Війна Камбрейської ліги

Війна Камбрейської ліги — збройний конфлікт 1508–1516 років на півночі Італії (одна з Італійських війн), основними учасниками якого були Папська держава, Венеція та Франція[1] . У конфлікті взяли участь практично всі європейські держави: Іспанія, Священна Римська імперія, Англія, Шотландія, Міланське герцогство, герцогство Феррара та швейцарські найманці.

Війна Камбрейської ліги
Зображення
Місце розташування Італія
Дата й час 16 століття
Час/дата початку 1508
Час/дата закінчення 1516
Учасник(и) Папська держава, Королівство Франція, Священна Римська імперія, Іспанія, Duchy of Ferrarad, Венеційська республіка, Королівство Англія, Swiss mercenariesd, Королівство Шотландія і Міланське герцогство
CMNS: Війна Камбрейської ліги у Вікісховищі

Папа римський, намагаючись ослабити вплив Венеції на півночі Італії, заснував Камбрейську лігу, до якої увійшли король Франції Людовик XII, король Іспанії Фердинанд II Арагонський, імператор Максиміліан I Габсбург. Попри початкові успіхи незабаром почалося тертя між папою та французьким королем. Як наслідок папа перейшов на бік Венеції. До 1512 року цей союз вигнав французькі війська з Італії, але суперечка про поділ здобутого змусила Венецію перекинутися на бік Франції. 1515 року Французько-венеційські війська здобули перемогу в битві поблизу Мариньяно. Французи повернули собі втрачені території. Мирні угоди 1516 року в Нуаньйоні та Брюсселі закінчили протистояння з фактичним відновленням status quo ante bellum.

ВиноскиРедагувати

  1. Mallett and Shaw, The Italian Wars, 56-57.