Вікіпедія

Вяземський Петро Андрійович

Петро́ Андрі́йович Вя́земський (рос. Пётр Андреевич Вяземский; нар. 23 липня 1792, Москва — пом. 22 листопада 1878, Баден-Баден, поховано в Санкт-Петербурзі) — російський поет і критик. Приятель Олександра Пушкіна і Василя Жуковського.

Вяземський Петро Андрійович
Народився 12 (23) липня 1792[1][2]
Москва, Російська імперія[1]
Помер 10 (22) листопада 1878[1][2] (86 років)
Баден-Баден, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[1][3]
Поховання Тихвінське кладовищеd
Країна  Російська імперія
Діяльність поет, перекладач, мовознавець, письменник, журналіст, літературний критик, історик, мемуарист, Polonophile
Мова творів російська
Жанр епіграма, сатира і біографія
Членство Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Рід House of Vyazemskyd
Батько Andrey Vyazemskyd
Брати, сестри Yekaterina Kolyvanovad
У шлюбі з Vera Vyazemskayad
Діти Pavel Vyasemskyd[4], Maria Petrovna Valueva (nee Vyazemskaya)d, Praskoviya Petrovna Vyazemskayad і Nadezhda Petrovna Vyazemskayad
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня з імператорською короною орден Святої Анни II ступеня
CMNS: Вяземський Петро Андрійович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вяземський.

Біографія ред.

Навчався в Петербурзькому університеті. Входив до літературного гуртка «Арзамас». Підтримував зв'язки з майбутніми декабристами та волелюбними колами польської інтелігенції.

Тарас Шевченко зустрічався з ним 1839 у Василя Жуковського і згадав про це в «Щоденнику» 10 липня 1857 року. Його онука фрейліна, статс-дама (1912) Катерина Шереметєва заснувала Товариство любителів давньої писемності.

Творчість ред.

Рання лірика близька до декабристської.

1848 року опублікував монографію «Фонвізін», присвячену російському драматургу Денисові Фонвізіну. Цим самим став одним із зачинателів історії російської літератури.

Дивись також ред.

Літературний гурток Арзамас — петербурзький літературний гурток прихильників Карамзіна.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Белкин А. А. Вяземский // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Е. Г. Вяземский, Петр Андреевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIIа. — С. 719–720.
  4. ↑ М. М. Вяземский, Павел Петрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIIа. — С. 719.

Література ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вяземський Петро Андрійович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Pyotr Vyazemsky
  • Мазепа Н. Р. Вяземський Петро Андрійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 368.
  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
  • Гиллельсон М. И. П. А. Вяземский. Жизнь и творчество. — Ленинград, 1969.
  Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вяземський_Петро_Андрійович&oldid=41656152