Відкрити головне меню


«Візантія» (англ. Byzantium) — фільм режисера Ніла Джордана, в головних ролях Джемма Артертон та Сірша Ронан. Прем'єра фільму відбулася на 37-ом Кінофестивалі в Торонто 9 вересня 2012 року.

Візантія Picto infobox cinema.png
Byzantium
Візантія 2012 постер.jpg
Жанр драма
фентезі
трилер
Режисер Ніл Джордан
Продюсер Елізабет Карлсен
Стівен Вуллі
Сем Енглебардт
Вільям Д. Джонсон
Сценарист Мойра Баффіні
У головних
ролях
Сірша Ронан
Джемма Артертон
Джонні Лі Міллер
Сем Райлі
Калеб Лендрі Джонс
Тoм Холландер
Деніел Мейс
Воррен Браун
Туре Ліндхардт
Габріела Марчінкова
Оператор Шон Боббітт
Композитор Хав'єр Наваррете
Кінокомпанія Demarest Films
Тривалість 118 хвилин
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Flag of the United States.svg США
Ірландія Ірландія
Рік 2012
Кошторис 8 млн £
IMDb ID 1531901

Вікове обмеження:

ЗмістРедагувати

Дві жінки-вампіри Елеонора і Клара покидають місце жорстокого злочину і без копійки в кишені приїжджають на зубожілий морський курорт. Клара зустрічає Ноеля, якому дістався у спадок від матері невеликий пустуючий гостьовий будинок. Клара зачаровує Ноеля і організовує в будинку бордель, щоб заробити грошей.

Паралельно з подіями XXI століття розповідається історія двохсотлітньої давності — про те, як Клара стала повією, народила Елеонору, віддала її в притулок, а потім стала вампіром. Елеонора не може забути своє минуле, вона намагається знову і знову записати історію свого життя, але потім викидає написані листи. Клара живе сьогоденням, але вона весь час змушена переховуватися від вампірського братства, яке засудило її до смерті.

Елеонора зустрічає хворого лейкемію Френка і вони закохуються. Елеонора пише для Френка свою справжню історію. Але Френк віддає рукопис викладачеві, а той — директору коледжу; ті не вірять в цю історію, за що розплачуються життями. За трагічної випадковості гине і Ноель. Минуле в особі Дарвелл і Савелли знаходить Елеонору і Клару.

РоліРедагувати

ЗйомкиРедагувати

Зйомки проходили в Бреї на кіностудії Ardmore Studios, в Беарі, Дубліні та Гастінгсі.

Відгуки критикиРедагувати

Юрій Гладильщіков у своїй рецензії вважає, що російські прокатники «занапастили» фільм, не забезпечивши гідної реклами. Гладильщіков відзначає візуальну красу картини, порівнюючи операторську роботу з «класичним живописом» і фільмами Кшиштофа Кесьлевського. Олег Зінцов відзначає незвичайну для вампірського фільму тему сексизму за відсутності сексуального підтексту, а також «незвичний антураж». «Джордан з'єднує костюмну мелодраму ретроспективної частини сюжету з побутовим реалізмом сучасної» — пише Зінцов, дорікаючи Джордана в нестачі достовірності саме в сучасній частині." і «дуже сентиментальною». Олександр Кондуков в рецензії для Rolling Stone зазначає операторську роботу Сема Боббіта, лає сценарій, що містить «чимало дурниць, нестикувань і маразму», зазначає безпорадність чоловічих персонажів, за винятком капітана Рутвена у виконанні Джоні Лі Міллера. Оглядач «Коммерсанта» Лідія Маслова знаходить в «Візантії» риси наступності з попереднім вампірським фільмом Джордана — «Інтерв'ю з вампіром», але пише, що «запам'ятовуються в підсумку образи цього фільму не відрізняються ні дивиною, ні свіжістю». Володимир Лященко називає це «кіно, яке відмовляється адаптуватися до нового часу», припускаючи що сценаристка Мойра Буффіні «орієнтувалася і на готичні романи, і на Джейн Остін, і на сучасну літературу для підлітків». Микола Караєв припускає, що слово «Візантія» у назві з'являється не стільки через назву готелю, що став борделем, скільки через англійського значення слова «byzantine» — «дуже складний, лабіринтоподібний».

Цікаві фактиРедагувати

Двох персонажів фільму звуть Рутвен і Дарвелл. Імена були вибрані не випадково:

ПосиланняРедагувати