Відносини між Ісландією та НАТО (англ. NATO's relations with Iceland або Iceland–NATO relations) почалися 4 квітня 1949 року, коли ця країна стала однією з 12 країн-засновників НАТО, які підписали Північноатлантичний договір.

Відносини Ісландія — НАТО
НАТО
НАТО
Ісландія
Ісландія
Члени та партнери НАТО в Європі
   Члени НАТО
   План дій щодо членства
   Індивідуальний партнерський план
   Партнерство заради миру

Історія відносин ред.

1950-ті роки ред.

1951 року у зв'язку з Холодною війною на прохання НАТО[1] між Ісландією та США була укладений договір про оборону, що закріпив статус аеропорту Кеплавік як військової бази США[2][3]. В середині 1950-х років в Ісландії розгорнувся рух за виведення іноземних військ з території країни. 1 червня 1956 року уряд Ісландії пред'явив відповідну ноту уряду США, проте через посилення міжнародних непорозумінь дана вимога в грудні цього ж року була скасована[4].

1960-1970-ті роки ред.

Через присутність американських військових в аеропорту Кеплавік велася прискіплива перевірка пасажирів, що породило рух громадянського протесту. В 19601970-ті роки постійно організовувалися марші протесту проти військової присутності США в Ісландії. Колони демонстрантів щороку проходили 50 кілометрів від Рейк'явіка до аеропорту, скандуючи гасло «Island ur NATO, herinn burt» (укр. «Ісландію геть з НАТО, військових додому!»)[2].

1980-ті роки ред.

В 1985 році парламент Ісландії одностайно ухвалив рішення про оголошення країни «без'ядерною зоною», заборонивши НАТО розміщувати будь-яку ядерну зброю на острові[4].

1990-ті роки ред.

У 1998 році був затверджений план організації командування альянсом, за умовами якого Ісландії відводиться роль запасної штаб-квартири НАТО[4].

2000-ні роки ред.

У 2006 році з аеропорту Кеплавік були виведені американські війська[5], проте договір про оборону 1951 року досі діє. Закриття бази було розцінено урядом Ісландії як акт зневаги[3]. Крім цього в Ісландії існують домовленості про збройний захист з Данією, Норвегією та іншими членами НАТО. Держава проводить щорічні навчання НАТО під кодовою назвою «Північний Вікінг». Останні такі навчання відбулися 2011 року[4].

Сучасний стан ред.

Нині Ісландія представлена ​​в усіх основних комітетах НАТО. Вона робить внески в військовий і цивільний бюджети альянсу, а також до Програми інвестицій щодо забезпечення безпеки. Ісландія направляє цивільних миротворців для участі в операціях під керівництвом НАТО. Також країна служить важливою дозаправочною базою для операцій НАТО в континентальній Європі та на півночі Америки[4].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Армия Исландии [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 14 серпня 2014
  2. а б Опасное соседство — Турбизнес [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 14 серпня 2014
  3. а б В Исландии закрылась крупнейшая база американской армии [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 15 серпня 2014
  4. а б в г д Взаимодействие Исландии и НАТО [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто: 14 серпня 2014
  5. American pullout leaves Iceland defenceless [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.) — Переглянуто: 14 серпня 2014