Вулиця Шевченка (Винники)

вулиця

Ву́лиця Шевченка — одна з головних вулиць міста Винники Львівської області, розташована в історичній частині міста. Бере початок від вулиці Галицької, 16 та прямує до вулиці Байди Вишневецького в південному напрямку. Названа на честь українського поета, письменника, художника Тараса Шевченка. Довжина вулиці близько 1,2 км.

Вулиця Шевченка
Flag of Ukraine.svg Україна
Населений пункт Винники
Львівська область
Загальні відомості
Координати 49°48′56″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.81555555558333026° пн. ш. 24.12972222225000252° сх. д. / 49.81555555558333026; 24.12972222225000252Координати: 49°48′56″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.81555555558333026° пн. ш. 24.12972222225000252° сх. д. / 49.81555555558333026; 24.12972222225000252
Зовнішні посилання
Мапа
CMNS: Вулиця Шевченка у Вікісховищі

До вул. Шевченка з парного боку прилучаються вул. Пилипа Орлика, 6-й Заозерний провулок, вул. Львівська, вул. Смерекова, вул. Івана Котляревського, а з непарного боку — вул. Просвіти, вул. Василя Стуса, вул. Садова, вул. Злагоди, вул. Довганика.

Будівлі та установиРедагувати

№ 1: Винниківська тютюнова фабрика. На місці фабрики у XIII столітті був дерев'яний замок, у XVII— XVIII століттях — кам'яний замок з поділом на верхній та нижній двори. У 17561776 роках в приміщенні замку знаходився монастир піарів (наглядач Самуель Ґловінський). 1779 року в приміщення колишнього Винниківського замку була переведена Львівська тютюнова фабрика.

№ 2: Бібліотека № 35 ЦБС[1].

№ 3-А: Культурний центр «Дозвілля», Львівська обласна федерація корфболу.

№ 4-А: Церква святих Володимира і Ольги, що належить до Православної церкви України. Будівництво розпочато 1991 року, освячена церква 29 липня 2001 року.

№ 5: Винниківський Народний дім. Відкрито у 1924 році як дім читальні «Просвіта». За часів радянської влади — приміщення Будинку культури. Упродовж 1939—1952 років у приміщенні клубу діяла бібліотека для дорослих. У 1991 році перейменований на Народний дім Винників.

№ 13: Церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Перша згадка датована 1515 роком. Церква спочатку була із соснового дерева, а у 1842 році освячена як новий мурований храм.

№ 51—А: Спортивний клуб «Жупан-Юніор».

Пам'яткиРедагувати

  • Пам'ятник Тарасові Шевченку (1913). Це перший на західноукраїнських землях скульптурний пам'ятник великому Кобзареві. Рішенням Львівської обласної ради № 183 від 5 травня 1972 року пам'ятнику присвоєно статус пам'ятки монументального мистецтва. Розташований при вулиці Шевченка, 11[2].
  • Пам'ятник радянським воїнам, що загинули при визволенні міста Винники у липні 1944 року (вул. Шевченка, 3-А), відкритий у 1957 році.
  • Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках. Відкрита 3 грудня 1911 року у церкві Воскресіння Господнього на честь століття від дня народження письменника та є історичним об'єктом у Винниках. Це друга та найдавніша меморіальна таблиця Маркіяну Шашкевичу в Україні та у світі. Перша у Львові не збереглася.
  • 2005 року біля Церкви Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, у сквері, була встановлена і освячена фігура Божої Матері[3][4].

ВодоймиРедагувати

Винниківський ставок за будинком № 8[5][6].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Каталог установ міста Винники
  2. Винниківські пам'ятники закріпили за комунальними підприємствами міста
  3. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — С. 222.
  4. Байцар А. (12 березня 2014). З історії Винник: Фігури Божої Матері та хрести процесійні. plus.lviv.ua. Інформаційно-розважальний портал «Винники Plus». Процитовано 17 лютого 2021. 
  5. Ставок на вул. Шевченка у Винниках відновлюють
  6. У Винниках очистять ставок по вулиці Шевченка