Вікіпедія

Вулиця Полтавський Шлях

вулиця у Харкові
(Перенаправлено з Вулиця Свердлова (Харків))

Полта́вський Шлях — одна з найстаріших вулиць Харкова. З'єднує центр міста з Південним вокзалом, Холодною Горою, Залютиним. Вулиця йде по межі між адміністративними районами міста. Парна сторона відноситься до Холодногірського району, непарна — до Новобаварського.

Полтавський Шлях
Харків
Вид на Полтавський Шлях з Університетської гірки
Вид на Полтавський Шлях з Університетської гірки
Вид на Полтавський Шлях з Університетської гірки
Місцевість Залопань, Південний Вокзал, Холодна Гора
Район

Новобаварський

Холодногірський
Назва на честь Полтави
Колишні назви
Катеринославська
(рос. дореф. Екатеринославская)
радянського періоду (українською) Якова Свердлова
радянського періоду (російською) Якова Свердлова
Загальні відомості
Протяжність ~7650 м
Координати початку 49°59′19″ пн. ш. 36°13′35″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 36.22639° сх. д. / 49.98861; 36.22639
Координати кінця 49°57′49″ пн. ш. 36°07′48″ сх. д. / 49.96361° пн. ш. 36.13000° сх. д. / 49.96361; 36.13000
поштові індекси 61034, 61052, 61064, 61093, 61098, 61177 [1]
Транспорт
Найближчі станції метро Холодна гора
Автобуси Автостанція «Холодна гора»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 198
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2392273
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Полтавський Шлях у Вікісховищі

Виникла наприкінці XVII століття як дорога з харківської фортеці до Полтави — звідси і назва. На вулицю в сучасному розумінні цього слова Полтавський Шлях перетворився лише в другій половині XVIII століття, коли було прийнято план забудови міста. У 1804 році, коли всі харківські вулиці дістали сталі назви, Полтавський Шлях, забудований тоді дерев'яними будинками до Холодної гори, було названо «Єкатеринославська вулиця» (назва вживалася до 1919 року).

Наприкінці XIX століття Єкатеринославська вулиця стала однією з найважливіших артерій міста, на ній було розміщено будинки губернатора та заможних міщан, насаджено сквер, збудовано перший у Харкові оперний театр (будівля не збереглася) та в 1905 році відкрито перший у Російській імперії кінотеатр «Боммер» (зберігся). У 1882 році вулицею було прокладено першій у Харкові маршрут кінного трамваю («конки»).

На шляху розташована автостанція «Холодна гора».

Назва ред.

Оскільки вулиця виникла в останній чверті XVII століття як дорога на Полтаву, то довгий час носила назву Полтавської. З XVIII ст. додалась ще дорога на Новоросію, і, ще пізніше, на Катеринослав. Відповідно, вулицю називали водночас Полтавською і Новоросійською, а врешті решт за нею надовго закріпилась назва Катеринославської (рос. дореф. Екатеринославская).

В березні 1919 р. вулиці присвоєне ім'я Якова Свердлова. Вже після здобуття Україною незалежності, у 1996 р. вулиці фактично була повернена первісна назва — Полтавський Шлях.

Будинки ред.

На вулиці Полтавський Шлях розташовано більше 20 будинків-пам'яток архітектури Харкова.

 
Буд. № 1
 
Буд. № 13
 
Буд. № 46
 
Буд. № 53/55
  • Будинок № 1 — прибутковий будинок гірничого інженера П. І. Іванова і кінотеатр «Міньйон». Арх. Ф. А. Томсон, О. Я. Шилє, 1888 р.[2]
  • Будинок № 3 — будинок колишньої садиби Кузіних. Арх. імов. Є. О. Васильєв, А. А. Тон, 1826 р. Житловий будинок.
  • Будинки № 7, 9, 11 — житлові будинки XIX — початку XX ст. Архітектори невідомі.
  • Будинок № 13 — садибний будинок Єгора Павлова. Арх. А. А. Тон, 1832 р. У цьому будинку в 1919 р. розміщався Харківський штаб Частин особливого призначення, які призначалися для боротьби з антибільшовицькими виступами населення. В ніч на 6 липня 2022 зруйнований російським обстрілом[3].
  • Будинок № 17 — відомо, що у 1869 р. тут розташовувалася Харківська міська дума.
  • Будинок № 19 — житловий будинок. Арх. І. П. Гінш, 1889 р.
  • Будинки № 21, 23/25 — музичне училище в ансамблі 4-х будинків. Арх. невідомий, с. XIX ст. Побудовано затак званими «зразковими проектами». Нині установа і житлові будинки.
  • Будинок № 22 — житловий будинок. Арх. В. А. Естрович, 1914 р.
  • Будинок № 22-а — прибутковий будинок. Арх. Б. М. Корнєєнко, 1910 р.
  • Будинок № 26 — прибутковий будинок. Арх. І. І. Загоскін, 1911 р.
  • Будинок № 29 — житловий будинок. Арх. невідомий, 1893 р.
  • Будинок № 31 — житловий будинок. Арх. Б. І. Гершкович, 1916 р. Колишній прибутковий будинок «Динамо».
  • Будинок № 35 — житловий будинок. Арх. З. Ю. Харманський, 1901 р. Належав Російсько-американській гумовій мануфактурі «Трикутник».
  • Будинок № 46 — житловий будинок. Арх. С. П. Тимошенко, 1912 р. Установа.
  • Будинок № 47/49 — житловий будинок і приватна клініка. Арх. В. А. Естрович, 1914 р.
  • Будинок № 50 — будівля найстаршої на території України Залопанської пожежної частини. Арх. А. М. Алфьоров, 1857 р. Реконструкція арх. Б. М. Корнєєнка у 1906 — 08 рр. Пожежна частина № 3.
  • Будинок № 51 — житловий будинок. Арх. С. П. Тимошенко, 1913 р.
  • Будинок № 52 — мебльовані кімнати. Арх. Г. Я. Стрижевський, 1883 р. Реконструкція М. І. Дашкевича.
  • Будинок № 53/55 — житловий будинок. Арх. З. Ю. Харманський, 1912 р.
  • Будинок № 57 — торговий дім. Арх. Ю. С. Цауне, 1906 р.
  • Будинок № 67 — житловий будинок. Арх. О. В. Гамаженко, Є. Н. Сердюк, 1912 р.
  • Будинок № 124 — Свято-Озерянська Церква. Арх. В. Х. Нємкін, 1901 р.

Державні та комунальні установи ред.

 
Буд. № 11
 
Буд. № 50. Пожежна частина
  • № 11 — Громадська приймальня Харківського міського голови у Новобаварському районі;[4]

Управління житловно-коммунального господарства та ін. комунальні установи й служби.

  • № 13/15 — Новобаварський об'єднаний районний військовий комісаріат.
  • № 19 — Фінансове управління.
  • № 20 — Холодногірський районний суд м. Харкова.[5]
  • № 45 — Новобаварський районний суд м. Харкова.[6] Будівля була зведена у XIX ст. як Головна Харківська складочна митниця. Арх. невідомий.
  • № 46 — Підрозділ державної виконавчої служби, Холодногірський район;

Санітарно-епідеміологічна станція Холодногірського району м. Харкова.[7]

  • № 50 — Харківське районне управління МНС;[8]

Підрозділ МНС ПДПЧ-3.

Навчальні заклади ред.

Заклади культури ред.

 
Буд. № 184. Будинок офіцерів
 
Буд. № 18. Харківський театр для дітей та юнацтва
  • № 6 — кінотеатр «Боммер».[10] Перший у Харкові «сінематограф», був побудований у 1906 р. за проектом Б. М. Корнєєнка, у дворі цього будинку. Також тут працював фотограф А. К. Федецький.
  • № 18 — Харківський театр для дітей та юнацтва (колишня назва «Харківський театр юного глядача»).[11] На початку XX ст. у цій будівлі розташовувався театр «Машель».
  • № 118 — в цьому будинку розташовані 2 бібліотеки — Центральна дитяча бібліотека Холодногірського р-ну і бібліотека-філія № 11 для дорослих ЦБС Холодногірського району м. Харкова.[12]
  • № 184 — 9-й гарнізонний будинок офіцерів.[13]

Храми ред.

 
Буд. № 124. Свято-Озерянський храм
 
Буд. № 44. Свято-Димитрівський храм
 
Свято-Димитрівський храм після реконструкції Ловцова М. І. (не пізніше 1900 року)
  • № 44 — Свято-Димитрівський храм УГКЦ. Кам'яний храм побудовано у 1808 році на місці дерев'яної церкви яка згоріла у 1804 році. Храм на початку 1840-х років було розширено, та добудовано дзвіницю. У 1885–1896 роках храм було перебудовано за проектом Ловцова М. І.. У 1929 році храм було закрито, а у 1935 році його будівлю було перебудовано і частково зруйновано (знищені бані й дзвіниця). З 1992 року у будинку (на той час кінотеатр «Спорт») відновилися богослужіння УАПЦ (о). У 2020 році Свято-Дмитрівська парафія увійшла під юрисдикцію УГКЦ. Храм поступово відбудовується силами парафіян.
  • № 124 — Свято-Озерянська церква.

Парки і сквери ред.

 
Пам'ятник пожежникам
  • Між вулицями Різдвяна і Ярославська забудова Полтавського Шляху утворює невелику площу шестикутної форми, на якій влаштовано сквер. Така форма забудови вулиці спричинена заболоченим озерцем, яке колись існувало на цьому місці. У середині XIX ст. при будівництві мостової озеро засипали й насадили сквер. У 1958 р. у сквері було поставлено пам'ятник Я. Свердлову (ск. Я. І. Рик, арх. А. П. Павлов). У ніч на 11 квітня 2015 р. невідомі особи зруйнували пам'ятник.[14]
  • Біля будинку № 22 розташований Сквер мислителів, де розташовано скульптурну композицію з трьох фігур мислітелів: Г. С. Сковороди, М. Ф. Ахундова, А. Кунанбаєва /скульптор С. Гурбанов, 2021 р./.[15]
  • Поруч із Пожежною частиною № 3 (буд. № 50) розташований Сквер Пожежників з пам'ятником, присвяченим пожежникам, які загинули при виконанні службового обов'язку (ск. М. Ф. Овсянкін, арх. Ю. М. Шкодовський).
  • Поруч зі ст. м. «Холодна Гора», відрізаний від вулиці торговельним центром, розташований сквер ім. О. І. Мещанінова, професора, доктора медичних наук. У 2006 р. у сквері було відкрито пам'ятник-погруддя лікареві, який у роки окупації Харкова під час ІІ Світової війни, спромігся відкрити на базі 9-ї міської лікарні відділення Червоного Хреста. Багато поранених військовополонених червоноармійців були врятовані Мещаніновим від концтабору.[16]
  • Біля Будинку офіцерів (буд. № 184) розташований невеликий сквер.
  • Перед поворотом на Залютинську вулицю розташований парк «Юність», відкритий у 1978 р. (арх. Ю. Г. Шуліка, А. І. Зобенко, С. Д. Мискова і студенти художньо-промислового інституту).
  • Там, де Полтавський Шлях перетинає річку Уди, розташований Новобаварський гідропарк, започаткований у 1967 р. (арх. Г. С. Маяк). Русло річки було розширено і, таким чином, створене Новобаварське водосховище.

Інженерні споруди ред.

 
Меморіальна дошка в пам'ять подвига Магомета Караєва

Транспорт ред.

Полтавський Шлях зв'язує центр міста з Південним вокзалом, Холодною Горою і далі прямує до розв'язки на перетині з Харківською окружною дорогою. Вулицею проходить автошлях міжнародного значення М03, який веде на Полтаву та Київ.

Сьогодні вулицею Полтавський шлях проходять трамвайні маршрути :

  • 3 — Залютине — Полтавський Шлях — вул. Греківська — вул. Москалівська — Новожанове. Неподалік на Залютинській вулиці розташована кінцева зупинка «Залютине» з трамвайним кільцем;
  • 5 — Південний вокзал — вул. Одеська;
  • 6 — Південний вокзал — Полтавський Шлях — просп. Героїв Харкова — Салтівське шосе — 602-й м/р;
  • 7 — Новоселівка — Південний вокзал — Просп. Перемоги.

Автобусні маршрути:

  • 11е — Григорівське шосе (вул. Цементна) — 602-й м/р (Медкомплекс);
  • 34е — Ст. м. «Холодна Гора» — Григорівське шосе — просп. Любові Малої — ст. м. «Холодна Гора»;
  • 43е — Ст. м. «Холодна Гора» — Залютине (Пансіонат)
  • 67е — Ст. м. «Центральний ринок» — вул. Доватора — Новоселівка (вул. Баварська);
  • 75е — Ст. м. «Холодна Гора» — просп. Любові Малої — Завод «Надія»;
  • 112е — Ст. м. «Центральний ринок» — вул. Конєва — Новоселівка;
  • 209е — Ст. м. «Холодна Гора» — Лідне;
  • 220е — Ст. м. «Холодна Гора» — Сел. «Перемога» (Пилипівка)
  • 237е — Ст. м. «Холодна Гора» — Липовий Гай;
  • 238е — М-н Конституції — Просп. Дзюби;
  • 244е — Ст. м. «Холодна Гора» — наб. Гімназійна — Станція Основа;
  • 254е — Залютине (Пансіонат) — Благовіщенський собор (Центральний ринок);
  • 258е — вул. Академіка Богомольця — Просп. Слави (вул. Золочівська);
  • 282е — Ст. м. «Холодна Гора» — Новоіванівський мост — вул. Новгородська — ТРК «Караван» (Олексіївка);
  • 299е — Ст. м. «Холодна Гора» — Медучилище № 2;
  • 302е — Ст. м. «Холодна Гора» — Сел. Жуковського;
  • 303е — Ст. м. «Наукова» — Просп. Дзюби;
  • б/н — Ст. м. «Холодна Гора» — Полтавський Шлях — Авторинок «Лоск».[17]

Поруч зі ст. м. «Холодна гора» розташована автостанція «Холодна гора».

Примітки ред.

  1. ↑ Поштові індекси України. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.
  2. ↑ Прогулки с Андреем Парамоновым. Дом Карла Буркевича по Екатеринославской улице. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 7 червня 2023.
  3. ↑ Ворожа ракета знищила ще одну памʼятку архітектури Харкова. KharkivToday. 6 липня 2022.
  4. ↑ Єдина соціальна мережа міста Харкова. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  5. ↑ Судова влада України. Ленінський районний суд м. Харкова. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  6. ↑ Судова влада України. Новобаварський районний суд м. Харкова. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  7. ↑ medinform.in.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  8. ↑ Головне управління ДСНС України у Харківській області. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  9. ↑ Управління Державної пенітенциарної служби в Харківській області. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  10. ↑ Боммер Кинотеатр. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  11. ↑ Харьковский театр для детей и юношества. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  12. ↑ Центральна бібліотека ім. Г. Ф. Квітки-Основ'яненка. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  13. ↑ Золотые страницы. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  14. ↑ В Харькове снесли памятники Орджоникидзе, Рудневу и Свердлову. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
  15. ↑ Скульптурная композиция делает оборот на 360°: в Харькове открыли Сквер Мыслителей (фото). РЕДПОСТ (рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  16. ↑ Памятник А. И. Мещанинову в г. Харьков. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
  17. ↑ Харьков транспортный. Улица Полтавский Шлях. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.

Джерела ред.

Полтавський Шлях
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Харків»
  Проєкт «Харків»
  Полтавський Шлях у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Полтавський_Шлях&oldid=41797057