Микільсько-Ботанічна вулиця

вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Паньківщина

Микі́льсько-Ботані́чна ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від Тарасівської вулиці до вулиці Павла Скоропадського.

Микільсько-Ботанічна вулиця
Київ
Микільсько-Ботанічна вулиця
Микільсько-Ботанічна вулиця
Микільсько-Ботанічна вулиця
Місцевість Паньківщина
Район Голосіївський
Колишні назви
вул. Микільська, вул. Ботанічна
Загальні відомості
Протяжність 460 м
Координати початку 50°26′16″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.438000° пн. ш. 30.507000° сх. д. / 50.438000; 30.507000Координати: 50°26′16″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.438000° пн. ш. 30.507000° сх. д. / 50.438000; 30.507000
Координати кінця 50°26′29″ пн. ш. 30°30′14″ сх. д. / 50.441472° пн. ш. 30.50389° сх. д. / 50.441472; 30.50389
поштові індекси 01032, 01033
Транспорт
Найближчі станції метро  «Університет»
Автобуси А 5 (по вулиці Саксаганського)
Тролейбуси Тр 3, 14 (по вулиці Саксаганського);
5, 8, 9, 17 (по Володимирській вулиці)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11048
У проєкті OpenStreetMap r317486
Мапа
Мапа
CMNS: Микільсько-Ботанічна вулиця у Вікісховищі

Прилучається Паньківська вулиця.

Історія ред.

Вулиця вперше згадана як запроектована в 1836 році, прокладена як поперечний планувальний зв'язок між вулицями новоутвореного району, де оселялися професура, службовці та студенти Київського університету — так званого Латинського кварталу. Реально розпланована та забудована в 50-х роках XIX століття. Спочатку називалася Микільська, на честь імператора Миколи I (таку ж назву мала теперішня вулиця Івана Мазепи). У 1869 році отримала назву Ботанічна[1], адже пролягала поблизу старого ботанічного саду імені Фоміна, розташованого вздовж вулиці Гетьмана Павла Скоропадського.

Назву Микільсько-Ботанічна вулиця почали вживати з 90-х років XIX століття. У XX столітті до 1930-х років на картах позначалася здебільшого як Ботанічна, однак в офіційних документах — Микільсько-Ботанічна вулиця

З 1939 року набула офіційну назву Ботанічна вулиця[2]. У поясненні до перейменування зазначалося, що у першій частині міститься церковна назва. Сучасну назву відновлено 1944 року[3].

Існує легенда, яка, втім, не відповідає дійсності, начебто Микільсько-Ботанічна вулиця названа на честь Миколи Костомарова[4].

Забудова ред.

Забудова вулиці досить різностильова, сформувалася переважно в радянські часи. Будівлі кінця XIX — початку XX століття представлені житловими будинками в стилі модерн, неоготика, цегляному стилі. Цікавими зразками післявоєнної сталінської архітектури є будинки № 2, 5, 7-9, 11, 14/7.

Пам'ятки історії та архітектури ред.

Особистості ред.

У будинку № 1/16 мешкали перший президент УАН Володимир Вернадський (1918 рік, кв. 20), лікар-гігієніст, професор Київського університету Костянтин Добровольський (19181919 роки, кв. 20), письменник Микола Олійник (19941997 роки, кв. 14), економіст Леонід Яснопольський (1920-ті роки, кв. 3).

У будинку № 4 проживали правознавець, професор Київського унверситету Леонід Білогриць-Котляревський (кінець XIX століття — 1904 рік), економіст, голова УСДРП Микола Порш (1910-ті роки), природознавець, академік УАН Павло Тутковський (1914-1920-ті роки).

У будинку № 9 (не зберігся) проживала Софія Богомолець, мати академіка Олександра Богомольця. У будинку № 10 мешкав математик, професор Київського університету Борис Букрєєв (19151962 роки), його син лікар-терапевт Євген Букрєєв і онук, фізик-теоретик Кирило Толпиго. У будинку № 11-А жили художник Віктор Маслянников (1920-ті роки) та мистецтвознавець Григорій Павлуцький, у будинку № 13 (не зберігся) — академік АН УРСР Орест Левицький, філолог Юліян Яворський та письменник Костянтин Паустовський.

У будинку № 14/7 проживали: літературознавець, академік АН УРСР і СРСР Олександр Білецький (19561961 роки, кв. 9), директор Ботанічного саду ім. О. Фоміна Іван Білокінь (19551975 роки, кв. 49), учений в галузі гідравліки Ю. Даденков (19541991 роки, кв. 54), фізик Іван Кондиленко (19541967, кв. 32), льотчик, тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін (кінець 1950-х — середина 1960-х років, кв. 29), учений в галузі електротехніки Іван Постніков (кінець 1960-х — середина 1970-х років, кв. 33), теплофізик і теплоенергетик Всеволод Толубинський (19551970 роки, кв. № 16), математик, академік АН УРСР Йосип Штокало (19741987 роки, кв. 19).

У будинку № 17/4 мешкала льотчиця, Герой Радянського Союзу Надія Федутенко (19701978), у будинку № 23 проживав художник Лев Крамаренко, а в будинку № 33 (не зберігся) — популярний київський журналіст, критик і театрознавець, викладач російської мови Всеволод Чаговець, батько майбутнього академіка Ростислава Чаговця. У будинку № 31 мешкав хімік, академік АН УРСР Анатолій Пилипенко (19761993).

Вулиця у мистецтві ред.

Письменник Костянтин Паустовський згадував про своє проживання на Микільсько-Ботанічній вулиці в автобіографічній «Повісті про життя».

Меморіальні дошки ред.

Зображення ред.

Примітки ред.

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  3. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Машкевич С. В. Улицы Киева. Ретропутешествие. — Х. : Фолио, 2015. — С. 36–39. (рос.)

Джерела ред.

Посилання ред.