Вєркін Борис Ієремійович
Борис Ієремійович Вєркін (8 серпня 1919, Харків — 12 червня 1990, Харків) — український вчений у галузі фізики низьких температур, засновник і перший директор Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР, академік АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР та УРСР в галузі науки і техніки. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
| Борис Ієремійович Вєркін | |
|---|---|
 | |
| Народився |
8 серпня 1919 Харків |
| Помер |
12 червня 1990 (70 років) Харків |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | Фізика низьких температур |
| Заклад |
ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України ННЦ ХФТІ |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Лазарєв Борис Георгійович |
| Відомі учні | Єременко В. В., Боровик А. Є., Кулик I. О., Манжелій В. Г., Янсон I. К., Дмитренко І. М. |
| Членство | НАН України |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Відомий завдяки: | засновник і перший директор Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР |
| Діти |
Вєркіна Тетяна Борисівна Вєркіна Наталія Борисівна (Сілаєва) Вєркін Олександр Борисович |
| Нагороди |
            |
Життєпис ред.
Закінчив Харківський університет (1940). З 1940 року працював інженером Харківського електромеханічного заводу. Служив у Червоній армії, учасник Другої світової війни. Член ВКП(б) з 1945 року.
У 1946-1960 роках працював молодшим, старшим науковим співробітником у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР. У 1960—1988 роках — директор створеного за його ініціативою в Харкові Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР (з 1988 — почесний директор).
Помер 12 червня 1990 року. Похований на харківському міському кладовищі № 2.
Наукова діяльність ред.
Спільно з Б. Г. Лазарєвим відкрив і вивчив (1949—1951) осциляції магнітної сприйнятливості у широкого кола металів, показавши загальнометалічну природу таких осциляцій. Зробив внесок у вивчення природи магнітних властивостей металів, у вирішення проблеми електронного енергетичного спектру металів.
Розробив (1967—1975) метод тунельної спектроскопії. Довів можливість кристалізації молекул РНК та ДНК, запропонував новий метод вивчення міжмолекулярних взаємодій макромолекул — польову мас-спектроскопію, вивчив тунельні спектри ряду біологічних молекул.
Одержав низку нових результатів у кріогенному та космічному матеріалознавстві. Вирішив завдання моделювання поведінки рідини в умовах невагомості. Спільно з співробітниками створив перші в країні потужні надпровідні електричні машини, пасивні системи охолодження з твердим холодоагентом, ряд надпровідникових приладів.
Серед учнів Бориса Вєркіна — доктори фізико-математичних наук Віктор Єременко, Андрій Боровик, Ігор Кулик, Вадим Манжелій, Ігор Янсон, Ігор Дмитренко тощо.
Нагороди ред.
Борис Вєркін був нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Жовтневої Революції, Червоного Прапора, «Знак Пошани», дев'ятьма медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Вшанування пам'яті ред.
.jpg)
У 1997 р. Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені Б. І. Вєркіна, яка вручається Відділенням фізики і астрономії НАН України за видатні наукові роботи в галузі фізики і техніки низьких температур.
Ім'я Б. І. Вєркіна носить також створений ним Фізико-технічний інститут низьких температур.
На фасадах Фізико-технічного інституту низьких температур і житлового будинку, де жив Борис Ієремійович, встановлено меморіальні дошки.
На ім'я Б. І. Вєркіна названо астероїд 18287 Verkin (був відкритий співробітницею Кримської астрофізичної обсерваторії Л. І. Черних у жовтні 1975 р.[1])
Основні праці ред.
- Теплофизика низкотемпературного сублимационного охлаждения / Б. И. Веркин, В. Ф. Гетманец, Р. С. Михайличенко. — Киев, Наук. думка, 1980.
- Низкотемпературные исследования пластичности и прочности / Б. И. Веркин, В. В. Пустовалов. — М., Энергоиздат, 1982.
Примітки ред.
- ↑ Лупишко Д.Ф. Веркин Борис Иеремиевич. SHUKACH.COM. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
Література ред.
- Б. И. Веркин, каким мы его помним. Наукова думка, Киев-2007
Джерела ред.
Посилання ред.
- Ю. О. Храмов. Вєркін Борис Ієремійович [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 499. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- В. С. Боровиков. Вєркін Борис Ієремійович [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Нарис про академіка Бориса Ієремійовича Вєркіна [Архівовано 21 вересня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Нарис про життя і діяльність Б. І. Вєркіна [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Памятник рукотворный академика Веркина [Архівовано 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Борис Иеремиевич Веркин (1919—1990) К столетию со дня рождения. Low Temperature Physics/Фізика низьких температур, 2019, т. 45, No 8, с. 963—964.
- БОНДАРЕНКО С. І. БОРИС ІЄРЕМІЙОВИЧ ВЄРКІН — ОРГАНІЗАТОР І КЕРІВНИК НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РОЗРОБОК ФТІНТу [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.]. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, No 9, с. 95 — 105.
- Б. И. Веркин, каким мы его помним. [Архівовано 5 квітня 2010 у Wayback Machine.] Наукова думка, Киев, 2007 ISBN 978-966-00-620-1