Відкрити головне меню

Відкри́та еконо́міка — економіка країни, що пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги. Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоекономічних зв'язків. Відкрита економіка у своєму розвитку спирається не тільки на національні можливості, а й активно використовує переваги міжнародного поділу праці та переваги інших факторів виробництва.

Відкрита економіка, як особливий стан національної економічної системи, має ряд ознак і властивостей.
На макрорівні:

  • Стійка зовнішньоекономічна спеціалізація країн, при якій обмін зі світовим господарством відбувається не в силу дефіцитів або надлишків продукції всередині країни, а на основі порівняльних витрат виробництва та якості товарів;
  • Порівнянність пропорцій національних і світових цін на основні товари;
  • Участь у міжнародних ринках праці, капіталу, фінансових ринках, а також інших формах макроекономічної діяльності;
  • Міжнародна оборотність національної валюти.

На мікрорівні:

  • Вихід підприємств усіх форм власності на зовнішні ринків товарів, послуг і капіталу; (
  • Свобода вибору всіма економічними суб'єктами вітчизняних і закордонних партнерів і ринків при здійсненні господарських операцій;
  • Перетворення зовнішньоекономічної діяльності в органічну складову частину господарської діяльності підприємств.


У діяльності держави:

  • Відкриття внутрішнього ринку для іноземної конкуренції у поєднанні із гнучким захистом вітчизняних виробників;
  • Забезпечення правових і економічних гарантій господарського функціонування іноземного капіталу;
  • Зближення національного законодавства у галузі економіки, пріоритет міжнародних договірних зобов'язань над нормами вітчизняного права;
  • Застосування загальноприйнятого у світовій практиці арсеналу засобів і методів регулювання зовнішньоекономічних зв'язків;
  • Забезпечення участі держави у всіх найважливіших міжнародних економічних організаціях;
  • Підтримка вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках.

Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Модель Манделла — Флемінга.Редагувати

В макроекономічних моделях відкритої економіки в якості додаткових факторів, що визначають кон'юнктуру національного господарства, виступають: стан платіжного балансу (ZB), рівень цін закордону (Pz), закордонна ставка відсотку (і2) і обмінний курс національної грошової одиниці (є).

Стратегічною метою стабілізаційної політики у відкритій економіці є досягнення «подвійної рівноваги» — загальної економічної рівноваги на рівні повної зайнятості при нульовому сальдо платіжного балансу.

Якщо припустити, що рівень цін постійний при наявності кон'юнктурного безробіття, то в цих умовах мета державної політики зводиться до того, щоб довести величину ефективного попиту до величини національного доходу повної зайнятості.

Для досягнення подвійної рівноваги при постійному рівні цін необхідно IS-LM рівновагу сполучити з нульовим сальдо платіжного балансу.

Платіжний баланс країни є вирівняним, коли додатне (від'ємне) сальдо рахунку поточних операцій дорівнює від'ємному (додатному) сальдо рахунку операцій з капіталом або коли чистий експорт благ дорівнює чистому експорту капіталу: Е — Z = KE — KZ, або NE = NKE, де КЕ— експорт капіталу;

KZ— імпорт капіталу.

На обсяг чистого експорту благ безпосередньо впливають два фактори: величина національного доходу і показник реальних умов обміну: NE = NE (y Q)

Зі зростанням національного доходу зростає імпорт товарів і послуг; зростання їх знижує експорт і збільшує імпорт благ. Те й інше зменшує чистий експорт товарів і послуг.

Зростання реального доходу зменшує чистий експорт товарів і послуг, в міру зниження вітчизняної ставки відсотку експорт капіталу зростає.

В алгебраїчному вигляді IS-LM модель у відкритій економіці при заданій закордонній ставці відсотку представляється системою з трьох рівнянь:


Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.Редагувати

Зовн торгівля може справляти суттєвий вплив на ВВП країни. Цей вплив проявляється через чистий експорт. До осн чинників, які впливають на чистий експорт, належать: дохід торговельних партнерів, тобто іноз ВВП; внутрішній дохід, тобто нац ВВП; реальний курс нац валюти, торгов пол. Серед них за базову екзогенну змінну ф-ії чистого експорту приймається реальний вал курс. Інші чинники відносяться до зовн екзогенних змінних, від яких залежить автономний компонент чистого експорту.

Вплив чистого експорту на ввпРедагувати

Як ми бачимо, збільш автон витрат в ек за рахунок зрост чистого експорту викликає зрост ВВП віддо. При цьому відрізок, який відображ приріст ВВП, більший за відрізок, який ілюструє приріст чистого експорту, тобто. Звідси, а. Але мультиплікативний зв'язок між приростом чистого експорту і приростом ВВП не відображує всіх наслідків впливу зовн торгівлі на обсяг нац виробн. Слід також враховувати, що зовн торгівля змінює кількісну визначеність мультиплікатора витрат.


Відомо, що гранична схильність до внутр спожив з доходу у відкритій ек дор (с — іm)(1 — t). Виходячи з цього наведемо систему р-нь, які описують сукупний попит у відкритій ек:    

Зведемо всю систему наведених р-нь у розгорнуте р-ня рівноважного ВВП: Розв'язавши р-ня (16.3) відносно Y, отримаємо:[1]

У рівнянні (16.4) коеф є мультипл витрат у відкритій ек: Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на обсяг ВВП мультиплікативно. Але слід враховувати, що зовнішня торгівля зменшує граничну схильність до внутрішнього споживання. Внаслідок цього у відкритій економіці мультиплікатор витрат зменш порівняно з мультиплікатором витрат у закритій економіці. За таких умов однаковий приріст автономних витрат у відкритій економіці забезпечує менший приріст ВВП порівняно з умовами закритої економіки.

За базову екзогенну змінну функції чистого експорту нами прийнято реальний вал курс. Це означає, що інші чинники, які впливають на чистий експорт, відносяться до зовнішніх екзогенних змінних, від яких залежить автономний компонент чистого експорту. Виходячи з цього, запишемо таку ф-ю чистого експорту: де— автономний чистий експорт, тобто такий, що не залежить від реального курсу валюти;z — еластичність чистого експорту до змін рівня реального валютного курсу, яка показує, на скільки процентів обернено змінюється чистий експорт зі зміною рівня реального курсу валюти на один процент.

Для граф ілюстрації р-ня (16.2) звернемося до рис. 16.1. Крива чистого експорту має від'ємний нахил, оскільки між реальним вал курсом і чистим експортом існує обернена залежність. При цьому нахил кривої чистого експорту визнач чутливістю чистого експорту до змін рівня реального вал курсу, тобто величиною z.

Згідно з рис. 16.1 початкова величина чистого експорту визначається кривою NX1. Тепер врахуємо інші змінні, які впливають на автономний компонент чистого експорту. Припустимо, що за даного рівня реального курсу валюти збільшився ВВП у країнах, які є покупцями наших українських товарів і послуг. Це збільшить нац експорт і зумовить приріст чистого експорту. На рис.16.1 такий наслідок відобразиться зміщенням кривої чистого експорту з положення NX1 у положення NX2. Аналогічний наслідок матиме місце в разі зменшення національного ВВП, яке викликає зрост чистого експорту за рахунок скорочення імпорту. Припустимо тепер, що нац ВВП збільшився та/або зменшився ВВП у країнах — покупців укр продукції. За цих умов в Україні збільшиться імпорт і зменшиться експорт, що зумовить скорочення чистого експорту. Такий наслідок позначиться на графіку зміщенням кривої чистого експорту вліво, тобто в положення NX3.

Крива чистого експорту в координатах NX — є

Торговельна політика також може викликати збільшення або зменшення чистого експорту. Наприклад, український уряд прийняв рішення підняти мито на певне коло іноземних товарів. За фіксованого валютного курсу це підвищить ціни на такі товари і зменшить їх імпорт, що збільшить чистий експорт. На графіку крива чистого експорту переміститься вправо від кривої NX1, тобто в положення NX2.

ПриміткиРедагувати