Вулиця Фейєрбаха (Харків)

вулиця в Харкові, Україна

Вулиця Фейєрбаха — вулиця в Московському районі Харкова. Починається від Харківської набережної і йде на схід до майдану Фейєрбаха.

Вулиця Фейєрбаха
Харків
Вид на вулицю Фейєрбаха з майдану Фейєрбаха. Корпуси Дорожної клінічної лікарні з'єднані надземним переходом
Вид на вулицю Фейєрбаха з майдану Фейєрбаха. Корпуси Дорожної клінічної лікарні з'єднані надземним переходом
Місцевість Захарків
Район Московський
Назва на честь Людвіга Феєрбаха
Колишні назви
Немишлянська, Дворянський провулок, Вознесенська
Загальні відомості
Дата початку забудови 1-а половина XVIII століття
Протяжність 340 м
Координати початку 49°59′27″ пн. ш. 36°14′30″ сх. д. / 49.990972° пн. ш. 36.241778° сх. д. / 49.990972; 36.241778
Координати кінця 49°59′24″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.990250° пн. ш. 36.24639° сх. д. / 49.990250; 36.24639
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 14
Архітектурні пам'ятки № 5
Медичні заклади Дорожна клінічна лікарня
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Фейєрбаха у Вікісховищі

Історія і назваРедагувати

Вулиця Фейєрбаха розташована на місці колишньої Немишлянської слободи. Перша назва цієї вулиці, отримана в 1804 році — Немишлянська. У 1846 році її перейменували в Дворянський провулок, оскільки вона з'єднувала Дворянську набережну (нині Харківська набережна) з Дворянською вулицею (нині вулиця Юлія Чигирина). В 1860-і роки провулок перейменували у вулицю Вознесенську. Ім'я німецького філософа Людвіга Фейєрбаха вулиця отримала в 1922 році[1].

У XVIII—XIX століттях вулиця була зв'язана з Міщанською вулицею (нині Громадянська), по колишньому Міщанському мосту через річку Харків[2].

БудинкиРедагувати

  • Будинок № 3 — Це дворове місце належало старшинському і дворянському роду Алфьорових, який вівся від сотника Сумського полку Марка Алфьорова. Садиба Алфьорових упродовж життя в ній кількох поколінь розбудовувалася, в домі збиралися представники харківської знаті, які мали вагу в житті міста. В 1866 році до Харкова прибув новий губернатор, П. П. Дурново, і купив садибу Алфьорових. Упродовж губернаторства Дурново садиба була осередком активного громадського життя. У 1870 році П. П. Дурново залишив Харків, а садиба пізніше була куплена Ю. Л. Борткевичем. При новому господареві будівлі почали здавати в оренду, а також влаштували в садибі горілчаний завод. Ще пізніше, після революції 1917 року, садибу було націоналізовано[1].
  • Будинок № 5 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 624. Житловий будинок початку XX століття, архітектор невідомий. Імовірно, насправді будинок був зведений раніше. Це флігель, що був розташований при в'їзді в маєток графів Сіверсів. Зокрема, тут провів дитинство Олександр Карлович Сіверс, який пізніше став Харківським губернатором. Флігель був двічі перебудований[3].
  • Будинок № 8 — Це дворове місце купив у 1830-х роках підполковник артилерії Ф. Д. Лихачов і у 1841 році побудував дім за типовим проектом. По смерті батьків будинком володіла одна з дочок Лихачова, Клеопатра, яка вийшла заміж за багатого поміщика Івана Катеринича. В маєтку Катериничів у селі Марківці в 1846 році гостював Тарас Шевченко, який написав акварельні портрети Катеринича і його матері Марії Федорівни. Після реформи 1861 року сім'я Катериничів постійно проживала в Харкові, і написані Тарасом Шевченком портрети зберігалися в цьому домі. Зараз портрети в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві[4].
  • Будинок № 10 — Колишня ортопедична лікарня Юліуса Фінка[5].
  • Будинки № 13/5, 14/4 — Дорожна клінічна лікарня[6]. Будівлі виходять на майдан Фейєрбаха. Пам'ятки архітектури Харкова, 1914 рік, архітектор О. І. Ржепішевський, колишня лікарня Червоного Хреста.

Див. такожРедагувати

Майдан Фейєрбаха (Харків)

ПриміткиРедагувати

  1. а б Андрей Парамонов (7 вересня 2018). Прогулки по Харькову: Дом Павла Алферова в Дворянском переулке. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021. 
  2. Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район Московского проспекта. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020. 
  3. Андрей Парамонов (12 квітня 2020). Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Дом графа Сиверса по Вознесенской улице. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  4. Андрей Парамонов (6 квітня 2018). Прогулки по Харькову: Дом Клеопатры Катеринич по Вознесенской улице. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021. 
  5. Лак вместо перчаток. 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021. 
  6. Терапевтический стационар Харьковской клинической больницы на железнодорожном транспорте № 2

ДжерелаРедагувати