Вікіпедія

Вулиця Кльоновича

Ву́лиця Кльоновича — вулиця у Личаківському районі міста Львова, що починається від вулиці Левицького та закінчується глухим кутом. Прилучаються вулиці Гулака-Артемовського та Богомольця.

Вулиця Кльоновича
Львів
Місцевість Погулянка
Район Личаківський
Назва на честь Себастіяна Кленовича
Колишні назви
Кльоновича, Ульріх фон Гуттенґассе, Кльоновича, Шолохова
польського періоду (польською) Klonowicza
радянського періоду (українською) Кльоновича, Шолохова
радянського періоду (російською) Кленовича, Шолохова
Загальні відомості
Протяжність 147 м
Координати початку 49°50′10″ пн. ш. 24°02′10″ сх. д. / 49.8361472° пн. ш. 24.0363139° сх. д. / 49.8361472; 24.0363139Координати: 49°50′10″ пн. ш. 24°02′10″ сх. д. / 49.8361472° пн. ш. 24.0363139° сх. д. / 49.8361472; 24.0363139
Координати кінця 49°50′15″ пн. ш. 24°02′13″ сх. д. / 49.8376944° пн. ш. 24.0369694° сх. д. / 49.8376944; 24.0369694
поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова віденський класицизм, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Назва ред.

Вулиця Кльоновича прокладена і заселена наприкінці ХІХ століття. Свою першу назву, на честь польського поета, композитора XVI століття Себастіяна Кленовича (Кльоновича) новостворена вулиця отримала у 1895 році[2]. За німецької окупації (зокрема 1943—1944 роки) — Ульріх фон Гуттенґассе, на честь німецького письменника-гуманіста Ульріха фон Гуттена[3]. У липні 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва — Кльоновича[4]. 1950 року перейменована, на честь російського письменника українського походження, лауреата Нобелівської премії з літератури Михайла Шолохова[5]. 1992 року вдруге повернена історична назва — вулиця Кльоновича[6].

Забудова ред.

В архітектурному ансамблі вулиці Кльоновича переважають віденський класицизм, конструктивізм[7].

№ 3 — триповерховий наріжний житловий будинок на розі вулиць Кльоновича і Гулака-Артемовського, споруджений у 1893 році у стилі історизму за спільним проєктом архітекторів Якуба Соломона Кроха та Маврикія Зільберштайна для чотирьох будинків на вул. Кохановського, 5, 7 (нині вул. Левицького), вул. Кльоновича, 3 та вул. Мілковського, 4 (нині вул. Гулака-Артемовського). Проєкт був затверджений маґістратом у 1893 році. Вказані будинки на зламі XIX—XX століття були власністю архітекторів Якуба Кроха та Маврикія Зильберштайна. Нині будинок виконує житлову функцію[8].

№ 4 — у будинку мешкав архітектор Владислав Ґодовський[9].

№ 6 — житловий триповерховий будинок, споруджений у 1895 році у стилі історизму з елементами необароко за проєктом архітекторів Якуба Соломона Кроха та Маврикія Зільберштайна, на ділянці, що належала Теофілі Ніколич. Проєкт реконструкції під магазин виконав у 1910 році архітектор Генрик Орлеан для власника Файвеля Френкля. Нині будинок виконує житлову функцію[10].

№ 7 — житловий триповерховий будинок, споруджений у 1898 році у стилі історизму з ознаками неокласицизму за проєктом архітектора Анджея Ґоломба для Мойсея Обергарда. У 1920—1930-х роках будинок належав до гуманітарної організації «Союзу вчительок»[11], яку 1903 року заснувала Антоніна Махчинська[12], a на першому поверсі тоді мешкали вчителька пенсіонерка Марія Яворовська та старший офіцер пошти Антоній Маньчуковський. У 1928—1929 роках між ними точився конфлікт з приводу водопроводу, про котрий писала ґазета «Голос польський». Нині будинок виконує житлову функцію[11].

№ 8 — у будинку мешкали греко-католицький священик, катехит приватного ліцею імені Королеви Ядвіги о. Василь Лиско, український правник, громадсько-політичний діяч Лев Петрушевич[13].

№ 9-А — будинок, споруджений наприкінці 1960-х років[7].

№ 18 — власником кам'яниці на початку XX століття був Симон Ауербах[14].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 18 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 108.
  3. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 106.
  4. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 83.
  5. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 96.
  6. ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 56.
  7. ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 214.
  8. ↑ Христина Харчук, Ірина Котлобулатова. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кльоновича, 03 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rok 1910… — S. 551.
  10. ↑ Христина Харчук, Ірина Котлобулатова. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кльоновича, 06 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ а б Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кльоновича, 07 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Wiczkowski J.… — S. 466.
  13. ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rok 1910… — S. 316, 371.
  14. ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rok 1910… — S. 112.

Джерела ред.

Вулиця Кльоновича
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Львів»
  Проєкт «Львів»

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Кльоновича&oldid=38167239