Вулиця Сергія Єфремова (Дніпро)

<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/30px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="30" height="30" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128"> Зовнішні відеофайли
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Перейменування вулиць Дніпра. Вулиця Сергія Єфремова

Вулиця Сергія Єфремова; Дніпро
Місцевість	Гора
Район	Соборний район
Назва на честь	Сергія Єфремова
Колишні назви
	Потьомкінська, 40-років Жовтня, Ворошилова
Загальні відомості
Протяжність	800 м
поштові індекси	49009
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—26
Навчальні заклади	Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
Поштові відділення	МВПЗ № 9 (вул. Сергія Єфремова, 3а)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2005685
Мапа
Вулиця Сергія Єфремова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Сергія Єфремова.

Вулиця Сергія Єфремова — вулиця у Нагірному історичному районі Соборного адміністративного району Дніпра. Починається від проспекту Яворницького й тягнеться на північний схід до площі Шевченка, вулиці Мусліма Магомаєва й кінця вулиці Вернадського, утворюючи перехрестя з провулком Євгена Коновальця. Прилучаються вулиця Івана Акінфієва та Крутогірний узвіз. Довжина — 800 метрів.

Історія ред.

Сергій Єфремов (Охрименко)

Створення вулиці було вперше запропоноване на плані Катеринослава архітектором Іваном Старовим та затверджене 22 березня 1790 року. У 1790-1792 роках, за розпорядженням князя Г. О. Потьомкіна, тут було споруджено комплекс мурованих житлових будинків з усіма службами. Цей комплекс надовго став єдиним нагадуванням про заплановану вулицю. Хоча планами міста 1817 та 1834 років первісне планування вулиці було суттєво змінено, але проєктні пропозиції в обох планах було ув'язано з «Потьомкінськими будинками». Забудова вулиці розпочалася наприкінці 1840–на початку 1850-х років. У 1860–1870-х роках вулиці було присвоєно назву «Потьомкінська». Присвоєння назви, імовірно, пов'язане із збереженими на ній старими будинками. Можливо також, що на її назву вплинуло і те, що вона виходила до Потьомкінського саду. Вулиця була цілком забудована по всій довжині лише на початку 1890-х років.

1922 року вулицю було перейменовано на «Ворошилівську вулицю», і лише від 1956 року — вулиця Ворошилова, на честь радянського державного і партійного діяча Климента Ворошилова. 1958 року вулицю перейменовано на «40-річчя Жовтня»^[4]. 1969 року, вже по смерті К. Є. Ворошилова, вулиці було повторно присвоєно його ім'я.

На дотримання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки»^[5] та розпорядженням міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року вулицю Ворошилова перейменовано на вулицю Сергія Єфремова, на честь 1-го міністра закордонних справ УНР, віце-президента ВУАН, батька української журналістики, жертви сталінських репресій Сергія Єфремова (Охрименка).

Забудова ред.

№ 3а — міське відділення поштового зв'язку № 9 АТ «Укрпошта»;
№ 4 — номенклатурний висотний житловий будинок зведений у другій половині 1980-х років, де мешкали Валерій Пустовойтенко та Павло Лазаренко;
№ 9 — Дніпровська обласна дитяча бібліотека. Садиба внесена до реєстру пам'яток архітектури;
№ 13 — радянський номенклатурний багатоквартирний будинок вищого керівництва, що мав міліційну постову охорону;
№ 21 — Управління інформаційно-аналітичного забезпечення Управління МВС у Дніпропетровській області;
№ 22 — 15-поверховий елітний ЖК «Епоха»;
№ 24 — елітний ЖК «Park Residence»;
№ 25 — старий корпус Дніпровського державного аграрно-економічного університету.

Світлини ред.

Житловий будинок
(вулиця Сергія Єфремова, 1)
Житловий будинок
(вулиця Сергія Єфремова, 7)
Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей
(вулиця Сергія Єфремова, 9)
Старий корпус Дніпровського державного аграрно-економічного університету
(вулиця Сергія Єфремова, 25)

Примітки ред.

↑ ^а ^б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 лютого 2024.
↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 лютого 2024.
↑ Вікісховище — 2004.
d:Track:Q565 d:Track:Q14827288
↑ Образ города. Части 2 и 3. gorod.dp.ua (рос.). Дніпропетровська галерея — все про місто. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
↑ Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 25 лютого 2024.

Джерела ред.

Пименов В. Ф. Улицы помнят: Путеводитель. — Днепропетровск : Промінь, 1982. — 112 с. — 50000 прим. (рос.)
Старостін В. Деякі особливості забудови м. Катеринослава в середині XIX–початку XX ст // Історія України маловідомі імена, події, факти. — Вип. 11. — К., 2000. — С. 117—127.

Посилання ред.

Повний перелік перейменувань вулиць Дніпра по районах. senate.com.ua. ЮКК «Сенат». Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 25 лютого 2024.

[пошта-1] а ^б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 лютого 2024.

[адреси-2] Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 лютого 2024.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33120876_citetype_Q166118_citetype_Q36509592_citetype_Q14827288_citetype_Q1574516_citetype_Q122759350"_data-entity-id="Q565">Вікісховище<span_class="wef_low_priority_links">_—_2004.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q565]][[d:Track:Q14827288]]</div>-3] Вікісховище — 2004.
d:Track:Q565 d:Track:Q14827288

[образ_міста-4] Образ города. Части 2 и 3. gorod.dp.ua (рос.). Дніпропетровська галерея — все про місто. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 13 лютого 2022.

[закон-5] Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 25 лютого 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]