Вулиця Садибна (Львів)

вулиця у Львові, Україна

Вулиця Садибна — вулиця у Сихівському районі міста Львова, місцевість Сихів. Сполучає вулиці Майданну, Кавалерідзе та Коломийську між собою. Прилучається вулиця Соняшникова.

Вулиця Садибна
Львів
Храм Пресвятої Трійці
Храм Пресвятої Трійці
Храм Пресвятої Трійці
Місцевість Сихів
Район Сихівський
Колишні назви
Зелена бічна
польського періоду (польською) Zielona boczna
радянського періоду (українською) Зелена бічна, Садибна
радянського періоду (російською) Зелёная боковая, Садыбная
Загальні відомості
Протяжність 530 м
Координати початку 49°49′48″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 49.8302306° пн. ш. 23.9669861° сх. д. / 49.8302306; 23.9669861Координати: 49°49′48″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 49.8302306° пн. ш. 23.9669861° сх. д. / 49.8302306; 23.9669861
Координати кінця 49°49′09″ пн. ш. 23°57′50″ сх. д. / 49.8191722° пн. ш. 23.9640222° сх. д. / 49.8191722; 23.9640222
поштові індекси 79066[1]
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 3, 3а, 3в, 7, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 29а, 31, 33[2]
Архітектурні пам'ятки церква Пресвятої Трійці[3]
Пам'ятники пам'ятний знак з нагоди 400-ліття храму Пресвятої Трійці,
пам'ятний хрест на згадку про скасування панщини у 1848 році
Храми церква Пресвятої Трійці
Поштові відділення ВПЗ № 66 (вул. Сихівська, 11)[1]
Забудова одноповерхова садибна 1950-1960-х років, нова індивідуальна забудова[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа

Назва ред.

До 1962 року вулиця мала назву Зелена бічна, а від 1962 року вулиця через свою садибну забудову стала називатися Садибною[5].

Забудова ред.

Забудова вулиці переважно одноповерхова садибна 1950-1960-х роках, нова індивідуальна забудова[4].

№ 1а. Храм Пресвятої Трійці — єдина пам'ятка дерев'яної сакральної архітектури м. Львова (охоронний № 484-м)[3], споруджена 1654 року. За радянських часів у храмі не відбувалися богослужіння. 1974 року тодішня влада без будь-якого обговорення з місцевою громадою передали церкву Пресвятої Трійці Львівській картинній галереї. Було в планах перевезення святині на територію Музею народної архітектури і побуту та облаштування у ній музею. 1990 року храм повернули громаді віруючих Сихівського житлового масиву, а згодом її покрили новим ґонтом. 2006 року упорядковано вхід з вулиці Коломийської та встановлено і освячено пам'ятний знак-хрест з нагоди 400-ліття храму Пресвятої Трійці. На хресті напис: «Спаси Господи, людей Твоїх, і благослови спадкоємство Твоє…».

 
Пам'ятний хрест на згадку про скасування панщини у 1848 році

Поблизу храму (вхід з вул. Майданної) розташований старий сихівський цвинтар. 27 червня 2001 року Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова завершив процес беатифікації новомучеників УГКЦ, зокрема й пароха церкви Пресвятої Трійці о. Андрія Іщака, похованого на цьому цвинтарі. Поряд з цвинтарем розташована символічна курган-могила героям, що боролися та полягли за волю України[6].

Неподалік храму встановлений пам'ятний хрест на згадку про скасування панщини у 1848 році, який у наш час опинився посеред автостоянки кооперативу «Старий Сихів», що на вул. Садибній, 21[7].

Примітки ред.

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 13 травня 2022.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 10 лютого 2024.
  3. а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 травня 2022.
  4. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 291.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 54.
  6. Старосихівський цвинтар. lvivreport.blogspot.com. Львівський репортаж. 15 липня 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2022.
  7. Галицьке передмістя, 2012, с. 316.

Джерела ред.

Посилання ред.