Вікіпедія:Кандидати у добрі статті/Архів/2019-02-15

Море Дощів 10—0—0Редагувати

Пропонує: Прекрасна стаття з Місячної географії, написана користувачем Stas. Готовий допомогти з технічними зауваженнями, для власне тематичних редагувань пінгую також Piramidion, який погодився допомогти. --Brunei (обговорення) 22:39, 23 січня 2019 (UTC)[]

За кого/що       %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Море Дощів 10 0 0 100% 23 січня 2019 добра стаття 15 лютого 2019
  •   За:
  1. --Brunei (обговорення) 22:39, 23 січня 2019 (UTC)[]
  2. Підтримую. Мене також цікавить, чи є зауваження до цієї статті, щоб номінувати її на вибрану?--Piramidion 21:45, 25 січня 2019 (UTC)[]
  3. --ZxcvU (обговорення) 03:12, 26 січня 2019 (UTC)[]
  4. --Geohem 09:07, 28 січня 2019 (UTC)[]
  5. Вау, дійсно гарна стаття! --لʈی (обг.) 19:04, 28 січня 2019 (UTC)[]
  6. --Artem Ponomarenko (обговорення) 19:14, 28 січня 2019 (UTC)[]
  7. Згоден з попередніми висловами, проте "селенографії".--Yasnodark (обговорення) 16:32, 29 січня 2019 (UTC)[]
  8. --Mcoffsky (обговорення) 07:30, 30 січня 2019 (UTC)[]
  9. --Oleh68 13:16, 2 лютого 2019 (UTC)[]
  10. --Парус (обговорення) 06:17, 8 лютого 2019 (UTC)[]
  •   Проти:
  •   Утримуюсь:
  •   Зауваження:
  • Слабо! В статті української вікіпедії жодного (!!!) посилання на україномовні джерела! --93.126.95.15 08:50, 26 січня 2019 (UTC)[]
    Додав пару. --Brunei (обговорення) 15:43, 27 січня 2019 (UTC)[]
    Це не те. Фігня. Шукайте в бібліотеці К. Д. Покровський, Ю. Г. Шкуратов [та ін.]. Місячна одіссея: збірник / під ред. Я. С. Яцківа. — Київ : Академперіодика, 2007. — 241 с. — ISBN 978-966-360-082-6. (провідне наше наукове видання під редакцією академіка Ярослава Степановича Яцківа; про місяць, про історію «місячних перегонів» і сучасні проекти за напрямом місячних досліджень), в інтернеті є ще російськомовне члена-кореспондента НАН України Юрія Григоровича Шкуратова — Ю. Г. Шкуратов. Луна далекая и близкая. — Изд. 2. — Харьков : ХНУ, 2008. — 228 с. Море дощів найвивченіша(!) ділянка Місяця! І «Луноходом» їздили, і на «Ровері» катались. Сотні панорам, тисячі знімків, проби грунту... Там писати і писати! Про дослідження взагалі окремі розділи треба щонайменше. А ви дві строчки виділили. До слова, у 2012 році IAU затвердив назви кратерів, досліджених «Луноходом-1».... Що про Ліну Костенко згадали — добре. Від вас про напрацювання наших науковців питають. Ех, проїхали... це ж «лисий з кийом пса ганяє»...   --93.126.95.15 17:48, 27 січня 2019 (UTC) P.S. Про «88» на поверхні не пишіть, тут це неправильно сприймають[]
  • Зрозумів, відтепер пишу тільки за україномовними джерелами !!!11111  
  • Про «8» на поверхні не писатиму, бо воно там навряд чи треба, а де треба, там вже є. «88» тут сприймають абсолютно правильно, причому вам це пояснювали стільки, що я дивуюся терпінню.
  • По суті. Не ставлю під сумнів авторитет Шкуратова у фотометрії Місяця і давно ціную його цікаві інсайдерські дані, але не знаю, до чого та книжка тут. Вона не присвячена об'єкту статті і торкається його лише трохи. До того ж там є неточності й розбіжності з сучасними даними. Це робота доLROшних часів, причому популярний огляд. Вікі-стаття базується на купі джерел набагато більшої релевантності й детальності, насамперед на статтях у наукових журналах (трохи на якісних популярних книжках та якісних спеціалізованих сайтах). У цій темі можна собі дозволити не посилатися на те, на що не посилаються в серйозній літературі. Втім, у цій книжці є пара дрібних деталей, які можна розцінити як достатньо доречні. Може, додам. Звісно, їх, як і всю інформацію зі старуватих популярних оглядів, краще перевіряти за ліпшими джерелами.
  • Якщо я запідозрю, що «провідне наше наукове видання під редакцією академіка Ярослава Степановича Яцківа; про місяць, про історію „місячних перегонів“ і сучасні проекти за напрямом місячних досліджень» може дати для опису місячних морів щось таке, чого не можуть дати ADS NASA зі Sci-Hub, LibGen, Google Books та компанією, то, може, й справді не полінуюся попертися до бібліотеки.
  • «Море дощів найвивченіша(!) ділянка Місяця!» — краще сказати «кількакілометровий шматок східного краю північної частини борозни Гедлі — найвивченіша ділянка Місяця». Ну, одна з. Головне — не забути «!!!!!!!11111». Море Дощів — це величезний регіон із купою найрізноманітніших геологічних об'єктів, і описувати тут усі деталі досліджень трьох точок — це як переказувати в статті «Геологія Європи» багатотомні праці про задній лівий бік Говерли і передній правий бік Мацохи. Більша частина інформації про море як таке отримана здаля. Докладні описи результатів досліджень на місці мають бути в статтях про їх виконавців. Результати, які стосуються лише найближчих околиць точки посадки або всього Місяця загалом, у статтях про моря зайві. Дослідження на місці дали купу петрологічних даних, але такі дані дуже часто мають надто локальний або надто глобальний характер. Опис морів має бути насамперед селеноморфологічним, як воно зазвичай і є в присвячених власне морям джерелах. Результати, які стосуються всього моря чи його значної частини, треба інтегрувати в опис моря, а не звалювати в розділ про дослідження, хоча короткі згадки доцільні й там. Може, щось додам.
  • «у 2012 році IAU затвердив назви кратерів, досліджених „Луноходом-1“» — я вам навіть один покажу. А у 2015 — досліджених «Чан'е-3», а у 1973 — досліджених «Аполлоном-15». Скільки всього в Морі Дощів найменованих кратерів, можна подивитися тут, скільки там всього кратерів подібного й більшого розміру, можна прикинути за формулою звідси. А тоді прикинути, якого розміру буде стаття з перерахуванням їх усіх і кому вона така потрібна. Описувати треба загальну картину. Кратер Вася вартий згадки у статтях про «Луноход» і про номенклатуру місячних кратерів. Більш ніде.
  • Сподіваюся, зайве пояснювати, що інформацію треба збирати з усіх АД незалежно від мови, що мова має значення лише для змісту розділів типу «Рекомендована література» чи «Посилання» і що в цих розділах має бути лише те, що суттєво висвітлює об'єкт статті, а не Місяць загалом чи космічні перегони.
  • Проте за увагу дякую. Хоча мені нецікаво, чи буде на статті ґудзик, пропозиції щось поліпшити я завжди вітаю (хоч вдалі, хоч не дуже). Тільки тут ось яка штука: інформації в світі прірва, і в вікі треба довго й розважливо думати, як її розподіляти. А з такою кількістю знаків оклику це заняття ну ніяк не сумісне. Stas (обговорення) 03:27, 28 січня 2019 (UTC)[]
  • Sneeuwschaap, це добре, що відгукнувся реальний автор статті, який може її допрацювати. З Вашої велеречивої відповіді зрозуміло, що вади статті Ви в принципі зрозуміли і можливо їх усунете. Справа не у «гудзику», справа в тому, що після отримання статусу стаття потрапить на сторінку Вікіпедія:Добрі статті і буде зразком для написання статей іншими користувачами на подібну тематику... Це все що я хотів би Вам додати. І ще (раз спілкуюсь з реальним автором): навіщо розділ Море Дощів#Рельєф на протилежному боці Місяця? Коли ми пишемо про Південну Америку навряд чи пишемо окремий розділ про Азію. Про сейсмічні наслідки вибуху достатньо згадки в розділі геологічної історії. Якісного доробку! --93.126.95.15 06:18, 28 січня 2019 (UTC) P.S. А вісімку подвійну дійсно «Луноход» намалював  []
  • Точніше, з моєї відповіді зрозуміло, що згадані «вади» такими не є. Що, звісно, не виключає існування справжніх. Щодо протилежного боку Місяця: Південна Америка на Азію крізь Землю не впливає, а басейн Моря Дощів на басейн Моря Мрії крізь Місяць вплинув (принаймні така версія є в АД). Те, що стосується басейну (а не самого моря), зібране в спеціальному розділі «Басейн». Вплив його появи на решту Місяця був таким великим, що це вважають початком нового періоду, тож опис проявів цього впливу є довгим. Це і радіальні западини, і рівнини Кейлі, і вторинні кратери, і (гіпотетично) рельєф на протилежному боці. Воно є єдиним логічним шматком. Якщо тягти сейсмічні наслідки в «Геологічну історію», доведеться тягти туди й «Навколишній рельєф». Крім того, в історії логічно писати про процеси, а для розуміння розмов про протилежний бік потрібен опис об'єктів. Stas (обговорення) 07:35, 28 січня 2019 (UTC)[]
  • Ви створили розділ Море Дощів#Геологічна історія? А тепер прочитайте те, що зараз мені написали. Втім, всі ми вважаємо власну роботу, тим більше коли в неї вкладено стільки зусиль, ідеальною. А зауваження по суті — «мілкими кпинами». Я за першою освітою досить глибоко вивчав астрономію, але не на такому рівні, щоб вважатись фахівцем-астрономом — можете не брати мої зауваження до уваги (тим більше у Вас є підготовлені помічники). Щодо вікі-оформлення зауважень не маю. Єдине, що не стоїло б статтю перетворювати на «веселі картинки». Ілюстрування має бути достатнім, але не надлишковим. Більше не втручаюсь: справи маю важливіші. Працюйте   --93.126.95.15 07:48, 28 січня 2019 (UTC)[]

Підсумок: добра стаття. --Roman333 (обговорення) 14:45, 15 лютого 2019 (UTC)[]

Падіння бунтівних янголів (Брейгель Старший) 8—0—0Редагувати

Пропонує: Вітаю! Пропоную на розгляд статтю про наступну картину з трилогії відомого художника - Пітера Брейгеля Старшого. Стаття була написана редактором @WeT:, а мною розширена та доопрацьована в рамках відзначення 450ї-річниці з дня смерті художника. Оригінальна стаття, не переклад. Намагався максимально врахувати зауваження з попередніх номінацій. Орфографію та пунктуацію перевіряв за допомогою українських онлайн ресурсів. Стаття перебувала на рецензуванні, де редактор @Рассилон: допомагав з покращенням. --Artem Ponomarenko (обговорення) 21:52, 31 січня 2019 (UTC)[]

За кого/що       %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Падіння бунтівних янголів (Брейгель Старший) 8 0 0 100% 31 січня 2019 добра стаття 15 лютого 2019
  •   За:
  1. --Artem Ponomarenko (обговорення) 21:52, 31 січня 2019 (UTC)[]
  2. --WeT (обговорення) 10:50, 1 лютого 2019 (UTC)[]
  3. --KHMELNYTSKYIA (обговорення) 11:25, 1 лютого 2019 (UTC)[]
  4. --Estabiano (обговорення) 18:56, 4 лютого 2019 (UTC)[]
  5. --Roman333 (обговорення) 19:44, 10 лютого 2019 (UTC)[]
  6. --Mcoffsky (обговорення) 08:27, 11 лютого 2019 (UTC)[]
  7. --Sehrg (обговорення) 10:27, 11 лютого 2019 (UTC)[]
  8. --ZxcvU (обговорення) 12:20, 11 лютого 2019 (UTC)[]
  •   Проти:
  •   Утримуюсь:
  • Вітаю! А я вже і засумував без Вас! Дякую за вказівку - картина знаходиться в музеї старих майстрів. Вже зробив виправлення. --Artem Ponomarenko (обговорення) 19:11, 10 лютого 2019 (UTC)[]
  • «Саме тут у 1562 році й була написана картина «Падіння бунтівних янголів»» — додайте, будь ласка, посилання на джерело. --ZxcvU (обговорення) 12:20, 11 лютого 2019 (UTC)[]

Підсумок: добра стаття. --Roman333 (обговорення) 15:17, 15 лютого 2019 (UTC)[]

@Artem Ponomarenko: будь ласка, оформіть цю сторінку до необхідної документації (див. Обговорення Вікіпедії:Кандидати у добрі статті#Нова добра стаття). На це бракує часу. Наперед вдячний. --Roman333 (обговорення) 15:17, 15 лютого 2019 (UTC)[]