Кочевський Віктор Васильович
| Віктор Васильович Кочевський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
15 листопада 1923 село Різуненкове | |||
| Помер |
28 квітня 2005 (81 рік) Київ | |||
| Громадянство |
 СРСР,  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1956) | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | переклад «Давида Сасунського» | |||
| Премії |
  премія імені Павла Тичини, імені Максима Рильського, імені Ованеса Туманяна | |||
|
| ||||
Ві́ктор Васи́льович Коче́вський (* 15 листопада 1923, село Різуненкове, нині Коломацького району Харківської області — † 28 квітня 2005, Київ) — український поет, перекладач. Член Національної спілки письменників України (від 1952 року). Заслужений діяч культури Вірменської РСР.
Життєпис ред.
Віктор Васильович Кочевський народився 15 листопада 1923 року в селі Різуненкове, нині Коломацького (у 1959—1993 роках — Валківського) району Харківської області. Дитячі і юнацькі роки пройшли в селищі Коломак. Навчаючись у Коломацькій середній школі, Віктор захоплювався роботою в гуртку юних натуралістів. Перед війною був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
1941 року Віктор Кочевський закінчив середню школу. Його призвали в армію. Служив матросом на Чорноморському флоті, брав участь у боях, кілька разів був поранений. Деякий час працював у дивізійній газеті.
Після війни працював у пресі. 1953 року закінчив Харківську дворічну партійну школу. 1956 року закінчив заочний відділ факультету журналістики Київського університету.
Працював інструктором Коломацького райкому партії, редактором районної газети, кореспондентом газети «Літературна Україна». У 1962—1965 роках був головою правління Харківської організації Спілки письменників України. Від 1976 року живе в Києві. Був секретарем правління Київської організації Спілки письменників України.
Нагороджено орденом Слави третього ступеня, медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
22 березня 2001 року розпорядженням Президента України Леоніда Кучми Віктору Кочевському призначено державну стипендію як видатному діячеві культури [1].
Творчість ред.
Почав друкуватися 1948 року. Перша збірка віршів «Господарі весни» вийшла 1951 року. Віктор Кочевський — автор понад 30 збірок поезій та перекладів переважно з вірменської мови.
Літературні премії ред.
1976 року за цикл поезій «Барев, моя Вірменіє!» у збірнику «На крутосхилах літ» удостоєний премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини».
2004 року відзначено літературною премією імені Максима Рильського за високохудожній переклад епосу «Давид Сасунський».
Лауреат премії імені Ованеса Туманяна.
Видання для дітей ред.
- Ластівка Севану. — Харків: Книжкове видавництво, 1960. — 19 с.
- На сосновому узліссі. — К.: Веселка, 1965. — 24 с.
- Олов'яний соловейко. — К.: Веселка, 1971. — 55 с.
- Мій дивокрай. — К.: Веселка, 1973. — 63 с.
- Лісове свято: Вірші. — К.: Веселка, 1977. — 36 с.
- Степові друзі: Вірші. — К.: Веселка, 1980. — 32 с.
- Грудочка землі: Вірші. — К.: Веселка, 1983. — 72 с.
- В лісовій майстерні: Вірші. — К.: Веселка, 1988. — 32 с.
- Люстерко: Вірші. — К.: Веселка, 1993. — 32 с.
Примітки ред.
- ↑ Про призначення державних стипендій видатним діячам культури. Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 1 лютого 2009.
- ↑ Наступний тиждень в історії // Слобідський край. — 2008. — 8 листопада. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2009.
Джерела ред.
- Єжелов Г. Г. Кочевський Віктор Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 462.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 174.
- Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / упоряд.: О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с. — С. 171—172.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 132.
- Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 143.
- Гаман В. Життєві уроки дружби // Прапор. — 1983. — № 11. — С. 123—125.
- Мищенко М. Людина вітається з колосом // Соціалістична Харківщина. — 1964. — 22 вересня.
- Осадчук П. Найсерйозніший серед нас веселих: В. Кочевському — 75 // Літературна Україна. — 1998. — 19 листопада.
- Зінченко Наталя. «Давит Сасунці» // Хрещатик. — 2004. — 24 березня.
- Татосян Георгій. Меня с Арменией уже не разлучить // Планета Диаспор. — 2000. — 22 июня. [Архівовано 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Ірина Мироненко. Медодні в епоху трудоднів. 100-річчя Віктора Кочевського, gromada.group. 09.11.2023.
Посилання ред.
- Календар знаменних і пам'ятних дат Харківщини на 2003 рік
- Календар пам'ятних літературних дат. Листопад 2008 року [Архівовано 30 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Письменник і природа. Кочевський Віктор Васильович[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |