Вулиця Гонти (Львів)
Ву́лиця Го́нти — вулиця в центральній частині міста Львова, сполучає площу Князя Ярослава Осмомисла з площею Данила Галицького.
| Вулиця Гонти Львів | |
|---|---|
 Вигляд на Гонти з площі Князя Ярослава Осмомисла | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Івана Ґонти |
| Колишні назви | |
| Костельна, Кірхенштрассе, Костельна | |
| польського періоду (польською) | Kościelna |
| радянського періоду (українською) | Костельна |
| радянського періоду (російською) | Костельная |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 120 м |
| поштові індекси | 79008[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 29, 61; приміський — № 217А[2] |
| Трамваї | № 1, 9[2] |
| Маршрутні таксі | № 37, 39[2] |
| Рух | односторонній (крім громадського транспорту) |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 3—6, 8 |
| Пам'ятники | меморіальна таблиця В. Лєсній |
| Державні установи | юридична консультація Франківського району м. Львова |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Гонти у Вікісховищі | |
Назва ред.
Отримала свою назву 1950 року на честь одного з ватажків Коліївщини — Івана Ґонти. Від початку XIX століття вона мала назву Костельна, бо поруч був костел Марії Сніжної. Під час німецької окупації — Кірхенштрассе, у 1944—1950 роках — знов Костельна.
Забудова ред.
В архітектурному ансамблі вулиці Гонти використані стилі класицизм та віденська сецесія[3]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення відсутні.
Під № 1 від радянських часів діє юридична консультація Франківського району (до 1991 року — Радянського району) міста Львова[3]. У 1991—2011 роках завідувачем юридичної консультації була Лєсна Валентина Сергіївна (1925—2013)[4]. У 2015 році на фасаді будинку була встановлена меморіальна таблиця відомому юристу Валентині Лєсній.
У житловому будинку № 5 за Польщі був продаж шкір Спілки виробників сирих шкір і магазин жалюзів Моріца[3].
Житловий будинок № 8, споруджений в комплексі з будівлею Львівського обласного театру ляльок у 1913—1914 роках за проєктом Ян Протшке, як будинок Ремісничої палати. Скульптурне оздоблення будинку приписується Михайлові Маковичу. Вхід до цього будинку, за задумом архітектора, слугує одночасно службовим ходом до будівлі та входом до житлової частини будинку. Через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв'язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду і відповідно у власників будинку були кошти на його утримання.
Примітки ред.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 71.
- ↑ У центрі Львова встановлять меморіальну таблицю юристу. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
Джерела ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 37—38. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 70—71. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 16. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Гонти І. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 11 травня 2021.