«Вуглецева бульбашка» (англ. carbon bubble) — завищення ринкової вартості компаній, які видобувають викопне паливо, через недооцінку інвесторами перспектив обмежень на видобуток палива, пов'язаних з глобальним потеплінням. Є одним із прикладів фіаско ринку.

Історія поняття ред.

Термін набув популярності[джерело?] після публікації двох доповідей організації «Ініціатива з відстежування вуглецю» (англ. Carbon Tracker Initiative) у 2011[1] і 2013[2] роках.

Масштаб проблеми ред.

Згідно з сучасними науковими уявленнями, для уникнення неприйнятних наслідків глобального потепління його величину потрібно обмежити. Величина потепління не більш як на 2 °C є найбільш загальновизнаною метою на міжнародних переговорах зі зміни клімату. Її підтримали близько 140 держав[3]. Низка країн встановили національні цілі у сфері емісії вуглекислоти, вводять внутрішнє кліматичне законодавство. Водночас світові фінансові ринки здебільшого ігнорують наслідки можливого введення політики обмеження емісії, яку формально декларували уряди переважної більшості країн світу, що беруть участь у Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату і переговорах стосовно цього. Інвестори схильні вважати, що всі запаси вуглецевої сировини можуть стати об'єктом видобутку і комерційного використання. За оцінкою колишнього керівного директора компанії JP Morgan Джона Фуллертона, їх сукупна вартість у поточних цінах становить близько 27 трильйонів доларів. За сучасними науковими оцінками для запобігання неприйнятних змін клімату 60 — 80% від цих запасів повинні залишатися недоторканими. Таким чином, ринок неправильно оцінює можливість товарного використання викопних ресурсів на суму до 20 трлн доларів, що загрожує широкомасштабними фінансовими потрясіннями в багатьох країнах світу.

Поточна ситуація і тенденції змін ред.

Найбільший внесок у вивчення цієї проблеми зробили[джерело?] неурядова організація «Ініціатива з відстеження вуглецю» і Грентхемський інститут досліджень зміни клімату та екології при Лондонській школі економіки, керівником якого є Ніколас Стерн[en].

Їх аналіз розвитку ситуації в останні роки показує зростання залежності світових фінансових ринків від вуглецевих активів. Також збільшується частка найбільш «брудного» виду палива, вугілля, в цих активах. Видобувні компанії витрачають на розвідку нових запасів сировини в 5 разів більше, ніж на виплати своїм акціонерам. Збереження нинішніх тенденцій означає збільшення вуглецевих активів ще більш ніж на 6 трлн доларів за наступне десятиліття.

Дослідники відзначають географічну відмінність у структурі активів, з домінуванням нафти в Америці і Європі, тоді як в Азії, Африці та Австралії переважає вугілля.

Рекомендації ред.

Вчені запропонували фінансовим регуляторам низку рекомендацій[джерело?], зокрема:

  • Збирати інформацію про кількість СО2, асоційованого з резервами компаній, акції яких наявні на ринку, а також про витрати компаній на отримання доступу до нових запасів викопного палива. Перший з цих індикаторів показує величину ресурсів, використання яких потенційно можна заморозити, а другий вказує на кількість грошових коштів, які можуть бути втрачені через їх нераціональне інвестування. Разом ці показники могли б характеризувати схильність даного фінансового ринку до систематичного ризику через потенційно обмежений характер використання вуглецю.
  • Використовувати стрес-тести щодо планів виробництва і рівня фінансових резервів компаній, застосувавши сценарій емісії з потеплінням на 2 °С.
  • Модифікувати низку показників (зокрема, коефіцієнт відновлення запасів), щоб вони відображали варіанти з обмеженим використанням вуглецю.
  • Кредитні рейтингові агентства мають враховувати фактор кліматичної політики при оцінці систематичних ризиків.

Громадська кампанія за бойкот інвестицій ред.

Активісти низки екологічних груп, зокрема 350.org, розгорнули кампанію за відмову від інвестицій у компанії з видобутку викопного палива. Вони проводять цю кампанію в університетах, церквах[4], пенсійних фондах[5]. Кампанію офіційно підтримала ООН[6]. «Ніхто не думає, що ця кампанія може завдати прямих фінансових збитків бізнесу на викопному паливі, вона і не прагне до цього. Швидше її метою є зафіксувати той факт, що мейнстрімові інституції кидають виклик моральному імперативу діяти проти зміни клімату. Мета кампанії — досягти суспільного консенсусу, що бездіяльність не є нейтральною, що вона є аморальною». (David Roberts)[7]

Реакція політиків та бізнес-спільноти ред.

Дотепер є обмежена кількість прикладів реакції на проблему офіційних осіб і компаній.

Крістіна Фігуерес, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату вважає, що, беручи до уваги наслідки вуглецевої бульбашки, компанії «фідуціарно зобов'язані» перед своїми акціонерами — перейти до низьковуглецевої економіки. «Якщо корпорації продовжують інвестувати в нове викопне паливо, вони грубим чином зловживають довірою, оскільки наукові докази абсолютно недвозначні» — заявила вона. «З наукових даних випливає, що ми в будь-якому разі перейдемо до низьковуглецевої економіки, так чи інакше, шляхом політичних заходів або без них … Ми почнемо рухатися до низьковуглецевого світу або керуючись політикою, або тому, що природа змусить нас це зробити. Якщо ми дочекаємося примусу сил природи, ціна буде астрономічною.»[8]

Комітет з екологічного аудиту парламенту Великої Британії в березні 2014 опублікував доповідь «Зелені фінанси», в якій констатував, що фінансові ринки «надувають фінансову бульбашку», переоцінюючи компанії з активами у викопному паливі, яке має залишитися недоторканим для обмеження кліматичних змін. Доповідь містить рекомендації на адресу уряду і центрального банку Великої Британії, у ній також відзначено важливу роль «амбітної та зобов'язувальної» міжнародної кліматичної угоди, прийняття якої очікували 2015 року в Парижі[9].

Міжнародне енергетичне агентство попереджало, що, при обмеженні рівня СО2 в земній атмосфері величиною 450 ppm, дві третини розвіданих запасів викопного палива стануть невидобувними, а відповідні фінансові вкладення — замороженими.

Країни групи G20 санкціювали спільне вивчення фінансових ризиків, пов'язаних з інвестиціями в проекти видобутку викопного палива, що суперечать міжнародним цілям у галузі клімату й мають ризик залишитись нездійсненними[10].

Папська академія наук опублікувала доповідь, в якій стверджується, що межа потепління на 2 °C вимагає «глибокої декарбонізації енергетичної системи до середини сторіччя і досягнення близької до нуля емісії до 2070 року», при цьому мова йде не просто про добробут майбутніх поколінь, а про власне існування людської цивілізації.[11] Доповідь вийшла у зв'язку з підготовкою спеціальної енцикліки Папи Римського щодо зміни клімату.

Найбільша у світі приватна вугільна компанія Peabody Energy заявила, що, глобальне потепління є «екологічною кризою, яку передвістили неповноцінні комп'ютерні моделі».

Інший вугільний гігант, Glencore Xstrata, вважала, що уряди не зможуть стримати емісію CO2[12].

Компанія ExxonMobil оголосила, що розкриває інформацію про можливі наслідки для її бізнес-моделі від різних варіантів майбутньої політики обмеження емісії. Це дозволить інвесторам самостійно оцінити ризик «вуглецевої бульбашки» стосовно майбутнього компанії. Це рішення вони прийняли під тиском групи інвесторів, невдоволених великими витратами на розвідку нових запасів, які, на їхню думку, не можуть бути використані через ризик катастрофічного глобального потепління[13].

Група організацій і приватних інвесторів, що включає Rockefeller Brothers Fund, оголосила про свій намір вивести 50 млрд доларів з активів, пов'язаних із видобуванням викопного палива[14].

Найбільша страхова компанія Франції Axa оголосила про намір повністю позбутися своїх вугільних активів до кінця 2015 року[15].

Джерела ред.

  1. http://www.carbontracker.org/carbonbubble [Архівовано 18 серпня 2013 у Wayback Machine.] Unburnable Carbon — Are the world's financial markets carrying a carbon bubble?
  2. http://www.carbontracker.org/wastedcapital [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.] Unburnable carbon 2013: Wasted capital and stranded assets
  3. UNFCCC (30 March 2010). «Decision 2/CP. 15 Copenhagen Accord. In: Report of the Conference of the Parties on its fifteenth session, held in Copenhagen from 7 to 19 December 2009. Addendum. Part Two: Action taken by the Conference of the Parties at its fifteenth session» http://unfccc.int/documentation/documents/advanced_search/items/3594.php?rec=j&priref=600005735#beg [Архівовано 30 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  4. Church Dropping Fossil Fuel Investments [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.], The New York Times, 3 July 2013
  5. Oral Evidence Taken before the Environmental Audit Committee [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], House of Commons Environmental Audit Committee, 26 June 2013
  6. Climate change: UN backs fossil fuel divestment campaign | Environment | The Guardian. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 7 грудня 2015. 
  7. College students are making global warming a moral issue. Here's why that scares people.. Vox. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 7 грудня 2015. 
  8. 'Carbon bubble' poses serious threat to UK economy, MPs warn | Environment | theguardian.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 7 грудня 2015. 
  9. 'Carbon bubble' risk to financial stability, MPs warn — News from Parliament — UK Parliament. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 7 грудня 2015. 
  10. G20: fossil fuel fears could hammer global financial system — Telegraph. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 грудня 2015. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 7 грудня 2015. 
  12. Fossil fuel companies defy warnings on burning reserves | Environment | The Guardian. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 7 грудня 2015. 
  13. Fuel Fix «Under pressure, Exxon Mobil agrees to disclose risks of carbon rules». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 грудня 2015. 
  14. Major Foundations and Investors, Including Heirs to Oil Fortune, Pledge Fossil Fuel Divestment | Common Dreams | Breaking News & Views for the Progressive Community. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2015. 
  15. France's largest insurer divests from coal | Business Spectator. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 7 грудня 2015. 

Посилання ред.