Баранов Віктор Федорович
| Баранов Віктор Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
14 жовтня 1950 с. Кривуші, Кременчуцького р-ну Полтавської обл. | |||
| Помер |
30 липня 2014 (63 роки) м. Київ, Україна | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Діяльність | прозаїк, поет, перекладач | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||
| Мова творів | українська | |||
| Членство | НСПУ | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Ві́ктор Фе́дорович Бара́нов (нар.14 жовтня 1950, Кривуші, нині Кременчуцького району Полтавської області — 30 липня 2014[1]) — український письменник (поет, прозаїк, перекладач). Голова Національної спілки письменників України (із жовтня 2011 по липень 2014), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія», член Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».
ЖиттєписРедагувати
Віктор Баранов народився 14 жовтня 1950 р. у с. Кривушах Кременчуцького району на Полтавщині. 1974 року закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював на видавничій роботі.
З 1983 року він працював секретарем Національної спілки письменників України, а 19 листопада 2011 р. його було обрано головою спілки[2]. Він змінив на цій посаді Володимира Яворівського, що очолював Національну спілку письменників України протягом десяти років.
Віктор Баранов також був головним редактором літературного журналу «Київ», віце-президентом Товариства «Україна-Румунія».
Письменник Віктор Баранов брав участь у зустрічах із читачами (1985, Тернопіль, Бережани; 1987, Тернопіль, Бережани, Підволочиськ), святах літератури «Золота осінь» (1985, Тернопіль, Теребовля, Чортківський район), «Тернопільська весна» (1989, Тернопіль, Бучач, Збараж), «Медобори» (1996, Збараж, Ланівці), «Хліб України» (1997, Тернопіль), відзначенні 70-річчя від дня народження Р. Андріяшика (2003, Тернопіль, Борщів).
Помер уранці 30 липня 2014 року у віці 63 років у Києві після тривалої тяжкої хвороби[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
ТворчістьРедагувати
Автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.
ТвориРедагувати
ПоезіяРедагувати
- Збірки віршів:
- «Народження полум'я» (1978);
- «У середу рано» (1981);
- «Жоржини в маминім саду»;
- «Поворожи на вранішній зорі»;
- «Хата синьоока» (Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», 2007).
Один із найвідоміших віршів Віктора Баранова — «До українців» — поклав на музику Теодор Кукуруза.
ПрозаРедагувати
- збірки повістей та оповідань «Переступаючи поріг» (1985), «Смуга біла, смуга чорна»;
- збірка гумористичних творів і літературних пародій «Вічний двигун» (1980);
- сатиричний роман «Презент»;
- романи «Притула», «Смерть по-білому» (Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя, 2007); «Не вір, не бійся, не проси».
ПерекладиРедагувати
Перекладав з румунської твори М. Емінеску, Т. Аргозі, Ф. Нягу, Дж. Кашбука, Л. Блага та ін.
ВідзнакиРедагувати
- Лауреат мистецької премії «Київ» у галузі художньої літератури ім. Євгена Плужника, премії ім. О. Гірника, Міжнародних літературних премій «Тріумф» та «Сад божественних пісень» ім. Г. Сковороди (2007), літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.
- Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[4]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Відійшов у вічність Голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Укр. Літ (засновник — НСПУ). 30 Лип 2014, Редактор
Не стало голови спілки письменників України Віктора Баранова [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда Життя - ↑ Яворівський більше не є головою Спілки письменників
- ↑ Відійшов у вічність Голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела та посиланняРедагувати
- Баранов, Віктор Федорович // Велика українська енциклопедія.
- Шпиталь А. Г. Баранов Віктор Федорович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 126.
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 12; портрет.
- Будзей О. Довга: Ім'я на мапі міста // Подолянин (Кам'янець-Подільський). — 2003. — 13 червня. — С. 5.
- В. Барна. Баранов Віктор Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Офіційний сайт НСПУ: Письменницький довідник
- Віктор Баранов. До українців [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Віктор Баранов. До українців (аудіо)
- Студенти Інституту журналістики КНУ читають вірш В. Баранова «До українців» на тлі знакових київських пам'яток (9 листопада 2017)