Вікові́ І́гри (лат. Ludi saeculares) — ігри, що відбувалися в Римі раз на сто років. Складалися з очисних жертв, які приносились уночі підземним божествам — Діспатерові та Прозерпіні. За Авґуста складали жертви Юпітерові, Юноні, Аполлонові й Діані. Вікові ігри тривали три дні й три ночі, на третій день дитячий хор співав гімн, слова до якого написав Горацій.

Література ред.

  • Петречко О. М. Ludi Saeculares доби Ранньої Імперії // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. — Харків: Майдан, 2008. — Вип. 27. Серія «Історія та географія». — С. 17–23.
  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

Посилання ред.