Вулиця Кооперативна (Харків)
Кооперати́вна вулиця — вулиця в центрі Харкова, в Основ'янському адміністративному районі. Довжина 0,650 км[1]. Починається від Університетської вулиці, йде на схід і долучається до Московського проспекту перед Харківським мостом. Кооперативну вулицю перетинають провулки Лопатинський, Троїцький, Плетнівський і Подільський. По короткому відрізку вулиці проходить автошлях М 18, який тут починається і йде далі Подільським провулком.
| Вулиця Кооперативна Харків | |
|---|---|
 Вид згори на Кооперативну вулицю | |
| Місцевість | Центр, Поділ |
| Район | Основ'янський |
| Колишні назви | |
| Сінна, Рибна, Л. П. Берії | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 780 м |
| Координати початку | 49°59′10″ пн. ш. 36°13′50″ сх. д. / 49.98611° пн. ш. 36.23056° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′19″ пн. ш. 36°14′25″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 36.24028° сх. д. |
| Поштові індекси | 61003 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Майдан Конституції» (400 м) |
| Автобуси | 89е, 119е, 218е, 231е |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 1 до № 21 |
| Архітектурні пам'ятки | №№ 6/8, 10, 24 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Кооперативна у Вікісховищі | |
Історія і назваРедагувати
Місцевість «Поділ» почала забудовуватись при самому початку виникнення Харкова. Появу нинішньої Кооперативної вулиці відносять до XVII століття. У 1804 р. вулиці офіційно була присвоєна назва «Сінна», оскільки тут, біля Торгової площі, продавали сіно. Взагалі, на вулиці велася жвава торгівля. У 1820—1830-ті роки з'явилися ряди рибних крамниць, у зв'язку з чим у1869 р.[1] Сінна вулиця отримала нову назву — «Рибна». В середині XIX ст. на вулиці почали зводити кам'яні будинки, а дорогу забрукували. З початку XX ст. будуються Волзько-Камський банк, Товариство взаємного кредиту дрібних промисловців. За радянських часів, у 1936 р. (за іншими даними — 3 липня 1923 р.[1]) Рибній вулиці присвоїли назву «Кооперативна», оскільки на ній розташовувалося багато торгово-кооператівних будівель, а в будинку № 10 знаходилося правління Центрального робітничого кооперативу (Церабкоопу). З 15 грудня 1936 р. по 2 жовтня 1945 р. носила ім'я Лаврентія Берії.
Місцевість «Поділ» почала забудовуватись при самому початку виникнення Харкова. Появу нинішньої Кооперативної вулиці відносять до XVII століття. У 1804☃☃р. вулиці офіційно була присвоєна назва «Сінна», оскільки тут, біля Торгової площі, продавали сіно. Взагалі, на вулиці велася жвава торгівля. У 1820—1830-ті роки з'явилися ряди рибних крамниць, у зв'язку з чим у1869 р.☃☃ Сінна вулиця отримала нову назву☃☃— «Рибна». В середині XIX☃☃ст. на вулиці почали зводити кам'яні будинки, а дорогу забрукували. З початку XX☃☃ст. будуються Волзько-Камський банк, Товариство взаємного кредиту дрібних промисловців. За радянських часів, у 1936☃☃р. (за іншими даними — 3 липня 1923 р.☃☃) Рибній вулиці присвоїли назву «Кооперативна», оскільки на ній розташовувалося багато торгово-кооператівних будівель, а в будинку № 10 знаходилося правління Центрального робітничого кооперативу (Церабкоопу). З 15 грудня 1936 р. по 2 жовтня 1945 р. носила ім'я Л. П. Берії. В роки німецької окупації рішенням Міськуправи від 7 вересня 1942 р. називалася Рибна. 15 липня 1953 р., по смерті Сталіна, вулиці повернули сучасну назву — Кооперативна[1].
БудинкиРедагувати
- Буд. № 2/2 — Ендокринологічне поліклінічне відділення.
- Буд. № 6/8 — Пам'ятка архітектури Харкова, 1908-1911 рр., арх. М. А. Бабкін.
- Буд. № 7 — Харківський коледж Державного університету телекомунікацій.
- Буд. № 8 — Колишній будинок купця 3-ї гільдії Миколи Петренка і заїжджий двір.[2]
- Буд. № 10/2 — Пам'ятка архітектури Харкова. Будывля Товариства взаємного кредиту дрібних промисловців, побудована в 1915 р. Нині це Харківський гідрометеорологічний технікум. Відомості про автора проекту цієї будівлі суперечливі. В. Тимофієнко називає арх. І. І. Загоскіна[3] Однак, в іншому місці, серед проектів О. М. Бекетова він називає двоповерхову споруду Купецького банку на розі Торгової площі і Плетньовського провулка (1909 p.), пізніше надбудовану Ю. С. Цауне для 1-го Товариства взаємного кредиту.[4]
- Буд. № 12 — Будівля Інспекції Держенергонагляду у Харківській області.[5] 4-поверхова будівля побудована у 1930-ті роки, архітектор Д. Р. Торубаров. Частково надбудована у 60-ті роки до 5 поверхів.
- Буд. № 13 — Харківська обласна універсальна наукова бібліотека.
- Буд. № 24, 26 — Пам'ятка архітектури Харкова. Колишній будинок купця 3-ї гільдії Івана Ващенкова, арх. А. А. Тон, 1840-ві роки.[6] Нині житлові будинки.
ДжерелаРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 142. ISBN 978-617-575-024-7.
- ↑ Заархівована копіясторінки Прогулки по городу с Андреем Парамоновым. Сказ о доме купца Петренко по ул. Рыбной, где был постоялый двор
- ↑ Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. ЗАГОСКІН Іліодор Іліодорович
- ↑ Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. БЕКЕТОВ Олексій Миколайович
- ↑ Державна інспекція з енергетичного нагляду. Архів оригіналу за 20 грудень 2016. Процитовано 12 грудень 2016.
- ↑ Заархівована копіясторінки Прогулки по городу с Андреем Парамоновым. Сказ о доме купца Ивана Ващенкова по Рыбной улице
|
Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |