Відкрити головне меню

Відно́влювана енерге́тика України (англ. renewable energy in Ukraine) — енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії.

До відновлюваних джерел енергії належать періодичні або сталі потоки енергії, що розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю Землі як космопланетарного елемента: променева енергія Сонця, вітер, гідроенергія, природна теплова енергія тощо[1].

В Україні дослідженнями проблем відновлюваної енергетики займається, зокрема, Інститут відновлюваної енергетики НАНУ, Міжгалузевий науково-технічний центр, Біоенергетична асоціація України[2] інші науково-дослідні установи та приватні підприємства.

За оцінками дослідників[3], загальний економічно-доцільний потенціал відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії в Україні становить, приблизно, 454.4 млрд кВт год. або 59.2 млн т у. п. на рік. Станом на 1998 рік, 3,05 % від загального обсягу споживання енергії було отримано з відновлюваних джерел енергії.[4] Станом на 2012 рік, відновлювані джерела енергії становили лише 2 % від енергоспоживання в країні.[5]

Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства і взяла на себе зобов'язання до 2020 року виробляти 11 % електроенергії із відновлюваних джерел енергії і 25% до 2035 року[6]. Від 2009 року об'єкти відновлюваної енергетики в Україні отримали право на використання зеленого тарифу.

Передбачається збільшення частки відновлюваних джерел енергії у загальному балансі встановлених потужностей до рівня близько 20 відсотків до 2020 року, що за базовим сценарієм становить 12,1 ГВт (з урахуванням великих гідроелектростанцій), а обсяг виробництва електроенергії - 25 ТВт•г.

Зміст

Прогрес розвиткуРедагувати

Результати стимулювання та використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, в Україні за 2016-2017 рр.[7]
2016 2017
в системах опалення та охолодження 6,20% 7,56%
в електроенергетиці 7,91% 8,64%
у транспортному секторі 2,10% 2,44%
Загальна частка ВДЕ 5,85% 6,67%

ІсторіяРедагувати

Потужності відновлюваної енергетики (МВт)[8][9][10][11]
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019[a] 2020
Вітрова 84 87 151 194 334 426/651,8 426 438 465 533 706
Сонячна - 3 191 326 616 411/818,9 432 531 742 1388 2072
СЕС домогосподарств - - - - 0,1 2 17 51 157 157
Малі ГЕС 66 68 71 73 75 80 87 90 95 99 99
Біомаса 6 17 35 35 39 39 52 52
Біогаз - 7 14 17 20 34 46 51
Введення нових
потужностей
537 281 32 136 291 848 862
Встановлена
потужність
1181 967 999 1135 1426 2275 3137
Відсоток
генерації
Великі ГЕС/ГАЕС 5400,2 5400,2 5400,2 5724,2 5724,2 6048,2 6048,2 6048,2 6048,2 6048,2
 
Загальна частка «чистої» енергії в енергобалансі України
  • 87,8 МВт ВЕС, 407,9 МВт СЕС - перебуває на окупованій території АРК,[8] 138 МВт ВЕС - перебуває на окупованій території Донбасу. Загалом 633,7 МВт потужностей ВДЕ окуповані Росією.

На кінець першого півріччя 2014 року загальна електрична потужність об’єктів відновлюваної енергетики, які працюють за “зеленим” тарифом, в Україні становила 1419 МВт, з яких загальна потужність вітроелектростанцій - 497 МВт, сонячних електростанцій - 819 МВт, малих гідроелектростанцій - 77 МВт, об’єктів виробництва електроенергії з біомаси та біогазу - 26 МВт. Встановлена потужність об’єктів, що виробляють теплову енергію з відновлюваних джерел енергії, перевищила 1070 МВт.[12]

У жовтні 2014 року Кабінет міністрів затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, який передбачає збільшення частки відновлюваних джерел у загальному балансі генерації електроенергії з близько 1% до 11%.[13]

За 2017 рік загальна потужність об'єктів відновлювальної енергетики збільшилася більш як на 10% - до 1.5 ГВт.[14] За весь 2017 рік приріст «зеленої» генерації становив 260 МВт.

За інформацією НКРЕКП, за 9 місяців поточного року введено додатково 430 МВт електростанцій, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, вітру, біомаси, а також малі ГЕС. 83% приросту – це СЕС, 13% – ВЕС, 4% – електростанції на біомасі.[15] Частка відновлюваної енергії в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні становить 1,8%, а частка у вартості – 8,3%.[16]

Потужності «зелених» джерел енергії в Україні за 2018 рік виросли наполовину та перевищили 2 ГВт. Протягом 2018-го року об’єктами відновлюваної енергетики було вироблено 2,8 млрд кВт-год електроенергії, або близько 2% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні. За оцінками Міністерства, в 2019 році обсяг цих потужностей буде ще вище. Тільки по вітровій генерації очікується введення 300 МВт, а в цілому — понад 1 ГВт потужностей.[17]

У 2018 р. зафіксовано динамічний розвиток української «зеленої» енергетики. Так, за рік встановлено 813 МВт нових потужностей, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел. Це майже у 3 рази більше, ніж обсяг потужностей, введених у 2017 р., а саме - близько 300 МВт.

Зокрема, у 2018 р. введено додатково:

  • 646 МВт сонячних електростанцій (СЕС);
  • 70 МВт  СЕС приватних домогосподарств (за 9 місяців);
  • 68 МВт вітроелектростанцій;
  • 13 МВт станцій, що генерують електроенергію з біомаси;
  • 12 МВт об’єктів, що виробляють електроенергію з біогазу;
  • 4 МВт малих ГЕС.

У встановлення 813 МВт потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики інвестовано понад 730 млн євро.

Загалом на початок 2019 року в Україні працює 2240 МВт потужностей, які генерують «чисту» електроенергію, що у 1,5 рази більше, ніж на кінець 2017 року (близько 1500 МВт).[18]

2019Редагувати

У першому кварталі 2019 року в Україні ввели в експлуатацію електростанцій, що генерують електроенергію з відновлювальних джерел, загальна потужність яких складає 862 МВт. Це більше, ніж за весь 2018 рік. Найбільше від початку року запустили сонячних електростанцій — на 648 МВт. Вітрових електростанцій збудували на 173 МВт. Решта введених в експлуатацію «зелених» електростанцій — біогазові та малі ГЕС.

за I квартал встановлено:

  • 684 МВт СЕС;
  • 173 МВт ВЕС;
  • 5 МВт біогазових установок;
  • 0,1 МВт малих ГЕС.[19]

У Фонді енергоефективності підрахували, що від початку року в альтернативну енергетику України надійшло 730 мільйонів євро інвестицій. Водночас протягом 2019 року в альтернативну енергетику України планують залучити 4 мільярди євро інвестицій.[20]

Вітрова енергетикаРедагувати

Найбільший потенціал вітрової енергії в Україні мають Карпати. Але цей потенціал зовсім не застосовується. Енергію нагрітого сонцем повітря використовують теплові насоси типу повітря-вода і повітря-повітря. Вадою цих пристроїв є менший (ніж у теплонасосів типу вода-вода і вода-повітря) ККД.

Сонячна енергетикаРедагувати

Вода вбирає сонячної енергії більше ніж сонячна батарея. Теплові насоси вода-вода і вода-повітря можуть використовувати сонячну енергію ефективніше від сонячних панелей. На відміну від сонячних колекторів, теплові насоси можуть працювати в похмуру погоду, вночі і зимою.

ГідроенергетикаРедагувати

Тепловий потенціал водних ресурсів України значно більший від потенціалу гравітаційного. На жаль, тепловий потенціал води зовсім не використовується. Ситуацію може змінити впровадження теплових насосів вода-повітря, вода-вода і вода-електроенергія. Це може сприяти розчиненню кисню у воді (зарибненню водойм) і зменшить небезпеку потепління клімату.

Воднева енергетикаРедагувати

Великі родовища природного газу (Дашавське, Шебелінське, Полтавське, Кримське) можуть сприяти розвитку водневої енергетики. При цьому, з одного об'єму природного метану, можна отримати 2 і більше об'ємів водню.

БіоенергетикаРедагувати

В 2014 році в селі Луки Самбірського району запустили перше в країні підприємство з виготовлення біодизелю потужністю 25 тонн палива на добу з ріпаку.[21]


24 січня 2018 року під час засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України було розглянуто питання наукового забезпечення енергетичної автономізації агропромислового виробництва.[22]

В лютому 2019 року “Кернел” оголосила, що побудує чотири електростанції на біомасі за $56 млн. Електростанції на біомасі з’являться на об’єктах компанії в Харківській, Миколаївській, Одеській та Полтавській областях. Компанія отримала $ 48 млн кредиту ЄБРР та $8 млн кредиту Фонду чистих технологій. Всі разом ці заводи будуть виробляти 338,5 тис. МВт електроенергії в рік з близько 228 тис. т лушпиння соняшника.[23]

На території Лісовогриневецької ОТГ Хмельницької області побудують електростанцію, що працюватиме на соломі та буде генерувати 130 МВт теплової потужності (46,4 МВт електричної). Як паливо у майбутній електростанції використовуватимуть солому різних типів у тюках Хестона – близько 270 тис. тонн на рік. Основне обладнання електростанції та технологію поставить данська компанія Burmeister & Wain Scandinavian Contractor, BWSC. Проект станції опублікувала ТОВ “Хмельницька біопаливна електростанція”, яка володіє земельною ділянкою площею 16 га. Площа самої забудови становитиме 5 га.[24]

Геотермальна енергетикаРедагувати

Україна має певний потенціал розвитку геотермальної енергетики. Це обумовлено термогеологічними особливостями рельєфу та особливостями геотермальних ресурсів країни. Проте, на даний час наукові, геолого-розвідувальні та практичні роботи в Україні зосереджені тільки на геотермальних ресурсах, які представлені термальними водами. За різними оцінками, економічно-доцільний енергетичний ресурс термальних вод України становить до 8,4 млн. т н.е./рік.

Практичне освоєння термальних вод в Україні велося в тимчасово окупованій тереторії АР Крим, де було споруджено 11 геотермальних циркуляційних систем, які відповідають сучасним технологіям видобування геотермального тепла землі. Усі геотермальні установки працювали на дослідницько-промисловій стадії.

Великі запаси термальних вод виявлено і на території Чернігівської, Полтавської, Харківської, Луганської та Сумської областей. Сотні свердловин, які виявили термальну воду і знаходяться в консервації, можуть бути відновлені для їх подальшої експлуатації в якості системи видобування геотермального тепла.

При розрахунку кількості можливих обсягів споживання низькотемпературних геотермальних ресурсів в геокліматичних умовах різних регіонів України необхідно врахувати, що інтенсивна їх експлуатація може привести до зниження температури ґрунтового масиву та їх швидкому виснаженню. Необхідно підтримувати такий рівень використання геотермальної енергії, який дозволив би експлуатувати джерело енергетичних ресурсів без шкоди для навколишнього середовища. Для кожного регіону України існує певна максимальна інтенсивність видобування геотермальної енергії, яку можна підтримувати тривалий час.

Відповідно до опублікованих у листопаді 2011 р. Національних планів дій з відновлюваної енергетики обсяг виробництва енергії на геотермальних установках повинен значно зрости до 2020 р., з очікуваним обсягом виробництва тепла у  2 630,7 тис. т.у.п., з проміжною ціллю у 1 348,1 тис. т.у.п. у 2015 р. Для виконання поставлених цілей необхідні значні інвестиції у виробництво та теплові мережі. Таким чином, актуалізується питання політики стимулювання для надання чітких переваг геотермальному теплу перед теплом з викопних джерел палива, тобто політика має працювати на випередження.[25]

В 2018 році Україна спільно з Ісландією домовилися розвивати геотермальну енергетику. В Україні також існують значні ресурси геотермальної енергії, потенціал яких потрібно розкривати. У цьому переконані фахівці Національного енергетичного агентства Ісландії, які досліджували цю сферу в Україні. Загалом сторони домовилися налагодити постійний обмін інформацією про потенційні спільні проекти у геотермальній енергетиці.[26]

Геотермальна енергія використовується тепловими насосами.

Див. такожРедагувати

ЗауваженняРедагувати

  1. дані за I квартал 2019 року

ПриміткиРедагувати

  1. Мхитарян, 1999
  2. Біоенергетична асоціація України
  3. Мхитарян, 1999, С.43
  4. Мхитарян, 1999, С.46
  5. Інститут енергетичних досліджень, OSP-UA Info
  6. Відновлювана енергетика: перспективи України. — Радіо Свобода. — 14.09.2014.
  7. Звіт про результати стимулювання та використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, в Україні за 2016-2017 рр.. Держенергоефективності. Процитовано 2019-01-02. 
  8. а б Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, які працюють за «зеленим» тарифом (станом на 01.01.2017). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2017-01-01. Процитовано 6 грудня 2018. 
  9. Потужності відновлюваної електроенергетики у 2017 році зросли у два рази. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-27. Процитовано 28 січня 2018. 
  10. Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на 30.09.2018). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2018-12-07. Процитовано 5 грудня 2018. 
  11. Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на 30.06.2018). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2018-06-30. Процитовано 7 грудня 2018. 
  12. Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року
  13. У відновлювану енергетику України за три роки було інвестовано 550 мільйонів євро. https://ecology.unian.ua/. УНІАН. 2018-04-02. Процитовано 3 грудня 2018. 
  14. В Україні зросла частка відновлюваної енергетики - голова НКРЕКП. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-03-27. Процитовано 30 листопада 2018. 
  15. Протягом перших трьох кварталів 2018 року в Україні додатково введено 430 МВт. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-29. Процитовано 30 листопада 2018. 
  16. В Україні зросла частка відновлюваної енергетики. http://rener.com.ua/. Rener. 2018-10-03. Процитовано 3 грудня 2018. 
  17. Потужності “зеленої” енергетики України зросли наполовину. http://uprom.info/. Національний прмоисловий портал. 2019-02-26. Процитовано 26 лютого 2019. 
  18. У 2018 році введено майже у 3 рази більше нових потужностей відновлюваної електроенергетики, ніж у 2017 році, - Сергій Савчук. https://www.kmu.gov.ua/. Урядовий портал. 2019-01-03. Процитовано 28 березня 2019. 
  19. За I квартал ц.р. встановлено понад 860 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики, що більше, ніж за весь 2018 рік!. http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2019-04-01. Процитовано 4 квітня 2019. 
  20. За перші 3 місяці 2019 року в Україні збудували більше «зелених» електростанцій, ніж за весь минулий рік. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2019-04-04. Процитовано 4 квітня 2019. 
  21. На Львівщині запрацював перший завод з виробництва біодизелю. https://zaxid.net/. Zaxid.net. 2014-05-19. Процитовано 11 травня 2019. 
  22. В Україні обговорили можливість впровадження біоенергетики в сільське господарство. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-30. Процитовано 30 січня 2018. 
  23. “Кернел” побудує чотири електростанції на біомасі за $56 млн. http://uprom.info/. Національний прмоисловий портал. 2019-02-26. Процитовано 26 лютого 2019. 
  24. На Хмельниччині побудують біоелектростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-05-11. Процитовано 11 травня 2019. 
  25. Геотермальна енергія. http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. Процитовано 4 квітня 2019. 
  26. Україна спільно з Ісландією розвиватиме геотермальну енергетику. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-27. Процитовано 27 жовтня 2018. 

ПосиланняРедагувати