Вязигін Андрій Сергійович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Вязигін, Андрій Сергійович (15.10.1867 хутір Федорівка — 24.09.1919, Орел) — громадський діяч Харківщини, російський націоналіст, історик.

Вязигін Андрій Сергійович
Народився15 жовтня 1867(1867-10-15) або 1867[1]
Федорівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер24 вересня 1919(1919-09-24) або 1919[1]
Орел, Російська СФРР
Країна Російська імперія
Діяльністьполітик
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий керівникБуцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович
ВчителіБуцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович
Знання мовросійська[2]
ЗакладІмператорський Харківський університет
Посададепутат Державної думи Російської імперії[d]
ПартіяСоюз російського народу
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Життєпис

ред.

Походив зі служилого слобідського дворянства. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, спеціалізувався на середньовічній історії.

Брав активну участь у політичному житті як монархіст та чорносотенець, був засновником та редактором видання «Мирний труд» та харківського відділення «Російських Зборів».[3] Обирався від Харківської губернії до ІІІ Державної думи Російської імперії та неодноразово — до міської думи. З 1912 року відійшов від політичного життя, зосередившись на викладанні.

На початку квітня Андрій Вязигін був заарештований харківською ЧК як заручник, з іншими представниками харківської інтелігенції. Заручників було вивезено в Суми, а потім в Орел. Там Андрій Вязигін був розстріляний, разом з іншими заручниками.

Примітки

ред.
  1. а б в Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. Харків початку XX століття: історія міста, долі людей Чорний, Дмитро Миколайович 1995

Література

ред.
  • А. Д. Каплин Славянофилы, из сподвижники и последователи — Москва, 2011 [1] [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]