Вулиця Академіка Ромоданова

Вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Татарка, Загорівщина.

Ву́лиця Акаде́міка Ромода́нова — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Татарка, Загорівщина. Пролягає від вулиці Юрія Іллєнка до Макарівської вулиці.

Вулиця Академіка Ромоданова
Київ
Kyiv, Puhachova str..JPG
Місцевість Татарка, Загорівщина
Район Шевченківський
Назва на честь А. П. Ромоданова
Колишні назви
Макарівська вул., вул. Омеляна Пугачова, Пугачова
Загальні відомості
Протяжність 670 м
Координати початку 50°28′10″ пн. ш. 30°28′05″ сх. д. / 50.469472° пн. ш. 30.468111° сх. д. / 50.469472; 30.468111Координати: 50°28′10″ пн. ш. 30°28′05″ сх. д. / 50.469472° пн. ш. 30.468111° сх. д. / 50.469472; 30.468111
Координати кінця 50°28′27″ пн. ш. 30°28′25″ сх. д. / 50.474417° пн. ш. 30.473833° сх. д. / 50.474417; 30.473833
Поштові індекси 04050, 04107
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Лук'янівська»,
Kiev Metro Third Line logo.svg «Дорогожичі»
Автобуси А 31
Маршрутні таксі Мт 432, 499
Зупинки громадського транспорту «Обласна лікарня»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи РАГС Печерського району
Навчальні заклади ЗОШ № 70
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11390
У проєкті OpenStreetMap r415962
Мапа
CMNS: Вулиця Академіка Ромоданова на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Герцена, Багговутівська і Врубелівський узвіз.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла у 2-й половині XIX століття, спершу була у складі Макарівської вулиці (назва з 1869 року[1]).

У 1939 році виокремлена під назвою вулиця Омеляна Пугачова[2], на честь донського козацького отамана, керівника селянського повстання у Російській імперії Омеляна Пугачова. 1944 року назву уточнено як вулиця Пугачова[3].

Сучасна назва на честь Академіка Ромоданова, українського лікаря-нейрохірурга, з 2018 року[4].

ЗабудоваРедагувати

Житлова забудова вулиці відноситься переважно до 195070-х років — «сталінки», багатоповерхові будинки типових серій 96 та 1-КГ-480-12У. Залишилося кілька старіших будинків. Будинок № 2/32 на розі з вулицею Юрія Іллєнка зведений до 1941 року, для особового складу Дніпровської військової флотилії.

Будинок № 3 зведений у 1902 році цивільним інженером Володимиром Безсмертним для школи-притулку. У 19451962 роках тут проживали діти, звільнені з концтаборів, та ті, чиї батьки загинули на війні.

Будинок № 6 належав купцю М. Моржанову, з 1929 року — лікарю-фтизіатру, інфекціоністу, завідувачеві Київського туберкульозного інституту Гаврилі Сидоренку. Тут бували сестри Лесі Українки — Ізидора Косач-Борисова та Ольга Косач-Кривинюк. Будинок зведений у цегляному стилі наприкінці XIX століття.

У будинку № 12/2 на початку XX століття розташовувалася церковно-учительська школа (семінарія). Першим її директором був майбутній митрополит УАПЦ Василь Липківський. Тут працювали поет Олекса Коваленко, композитор і диригент Микола Леонтович, композитор Кирило Стеценко, педагог Григорій Шерстюк, навчався майбутній народний артист СРСР Олександр Міньківський. Будинок семінарії зведено у 1903 році, за проектом архітектора Євген Єрмакова.

Пам'ятники та меморіальні дошкиРедагувати

  • буд. № 12/2 — меморіальна дошка на честь композитора Миколи Леонтовича, який працював у цьому будинку у 19191920 роках. Дошку відкрито 15 жовтня 1965 року, скульптор Валентина Шевченко.
  • буд. № 3 — меморіальна дошка на будинку, в якому розташовувався дитячий будинок № 13 для дітей, звільнених з концтаборів та тих, чиї батьки загинули у Великій Вітчизняній війні. Відкрита у 1990 році, архітектор — В. П. Приходько.

Установи та закладиРедагувати

  • Музична школа № 26 (буд. № 6/29)
  • Загальноосвітня школа № 70 (буд. № 10)
  • Національна академія державного управління при Президентові України (буд. № 12/2)
  • Відділ РАГС Шевченківського району (буд. № 17)

ПриміткиРедагувати

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 серпня 1939 року № 1148/25 «Про перейменування вулиць по Молотовському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 11829, арк. 44–47. Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення Київської міської ради від 22 березня 2018 року № 373/4437 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2018. — № 55 (5106). — 23 травня. — С. 3.

ДжерелаРедагувати