Фалєєвська вулиця
Вулиця Фалєєвська — вулиця в історичній частині міста Миколаєва.
| Вулиця Фалєєвська Миколаїв | |
|---|---|
 Початок Фалєвської вулиці | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний, Заводський |
| Назва на честь | Фалєєв Михайло Леонтійович |
| Колишні назви | |
| Німецька, Фалєєвська, Леніна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2 120 м |
| поштові індекси | 54001[1], 54017[2], 54020[3] |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 1, № 6, № 7 |
| Тролейбуси | № 6, № 2, № 5 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | № 4,6,7,14,22,24[4] |
| Храми |
Євангелістсько-лютеранська церква Христа Спасителя Свято-Микільський соборний храм |
| Державні установи | Миколаївське обласне управління НБУ |
| Навчальні заклади | Миколаївський державний коледж культури, ДНЗ № 70 «Дубок» |
| Поштові відділення |
ВПЗ № 1 (вул. Адміральська, 27/1)[1] ВПЗ № 17 (просп. Центральний, 69)[2] ВПЗ № 20 (вул. Декабристів, 69)[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r9374704 |
| Мапа | |
 | |
 Фалєєвська вулиця у Вікісховищі | |
Розташування ред.
Фалєєвська вулиця — поперечна вулиця в Городовій частині старого Миколаєва. Тягнеться від Набережної вулиці на півночі до Пограничної вулиці на півдні. Далі вона переривається через забудову, з'являючись знову в районі провулку Образцова та доходить до Привокзальної площі.
Історія ред.
У проекті поліцмейстера П. І. Федорова, не затвердженому генерал-губернатором Миколаєва адміралом О. С. Грейгом, названа Інтендантською вулицею, оскільки проходила повз будинок Яцина — бухгалтера Чорноморського флоту, службовця інтендантської служби. 1835 року, поліцмейстер Г. Г. Автономов запропонував назву Німецька вулиця, через те, що на розі з вулицею Адміральською розташована Лютеранська церква, яку в народі називали німецькою кірхою, а також оскільки у ній мешкали перші містяни, переважно німецького походження. 1890 року Міська Дума, з нагоди святкування 100-ліття від дня заснування міста, перейменувала вулицю на Фалєєвську — на згадку про найближчого помічника Г. О. Потьомкіна — бригадира Михайла Леонтійовича Фалєєва, першого будівничого Миколаєва та Адміралтейства (на цій вулиці стояв будинок Фалєєва). Після революції, з 1924 року іменувалася вулицею Леніна. 1960 року, вулиця Першотравнева стала проспектом Леніна (від 2016 року — Центральний проспект), а цій вулиці повернули її історичну назву — Фалєєвська.
Будівлі та пам'ятки ред.
- Лютеранська кірха, на розі вулиць Адміральської та Фалєєвської, споруджена у 1848—1852 роках за проектом архітектора К. Акройда. Пам'ятка архітектури місцевого значення.[4]
- Грецька кам'яна церква, побудована за проектом невідомого автора у 1813—1817 роках. Розташована на розі вулиць Фалєєвської та Нікольської. Пам'ятка архітектури національного значення.[4]
- Колишня будівля Російського банку для зовнішньої торгівлі, споруджена у 1911—1912 роках за проектом архітектора В. Кабіольского в стилі російського класицизму. Розташована на розі вулиць Фалєєвської та Великої Морської. Пам'ятка архітектури місцевого значення.[4]
- Колишня будівля Санкт-Петербурзького комерційного банку, споруджена у 1909 році в стилі модерн. Нині тут міститься Миколаївське обласне управління НБУ. Пам'ятка архітектури місцевого значення.[4]
- Будинок № 17 (колишній № 7) на розі вулиць Фалєєвської і Адмірала Макарова, де містилися поштово-телеграфна контора і заїжджий двір. У різний час тут зупинялися В. Г. Бєлінський, М. О. Добролюбов, М. С. Щепкін та інші відомі діячі російської культури.
Примітки ред.
- ↑ а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Миколаїв-1. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Миколаїв-17. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Миколаїв-20. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ а б в г д Перелік пам’яток історії, монументального мистецтва та архітектури, які взяті на державний облік по м. Миколаєву. mkrada.gov.ua. Миколаївська міська рада. 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.