Відкрити головне меню

Ву́лиця Калі́ча Гора́ — вулиця у Львові. Підіймається від вулиці Мартовича до Львівської цитаделі.

Каліча Гора
Львів
Вид долішньої частини вулиці
Вид долішньої частини вулиці
Місцевість Цитадель
Район Галицький район
Назва на честь давньої назви місцевості Каліча Гора
Колишні назви
Каліча, Берґштрассе, Каліча, Козака; Каліча бічна, Берґнебенґассе, Каліча бічна, Козака бічна
польського періоду (польською) Kalecza, Kalecza boczna
радянського періоду (українською) Каліча, Козака; Каліча бічна, Козака бічна
радянського періоду (російською) Калєча, Козака; Калєча боковая, Козака боковая
Загальні відомості
Протяжність 253 м
Координати початку 49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.8298056° пн. ш. 24.0300500° сх. д. / 49.8298056; 24.0300500Координати: 49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.8298056° пн. ш. 24.0300500° сх. д. / 49.8298056; 24.0300500
Координати кінця 49°49′53″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.8313944° пн. ш. 24.0258083° сх. д. / 49.8313944; 24.0258083
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 7,9,10,18,20,22[2]
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова класицизм, історизм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Каліча Гора на Вікісховищі

Прилучається вулиця Глібова.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Ще у XV столітті невеличку вуличку, що підіймалася (долішня частина) до роздоріжжя з сучасною вул. Глібова називали Калічою через те, що у ранньому Середньовіччі у цій місцевості мешкали найбідніші мешканці міста, а також знаходився притулок для калік. Під час німецької окупації, від листопада 1941 року — Берґштрассе. У перші повоєнні роки була повернена довоєнна назва і від 1946 року — Козака, на честь Владислава Козака — безробітного українця, якого під час мирної демонстрації біля львівської Ратуші 14 квітня 1936 року вбила польська поліція. На фасаді будинку, на розі з вулицею Стефаника, за радянських часів встановлено меморіальну табличку, що вулицю названо на його честь.

У 1930-х роках була прокладена майбутня горішня частина вулиці, яка закінчувалася під Львівською цитаделлю. Так, від 1936 року вуличка називалася Каліча бічна. Під час німецької окупації, від 1943 року — Берґнебенґассе. У перші повоєнні роки була повернена довоєнна назва і від 1946 року — Козака бічна, а 1981 року вул. Козака бічну приєднано до вул. Козака. 1992 року вулиця отримала свою сучасну назву — Каліча Гора, на честь давньої назви цієї місцевості.

ЗабудоваРедагувати

У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — класицизм та історизм. Більшість будинків на вулиці є пам'ятками архітектури місцевого значення м. Львова[2]:

№ 4. У цій кам'яниці за Польщі містилася редакція газети «Польський голос», нині цієї адреси не існує.

№ 5. Кам'яниця Сильвестра та Адама Берських. Триповерховий будинок споруджений в середині ХІХ ст. за проектом львівського будівничого Сильвестра Берського для його власних потреб. Одразу після спорудження кам'яниці, її орендувала цісарсько-королівська Крайова шкільна рада для потреб чоловічої вчительської семінарії. У 1913–1939 роках будинок належав Національному інституту ім. Оссолінських у Львові, а у його приміщенні тоді містилися майстерня для переплетення книжок (інтроліґаторня) та відділ експедиції цього навчального закладу. 1913 року поруч з будинком планувалося спорудження друкарні навчальної літератури Оссолінеуму за проектом архітектора Збіґнєва Брохвіч Левинського. Від радянських років тут містився військкомат Ленінського району м. Львова.[3] У 2008 році, згідно з директивою Міністерства оборони України, усі військкомати Львова були переселені в одну будівлю на вул. Батуринську, 2. Великі площі приміщень районних військових комісаріатів Львова повільно доводили до стану руїни, а потім продавали. Непроданим залишилося лише одне приміщення колишнього військкомату Галицького району, але стан його нині більш ніж незадовільний.[4]

№ 7.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 591
Житловий будинок

№ 9.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 592
Житловий будинок

№ 11. Прибутковий будинок Броніслава Дембінського. Кам'яниця споруджена у 1909-1910 роках в стилі модернізованого класицизму за проектом польського архітектора Збіґнєва Брохвіча-Левинського для Броніслава Дембінського.[5]

№ 10.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1247
Житловий будинок

№ 14. Тут за Польщі містилася пекарня Желязовського.

№ 18.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2133
Житловий будинок

№ 20.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2134
Житловий будинок

№ 22.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2135
Житловий будинок

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати