Свято-Миколаївська вулиця

вулиця у Кривому Розі

Свято-Миколаївська вулиця (до 2016 — вулиця Леніна) — вулиця у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Одна з найстаріших вулиць міста. Виникла у другій половині XVIII століття. Вулиця розташована в історичному центрі Кривого Рогу.

Свято-Миколаївська вулиця
 Кривий Ріг
Місцевість Історичний центр Кривого Рогу
Район Центрально-Міський
Назва на честь Святий Миколай
Колишні назви
Миколаївська, Парадна, Леніна
Загальні відомості
Протяжність 1,8 км
Координати початку 47°54′27″ пн. ш. 33°19′51″ сх. д. / 47.9076806° пн. ш. 33.3308583° сх. д. / 47.9076806; 33.3308583
Координати кінця 47°53′47″ пн. ш. 33°20′54″ сх. д. / 47.8964750° пн. ш. 33.3485194° сх. д. / 47.8964750; 33.3485194
Транспорт
Трамваї
Зупинки громадського транспорту Центрально-Міська районна рада, Хлібзавод, Гаражний кооператив «Машинобудівників», Вулиця Свято-Миколаївська
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Свято-Миколаївська вулиця у Вікісховищі

Починається на перехресті з вулицями Прорізною (Мопрівська) та Українською. Прямує в південно-східному напрямку, де до неї примикають вулиці: проспект Поштовий, Комерційна, Церковна, Каунаська, Позитивна, Смарагдова (Саянська). Закінчується вулиця транспортною розв'язкою, переходячи у вулицю Широківську. Загальна довжина становить близько 1,8 км.

Історичні відомості ред.

Друга половина XVIII — перша чверть XX століть ред.

Забудова вулиці велась одночасно з появою поселення. Перша згадка в писемних документах датується 1781 роком — вулиця була згадана в рапорті прапорщика Межувальної Комісії Івана Редильського. Початково вулиця називалась Миколаївська. Така назва походить від церкви святого Миколая Чудотворця, що була збудована в 60-х роках XVIII століття.

Активно забудова тривала й на початку ХХ століття. Деякі будівлі цих часів збереглись до сьогодні. На вулиці представлені будівлі побудовані в південноросійському цегляному архітектурному стилі, конструктивізмі. Житлові будинки для співробітників Південно-Рудного тресту побудовані за проектом архітектора І. Каракіса в 1930-ті роки (наприклад, будинок № 35).

На 1913 рік по вулиці Миколаївській розташовувалось близько 90 торговельних закладів, складів, майстерень.

Радянський період ред.

У 1924 році вулицю було перейменовано з вулиці Миколаївської на вулицю Леніна. У 1934 році тут було прокладено трамвайну колію.

За німецької окупації 1941–1944 років вулиця була перейменована в Парадну, після визволення Кривого Рогу їй було повернено довоєнну назву.

У 1949 році на розі вулиці Леніна й проспекту Карла Маркса було встановлено пам'ятник над братською могилою радянських солдат, які загинули в боях за визволення міста[1].

За часів незалежності ред.

Розкопки 2016 року ред.

У 2016 році, в ході реконструкції скверу перед будівлею школи мистецтв №2 Центрально-Міського району, де до 2014 року стояв пам'ятник В. І. Леніну, співробітниками Криворізького краєзнавчого музею були проведені археологічні розкопки. У цьому місці кілька століть функціонували, змінюючи одна одну, три церкви, названі ім'ям Св. Миколая. Під час розкопок було виявлено фундамент, знесеної в 30-х роках XX століття православної церкви. Над знайденими артефактами було встановлено скляний ковпак. Також між плитами були знайдені три старі монети  1726, 1731, 1753 років. І це істориком дало знати що Кривому Розі може бути набагато більше років.

Визначні місця ред.

Споруди та архітектурні пам'ятки ред.

Пам'ятники ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Братська могила радянських воїнів Криворізький ресурсний центр

Джерела ред.

  1. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.
  2. Рукавіцин І. А. Кривой Рогъ в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — 128 с.: іл. (російською мовою)