Відречення Бенедикта XVI

Відречення Папи Римського Бенедикта XVI (Йозефа Ратцингера) відбулося 28 лютого 2013 року о 20:00 за ватиканським часом (19:00 UTC; 21:00 за київським). Зречення було вперше анонсовано вранці 11 лютого 2013 у Ватикані[1][2][3]. Рішення Бенедикта відмовитися від посади лідера Католицької церкви зробило його першим папою, що відрікся престолу після Григорія XII, котрий зробив це у 1415 році для того, щоб покласти край Великій схизмі католицької церкви[4], і першим папою, який відрікся за власним бажанням, після Целестина V (що зрікся 1294 року)[5]. Відречення було неочікуваним[6], оскільки у новій історії папи обіймали свій пост від виборів до смерті[6]. Бенедикт пояснив своє рішення погіршенням здоров'я у зв'язку з похилим віком[7]. Конклав для обрання нового папи зібрався 12 березня 2013, 13 березня був обраний наступник Бенедикта XVI, Хорхе Маріо Берґольйо, що прийняв ім'я Франциск[8].

Папа Бенедикт XVI у 2007 році

Оголошення ред.

Бенедикт XVI вирішив зректися престолу у лютому 2013 року через, за його словами, похилий вік. Папі виповнилося 85 років, коли він пішов у відставку[9][10].

Він оголосив про свій намір латинською мовою у Залі Консисторії Апостольського палацу на ранковому зборі 11 лютого 2013, у Всесвітній день хворого. Збір повинен був оголосити дату канонізації трьох католицьких мучеників з Отранто (Martyrs of Otranto[en])[11]. На церемонії, названій «Консисторія з канонізації мучеників з Отранто», папа сказав, що ухвалив «рішення великої важливості для життя церкви»[2][12]. У заяві Бенедикт заявив про погіршення здоров'я, фізичної та розумової відповідності папству[7]. Він також сказав, що буде продовжувати служити церкві «через життя, присвячене молитві»[7].

Останній тиждень ред.

Бенедикт XVI зачитав свій останній Ангел Господній (молитву, яку папа зазвичай читає щонеділі) 24 лютого. Він подякував натовпу, що зібрався, і сказав, що продовжуватиме служити церкві[13]. Востаннє папа з'явився на публіці 27 лютого, на своїх аудієнціях[14][15]. У заході брало участь не менше 35000 людей[16]. В останній день, 28 лютого, Бенедикт провів аудієнцію у Колегії кардиналів. О 16:15 за місцевим часом він вилетів на гелікоптері до Кастель-Гандольфо[17], звідки востаннє звернувся до народу на балконі палацу о 17:30[18].

Після папства ред.

За словами прес-секретаря Ватикану Федеріко Ломбарді, Бенедикт XVI не матиме титулу кардинала після свого зречення і не зможе обіймати будь-якої посади у Римській курії[19].

Кардинал-камерленг знищив Перстень рибалки, щоб виключити можливість фальсифікації документів у період виборів нового папи[20].

Бенедикт оселився в папському палаці в Кастель-Гандольфо відразу ж після своєї відставки, отримавши титул папи-емерита[20].

27 квітня 2014 Бенедикт XVI брав участь в церемонії канонізації пап Івана XXIII та Івана Павла II.

Примітки ред.

  1. Cullinane, Susannah (12 лютого 2013). Pope Benedict XVI's resignation explained. CNN. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 18 лютого 2013. 
  2. а б Davies, Lizzy; Hooper, John; Connelly, Kate (11 лютого 2013). Pope Benedict XVI resigns due to age and declining health. The Guardian (Guardian Media Group). Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  3. Benedict XVI: 10 things about the Pope's retirement. BBC News. 2 травня 2013. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 31 травня 2021.  (англ.)
  4. Messia, Hada (11 лютого 2013). Pope Benedict to resign at the end of the month, Vatican says. CNN. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  5. Father Raymond J. de Souza (12 лютого 2013). The Holy Father takes his leave. The National Post. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 12 лютого 2013. 
  6. а б Pope Benedict XVI in shock resignation. BBC News (BBC). 11 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  7. а б в Pope Benedict XVI announces his resignation at end of month. Vatican Radio. 11 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  8. “Ecco come andò davvero il Conclave del 2005” [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.] (італ.)
  9. The future is God's. L'Osservatore Romano. 12 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  10. El Papa tomó la decisión de renunciar tras su visita a México y Cuba. CNNMéxico (Spanish). Turner Broadcasting System. 11 лютого 2013. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  11. Pope convokes consistory for canonization of three Blessed. The Vatican Today. 4 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 12 лютого 2013. 
  12. Lavanga, Claudio; McClam, Erin; Jamieson, Alastair. Pope Benedict XVI, citing deteriorating strength, will step aside Feb. 28. NBC News. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 2 березня 2013. 
  13. Brumfield, Ben; Wedeman, Ben (24 лютого 2013). Pope Benedict leads final public prayer, local media buzzes with scandal. CNN. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 13 березня 2023.  (англ.)
  14. Smith-Spark, Laura; Latza, Barbie (27 лютого 2013). Pope Benedict speaks of church's stormy waters in final papal audience. CNN. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 13 березня 2023.  (англ.)
  15. Some FAQ's on the Pope's Resignation. Zenit News Agency. 20 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 22 лютого 2013. 
  16. Thousands flocking to Rome to bid Benedict XVI farewell on Feb. 27th. news.va. 16 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 22 лютого 2013. 
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 2 березня 2013. 
  18. Text of final greeting on Feb. 28. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 2 березня 2013. 
  19. Glatz, Carol; Wooden, Cindy (12 лютого 2013). Benedict will be prayerful presence in next papacy, spokesman says. Catholic News Service. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 2 березня 2013. 
  20. а б Benedict XVI Will Be Pope Emeritus. Vatican Information Service. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 6 квітня 2019. 

Посилання ред.