Вулиця Медової Печери

Ву́лиця Медо́вої Пече́ри — вулиця у Личаківському районі Львова, місцевість Майорівка. Сполучає вулицю Пасічну та Винниківський лісопарк, утворюючи перехрестя з вулицею Стешенка та поблизу Винниківського лісопарку закінчується глухим кутом. Прилучаються вулиці Садівнича, Олексія Кузьми, Латвійська, Майорівка.

Вулиця Медової печери
Львів
Початок вулиці Медової Печери
Початок вулиці Медової Печери
Початок вулиці Медової Печери
Місцевість Майорівка
Район Личаківський
Назва на честь Медової печери
Колишні назви
Гроти Медової, Гьонішґротенвег, Гроти Медової, Медової Печери, Пересади
польського періоду (польською) Groty Miodowej
радянського періоду (українською) Гроти Медової, Медової Печери, Пересади
Загальні відомості
Протяжність 1500 м
Координати початку 49°49′36″ пн. ш. 24°04′20″ сх. д. / 49.8267028° пн. ш. 24.0723750° сх. д. / 49.8267028; 24.0723750Координати: 49°49′36″ пн. ш. 24°04′20″ сх. д. / 49.8267028° пн. ш. 24.0723750° сх. д. / 49.8267028; 24.0723750
Координати кінця 49°49′12″ пн. ш. 24°05′28″ сх. д. / 49.8200444° пн. ш. 24.0912806° сх. д. / 49.8200444; 24.0912806
поштові індекси 79038, 79055[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—77[2]
Медичні заклади КНП «6-а міська поліклініка м. Львова», КЗ ЛОР «Львівський геріатричний пансіонат»
Поштові відділення ВПЗ № 38 (вул. Пасічна, 43),
ВПЗ № 55 (вул. Ярошинської, 2)[1]
Забудова одноповерховий конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна забудова 1950-х, п'яти- та дванадцятиповерхова житлова 1960—початку 1980-х років, індивідуальна садибна[3]
Парки Винниківський лісопарк
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2563795
Мапа
Мапа

Історія ред.

1933 року вулицю названо на честь Гроти Медової або ж печери, що утворилася у другій половині XIX століття через видобування у ній каменю для будівельних потреб. Печера має дві назви: Медова і Медунка. Вони походять від жовтуватого, наче мед, кольору вапняку, в товщі котрого утворилася печера. Складається з двох великих залів, сполучених вузьким і коротким проходом. У подальші роки назва вулиці не змінювалася, лише уточнювалася. Під час німецької окупації, у 1943—1944 — Ґьонішґротенвег. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — Гроти Медової і вже за два роки, у 1946 році вулиця отримала сучасну назву — Медової печери. У 1969 році перейменована на честь першого секретаря ЦК ЛКСМ Західної України Василя Пересади. 1990 року повернено історичну назву — вулиця Медової печери[4].

Наприкінці 1930-х років на вулиці планувалось створення спортивного парку із будинком спорту. У будинку мав бути облаштований басейн. Проєкт басейну виконали архітектори Адам Мсцівуєвський та Єжи Нехай. Задум не було реалізовано через початок другої світової війни[5].

Забудова ред.

У забудові вулиці Медової Печери переважає одноповерховий конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна забудова 1950-х, п'яти- та дванадцятиповерхова житлова 1960—початку 1980-х років, індивідуальна садибна[3].

Будинки ред.

№ 1 — будівля комунального некомерційного підприємства «6-а міська поліклініка м. Львова». 26 вересня 1959 року до складу тодішнього Червоноармійського району міста Львова було включено місто Винники і відповідно до того на базі Винниківської районної лікарні була створена 10-та міська Винниківська лікарня. 5 листопада 1975 року, відповідно до наказу Львівського міськздороввідділу за № 884, 10-у міську Винниківську лікарню реорганізовано в 6-ту міську лікарню. Наказом № 297 по Львівському міському відділу охорони здоров'я від 5 травня 1979 року 2-у міську поліклініку було об'єднано з 6-ю міською лікарнею в одну лікувально-профілактичну установу — 6-ту міську лікарню, яка стала базою сучасного КНП «6-а міська поліклініка м. Львова». Нині комунальна 6-а міська поліклініка м. Львова обслуговує житловий масив Північно-східної частини м. Львова, до складу якого входить Личаківський район міста Львова та місто Винники[6].

№ 39, 39а — дванадцятиповерхові житлові будинки, в яких містяться гуртожитки № 2 та № 3 ЛНУ імені Івана Франка[7].

№ 53 — будівля одного з корпусів факультету управління фінансами та бізнесу ЛНУ імені Івана Франка.

№ 65 — готельно-ресторанний комплекс «Медова печера».

№ 71 — комплекс будівель КЗ ЛОР «Львівський геріатричний пансіонат» (стаціонарне проживання та соціальний захист людей похилого віку).

Меморіали, пам'ятники ред.

1971 року у сквері при перетині тодішніх вулиці Василя Пересади та проспекту Ленінського Комсомолу був відкритий пам'ятник (погруддя) першому секретарю ЦК КСМЗУ Василю Гавриловичу Пересаді (скульптор Яків Чайка, архітектор Володимир Блюсюк)[8]. На початку 1990-х років пам'ятник демонтований[9].

Парки ред.

Поблизу житлового будинку, що на вул. Медової Печери, 70 розташований вхід до зеленої зони «Майорівка», що належить до Винниківського лісопарку.

У 2009 році до меж зеленої зони «Майорівка» включена геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Медова печера»[10]. Печера складається з двох великих залів, з'єднаних вузьким проходом-хідником. Зали можна візуально поділити на 3 кімнати, а також 4-у (важкодоступну[11], зруйновану вибухом боєприпасів у повоєнний час)[12]. Склепіння першої зали підпирає кам'яна колона, яка оберігає печеру від обвалу[13].

Докладніше: Медова печера

Між зеленою зоною «Майорівка», що на вулиці Медової Печери та вулицею Китайською розташований легендарний мототрек «Майорівка». Тут щорічно львівським мотоклубом «Зазір'я» за підтримки управління спорту ЛМР та партнерів відбуваються міжнародні змагання з відкритого кубку Львова з мотокросу[14][15][13].

Примітки ред.

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 28 грудня 2022. 
  3. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 237.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 38.
  5. Харчук Х. Водогін міста Львова (від початку XV ст. до 1939 р.). — Львів : Аверс, 2015. — С. 165. — ISBN 978-966-8386-95-4.
  6. Офіційний сайт КНП «6-а міська поліклініка м. Львова». medova.com.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  7. Студентське містечко ЛНУ імені Івана Франка. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  8. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 313.
  9. Наталія Данилів (31 грудня 2015). 7 радянських пам'ятників Львова, які уже не існують. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  10. Ухвала ЛМР № 2664 від 21 травня 2009 року «Про затвердження меж зеленої зони „Майорівка“ у м. Львові та надання ЛКП “Зелений Львів“ дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зеленої зони „Майорівка“». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 21 травня 2009. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  11. Андрій Байцар (5 травня 2018). Медова печера — унікальна пам'ятка природи в околицях Львова. baitsar.blogspot.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  12. Ігор Дикий, Олександр Кусьнеж, Володимир Мисюк. Фауна кажанів Медової печери (Львівщина) і питання їх охорони // Раритетна теріофауна та її охорона / За редакцією І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 214—218. — (Праці Теріологічної Школи. Випуск 9) — 350 прим. — ISBN 978-966-02-4638-6.
  13. а б Кучерявий, 2008, с. 342.
  14. Андрій Яремко (8 жовтня 2021). Календар подій Львівської міської ради на 10.10.2021. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  15. Євгенія Пласконь (6 березня 2019). На Медової Печери планують відвести земельну ділянку для проведення Кубку Львова з мотокросу. 032.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 

Джерела ред.

Посилання ред.