Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, «декретна відпустка» — відпустка, яку надають громадянкам на певний період часу до і після народження дитини[1]. Згідно з Законом України про відпустки (ст. 17), надається тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних після. У разі народження двох і більше дітей післяпологова відпустка подовжується до 70 днів.[2]

Мати проводить час з дитиною

У більшості країн Західної Європи відпустка доступна тільки для жінок, які пропрацювали на поточного роботодавця не менше встановленого періоду часу, щоб компенсувати для роботодавців.

ІсторіяРедагувати

Впровадженню закону про відпустку передувала низка нормативних актів, прийнятих у різних країнах.

У 1878 році в Німецькій імперії жінкам було заборонено працювати під час останніх трьох місяців вагітності[3].

У 1909 році у Франції впроваджено 8-тижневу неоплачувану відпустку у зв'язку з вагітністю[3].

«Декретною» в СРСР відпустка називалася тому, що була введена постановою (декретом) Раднаркому (Ради Народних Комісарів) в листопаді 1917 року, відразу після Жовтневого перевороту.

В УкраїніРедагувати

У сучасній Україні право жінок на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами залишилося з часів СРСР: відповідно до декрету Радянського уряду 1917 року[4].

Згідно з чинним законодавством («Закон про відпустки», ст. 17, від 15 листопада 1996, разом зі змінами від 10 липня 2003) жінкам на підставі медичного висновку надають оплачувану відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів. У разі народження двох і більше дітей післяпологова відпустка подовжується до 70 днів.[2]

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів — 140 календарних днів). Її надають повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році[5].

Оплата відпустки регулюється законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ухваленим в 1993 році (з подальшими змінами). Згідно з ним, право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Для її отримання треба надати дві довідки: довідку лікувального закладу встановленого зразка та одну з таких довідок:

  • Для жінок, що працюють — з основного місця роботи (служби, навчання);
  • Для жінок, звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації — довідку ліквідаційної комісії;
  • Для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні — довідку державної служби зайнятості.

Розмір грошової допомоги дорівнює 100 % середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менш, ніж 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць[6].

Зарахування до стажуРедагувати

Пунктом 31 Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування передбачено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за нормами ст. 26 Закону про пенсійне страхування включаються, зокрема, періоди перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 01.01.2004 р. по 30.06.2013 р. включно[7].

Відпустка в зв'язку з усиновленнямРедагувати

Якщо новонародженого усиновлюють безпосередньо з пологового будинку, відпустку надають з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей). Якщо дитину (дітей) усиновлюють обидва батьки, вказану відпустку надають одному з батьків — на їх розсуд.

Особам, які усиновили (взяли під опіку) дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомогу надають на підставі рішення про усиновлення (встановлення опіки) за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.

У світіРедагувати

 
Батько в Україні має таке ж право оформити відпустку з догляду за дитиною, як і мати

Сполучене КоролівствоРедагувати

У Британії закон про відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами ухвалили лише в 1948 році[3].

ФінляндіяРедагувати

За фінським законодавством право на декретну відпустку має не тільки мати, а й батько. Десять місяців він може доглядати дитину, отримуючи 80 % заробітної плати і не ризикуючи втратити робоче місце.

ШвеціяРедагувати

Всі працюючі батьки і матері мають право на 18 місяців відпустки, під час якої їх заробітна плата компенсується в рівних частках урядом і роботодавцем. Для заохочення як мінімум 3 місяці з 18 повинні бути використані другим батьком, як правило, татом. Подібне законодавство діє і в Норвегії.

СШАРедагувати

Захист оплати відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами розвинений погано. Федеральний закон дає право матері взяти неоплачувану декретну відпустку тривалістю 12 тижнів, починаючи не раніше, ніж за 2 тижні до передбачуваної дати пологів за умови, що майбутня мати пропрацювала в компанії більше року. Однак ця норма може відрізнятися від штату до штату.

АвстраліяРедагувати

Неоплачувана відпустка зі збереженням робочого місця надається матері або батьку, якщо вона/він пропрацювала(-в) у свого роботодавця 12 і більше місяців. Роботодавець у свою чергу може сплатити частину такої відпустки згідно зі своїми внутрішніми правилами. Поширеною є виплата 2-10 тижнів повної зарплати, але при цьому роботодавцем можуть бути поставлені умови, як то обов'язкове повернення працівниці(-ка) на робоче місце після закінчення відпустки чи виплата частини оплати такої відпустки після повернення на роботу. Неоплачувана відпустка за погодженням з роботодавцем може бути продовжена ще на 12 місяців зі збереженням робочого місця.

ПриміткиРедагувати

  1. Декретний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Правові аспекти оформлення декретної відпустки. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. 
  3. а б в PF 2.5 ANNEX: DETAIL OF CHANGE IN PARENTAL LEAVE BY COUNTRY[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. Family policies in Russia and Ukraine in comparative perspective. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 15 квітня 2017. 
  5. Закон України «Про відпустки» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 2, ст. 4). — Розділ IV. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  6. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 25 січня 2018. 
  7. Декретна відпустка: чи зараховується до стажу. Вопросы - ответы. Вісник. Офіційно про податки. Вісник. Офіційно про податки (рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018. 

ПосиланняРедагувати