Вулиця Митрофана Довнар-Запольського

вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Шулявка

Ву́лиця Митрофа́на Довна́р-Запо́льського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Шулявка. Пролягає від вулиці Богдана Гаврилишина та вулиці Коперника до вулиці Юрія Іллєнка.

Вулиця Митрофана Довнар-Запольського
Київ
Перехрестя з Білоруською вулицею
Перехрестя з Білоруською вулицею
Перехрестя з Білоруською вулицею
Місцевість Лук'янівка, Шулявка
Район Шевченківський
Назва на честь М. В. Довнар-Запольского
Колишні назви
Коростишівська вулиця, Дегтярівський провулок, вулиця Довнар-Запольського
Загальні відомості
Протяжність 1,1 км
Координати початку 50°27′22″ пн. ш. 30°28′26″ сх. д. / 50.45611° пн. ш. 30.474111° сх. д. / 50.45611; 30.474111Координати: 50°27′22″ пн. ш. 30°28′26″ сх. д. / 50.45611° пн. ш. 30.474111° сх. д. / 50.45611; 30.474111
Координати кінця 50°27′56″ пн. ш. 30°28′33″ сх. д. / 50.465611° пн. ш. 30.475889° сх. д. / 50.465611; 30.475889
поштові індекси 04050, 04116
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лук'янівська» (у початку)
 "Політехнічний Інститут" (у кінці)
Автобуси А 9, 31
Трамваї Т 14, 15 (по Дегтярівській вулиці)
Маршрутні таксі Мт 179
Рух по 1 смузі в кожному напрямку
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10462
У проєкті OpenStreetMap r415927
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Митрофана Довнар-Запольського у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Молдовська, Дегтярівська і Білоруська.

Історія ред.

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Коростишівська (перша згадка — у 1869 році[1]). Спочатку вона простягалася від сучасної вулиці Богдана Гаврилишина до сучасної Молдовської вулиці. Відрізок вулиці між Молдовською та Дегтярівською прокладено у 1-й третині XX століття й він отримав назву Дегтярівський провулок.

На початку 1930-х років[2][3][4] набула назву вулиця Довнар-Запольського, на честь одного з керівників боротьби за встановлення радянської влади в Києві, очільника загонів робітників на Шулявці у 1917–1918 роках Всеволода Довнар-Запольского. На фасаді будинку № 11 у 1965–2015 роках розміщувалася гранітна анотаційна дошка на честь Всеволода Довнар-Запольського (архітектор А. Н. Борисова).

Сучасна уточнена назва на честь професора Київського університету, ініціатора створення та першого директора Київського комерційного інституту Митрофана Довнар-Запольського — з 2015 року[5].

У 1950-ті роки вулицю продовжено від Дегтярівської до Білоруської вулиці.

Забудова ред.

На початку вулиці, на розі з вулицею Коперника виділяються два будинки (№ 2/20 та по вул. Коперника, 18) — так званий, житловий комплекс робітників-металістів. Зведені у 19271929 роках за проєктом Окркомгоспу архітектором Михайлом Анічкіним, у стилі конструктивізм. З іншого боку, існує цілий квартал будинків (№ 1, 3, 5) у стилі конструктивізму.

Зображення ред.

Примітки ред.

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Бльочний будинок комгоспу. Збудований Комгоспом 1929 року на робітничій околиці — Жовтнівці (вул. Довнар-Запольського) за проектом арх. Анічкіна //Будова соціялістичного Києва. 1917–1932 / гол. ред. О. Розенбліт. — К. : Вид. Київської міськради, 1932. — С. 151.
  3. Гербов К. Майбутнє Києва. До проекту генеральної реконструкції столиці […Особливе місце в плані реконструкції посідають магістралі і вулиці столиці. … В обхід центрального ядра міста поведуть напрямки: … Довнар-Запольського — Глибочиця — Петрівка … ] // Пролетарська правда. — 1935. — № 188 (4090). — 16 серпня. — С. 3.
  4. Стефанович В. Заводський стадіон: [ На розі Керосинної вулиці та вулиці Довнар-Запольського розпочинаються роботи по збудуванню великого стадіону заводу ім. Петровського ] // Пролетарська правда. — 1938. — № 84 (4890). — 12 квітня. — С. 4.
  5. Рішення Київської міської ради від 17 грудня 2015 року № 30/30 «Про повернення історичних назв, уточнення назв, перейменування вулиць, проспекту, площ та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 174/1 (4770/1). — 30 грудня. — С. 93. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
  6. Знищені дошки більшовикам Подвойському, Котовському, Довнар-Запольському // Facebook-допис Павла Подобєда. — 2015. — 19 червня.

Джерела ред.