Цекало Віктор Євгенович
Віктор Євгенович Цека́ло (нар. 7 травня 1956, Київ, УРСР, СРСР) — радянський та український актор, телеведучий та гуморист.
| Віктор Євгенович Цекало | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Віктор Євгенович Цекало | |||
| Народився |
7 травня 1956 (67 років) Київ, УРСР, СРСР | |||
| Громадянство |
СРСР →  Україна | |||
| Діяльність | актор, телеведучий, гуморист | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 1987 — понині | |||
| У шлюбі з | Arzu Urshand | |||
| Діти | Марія (дочка, 1987) | |||
| Батьки |
Євген Борисович Цекало Олена Леонідівна Цекало (Волкова) | |||
| Брати / сестри | Олександр Цекало | |||
| IMDb | ID 2593164 | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис ред.
Народився 7 травня 1956 року в Києві в родині інженерів-теплоенергетиків Євгена Борисовича Цекала та Олени Леонідівни Волкової[1], молодший брат Олександр Цекало[2]. Походження прізвища Цекало невідоме.
Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Після інституту в 23 роки служив в армії, в армії була дідівщина, від армії залишилися погані спогади і шрами, 4 місяці служив, а потім 5 місяців лікувався.
Навчався на режисерському факультеті у Російській академії театрального мистецтва.
Працював у Вінницькій та Одеській філармоніях. З 1980 до 2000 року працював у різних київських театрах: Театр естради (Київ), Театр «Золоті ворота», Єврейський театр «Штерн», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра.
З 2000 року працює в Київському театрі «Браво».
Телебачення ред.
Працює на українському телебаченні, він телеведучий і творець передач: «Золотий гусак», «Біла ворона», «Я пам'ятник собі поставив…».
Особисте життя ред.
Розлучений. Був одружений тричі, двічі розлучався через пияцтво дружин[джерело?].
Дочка Марія Цекало (нар. 1987) живе в Америці, закінчила акторські курси, підробляє в барі[3][4].
Фільмографія ред.
Актор
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1987 | ф | Один за всіх | Один за всех | |
| 1993 | ф | Сад Гетсиманський | Сад Гетсиманський | |
| 2000—2001 | с | День народження Буржуя | День рождения Буржуя | Бодров-Шестак |
| 2001 | тф | Вечори на хуторі біля Диканьки | Вечера на хуторе близ Диканьки | Свербигуз |
| 2002 | тф | Попелюшка | Золушка | глашатай |
| 2003 | с | Дух землі | Дух земли | німецький бізнесмен Кнут Лемке |
| 2004 | тф | Сорочинський ярмарок | Сорочинская ярмарка | єврей-шинкар |
| 2004 | с | Російські ліки | Русское лекарство | Гефтель |
| 2004 | с | П'ять зірок | Пять звёзд | невідомо |
| 2004 | с | Конвалія срібна 2 | Ландыш серебристый 2 | лікар |
| 2005 | ф | Один за всіх | Один за всех | директор школи |
| 2006 | с | Дідусь моєї мрії | Дедушка моей мечты | янгол |
| 2006 | с | Утьосов. Пісня довжиною в життя | Утесов. Песня длиною в жизнь | «Повз касу» |
| 2006 | с | Театр приречених | Театр обречённых | письменник Геннадій Колодяжний |
| 2006 | с | Все включено | Всё включено | Хасан |
| 2006 | тф | Пригоди Вєрки Сердючки | Приключения Верки Сердючки | директор цирку Арчібальд Сигізмундович |
| 2006 | с | П'ять хвилин до метро | Пять минут до метро | Маркелов |
| 2007 | тф | Битви сонечок | Битвы божьих коровок | Додік |
| 2007 | ф | Я лічу: раз, два, три, чотири, п'ять… | Я считаю: раз, два, три, четыре, пять… | голова дачного кооперативу Серафим Звонарьов |
| 2008 | тф | Дурна зірка | Глупая звезда | телеведучий |
| 2008 | с | Смерть шпигунам: Крим | Смерть шпионам: Крым | кореспондент Кеша Храповицький |
| 2008 | ф | Сині, як море очі | Синие, как море глаза | Тимур |
| 2009 | ф | Веселуни | Весельчаки | сільський п'яниця Славка |
| 2010 | с | Демони | Демоны | син ювеліра Михайло Бронштейн |
| 2010 | с | Доброго дня, мамо! | Здравствуй, мама! | Россі |
| 2010—2013 | с | Єфросінья | Ефросинья | лікар |
| 2011 | ф | Повний контакт | Полный контакт | венеролог |
| 2004—2015 | с | Повернення Мухтара | Возвращение Мухтара | Костя, Лев Штайнберг, власник хімчистки, Новіков |
| 2012 | с | Зворотня сторона Місяця | Обратная сторона Луны | Карлсон |
| 2013 | с | Друге дихання | Второе дыхание | заступник міністра охорони здоров'я Віталій Анатолійович Карєв |
| 2010—2014 | с | Брат за брата | Брат за брата | Семен |
| 2014 | с | Давай поцілуємось | Давай поцелуемся | власник рекламного агентства Володимир Ілліч Суворов |
| 2014 | с | Будинок сплячих красунь | Дом спящих красавиц | начальник |
| 2015 | с | Метод | Метод | Геннадій Абрамович Штіх, банкір і меценат |
| 2014—2015 | с | Сімейний бізнес | Семейный бизнес | директор гімназії Ігор Сергійович |
| 2015—2016 | с | Клим | Клим | Фелікс Нестеров |
Ролі у театрі ред.
- 2014 — «Упс!.. Я прийшов» за п'єсою Миколи Халєзіна[be]; реж. Віталій Кіно (Новий український театр, м. Київ)[5]
Примітки ред.
- ↑ Олександру Цекало — 50 років! — Зоряні новини — Podrugi.by. Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2011.
- ↑ «проти ночі. Олександр Цекало». Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2011.
- ↑ Цекало зіграє весілля в палаці Наполеона — Новини Суспільства. Новости@Mail.ru
- ↑ Zhizn.ru — Брат Цекало: Я боявся відбивати дівчат у Саші!. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 17 липня 2011.
- ↑ Вікторія КОТЕНОК (грудень 2019). Сімейний театр Віталія Кіно (укр.). Блог Вікторії Котенок. Процитовано 14 серпня 2023.
Посилання ред.
- Фільмографія Цекало Віктор Євгенович kino-teatr.ru [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія Цекало Віктор Євгенович kino-teatr.ru [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. Цекало: «Люди, які приїхали в Москву, підтягуються до її рівня. А що потрапили в Київ, підтягують його до рівня провінції» [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)