Відкритий лист — епістолярний жанр, в якому поєднано специфіку особистого листування конкретного автора з публіцистичним дискурсом, наявне безпосереднє звертання до адресата і широкої читацької аудиторії[1]. Також відкритий лист це своєрідна форма політичної заяви, а інколи це ще й документ, що видається міністерством закордонних справ[2].

За особливістю адресата відкриті листи поділяються на колективні й особисті.

В археології «відкритий лист» — це спеціальний кваліфікаційний документ, установленого зразка, що визначає фаховий рівень дослідника і дає право на проведення досліджень археологічної спадщини. Відкритий лист є обов'язковою умовою для отримання дозволу на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони тощо[3].

Примітки ред.

  1. Відкритий лист // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К: ВЦ «Академія», 2007. — С. 180
  2. Відкритий лист [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія. Тематичний реєстр гасел з напряму «Юридичні науки» / за заг. редакцією проф. Киридон А. М. — К., 2017. — С. 28
  3. Інститут археології. Положення про Відкритий лист. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 24 серпня 2020. 

Посилання ред.