Шулаков Віктор Олександрович
Віктор Олександрович Шулаков (11 серпня 1942, Сміла — 4 серпня 2009) — український театральний актор, режисер, драматург, педагог, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (2003)[2], народний артист України (2008)[3], лауреат київської театральної премії «Пектораль» (2007), заслужений діяч мистецтв України.
| Віктор Олександрович Шулаков | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
11 серпня 1942 Сміла | |||
| Помер | 4 серпня 2009 (66 років) | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | актор, режисер, драматург, педагог | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | з 1980 | |||
| Дружина | Тамара Іллівна Бітченко-Шулакова[1] | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія ред.
Народився 11 серпня 1942 року в місті Смілі (нині Черкаської області) під час німецької окупації.
Закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, режисерський факультет. Трудову діяльність розпочав актором Львівського театру юного глядача. Працював у театрах Вінниці, Черкас, Сімферополя, Донецька.
З 1980 року В. О. Шулаков — режисер, художній керівник київських Молодого театру й Театру оперети. За свою творчу кар'єру поставив 101 спектакль, які роками не сходили зі сцени в театрах Львова, Черкас, Києва, Донецька, Севастополя й інших міст. Серед них — низка відомих спектаклів-бестселерів. Це, зокрема, «Сірано де Бержерак» Е. Ростана; мюзикл «Золоте курча» В. Орлова; «Циганський барон» Й. Штрауса; «Червона квітка» Ф. Шафраненка; «Енеїда» І. Котляревського та ін. Так, у Молодому театрі 28 років йшла його постановка п'єси Михайла Старицького «За двома зайцями». Постановка цієї ж п'єси у Севастопольському академічному російському драматичному театрі ім. А. В. Луначарського стала лауреатом премії ім. В. А. Аносова за найкращу режисуру (2007). У 2003 році отримав Шевченківську премію разом з Марком Бровуном за виставу «Енеїда» за І. Котляревським у Донецькому академічному українському музично-драматичному театрі імені Артема.
В. Шулаков був також режисером-постановником першого в Україні мюзиклу «Екватор».
Раптово помер 4 серпня 2009 року під час відпочинку на дачі на Десні, ймовірно від тромбу, що відірвався. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Примітки ред.
- ↑ Бульвар, № 32 (432), 06.08.2013. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 8 червня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 06.03.2003 року № 199/2003 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- ↑ Указ Президента України від 27.03.2008 року № 269/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
Джерела ред.
- "Народная артистка Украины тамара яценко: «роль прони в спектакле шулакова „за двома зайцями“, который по количеству постановок стал абсолютным рекордсменом украинской сцены, я сыграла 600 раз»". Газета «Факты и комментарии», 11.09.2009 (рос.)[недоступне посилання з серпня 2019]
- Телекритика. Помер Віктор Шулаков. 05.08.2009(укр.)
- Молодий театр. Віктор Шулаков. Світла пам'ять. 04.08.2009(укр.)
- [1]
- Прощай, «романтик и фантазер». Газета «День» № 136, четвер, 6 серпня 2009 (рос.)
- Віктор Шулаков. Храм на сльозі (2015, Університетське видавництво «ПУЛЬСАРИ», упоряд Т. Бірченко-Шулакова) (укр.), (рос.)