Вікіпедія:Іменування статей/Персоналії
 |
Ця сторінка є офіційним правилом української Вікіпедії. Її зміст узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого мають дотримуватись усі користувачі.
Увага: перш ніж редагувати цю сторінку, будь ласка, переконайтесь, що ваші зміни відображають консенсус. Якщо ви не певні щодо ваших дій, обговоріть їх заздалегідь на сторінці обговорення. |
У канонічному (Ім'я + (Середні імена) + Прізвище) порядку подаються широко вживані й відомі псевдоніми (напр., Остап Вишня), а також імена осіб з країн, в яких є відповідна традиція іменування. Зокрема: - Особи з країн «Західного світу» — Європи (включаючи Угорщину), Північної і Південної Америки, Австралії і Океанії.
- Особи з країн Африки.
- Особи з арабських та мусульманських країн.
- Особи з Азійських країн (окрім країн Східної Азії і В'єтнаму).
При цьому слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені.
Зауважте: Канонічна форма іменування статей застосовується також до іменування статей античних осіб, де Ім'я характеризує власне Ім'я, а прикметник (Друге ім'я, прототип прізвища) — ознаку приналежності (Александр Македонський, Леонід Тарентський). У даному випадку застосовують саме такий порядок написання, перенаправлення для зміни порядку не допускаються.
Часто також буває, що коли арабське ім'я потрапляє в ужиток європейців — воно латинізується або слов'янізується. Наприклад, Авіценна (латинізація від Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сина). Таке європеїзоване ім'я, у рамках європейської культури часто стає більш загальноприйнятим і загальновідомим, ніж оригінальне ім'я.
Титуловані особи ред.
1. Формат Ім'я+номер (за наявності)+уточнення у дужках[1] вживається для: - Монархів всіх країн, для імен яких використовується формат імені з номером і імена, яких при цьому не є унікальними. Приклади: Генріх IV (король Франції), Генріх IV (король Англії);
- Для володарів ранньосередньовічних західноєвропейських герцогств та деяких графств або сеньйорій (у Франції) та князів Священної Римської імперії. Приклади: Гійом X (герцог Аквитанії), Леопольд III (герцог Австрії);
- Таке уточнення не вживається за відсутності необхідності у ньому, згідно ВП:ІС. Приклади: Людовик XIV, Хуан Карлос I.[2].
2. Формат Ім'я+номер (за вживаності)+прізвисько або родове ім'я
- Для тих монархічних правителів, вживаність чиїх імен розповсюджена саме у такому форматі. Уточнення в дужках у такому випадку не вживаються. Приклади: Філіпп IV Красивий, Карл V Габсбурґ;
3. Формат Ім'я+номер (за вживаності)+по батькові або прізвисько
- Для руських князів[3]Приклади:Володимир Мономах, Ізяслав Ярославович
4. Для титулованих осіб, що не підпадають у вищезазначені категорії, використовується формат: Ім'я+родове ім'я (за наявності[4]), (кома)+титул. При цьому вживається або найзначніший титул або той, за яким особа найбільш відома. Приклади:Вільям Александер, граф Стерлінг, Чарльз, принц Уельський;
5. Церковні діячі іменуються з уточненням у дужках після імені, якщо вони не мають або, відповідно, не використовують прізвища або інші ідентифікуючі позначення. У окремих випадках також використовується порядковий номер після імені (наприклад для пап та патріархів). Приклад:Олександр III (папа римський), Філарет (патріарх Київський), Тітмар Мерзебурзький
- ↑ Уточнення має включати титул та вказання на країну.
- ↑ Імена покійних японських монархів слід записувати за форматом «імператор ХХХ» оскільки слово «імператор» (天皇) є невід'ємною частиною імені монарха.
Приклад: імператор Дзімму (але не Дзімму (імператор)) - ↑ За відсутності, як батьківського імені, так і прізвиська використовується п.1
- ↑ У деяких випадках традиції використання родового імені не існує, навіть за його наявності. Наприклад, щодо представників правлячих династій.