Вікіпедія

Вулиця Кирила і Мефодія (Львів)

Ву́лиця Кири́ла і Мефо́дія — вулиця в Галицькому районі міста Львова[5][6], у місцевості Цитадель. Сполучає вулиці Коцюбинського та Грушевського[7].

Вулиця Кирила і Мефодія
Львів
Початкова ділянка вулиці
Початкова ділянка вулиці
Початкова ділянка вулиці
МісцевістьЦитадель
РайонГалицький
Назва на честьсвятих Кирила і Мефодія
Колишні назви
Курницька, Длугоша, Розенштрасе, Длугоша, Ломоносова
радянського періоду (українською)Длугоша, Ломоносова
радянського періоду (російською)Длугоша, Ломоносова
Загальні відомості
Протяжність480 м
Координати початку49°50′2.14″ пн. ш. 24°1′57.82″ сх. д. / 49.8339278° пн. ш. 24.0327278° сх. д. / 49.8339278; 24.0327278
Координати кінця49°49′49.54″ пн. ш. 24°1′43.93″ сх. д. / 49.8304278° пн. ш. 24.0288694° сх. д. / 49.8304278; 24.0288694
поштові індекси79005[1]
Транспорт
Руходносторонній
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1—37[2]
Архітектурні пам'яткикам'яниці № 8, 10, 18, 22, 29, 31, 33[3]
Пам'ятникипогруддя Яна Снядецького, Ярослава Дутчака
Навчальні закладихімічний та фізичний факультети ЛНУ імені Івана Франка, Львівська лінгвістична гімназія
Поштові відділенняВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудовакласицизм, історизм, конструктивізм[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2630329
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Кирила і Мефодія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Прилучаються вулиці Кобилянської, Євгена Гладишевського[8].

Назви

ред.
  • Курницька — назва відома з XVIII століття. Могла походити від слова «курник» — господарське приміщення де тримають птицю. За іншою версією тут «курили» (дистилювали) горілку — технологічний процес, котрий не практикували в середмісті, виносячи за межі міських мурів.
  • Длугоша — названа 1885 року на честь Яна Длугоша, польського історика, церковного і політичного діяча.
  • Розенштрассе — назва часів німецької окупації (від вересня 1941).
  • Длугоша — повернена передвоєнна назва у липні 1944 року.
  • Ломоносова — назва від грудня 1944 року, надана радянською владою Львова, на честь Михайла Ломоносова, російського вченого XVIII століття.
  • Кирила і Мефодія — сучасна назва від 1993 року, на честь Кирила і Мефодія, слов'янських просвітників та проповідників християнства, творців кириличної абетки.

Забудова

ред.

У забудові вулиці Кирила і Мефодія переважають архітектурні стилі — класицизм, історизм та конструктивізм[4]. Декілька будинків на вулиці внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].

Будинки

ред.

№ 4 — ботанічний сад Львівського університету (стара частина), заснований у 1851 році Гіацинтом Лобажевським на території колишнього саду монастиря тринітаріїв. У 1855—1877 роках садом опікувався Карл Бауер[9]. У 1892 року частину університетського ботанічного саду забрали під будову нових корпусів — хімічного, геолого-мінералогічного та фармакологічного інститутів Львівського університету[10].

№ 6, 8 — корпуси хімічного та фізичного інститутів, збудовані 1892 року за проєктом віденського архітектора Різорі, добудовані 1911 року архітекторами Григорієм Пежанським за участю архітектора Йозефа Браунзайса[9]. До 1939 року в будинку під № 8 розташовувалося Природниче товариство імені Миколая Коперника[4]. Нині тут містяться хімічний і фізичний факультети та Астрономічна обсерваторія Львівського університету.

№ 9 — житловий будинок з елементами готики і романського стилю, споруджений за проєктом Тадея Обмінського у 1908 році[9].

№ 11 — вілла, збудована у 1880 році архітектором Юліушом Гохберґером для власних потреб. 1913 року відбулася реконструкція будинку за проєктом К. Теодоровича для С. Левандовського.[11] Нині тут розташований дошкільний навчальний заклад № 43.

№ 12. В цьому будинку проживав російський політик і засновник партії "Яблоко" у госдумі Григорій Явлінський.[джерело?]

№ 15 — вілла, збудована наприкінці 1890-х років. Металеві конструкції тераси вілли спроєктовано та виготовлено у 1905 році відомою в Галичині фірмою «Зигмунт Піотрович і Я. Шуман»[9]. 1927 року будинок перебудовано за проєктом Івана Багенського та Войцеха Дембінського[12].

№ 17 — будинок жіночого монастиря Сестер Чину святого Василія Великого, відомий нині як Монастир провінції Пресвятої Трійці Святих Василя та Мокрини. Приміщення передане монахиням Львівською міською радою у 1993 році[13].

№ 17а — будинок гімназії Сестер Василіянок, відомий нині як Львівська лінгвістична гімназія, збудований у другій половині 1920-х років навпроти старого ботанічного саду львівського університету[13].

№ 18 — вілла, збудована за власним проєктом архітектора Станіслава Кшановського у 1891 році — для власних потреб[14]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 154-м[3].

№ 27 — чотириповерховий житловий будинок на розі з вулицею Євгена Гладишевського. У наріжнику будинку встановлена фігура Пресвятої Богородиці з маленьким Ісусом на руках.

  • Світлини вуличної забудови
  •  
    Будинок № 1
  •  
    Один з корпусів ЛНУ імені Івана Франка (буд. № 6)
  •  
    Будинок № 8
  •  
    Будинок № 10
  •  
    Будинок № 15
  •  
    Будинок № 18
  •  
    Будинок № 22
  •  
    Будинок № 29
  •  
    Будинок № 31
  •  
    Будинок № 33

Пам'ятники

ред.

В будинку, по вул. Кирила і Мефодія, 8, де нині міститься фізичний та хімічний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка, ще 1892 року встановлено погруддя польському вченому-енциклопедисту, астроному, математику, філософу, творцю польської математичної термінології Янові Снядецькому, роботи скульптора Антона Попеля. 14 жовтня 2003 року на фасаді цього ж корпусу встановлено погруддя українського фізика, професора, доктора фізико-математичних наук, багаторічного завідувача кафедри рентгенометалофізики Львівського університету Ярослава Дутчака, роботи скульптора Василя Ярича.

Пам'ятні таблиці

ред.

В приміщенні хімічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, рішенням Вченої Ради факультету, 1994 року встановлено пам'ятну таблицю на честь видатного українського вченого-хіміка, Академіка АН УРСР Романа Кучера.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
  2. ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 грудня 2023.
  3. ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
  4. ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009.
  5. ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 16 лютого 2025.
  6. ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 16 лютого 2025.
  7. ↑ Вулиця Кирила і Мефодія. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 16 лютого 2025.
  8. ↑ Пресслужба ЛМР (21 жовтня 2022). У Львові урочисто відкрили вулицю Євгена Гладишевського. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 30 грудня 2023.
  9. ↑ а б в г Архітектура Львова, 2008.
  10. ↑ Ігор Мельник (27 листопада 2017). Галицький архітектор Йозеф Браунзайс. zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 30 грудня 2023.
  11. ↑ Енциклопедія Львова… — Т. 1. — С. 569, 570.
  12. ↑ Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 140; Т. 2. — С. 34.
  13. ↑ а б Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 329—333.
  14. ↑ Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 728.

Джерела

ред.
Вулиця Кирила і Мефодія
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Львів»
  Вулиця Кирила і Мефодія у Вікісховищі?

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Кирила_і_Мефодія_(Львів)&oldid=44654699