений, що Шалівка і Вагонка то одне й те ж (не кажучи вже про те, що вагонка пластикова буває). У статті Вагонка у преамбулі сказано «Товщина, як правило, не перевищує 22 мм». Так, може перевищувати, але переважно менше. Тоді як шалівка типово «тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм) (цалівка вона) «… Обшивка з таких дощок». Шалівка — проста обрізна дошка. Вагонка вирізана в чверть чи в паз для того, щоб робити щільну стінку (вагона) без щілин, при цьому залишаючи рівну поверхню (пізніше, частково з декоративною метою, з'явилися фаски, які тепер є і на пластиковій вагонці). Обшивка вагонкою (пласка) виглядає зовсім не так, як обшивка шалівкою, де результат протилежний — накладка однієї дошки на іншу створює фактуру. Статтю Шалівка слід розвивати у напрямку СУМ-11 («обшивка з таких дощок») саме у тому напрямку, який вже вказано у статті (Розташовуючи шалівки різною товщини під різними кутами, створюють примхливі візерунки). --ReAlв.о. 13:54, 8 серпня 2017 (UTC)
@В.Галушко, NickK та UeArtemis: Зробив копцю свого коментаря тут Обговорення:Вагонка#Об'єднання з Шалівка. --ReAlв.о. 14:00, 8 серпня 2017 (UTC)

Російські міста

Очевидні помилки в назвах Юр'єв-Польський і Переславль-Залєський. Мало бути «Юр'їв», «Переяславль-Заліський». --В.Галушко (обговорення) 13:38, 5 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Це не очевидні помилки, а транслітерація російських назв проти історичних українських назв (так само як і Бєлгород/Білгород чи Жешув/Ряшів). З Переславлем/Переяславлем вжиток на око рівний, тож там потрібно дивитися якість джерел. А от з Юр'євом/Юр'ївом перевага все ж з уточненням «Польський» (очевидно, через те що, вже є два міста з такою назвою: Юр'їв (значення)) — NickK (обг.) 01:27, 8 серпня 2017 (UTC)
Юр'їв-Польський. Варінт «Юр'їв» теж вельми поширений. А от «Сергіїв-Посад» у Мережі знайти не вдалося. До речі, перейменування статті Ряшів-Головний не зовсім ясне: там сказане, що це простомовний варіант. --В.Галушко (обговорення) 15:34, 8 серпня 2017 (UTC)
Стаття про Ряшів написана анонімним користувачем, а твердження про розмовність назви нічим не підкріплене.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:26, 10 серпня 2017 (UTC)

Передавання російського ё

Чи слід передавати при транслітерації (або адаптації) російських назв (імен або топонімів) різницю між ё і е, а також відмінності в наголосі? Наприклад, Берёзовский и Березо́вский, Берёзовское и Березо́вское? --В.Галушко (обговорення) 18:47, 10 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Залежить від ситуації. Якщо слова не однокореневі в українській і російській мовах, то точно потрібно, якщо ж однакові, то треба дивитися на вжиток — NickK (обг.) 20:44, 10 серпня 2017 (UTC)

Спинозавр

Чому Spinosaurus передане як Спинозавр? Має бути «спінозавр». Українські джерела відсутні. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 10 серпня 2017 (UTC)

Це до біологів. Якщо нема українських джерел, то має бути взагалі SpinosaurusNickK (обг.) 20:36, 10 серпня 2017 (UTC)
Звісно спіно. Спина тут ні до чого.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 11 серпня 2017 (UTC)
Джерело. Не знаю, чи можна вважати його авторитетним. Будь-як згідно з правилами адаптації латинських слів і правилом дев'ятки має бути «спінозавр». --В.Галушко (обговорення) 11:20, 12 серпня 2017 (UTC)

Посуд і посудина

Чи можна заміняти слово «посудина» на «посуд», якщо йдеться про вид посуду? СУМ-11 помічає таке вживання як рідкісне. --В.Галушко (обговорення) 17:35, 10 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Можна, але навіщо? Якщо є одне поширене слово, а інше рідкісне, сенсу замінювати поширене на рідкісне небагато — NickK (обг.) 20:37, 10 серпня 2017 (UTC)
Річ у тім, що я створив кілька сторінок зі словом «посуд» у заголовку: Кінва (посуд), Ківш (посуд). Чи варто їх тепер перейменовувати на «Кінва (посудина)», «Ківш (посудина)»? --В.Галушко (обговорення) 20:49, 10 серпня 2017 (UTC)
@В.Галушко:. Ні, в такому контексті це цілком прийнятно, аналогічно до, скажімо, Лава (меблі)NickK (обг.) 21:44, 11 серпня 2017 (UTC)
Посудина підкреслює однину предмета та надає певної конкретності, як на мене. Щось типу англ. the. --ЮеАртеміс (обговорення) 06:53, 11 серпня 2017 (UTC)
Дякую за консультацію, хай буде, як є. --В.Галушко (обговорення) 12:24, 12 серпня 2017 (UTC)

Excelsior

Як має записуватися українською лат. Excelsior? Бо є в нас алмаз Ексцельсіор і є нідерландські футбольні клуби (1,2) Ексельсіор... --Олег.Н (обговорення) 15:10, 12 серпня 2017 (UTC)

Залежно від мови-джерела. У латинських словах сполучення ce — «це», у запозичених через нідерландське посередництво — «се». --В.Галушко (обговорення) 15:25, 12 серпня 2017 (UTC)

Мовознавчий термін

Мені не вдалося знайти відповідники для рос. огласовка і переогласовка. Пошук за «оголошування» дає зовсім інше значення, «переоголошування» не трапляється. --В.Галушко (обговорення) 12:23, 12 серпня 2017 (UTC)

  • Огласовка — лінгв. огласовка; см. также. вокализация. (Рос.-укр. словник наукової термінології. Суспільні науки. К.: Наук. думка, 1994. С. 298); огласовка — лінгв. огласовка (Рос.-укр. словник: У 4-х тт. К.: Знання, 2012. Т. 2: К-О. С. 677). Maksym Ye. (обговорення) 16:10, 12 серпня 2017 (UTC)
Дякую, консультація своєчасна. Очевидно огласовка — запозичення з російської. А вокалізація — це дещо інше. Тоді переогласовка має перекладатися як «переогласування». --В.Галушко (обговорення) 16:15, 12 серпня 2017 (UTC)
А чому раптом -ування? Невже, пуристи так залякали. :-) Огласовка і переогласовка, нічого викручувати більше не треба. Maksym Ye. (обговорення) 17:01, 12 серпня 2017 (UTC)
Як би там не було, а це слово трапляється в Мережі. --В.Галушко (обговорення) 17:13, 12 серпня 2017 (UTC)
Не все ж, що трапляться, варто брати за взірець. Мало того, всі три посилання ведуть на один текст, а перше (відгук на текст) підкреслює стилістичну помилку саме в тому реченні, де стоїть оце -ування. Maksym Ye. (обговорення) 17:24, 12 серпня 2017 (UTC)

Заголовок статті

Звідки написання «Дзінґаса»? Чому не додержане правило дев'ятки? --В.Галушко (обговорення) 11:15, 12 серпня 2017 (UTC)

Тому Кирилізація японської мови じ - дзі ん - н が - га さ - са. І взагалі, де у правилі дев'ятки "дз"? Читаю §90 не знаходжу. --くろねこ Обг. 20:00, 12 серпня 2017 (UTC)
Буквосполучення не згадуються. Очевидно, після «дз» має бути так само, як після «з». А «дзі» — напевно, тільки в особових назвах. --В.Галушко (обговорення) 20:40, 12 серпня 2017 (UTC)
Там же є ж (дж), якщо вони хотіли б показати і дз, написали б з (дз). На мою думку, краще використовувати правила кирилізації, бо фактично це одна літера じ і звучить як дзі. І ще у японському алфавіті нема букви "И". Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 02:32, 13 серпня 2017 (UTC)
Все рівно впевненості нема. Оскільки «дз» — африкат, щодо нього застосовні всі правила передавання африкатів (дж, ц, ч). Окрім того, він складається з «д» і «з». Адаптація іншомовних слів не завжди йде за оригінальною вимовою. Може виставити на перейменування? --В.Галушко (обговорення) 11:58, 13 серпня 2017 (UTC)
Можно виставити на перейменування. Вище я писав за уточнення дж в правописі ([9]). На мою думку, це ще й добре так як ми позбавилися великої кількості неточностей в азійських словах --くろねこ Обг. 15:15, 13 серпня 2017 (UTC)

Російське прізвище

Чому російське прізвище Гиря передане як «Гіря»? Має бути «Гиря». --В.Галушко (обговорення) 13:14, 12 серпня 2017 (UTC)

Так, має бути Гиря.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:36, 15 серпня 2017 (UTC)

Santa-Rita

Як правильніше передати назву міста в Океанії, якщо вона утворена від імені святої? --В.Галушко (обговорення) 17:46, 6 серпня 2017 (UTC)

Так само як і Санта-Марія, Санта-Ріта--くろねこ Обг. 18:00, 6 серпня 2017 (UTC)
Річ у тім, що місто назване на честь святої Рити Касійської. --В.Галушко (обговорення) 10:52, 8 серпня 2017 (UTC)

Санта-Рита. Рикання обов'язкове в географічних назвах.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:28, 8 серпня 2017 (UTC)

Тобто якщо на честь Арістотеля назвати село то воно буде село Аристотель? --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 21:20, 8 серпня 2017 (UTC)
Маємо ж дизель.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:23, 10 серпня 2017 (UTC)
Пане ᛒᚨᛊᛖ, до вашого відома: у правописі як мінімум кілька прикладів назв-винятків з "РІ". Тобто при аналізі правопису, а не видиранні окремих параграфів, немає ніякого "Рикання обов'язкове в географічних назвах"--Divega (обговорення) 06:19, 11 серпня 2017 (UTC)
Наведіть їх.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:55, 11 серпня 2017 (UTC)
Так я мав рацію? Ви в комплексі правопис ніколи не розглядали? Біарріц, наприклад. А ще є такий пункт (109.4.б):
Примітка. І зберігається в географічних назвах, утворених від людських імен, які в українській мові пишуться через і: Леонідово;
Це стосовно вашого аргументу стосовно "Арістотель --> Аристотель". І навчіться нарешті відраховувати кількість двокрапок, а то аргумент одного користувача, що ви таким чином намагаєтесь останнє слово за собою лишити, здається мені все правильнішим--Divega (обговорення) 08:09, 11 серпня 2017 (UTC)
Це не має значення. Якщо на честь Святої Рити, має бути «Санта-Рита». --В.Галушко (обговорення) 13:16, 12 серпня 2017 (UTC)
Так, тут значення немає, бо Рита. Хоча інколи пишуть і Ріта, але це вже окрема тема.--Divega (обговорення) 06:13, 15 серпня 2017 (UTC)
Це ж для слов'янських географічних назв. Паче примітка, що оговорює винятки для випадку "у географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для української та російської мов"--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 15 серпня 2017 (UTC)
Ви знову читаєте вибірково. Параграф називається "Географічні назви слов’янських та інших країн". У правописі і більший маразм є, типу Чингісхана у параграфі "§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ" - але тут є "та інших країн". По-друге Примітка. І зберігається в географічних назвах, утворених від людських імен, які в українській мові пишуться через і: Леонідово; Вище приміткою до параграфу про російцьке Е іде мова про чеьке та польське Е. Примітка у правописі дуже часто не зовсім про те саме, що і вище. Оскільки тут уточнення про мове походження немає, на відміну від попередніх приміток, то ідеться про всі власні імена. Стосовно Біарріцу питань немає, бо тоді аргументація не діє?--Divega (обговорення) 06:13, 15 серпня 2017 (UTC)
Незгодний з таким трактуванням. Тут мова саме про українські імена, що пишуться через І. А Біарріц просто не відповідає правописові. Жодному пункту. Дивно, що він потрапив у приклади. --ЮеАртеміс (обговорення) 09:49, 15 серпня 2017 (UTC)
Там не про "про українські імена", а стосовно "людських імен, які в українській мові пишуться через і". Є певна різниця у поняттях. Про Біарріц - поруч з "не знаю, то мабуть помилка" може ще бути один варіант (тим більше, що це вже не вперше такий аргумент використовуєте, але не все, що вам не подобається, є помилкою).--Divega (обговорення) 10:35, 15 серпня 2017 (UTC)

Ваги

У СУМ-11 слово «ваги» помічене як рідко вживане. Основними позначеннями приладу є «вага», «вагівниця». Може, є сенс перейменувати «Ваги»? --В.Галушко (обговорення) 14:46, 12 серпня 2017 (UTC)

Щодо перейменування не скажу, бо й не знав інших слів окрім вагів. Щоправда, я й не знав, що там наголос на перший склад. До речі, у сучасному (2008 року) великому укр-рос словнику вже вказано подвійний наголос. От це точно треба виправити, але я не знаю, як правильно написати. Просто проставити два наголоси в одному слові? --Yakiv Glück 07:46, 16 серпня 2017 (UTC)
У СУМ-11 — «ва́ги». Може, є дані з якогось орфоепічного словника української мови? --В.Галушко (обговорення) 18:38, 16 серпня 2017 (UTC)

Назви культур

Питання дещо технічне, але воно все ж стосується мови, тому пишу тут. Відкриваємо, наприклад, Категорія:Археологічні культури Америки і бачимо два способи називати статті:

та

у другому випадку назва культури потім і в статтях завжди пишеться з великої букви, у першому — переважно з малої.

Як на мене, то треба дійти якогось спільного написання для випадків, коли культуру позначають іменником, а не прикметником (у цьому випадку назва виходить більш природною та завжди пишеться з малої літери: дорсетська культура тощо). Покличте в тему знавців атропології, якщо в Вікі такі є, вони можуть підказати, як пишуть наші джерела. --Yakiv Glück 07:10, 16 серпня 2017 (UTC)

До речі, Лаурикоча має бути через И. В тексті сказано, що це печера.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 17 серпня 2017 (UTC)
Лаурікоча - всі мають бути через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 17 серпня 2017 (UTC)

Джбан

Знаходжу доречним перейменувати «Дзбан» на «Джбан»: з огляду на те, що «джбан» — питомо українське слово, а «дзбан» — полонізм. У СУМ-11 основним подане «дзбан», але «джбан» наведено як рівноправний синонім. Примітно, що українському «дж» часто відповідає пол. «дз» і рос. «ж»: пор. укр. ходжу, рос. хожу, пол. chodzę. --В.Галушко (обговорення) 18:33, 16 серпня 2017 (UTC)

Інколи полонізми потісняють питоме: міч → міць--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 17 серпня 2017 (UTC)
Можливо, і так. Про доречність заміни полонізму «простирадло» на питомо українське «простирало» я вже писав у жовтні минулого року, але «простирадло» вживається частіше. --В.Галушко (обговорення) 13:30, 17 серпня 2017 (UTC)
В корпусі дзбанів ціла сторінка, джбанів немає взагалі artem.komisarenko (обговорення) 18:01, 19 серпня 2017 (UTC)

Сиква

У СУМ-11 натрапив на слово «сиква». Там написано, що воно має два значення: 1) «Дрібна риба родини коропових із слизуватою шкіркою, без луски»; 2) якась риба «родини лососевих, що водиться в північних морях». Яким саме біологічним видам відповідають ці значення? --В.Галушко (обговорення) 16:17, 12 серпня 2017 (UTC)

Якщо приблизно, то це український відповідник російського терміну ru:голец, котрий теж позначає декілька видів риб із цих родин. Але на основі лише словника про це писати не можна, треба аби слово знайшлося в україномовних класифікаторах. --Yakiv Glück 07:19, 16 серпня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Це не мовна консультація, бо в видах риб розбираються не мовники. Будь ласка, пишіть з таким на Обговорення Вікіпедії:Проект:Біологія або Обговорення Вікіпедії:Проект:РибиNickK (обг.) 21:46, 19 серпня 2017 (UTC)
Це, звичайно, можна було зробити, але є сумніви щодо оперативності отримання інформації. Був один випадок, коли моє питання на СО Проект: «Медицина» стояло з середини червня до початку серпня і так і залишилося без відповіді. А запит у «Мовній консультації» отримав чітку пораду з джерелом менш ніж за добу. Втім, можна спробувати. --В.Галушко (обговорення) 13:07, 20 серпня 2017 (UTC)

Шнурівка або корсет?

У СУМ-11 слова «шнурівка» і «шнуровиці» подані як застарілі, основним словом є «корсет». Чому в нас тоді «Шнурівка», до того ж, це слова має й інші значення, з яких «корсет» не є найуживанішим? --В.Галушко (обговорення) 19:39, 19 серпня 2017 (UTC)

Мовні пуристи перестарались, поширена назва — все-таки корсет. --KHMELNYTSKYIA (обговорення) 16:13, 20 серпня 2017 (UTC)

Віла-Реал

Віла-Реал майже у всіх Вікіпедіях називається Вільярреаль. Під назвою «Віла-Реал» там числиться зовсім інше місто в Португалії. Може, слід перейменувати? До речі, чому місто «Вільярреаль», а клуб — «Вільярреал»? --В.Галушко (обговорення) 16:26, 20 серпня 2017 (UTC)

Більшість посилань на «Вільярреал» — зі сторінок про спортивні заходи й організації. На «Віла-Реал» посилаються як статті про Іспанію, так і про Португалію. --В.Галушко (обговорення) 16:28, 20 серпня 2017 (UTC)

Імена королів

Чому «Мартін I (король Сицилії)», але «Мартин I (король Арагону)»? --В.Галушко (обговорення) 17:45, 19 серпня 2017 (UTC)

Тому що дві різні статті створилися двома різними користувачами з різними поглядами на написання імені. Треба Мартин. --Flavius (обговорення) 19:41, 19 серпня 2017 (UTC)
Дякую за уточнення. Треба писати сторінку неоднозначності з правильною орфографією. --В.Галушко (обговорення) 19:57, 19 серпня 2017 (UTC)
Також нема впевненості з Мартін Сицилійський, Арагонський і Наваррський. Королем він не був, лише спадкоємцем престолу. --В.Галушко (обговорення) 20:19, 19 серпня 2017 (UTC)
На жаль, маловідомі в Україні королі та деякі сучасні не завжди адаптуються. Бажано підкріпити укр. джерелами.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 28 серпня 2017 (UTC)

Спусковий гачок з можливістю прибрання

У статті «Спусковий гачок» дивна фраза: «Спусковий гачок який прибирається». Ймовірно, переклад рос. убирающийся. Чи не можна дібрати не такий недорікуватий відповідник? Ще одне зауваження: слово «шнеллер» написане через подвійне «л», а мало бути одне. --В.Галушко (обговорення) 16:47, 20 серпня 2017 (UTC)

Хована гашетка?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 28 серпня 2017 (UTC)
Мало бути «прибирни́й (прибираний) спусковий гачок», але в Мережі цього слова не трапляється. --В.Галушко (обговорення) 15:14, 31 серпня 2017 (UTC)

Назви мов

Назви мов, очевидно, є загальними. Чому ми пишемо «ладіно»? --В.Галушко (обговорення) 19:35, 19 серпня 2017 (UTC)

Пошукайте джерела на ладино.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 28 серпня 2017 (UTC)
ладино. --В.Галушко (обговорення) 15:20, 31 серпня 2017 (UTC)

Кірсанов

Чому рос. прізвище Кирсанов передане як «Кірсанов»? Адже ми маємо село Кирсанове. Враховуючи, що Кирсан — народна форма імені Хрисанф, в українській теж має бути «Кирсан». --В.Галушко (обговорення) 14:25, 17 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Судячи з усього, так це прізвище усталилося, мабуть, транзитом через російську мову (закінчення -ов) і через те, що всі й забули про Кирсанів-Хрисанфів (ім'я стало рідкісним). Принаймні всі Кірсанови зі списку з України та в україномовних джерелах усі саме через І — NickK (обг.) 21:03, 29 серпня 2017 (UTC)
Можливо, сталася та сама історія, що з прізвищем Крисанов. У більшості російськомовних воно пов'язується з російським словом крыса, а не з ім'ям Хрисанф. --В.Галушко (обговорення) 15:22, 31 серпня 2017 (UTC)

Російські топоніми2

Як передати російські топоніми Пена, Пено? Річ у тім, що вони можуть мати різне походження: від пѣна, і від пень, а можуть і взагалі мати не слов'янську, а балтійську чи фінську етимологію. --В.Галушко (обговорення) 14:44, 20 серпня 2017 (UTC)

Я не мовознавець — не слухайте мене :), але тут нема їх, тож не переймайтеся — станьте ним за відсутності таких... Запит є і лишиться в балачках. Як на мене: транслітерація (тобто поточних кирилічних назв запиту) не змінить літер топонімів. Можна завжди додати альт. назву, якщо вона потрібна комусь...

--Avatar6 (обговорення) 21:47, 4 вересня 2017 (UTC)

Поки хай буде так. --В.Галушко (обговорення) 13:17, 5 вересня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Існують же джерела. Наприклад, є Пено в УРЕ, і от саме щодо слов'янських назв правопис наче не змінювався з того часу, тож має бути Пено — NickK (обг.) 09:32, 9 вересня 2017 (UTC)

Деякі заключні питання чесько-української транслітерації.

Згідно з чинним правописом чеське y передають як «и», i — як «і» (за винятком літер, що позначають «ч», «ж», «ш», «щ»), -ik — як «-ик». Зі сполученням -ice неясне. Очевидно, «-ице». Також сумніви з передаванням ě на початку слова. --В.Галушко (обговорення) 21:41, 12 вересня 2017 (UTC)

ДО ПИТАННЯ ВІДТВОРЕННЯ ЧЕСЬКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. На жаль, багато суперечностей: в одному прикладі «-ице» (не тільки після шиплячих), в іншому «-іце». --В.Галушко (обговорення) 16:47, 13 вересня 2017 (UTC)

Marguerite

Пані та панове, підкажіть, будь ласка, як правильно передавати французьке жіноче ім'я Marguerite?
1. Справа зайшла про фізика fr:Marguerite Perey, яка по російських наукових АД (українські тут відсутні) проходить як Маргарита.
2. Французькі історичні діячки в нас традиційно Маргарити.
3. Є український переклад художньої книжки, де її автор значиться як Марґеріт Юрсенар (у нас — Маргеріт Юрсенар). --Олег.Н (обговорення) 09:28, 9 вересня 2017 (UTC)

Фонетична транскрипція — [maʁɡǝʁit]. Має бути «Марґері́т», але можна й «Маргарита». Поки хай буде «Маргеріт Пере», але слід паралельно навести форму «Маргарита Перей». --В.Галушко (обговорення) 17:11, 14 вересня 2017 (UTC)

Неологізм: рокла — візок для палет

рокла: російський інтервікі-варіант: (рос.)гидравлическая тележка і його автопереклад не відповідає призначенню сабжекта, бо автопереклад терміна не використовується зовсім (в відомих мені доках, на рівні міжвідомчого комерційного спілкування) і не відповідає значенню призначення; цілового іншого українського варіанта для "візок для палет" не знаю... Може Ви?...

--Avatar6 (обговорення) 19:52, 4 вересня 2017 (UTC)

Очевидно, «Рокла» — неправильно. Навіть «Ксерокс» є сторінкою неоднозначності, а стаття називається «Копіювальний апарат». «Візок для палет» не зовсім точний термін бо бувають різні конструкції. Розумним найменуванням було б «Гідравлічний візок». --В.Галушко (обговорення) 17:17, 13 вересня 2017 (UTC)
"«Візок для палет» не зовсім точний термін бо бувають різні конструкції."
Ось якраз «Візок для палет» і буде "точний термін" бо бувають різні конструкції, в статті саме про це вказано: сучасні рокли використовують принцип "гідравлічного домкрату", перші зразки, "прототипи" — механічно домкратували вила. Визначення "гідравлічний візок" відповідає значенню лише частково (це не суперечить існуванню статті гідравлічний візок, але не повністю відповідає значенню "рокла", як "візок для палет"). Але словосполучення "візок для палет" на відміну від "рокла" не використовується, через, так би мовити, "скорочення значення".--Avatar6 (обговорення) 11:38, 19 вересня 2017 (UTC)