Відманштеттенові фігури
Відманштеттенові фігури чи відманштеттенові структури — (у металознавстві), різновид металографічної структури сплавів, що вирізняється геометрично правильним розташуванням окремих складників структури у вигляді пластин або рейок.
Відманштеттенові структури вперше виявили, незалежно один від одного, англійський учений Вільям (Гільєльмо) Томсон[en] (не плутати з більш відомим лордом Кельвіном) і австрійський учений А. Відманштеттен на початку XIX століття, під час вивчення залізо-нікелевих метеоритів. Цей характерний геометричний малюнок (штриховий узор) з'являється на поверхні октаедритів[Прим. 1] після полірування й обробки розчином кислоти. Ці фігури утворюються внаслідок взаємного проростання кристалів двох різних форм залізо-нікелевого сплаву – камаситу й теніту.
Термін «відманштеттенова структура» застосовувався для характеристики структури сильно перегрітої або литої сталі, в якій з аустеніту виділяється надлишковий ферит і розташовується вздовж октаедричних площин кристалів аустеніту; наразі термін також вживається для опису інших геометрично впорядкованих структур у сплавах. Виникнення таких структур пояснюється тим, що при вторинній кристалізації й перекристалізації в твердому стані пластинчаста або голчаста форма утворюють структуру кристалів і зчленування їх певними, подібними за атомною будовою, площинами забезпечують мінімальну величину пружної та поверхневої енергії.
Примітки ред.
Інтернет-ресурси ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Відманштеттенові фігури |
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.