Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень — вересень 2016)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з липня до вересня 2016 року.

Список загиблих з 1 липня до 30 вересня 2016 року ред.

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Липень ред.

3279     Борушевський Олександр Станіславович
(Позивний «Поляк»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-04-066 квітня 1984, Житомир. З дитинства проживав у м. Чуднів Житомирська область. Старший сержант, командир відділення 15-го ОМПБ «Суми» 58-ї ОМПБр. Закінчив Житомирське ВПУ-17. Протягом 11 років (з перервами) проходив службу в ЗСУ за контрактом. На фронті з 10.07.2015. Залишилися дружина та донька. 02016-07-011 липня 2016 Під час мінометного обстрілу позицій поблизу смт Верхньоторецьке Ясинуватського району дістав важкі поранення у живіт і груди, прикривши собою побратимів. Помер у шпиталі. Похований в Чуднові[1].
3280     Лисенко Сергій Сергійович 01985-03-1414 березня 1985, Чернеччина (Краснопільський район) Сумська область. Молодший сержант, командир відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). Мобілізований 17 травня 2015 року. Залишились дружина та маленька дитина. 02016-07-033 липня 2016 Близько 12:30, під час несення служби на блокпосту під Авдіївкою (Донецька область), військовослужбовцю стало зле. Під час транспортування до ЦРЛ м. Торецьк йому надали першу медичну допомогу, але дорогою він помер[2].
3281     Гончарук Василь Михайлович
(Позивний «Циган»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-05-099 травня 1993, Осички (Савранський район) Одеська область. Старший матрос, стрілець десантно-штурмового взводу 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Мобілізований 9 липня 2015 року. 02016-07-044 липня 2016 Загинув близько 20:00 під час обстрілу з мінометів 120-мм калібру в селі Широкине під Маріуполем (Донецька область), ще 4 бійців дістали поранень. Після прощання з Василем у військовому містечку в Миколаєві, його поховали в селі Осички[3].
3282     Житніков Ярослав Володимирович
 
01982 1982, Лозова Харківська область. Лейтенант, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Працював у Лозівській дистанції сигналізації та зв'язку, також був профоргом цеха. Мобілізований у травні 2015 року. Залишились мати, дружина та 10-річна донька. 02016-07-044 липня 2016 Підірвався на фугасі під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Разом з ще двома пораненими був доставлений до шпиталю, помер після операції. Похований на Центральній алеї кладовища у Лозовій[4].
3283     Артеменко Михайло Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-12-2727 грудня 1984, Миколаїв. Солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч пп В4673. Залишилася мати, у якої Михайло був єдиною дитиною. 02016-07-044 липня 2016 Загинув у ніч на 5 липня, під час обстрілу позицій бригади в районі КрасногорівкаПіски (Донецька область). Михайло прикрив собою чотирьох побратимів, врятувавши їм життя. Похований у Миколаєві[5].
За повідомленням ТСН, близько 23:00 4 липня, під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район), загинули двоє військовослужбовців, ще 6 дістали поранень[6].
За повідомленням «5 каналу» в сюжеті зі шпиталю, 5 липня під Красногорівкою внаслідок мінометного обстрілу загинув один військовослужбовець 128 огпбр, ще троє дістали поранень[7].
3284     Ротар Валерій Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963 1963, 53 роки, Долиняни (Хотинський район) Чернівецька область. Солдат 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. На фронт пішов добровольцем, підписавши контракт у квітні 2016 року. Хотів піти ще раніше, але чекав на повернення старшого сина, який служив у зоні АТО. Залишилися мати, сестра, двоє дорослих синів, 1984 і 1990 р. н. 02016-07-055 липня 2016 Загинув близько 3:00 внаслідок мінометного обстрілу в районі міст Мар'їнкаКрасногорівка (Донецька область). Похований у Долинянах[8].
3285     Воловенко Ігор Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-01-2121 січня 1975, Новоселівка (Гайсинський район) Вінницька область. Старший солдат, старший оператор відділення взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти 59 ОМПБр. З 1994 року працював складачем поїздів 5 розряду паливно-транспортного цеху ДТЕК Ладижинська ТЕС. Мобілізований 13 липня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, донька 2003 р. н. та син 2005 р. н. 02016-07-055 липня 2016 О 13:15, під час огляду взводного опорного пункту в районі міста Попасна (Луганська область), підірвався на протипіхотній міні МОН. Похований в с.Новоселівка [9].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 2 українських військовослужбовців загинули, 10 – отримали поранення. На брифінгу Андрій Лисенко уточнив, що один військовий загинув в результаті підриву на вибуховому пристрої у Троїцькому (ймовірно, Троїцьке (Попаснянський район), ще один — під час обстрілу в районі міста Мар'їнка[10].
3286     Сергєєв Володимир Ігорович
(Псевдо «Смайл» / «Кабан»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-04-2727 квітня 1993, Обухів Київська область. Командир відділення 3-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Вступив до пілотного факультету Національного авіаційного університету, однак не закінчив його. З 2010 по 2011 рік проходив строкову службу у військах протиповітряної оборони в Одесі. Працював у ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» вантажником, розмелювачем картону. Мобілізований 17 липня 2015 року, після підготовки на Львівщині був зарахований у 81-шу бригаду снайпером. Неодружений, залишилися батьки, сестра. 02016-07-066 липня 2016 Близько 13:00 в промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час обстрілу міна 120-мм калібру залетіла у бліндаж, загинули двоє бійців, ще 3 дістали поранень. Володимир потрапив під завал, осколок міни не пробив бронежилет наскрізь, але Володимир отримав травми голови, обох рук і ніг та живота, помер у лікарні. Похований в Обухові[11][12].
3287     Лисевич Олег Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-06-1010 червня 1985, Сваричів Рожнятівський район Івано-Франківська область. Старший солдат 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Брат також служить в зоні АТО. 02016-07-066 липня 2016 В промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час обстрілу міна 120-мм калібру залетіла у бліндаж, загинули двоє бійців, ще 3 дістали поранень. Олег загинув одразу. Похований в с. Сваричів[11][13].
3288     Турик Максим Васильович 01981-11-044 листопада 1981, Вараш Рівненська область. Солдат, механік-водій танку 3-ї роти 17 ОТБр. Мобілізований 14 березня 2015 року. У березні 2016, після року служби, підписав короткостроковий 6-місячний контракт. Проходив військову службу у м. Покровськ на Донеччині. Залишилися мати та дві сестри. 02016-07-077 липня 2016 2 липня був госпіталізований із зони АТО (з району міста Бахмут) до Харківського військового госпіталю у важкому стані (крововилив у мозок, набряк, ЧМТ), де помер 7 липня. У військовій частині рідним Максима повідомили, що він загинув внаслідок нещасного випадку (впав з паркану і вдарився головою). Похований на міському кладовищі Вараша у селі Стара Рафалівка[14].
10 листопада «Факти і коментарі» опублікували статтю, де товариші по службі вже після демобілізації розповіли, що солдат отримав важкі травми від командира роти в присутності комбату, під час т.зв. боксерського бою. Максим відмовився битися, але комроти наніс йому кіль ударів у голову. Бахмутським міськвідділом поліції (Донецька область) за фактом було відкрите кримінальне провадження, 9 листопада мати Максима отримала листа від Міноборони, що справу закрито через відсутність складу злочину[15].
У лютому 2020 року обвинувальний акт відносно командира підрозділу однієї із військових частин ЗС України у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого та перевищенні влади військовою службовою особою, скеровано до суду[16].
3289     Ковальський Анатолій Вікторович
(Псевдо «Сталкер»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978 1978, Буцневе Деражнянський район Хмельницька область. Старшина, військовослужбовець 131-го окремого розвідувального батальйону. До 2013 року працював оперуповноваженим у Деражнянському відділі міліції Хмельницької області. Потім поїхав на заробітки в Росію. Повернувшись додому, пішов на військову службу. Залишилися батьки та дружина з дитиною. 02016-07-077 липня 2016 О 19:00 поблизу села Лопаскине (Новоайдарський район Луганська область) на керованому фугасі біля річки підірвався мікроавтобус VOLKSWAGEN T4, загинули двоє військовослужбовців. Похований у рідному селі[17][18]
3290     Яблонський Микола Миколайович
(«Коляся»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-07-3030 липня 1988, Сергіївка (Нікольський район) Донецька область. Молодший сержант, військовослужбовець 131-го окремого розвідувального батальйону. Залишилася дружина та маленька дитина. 02016-07-077 липня 2016 О 19:00 поблизу села Лопаскине (Новоайдарський район Луганська область) на керованому фугасі біля річки підірвався мікроавтобус VOLKSWAGEN T4, загинули двоє військовослужбовців. Похований у рідному селі[17].
3291     Мельник Василь Романович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986 1986, Полонична Кам'янка-Бузький район Львівська область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади. На фронті був майже два роки. 02016-07-088 липня 2016 Загинув о 8:20 поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) від кулі снайпера. Зранку противник почав обстріл передових позиції ЗСУ з БМП-1. Василь у цей час займався телефонним кабелем й затримався на відкритій ділянці, снайперська куля потрапила у сонну артерію[19].
3292     Новгородський Володимир Михайлович
(Псевдо «Михалич»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01962-09-099 вересня 1962, 53 роки, Бєльці Молдова. Проживав у м. Мелітополь Запорізька область. Старший сержант 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970 (Бахмут). Спортсмен, тренер з рукопашного бою. Працював в охоронній фірмі. Мобілізований 3 вересня 2014 року до 3-го батальйону 79-ї ОАЕМБр, звільнений в запас у вересні 2015 року. 2 березня 2016 підписав контракт на військову службу в 54 ОМБр. Залишилися дружина та син (бойовий офіцер, захисник Донецького аеропорту). 02016-07-099 липня 2016 О 4:00 на «світлодарській дузі» противник розпочав масований артилерійський обстріл, під прикриттям якого спробував провести атаку на позиції ЗСУ поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Атаку відбито. Володимир загинув від кульового поранення. Похований у Мелітополі[20][21].
3293     Домашенко Олександр Олександрович
(Псевдо «Домік»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992 1992, Яготин Київська область. Солдат, гранатометник АГС 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр. 2003 року батьків Олександра позбавили батьківських прав, він виховувався у дитячому будинку «Віночок». Закінчив Переяслав-Хмельницький ЦПТО, в 2012 році відслужив строкову службу в 26-й артбригаді. Мобілізований у червні 2014 року. У складі 25-го батальйону обороняв Дебальцеве. Після демобілізації в липні 2015 повернувся додому, але за кілька місяців підписав контракт на військову службу і знову пішов на фронт. Неодружений. 02016-07-099 липня 2016 О 4:00 на «світлодарській дузі» противник розпочав масований артилерійський обстріл, під прикриттям якого спробував провести атаку на позиції ЗСУ поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області (за іншими даними, поблизу с. Логвинове). Атаку відбито. У перші хвилини обстрілу загинули троє українських захисників, ще один помер від поранень, двоє у тяжкому стані, кілька легкопоранені й контужені. Похований в Яготині[20][22].
3294     Чеботарь Руслан Петрович
(Псевдо «Німий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
38 років, Копайгород Барський район Вінницька область. Мешкав у с. Селище (Літинський район). Солдат, кулеметник роти вогневої підтримки 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр. В дитинстві переїхав з мамою на Літинщину. Мобілізований 24 квітня 2015 року як доброволець, проходив підготовку на Рівненському полігоні. Спочатку був снайпером, потім кулеметником. Залишилися мати та бабуся.
Прим. Волонтер 25-го батальйону Ксенія Бикова у Facebook написала про втрати, в коментарях до посту назвала двох загиблих - Немой і Гриша[23].
02016-07-099 липня 2016 О 4:00 на «світлодарській дузі» противник розпочав масований артилерійський обстріл, під прикриттям якого спробував провести атаку на позиції ЗСУ поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Атаку відбито. У перші хвилини обстрілу загинули троє українських захисників, ще один помер від поранень, двоє у тяжкому стані, кілька легкопоранені й контужені (троє загиблих з 25 ОМПБ, один з 54 ОМБр). Похований в смт Копайгород[20][24].
3295     Гега Руслан Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-12-055 грудня 1984, Сквира Київська область. Проживав у м. Фастів. Солдат, телефоніст 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Шкільні роки пройшли у селищі Зелений Бір (Васильківський район). Навчався в Фастівському центрі професійно-технічної освіти, де здобув спеціальність газоелектрозварника. Працював на фермерському господарстві «Полісся» в с. Ставки (Фастівський район). Мобілізований у липні 2015 року. Залишилися дружина та 10-річний син. 02016-07-1010 липня 2016 Загинув близько 7:00, під час виконання бойового завдання в зоні АТО, місце не уточнено. Поховання на кладовищі с. Мала Снітинка[25].
Прим., один військовослужбовець загинув під час обстрілу поблизу смт Новгородське під Горлівкою (Донецька область)[26].
3296     Гуртяк Юрій Олександрович
(Псевдо «Таєць»)
 
01985-08-033 серпня 1985, Містки (Сватівський район) Луганська область. Проживав у м. Сєвєродонецьк. Молодший лейтенант, розвідник 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 10-ї ОГШБр. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля за спеціальністю інженера-механіка. Боєць з тайського боксу, неодноразово брав участь у змаганнях міського, обласного, всеукраїнського рівня. До війни працював у сільському господарстві. На фронті з 2014 року, брав участь у боях в районі траси «Бахмутка». Один із засновників ГО «Спілка ветеранів бойових дій, ветеранів АТО та волонтерів «Безпека Волині». Залишилися батьки, сестра, брат, дружина та 4-річна донька. 02016-07-1111 липня 2016 Загинув близько 5:00, під час виконання бойового завдання неподалік населених пунктів Тарамчук та ‪Новомихайлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Сапери разом з групою прикриття висунулися на передній край і натрапили на міну направленої дії з «розтяжкою». Загиблих побратими виносили вже під час обстрілу. Похований у рідному селі Містки[27][28].
3297     Комаров Ярослав Михайлович
(Псевдо «Комарик»)
 
01984-01-033 січня 1984, Київ. Старший солдат, командир відділення саперного взводу 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 10-ї ОГШБр. Служив сапером у миротворчій місії в Іраку. Учасник Революції Гідності. В батальйон прийшов добровольцем, служив снайпером, потім сапером у групі прикриття. Залишилися мати, дружина та 6-річна донька. 02016-07-1111 липня 2016 Загинув близько 5:00, під час виконання бойового завдання неподалік населених пунктів Тарамчук та ‪Новомихайлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Сапери разом з групою прикриття висунулися на передній край і натрапили на міну направленої дії з «розтяжкою», двоє бійців загинули, ще один дістав поранень. 13 липня з воїном попрощалися на Майдані Незалежності в Києві[27][29].
3298     Месеча Сергій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-06-1212 червня 1983, Жуки (Кобеляцький район) Полтавська область. Проживав у м. Кобеляки. Солдат, механік-водій БМП 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Виховувався мамою, був єдиним сином. Закінчив Кобеляцьке ПТУ (нині — аграрний ліцеї), де здобув спеціальність водія. Працював слюсарем на Кобеляцькому цукровому заводі та автослюсарем на СТО в Полтаві, Києві. Мобілізований 16 червня 2015 року як доброволець, до цього в армії не служив. Воював в районі Авдіївки, Зайцевого. Мати померла, залишився 7-річний син. 02016-07-1212 липня 2016 Загинув в районі смт Зайцеве під Горлівкою внаслідок подвійного влучення міни у бліндаж. Похований в с. Жуки[30].
3299     Яценко Юрій Вікторович 01981-05-1919 травня 1981, Кременчук Полтавська область. Солдат 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). Служив за контрактом. Залишилась дружина та двоє дітей, 5-річний син і 8-річна донька. 02016-07-1212 липня 2016 Загинув близько 23:00, під час відбиття чергової спроби прориву ДРГ противника в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Як розповіли бойові товариші, Юрій вів спостереження за противником у девятиповерхівці. Обставини загибелі вони не уточнили, але підтвердили, що в нього було чотири ножових поранення. Похований у Кременчуці на Свіштовському кладовищі, у секторі героїв АТО[31].
3300     Мамчій Станіслав Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-09-1515 вересня 1983, Чернівці. Солдат 1-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Закінчив професійно-технічне училище №9, працював на Чернівецькому заводі №70. Залишились батьки та двоє братів. Молодший брат також пішов на фронт добровольцем. 02016-07-1313 липня 2016 Загинув в ніч на 13 липня на блокпості під Авдіївкою (Донецька область), під час мінометного обстрілу, діставши множинні мінно-вибухові поранення, несумісні з життям. Похований на Алеї Слави на Годилівського кладовища у Чернівцях[32].
3301     Петренко Віталій Петрович
(Позивний «Саглам»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-05-2727 травня 1970, Київ. Полковник СБУ, заступник начальника управління Департаменту контррозвідки СБУ. Закінчив Національну юракадемію ім. Ярослава Мудрого. Віддав Службі понад 27 років, пройшов шлях від слідчого до заступника начальника управління в органах СБУ на Київщині, Закарпатті, у Полтавській і Рівненській областях. 2014 року, після відрядження в зону АТО, призначений заступником начальника управління – начальником відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Рівненській області. З кінця січня 2015 майже весь час перебував на Сході, був одним з керівників зведених мобільних груп по боротьбі з незаконним переміщенням товарів через лінію розмежування. Залишилися мати, дружина та син. 02016-07-1313 липня 2016 Загинув поблизу с. Богданівка (Волноваський район), прямуючи на бойове завдання[33].
3302     Дунаєвський Сергій Михайлович
(Позивний «Дуда»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-06-2020 червня 1980, Студена Піщанський район Вінницька область. Солдат зенітно-артилерійського взводу 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна», в/ч пп В2612, 10-ї ОГШБр. Мобілізований 23 серпня 2015 року. Залишились батьки та брат. 02016-07-1414 липня 2016 Загинув в результаті артилерійського обстрілу позицій ЗСУ в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Сергій дістав два проникаючі поранення у спину, під обстрілами побратими витягли його до «швидкої», але він вже помер[34].
3303     Леонтюк Леонід Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971 1971, Махнівка (Козятинський район) Вінницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 16 серпня 2014 року. Учасник бойових дій під Донецьком (Піски, район аеропорту). Через рік служби, у вересні 2015, був демобілізований. З 15 березня 2016 року повернувся до своєї бригади на військову службу за контрактом. Залишилися дружина, син та донька. 02016-07-1515 липня 2016 13 липня, під час виконання бойового завдання поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, підірвався на «розтяжці». Помер від поранень у військовому шпиталі м. Харків[35].
3304     Потарайко Сергій Дмитрович
(Псевдо «Мольфар»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-01-3030 січня 1984, Чернівці. Солдат, розвідник 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї ОГШБр. Зареєстрований був у селі Плоска (Путильський район), але все життя прожив у Чернівцях. На фронт пішов, підписавши контракт на військову службу навесні 2016 року. Залишилися мати, брат, сестра та дружина. 02016-07-1515 липня 2016 Поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) троє військовослужбовців потрапили у засідку під час виконання бойового завдання. Куля влучила Сергію у голову, він загинув миттєво. Тіло добу не могли вивезти з поля бою через обстріли. Похований на Алеї Слави на Центральному кладовищі Чернівців[36].
Намагаючись врятувати побратимів, ще один буковинець, 20-річний Павло Юрбаш з с. Сергії, потрапив у полон. Звільнений 27.12.2017 за обміном[37].
3305     Рій Василь Іванович 01967-07-2020 липня 1967, Новий Витків Радехівський район Львівська область. Проживав у с. Йосипівка (Радехівський район). Військовослужбовець 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). До мобілізації обіймав різні посади у ТОВ «Мебель-Сервіс». В зоні АТО був на посаді заступника начальника штабу військової частини А0796, Оперативне командування «Захід». Після демобілізації повернувся додому, згодом підписав контракт на подальшу військову службу. Залишилися дружина та двоє дітей, син і донька. 02016-07-1616 липня 2016 Загинув під час несення військової служби у Бахмутському районі Донецької області, обставини не уточнено. Похований в Йосипівці[38].
3306     Губський Олексій Сергійович
(Псевдо «Граната»)
01976-12-1717 грудня 1976, Виноградний Клин Генічеський район Херсонська область. Проживав у с. Радивонівка (Якимівський район) Запорізька область. Гранатометник 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). До війни працював на баштанах. Мобілізований 17 серпня 2015 року, проходив службу в роті охорони Мелітопольського військкомату. За власним бажанням був переведений до 54-ї ОМБр та вирушив на передову. Залишилися мати, дружина та донька 2005 р. н. 02016-07-1717 липня 2016 Загинув близько 10:00 поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). У бойовому зіткненні Олексій закидав противника гранатами, але сам дістав поранення в ногу. Під час відходу був смертельно поранений у голову. Похований в Радивонівці[39].
Прим. 19 липня, журналіст Юрій Бутусов повідомив, що вдалося забрати у російських бойовиків за обміном тіло військовослужбовця 54-ї ОМБр, який загинув під час патрулювання нейтральної смуги кілька днів тому[40].
3307     Швець Олександр Олексійович
 
01958-03-099 березня 1958, 58 років, Миколаїв (Львівська область). Мешкав у м. Золочів. Капітан, командир мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Адвокат. Після закінчення юридичного факультету Львівського Державного Університету ім. Франка, працював юрисконсультом, а згодом — адвокатом. Пішов на фронт добровольцем. Залишилися дружина та троє дорослих дітей. 02016-07-1818 липня 2016 Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовці, ще 3 дістали поранень. Після прощання у Золочеві Олександра поховають на Личаківському кладовищі у Львові, на Полі почесних поховань №76[41][42].
3308     Грабчак Олег Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-10-2020 жовтня 1988, Липовець Вінницька область. Старший солдат 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Працював слюсарем у газовій конторі. Мобілізований 15 липня 2015 року. Залишилися батьки, сестра, брат та наречена. 02016-07-1818 липня 2016 Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовців. Олега довезли до лікарні, але врятувати не змогли. Похований у м. Липовець[41][43].
3309     Літовко Микола Валентинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-04-1919 квітня 1976, Сєвєродонецьк Луганська область. Солдат 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив ПТУ №101 в Сєвєродонецьку. Був призваний за мобілізацією як доброволець. У квітні 2016 року демобілізувався, але вже 29 травня підписав контракт та повернувся до своєї бригади. Залишилися батько, дружина та син. 02016-07-1818 липня 2016 Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовців. Похований на Центральному кладовищі Сєвєродонецька[41][44].
3310     Вовченко Володимир Миколайович
 
01980-10-1919 жовтня 1980, Луганська область. З дитинства проживав у м. П'ятихатки Дніпропетровська область. Молодший лейтенант, заступник командира мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Криворізький педагогічний університет та став вчителем історії у Мар'янівській загально-освітній школі. Перед війною працював у мережі «АТБ». Мобілізований у березні 2014 року як доброволець, через рік підписав контракт на подальшу військову службу. Мати Володимира померла, поки він був на війні. Залишились дружина та однорічний син. 02016-07-1818 липня 2016 Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовців, ще 3 дістали поранень. Похований у П'ятихатках[41][45].
3311     Цірик Володимир Миколайович
(Псевдо «Оса»)
 
01993-06-1313 червня 1993, Угля Тячівський район Закарпатська область. Старший лейтенант, командир 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Навчався в Мукачівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. В лютому 2015 року закінчив Національну академії Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові (достроковий випуск), та вже навесні 2015 року 21-річний лейтенант потрапив на передову, у 93 ОМБр, і був призначений командиром роти. 10 місяців воював під Донецьком (Піски, район аеропорту). Командування називає його одним з найбільш перспективних і талановитих офіцерів бригади. Залишилася мати, у якої Володимир був єдиним сином. 02016-07-1818 липня 2016 Увечері поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, під час патрулювання місцевості зі сторони нейтральної території група військовослужбовців 93-ї ОМБр була обстріляна ворожими силами противника з гранатометів і кулеметів, після чого зав'язався бій, внаслідок якого було поранено 3-х бійців. БМП-2, що виїхала на допомогу та евакуацію, підірвалася на замаскованій противником протитанковій міні. Володимир загинув при близькому вогневому контакті. Серед поранених його товариш та однокурсник, командир 7-ї роти Олександр Сак («Стафф»). Поховали 23-річного офіцера в рідному селі Угля[46][47].
3312     Омельченко Роман Миколайович
(Псевдо «Яша»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-12-2626 грудня 1973, Лубни Полтавська область. Солдат, механік-водій БМП-2 93-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 2015 року. Залишилися батьки. 02016-07-1818 липня 2016 Увечері поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, під час патрулювання місцевості зі сторони нейтральної території група військовослужбовців 93-ї ОМБр була обстріляна ворожими силами противника з гранатометів і кулеметів, після чого зав'язався бій, було поранено 3-х бійців. БМП-2, що виїхала на допомогу та евакуацію, підірвалася на замаскованій противником протитанковій міні, внаслідок чого Роман загинув. Похований у с. Піски (Лубенський район)[46][48].
3313     Вождєв Павло Олександрович
 
01976-05-066 травня 1976, Миколаїв. Мешкав у м. Керч АР Крим (до окупації). Старший сержант, командир протитанкового взводу 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти (Миколаїв). Служив у Керченському батальйоні морської піхоти. Після окупації Криму російськими військами вийшов на материкову Україну та на початку АТО вирушив на фронт. Родина Павла проживає в Керчі. 02016-07-1818 липня 2016 Загинув від вогнепального осколкового поранення в результаті обстрілу з протитанкового гранатомету під Маріуполем (Донецька область). 20 липня з двома морськими піхотинцями попрощалися у військовій частині в Миколаєві[49].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 7 військовослужбовців загинули, 14 отримали поранення. Зокрема, один військовослужбовець загинув поблизу села Водяне, на схід від Маріуполя[50].
3314     Лелеко Василь Іванович 01988-08-3030 серпня 1988, Чаплинка Херсонська область. Солдат, механік-водій 2-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадно-артилерійської групи 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675. Мобілізований 22 квітня 2015 року, по закінченні року служби підписав контракт. 02016-07-1818 липня 2016 Трагічно загинув в районі с. Воздвиженка (Донецька область). Похований в смт Чаплинка[51].
Журналіст Юрій Бутусов повідомив про небойові втрати: один загиблий у 53-й ОМБр і один у 17-й танковій бригаді[40].
3315     Григорович Іван Станіславович
(«Богун»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-05-2929 травня 1985, Кононча Канівський район Черкаська область. Мешкав у м. Канів. Старший солдат, старший навідник мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна», в/ч пп В2612, 10-ї ОГШБр. Закінчив Національний Авіаційний Університет 2012 року. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати й дружина. 02016-07-2121 липня 2016 Взвод Івана був відведений за «Мінськими угодами», але Іван зголосився нести службу на передових позиціях та був відряджений до взводно-опорного пункту роти розвідки в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Близько 20:00 до опорного пункту підійшла ДРГ противника, російські бойовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів. Напад відбито. Іван загинув від осколкового поранення, поранені ще двоє захисників. Похований у с. Кононча[52].
3316     Шадських Сергій Олексійович
(Псевдо «Бульдог» / «Булька»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01965-02-1414 лютого 1965, 51 рік, Гребінка Полтавська область. Проживав у м. Фастів Київська область. Молодший сержант, командир протитанкового взводу роти танкової підтримки 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 59-ї ОМПБр. Довгий час працював на залізниці машиністом пасажирських потягів, пізніше — в охоронній фірмі у Києві. На війні з вересня 2014 року, брав участь у боях в районі Донецького аеропорту. Після року на фронті залишився на військовій службі за контрактом. У квітні 2016 року підбив з ПТРК два «Урали» бойовиків з боєприпасами. Нагороджений кількома відзнаками. Одружений. 02016-07-2323 липня 2016 Був смертельно поранений поблизу с. Новозванівка (Попаснянський район), під час масованого обстрілу українських позицій зі 152-мм артилерії, але зміг самостійно викликати допомогу та підтримувати себе у свідомості, залишаючись на позиції. Похований на Інтернаціональному кладовищі Фастова, на Алеї Слави[53][54].
3317     Матвієць Роман Михайлович
(Псевдо «Матвій»)
 
 
Медаль «За військову службу Україні»
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-06-1313 червня 1989, Хорошів Білогірський район (Хмельницька область). Старшина, заступник командира групи спеціального призначення 8-го окремого полку спецпризначення (Хмельницький). У війську з 2008 року. В січні 2016 нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Посмертно нагороджений орденом та Зіркою Героя. Залишились мати, дружина і 7-річний син.
Герой України (посмертно).
02016-07-2323 липня 2016 Загинув близько 17:00 поблизу с. Новозванівка (Попаснянський район Луганська область), під час бойового зіткнення. Роман кинувся у лісосмугу, звідки працював кулемет противника. Врятувавши життя своїх побратимів, загинув на місці від отриманих кульових поранень. Похований у с. Хорошів[53][55].
3318     Чунтул Віталій Манолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-12-088 грудня 1972, Чернівці. Старший солдат, оператор-радіотелефоніст розвідувально-спостережного відділення розвідувального взводу спостереження 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч пп В2803 (Новоград-Волинський). Працював у складі технічного персоналу в обласній лікарні швидкої допомоги. Мобілізований 14 серпня 2015 року. Неодружений. Залишилися батьки, в яких Віталій був єдиним сином. 02016-07-2323 липня 2016 Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область). Похований у Чернівцях, на кладовищі, що по вулиці Кишинівській[56][57].
3319     Бессараб Костянтин Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-04-011 квітня 1990, Красне (Тиврівський район) Вінницька область. Проживав у м. Одеса. Старший солдат 54-го окремого розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). В рідному селі на Вінниччині мешкав до 7-річного віку. Мобілізований 14 серпня 2015 року. В Одесі залишилися батьки та молодший брат. 02016-07-2323 липня 2016 Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область), снаряд потрапив у бліндаж. Похований у рідному селі Красне[56][58].
3320     Ковальов В'ячеслав Ярославович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-01-1919 січня 1976, Бахмут Донецька область. Солдат 54-го окремого розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Виріс у багатодітній сім'ї. Разом зі своїм братом пішов на військову службу за контрактом наприкінці 2015 року. Неодружений, залишилися батько, брати, сестри та племінники. 02016-07-2323 липня 2016 Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область). Похований на Маріупольському кладовищі у Бахмуті[56][59].
3321     Полохало Володимир Станіславович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-06-1717 червня 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, оператор-радіотелефоніст розвідувального взводу спостереження 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч пп В2803 (Новоград-Волинський). Пішов на військову службу добровольцем 14 серпня 2015 року. Залишилися мати й сестра. 02016-07-2323 липня 2016 Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область), від прямого влучення снаряду. Похований у Кривому Розі[56][60].
3322     Літвінов Віктор Іванович 01975 1975, Сатанів Городоцький район (Хмельницька область). Старший солдат, кухар дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Після демобілізації, згодом повернувся на фронт на службу за контрактом. 02016-07-2323 липня 2016 Помер в зоні проведення АТО, місце не уточнено. Після приготування обіду для особового складу Віктор приліг відпочити. Близько 17:00 його спробували розбудити, але він ознак життя не подавав. Медики констатували смерть, попередньо, через гостру серцеву недостатність. Поховання на місцевому кладовищі с. Сатанів, у центрі якого буде започатковано Алею Слави[61].
3323     Мединський Ігор Олександрович 01987-02-2525 лютого 1987, Писарівка (Волочиський район) Хмельницька область. Військовослужбовці 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Навчався у Волочиському промислово-аграрному професійному ліцеї. Працював на ВМЗ «Мотор Січ», у ТОВ «Агробізнес» та ТОВ «Волочиськ агро». Мобілізований у липні 2015 року, після підготовки на полігоні у Старичах був відправлений в зону АТО. 02016-07-2323 липня 2016 Загинув в районі міста Авдіївка (Донецька область), обставини не уточнено. Похований у с. Писарівка[62].
3324     Василик Анатолій Васильович 01994-05-2929 травня 1994, Вишнівка (Снятинський район) Івано-Франківська область. Навідник гармати 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). В лютому 2016 року пішов на військову службу за контрактом. Залишилися прийомні батьки та молодший брат. 02016-07-2323 липня 2016 Загинув від кулі снайпера під час бойового зіткнення з ДРГ противника в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у Вишнівці[63].
    Люлюк Олексій Олександрович 01983-07-1919 липня 1983, Більмак Запорізька область. Старший солдат 93-ї окремої механізованої бригади. У березні 2014 році підписав контракт та розпочав службу у 92-й механізованій бригаді в с. Башкирівка Харківської області. Весною 2016 року був переведений до 93-ї механізованої бригади. Після підготовки на полігоні в Широкому Лані був відправлений в зону АТО. Залишилися батьки, дружина та двоє доньок. 02016-07-2323 липня 2016 Трагічно загинув в районі села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, обставини не уточнено. Похований у смт Більмак.[64]
3325     Голуб Олег Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-09-044 вересня 1985, Запоріжжя. Солдат, водій БТР 3-ї десантно-штурмової роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Працював водієм на заводі «Кремнійполімер». Мобілізований 15 липня 2015 року. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей, донька 2010 р. н. і син 2012 р. н. 02016-07-2424 липня 2016 Загинув о південь у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час бойового зіткнення з ДРГ противника. Троє десантників прийняли нерівний бій, двоє захисників загинули, один поранений. Поховали Олега на кладовищі Святого Миколая у Запоріжжі[65].
3326     Арсієнко Руслан Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-01-1515 січня 1979, Вишгород Київська область. Старший сержант, гранатометник 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Навчався в інтернаті. До війни працював автомеханіком. Мобілізований 12 серпня 2015 року. Залишилась дружина та дві доньки. 02016-07-2424 липня 2016 Загинув о південь у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час бойового зіткнення з ДРГ противника. Троє десантників прийняли нерівний бій, двоє захисників загинули, один поранений. Похований у Вишгороді[66].
3327     Гевко Руслан Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-07-1212 липня 1980, Медин Підволочиський район Тернопільська область. Солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Мобілізований на початку липня 2015 року. Залишилися батько та дві молодші сестри. 02016-07-2424 липня 2016 Загинув під час виконання бойового завдання, підірвавшись на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Похований у с. Медин[67].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 3 українських військовослужбовців загинули, ще 3 дістали поранення[68]. Двоє загинули в Авдіївці, один у с. Невельське (Ясинуватський район)[69].
3328     Настасенко Сергій Олександрович 01981-10-1111 жовтня 1981, Суми. Військовослужбовець 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї ОМПБр. Ніс службу за контрактом, в зону АТО потрапив 30 червня 2016 року. Залишилася дружина та двоє неповнолітніх дітей, син і донька. 02016-07-2525 липня 2016 Служив в смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область). Помер від травм внаслідок побиття. Похований у Сумах, на Баранівському кладовищі, поряд із могилою батька[70].
3329     Колесник Сергій Сергійович 01992-07-2323 липня 1992, Соколівське Кропивницький район Кіровоградська область. Проживав у м. Кропивницький. Солдат, гранатометник 1 відділення 2 взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2731 (Новоград-Волинський). Після проходження строкової служби підписав контракт та 22 червня 2016 року відбув до зони АТО. Залишилися дружина і 3-річний син. 02016-07-2525 липня 2016 Загинув від вогнепального поранення у голову під час бойового чергування в районі м. Волноваха Донецька область. Похований на Алеї почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища м. Кропивницький[71].
3330     Титаренко Олексій Георгійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-03-2525 березня 1986, Рубіжне Луганська область. Проживав у с. Новокраснянка Кремінський район. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Мобілізований у вересні 2015 року. 02016-07-2727 липня 2016 Загинув під час обстрілу на «світлодарській дузі». Як повідомили «Подробиці» з посиланням на штаб, один військовий загинув під час обстрілу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Поховання в с. Новокраснянка[72].
3331     Кушнір Ігор Леонідович 01980-04-044 квітня 1980, Мечиславка Благовіщенський район Кіровоградська область. Солдат 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Працював різноробочим у місцевого фермера. Мобілізований 7 червня 2015 року. Неодружений, залишилися мати, двоє братів та сестра. 02016-07-2727 липня 2016 Загинув у ніч на 28 липня, під час несення військової служби на території Донецької області, в бойовому зіткненні з ДРГ противника[73].
3332     Дзюба Володимир Павлович 01973-04-033 квітня 1973, Охматів Жашківський район Черкаська область. Солдат, номер обслуги 58-ї ОМПБр. 02016-07-2828 липня 2016 Трагічно загинув у с. Тарасівка (Костянтинівський район). Похований в с. Охматів[74].
    Блудов Максим Олександрович 01992-11-2828 листопада 1992, Харків. Військовослужбовець, оператор-навідник артилерійського реактивного взводу 27-ї окремої реактивної артилерійської бригади. Мобілізований у листопаді 2015 року як доброволець, згодом підписав контракт на військову службу. Залишилися батьки, дружина та син. 02016-07-2828 липня 2016 Був знайдений мертвим у лісопосадці поблизу селища Ракша (Добропільський район Донецька область). Загинув від вогнепального поранення у голову. Основні версії слідства — самогубство. Родичі вважають, що причиною смерті могло стати вбивство.[75]
3333     Юсубов Руслан Бакірович 01974-12-2323 грудня 1974, Вигода (Біляївський район) Одеська область. Мешкав в с. Слободище (Бердичівський район) Житомирська область. Військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). У ранньому віці залишився без матері. Проходив строкову службу у 95-й аеромобільній бригаді. З 2009 року оселився на Житомирщині, в селі Слободище, куди раніше приїздив у справах. Працював на фермі, тракторному стані. Мобілізований у липні 2015 року. Залишилася цивільна дружина з донькою. 02016-07-2929 липня 2016 20 липня дістав важке поранення у голову поблизу с. Полтавка (Костянтинівський район) на Донеччині, 9 днів перебував у комі. Помер у Харківському військовому госпіталі. Похований в с. Слободище[76].
3334     Величко Олег Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-04-1717 квітня 1979, Бабенкове (Ізюмський район) Харківська область. Мешкав у с. Бригадирівка (Ізюмський район). Молодший сержант, старший навідник 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). По закінченні Липчанівської ЗОШ працював тваринником в ПСП «Дружба». Мобілізований 28 липня 2015 року. Залишилася дружина та дві доньки. 02016-07-2929 липня 2016 Загинув близько 21:00 поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Похований в рідному селі[77].
3335     Нечипоренко Роман Володимирович 01978-07-1414 липня 1978, Лубни Полтавська область. Прапорщик, військовослужбовець 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). 2002 року закінчив Лубенський лісотехнічний коледж, але вирішив стати військовим. Протягом 15 років проходив військову службу у в/ч А2975 (3097-ма база технічних засобів служби пального) в Лубнах. Брав участь в миротворчій місії ООН в Сьєрра-Леоне. Останній рік служив у 58 ОМБр. Залишилися мати, дружина та двоє дітей. 02016-07-2929 липня 2016 Загинув від вогнепального поранення на території військовій частині поблизу Авдіївки (Донецька область). За попередніми висновками судмедекспертизи - боєць скоїв самогубство. Родичі вважають, що причиною смерті могло стати вбивство.[78]
3336     Безейко Олег Васильович 01971-10-2222 жовтня 1971, Понінка Полонський район Хмельницька область. Старшина, військовослужбовець 703-го інженерного полку. Мобілізований влітку 2015. Залишилось двоє дітей. 02016-07-3030 липня 2016 Помер під час несення служби у с. Олександро-Калинове (Костянтинівський район). Похований в м. Полонне[79].
3337     Коваль Юрій Геннадійович
(Позивний «Директор»)
01960-08-022 серпня 1960, 55 років, Борисівка (Приморський район) Запорізька область. Мешкав у Бердянську. Командир бронемашини, боєць роти ОУН 93-ї окремої механізованої бригади. На фронт пішов добровольцем 2014 року, у складі патрульної роти МВС «Берда» захищав Широкине. Згодом перейшов до підрозділу ОУН, який увійшов до складу 93 ОМБр. Обороняв Піски та шахту Бутівка. Був двічі поранений у боях. 2015 року на місцевих виборах балотувався від РПЛ до Бердянської міської ради (округ №25)[80]. Залишилася дружина та діти. 02016-07-3030 липня 2016 Загинув у ніч на 30 липня в результаті ДТП, яка сталася в районі Лисичанська (Луганська область). Разом із Юрієм в автомобілі були троє його побратимів, всі вони госпіталізовані[81].
3338     Маслянка Віталій Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-02-2323 лютого 1972, Піщане (Сумська міська рада) Сумська область. Мешкав в АР Крим. Сержант, військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Свого часу лужив на Кавказі та у Середній Азії. У 2014 році працював на хімічному заводі в Криму, після окупації півострова російськими військами повернулся на Сумщину та навесні 2014 року добровольцем пішов у 15-й БТО «Суми». У квітні 2015 демобілізувався, а у липні 2015 знову пішов на фронт у складі 128-ї бригади. Розлучений. Залишилися батьки, 23-річна донька та брат, який служив разом із Віталієм. 02016-07-3131 липня 2016 Загинув в районі Донецького аеропорту під час обстрілу опорного пункту, в результаті розриву гранати. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Суми[82].
За повідомленням ЗМІ один військовослужбовець загинув біля селища Опитне (Ясинуватський район)[83].

Серпень ред.

3339     Барашенко Юрій Петрович 01966-05-022 травня 1966, 50 років, Шумилів Бершадський район Вінницька область. Проживав у с. Маньківка (Бершадський район). Капітан, командир мотопіхотної роти 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБр, в/ч пп В4050 (Гайсин). До війни працював вчителем фізкультури та військової підготовки Красносільської загальноосвітньої школи. Займався спортом, брав участь у змаганнях з футзалу в складі районної команди. Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, донька 1989 р. н. і син 2000 р. н. 02016-08-033 серпня 2016 Ніс службу в районі міста Попасна (Луганська область). Близько 14:00, був поранений у голову та шию на позиції, — 5 кульових поранень. Того ж дня, близько 19:00, помер в лікарні міста Попасна. Основні версії слідства — самогубство, або необережне поводження зі зброєю. Похований у с. Маньківка[84]. Рідні домоглися повторної судово-медичної експертизи, 13.07.2017 проведено ексгумацію. Експертиза підтвердила, що кулі увійшли під різними кутами[85].
3340     Защик Віктор Васильович
(Псевдо «Шульга»)
01967-08-022 серпня 1967, Межиріч (Острозький район) Рівненська область. Проживав у Нетішині Хмельницька область. Боєць Української добровольчої армії. Був членом нетішинського осередку «Правого сектора». На фронті з грудня 2014 року, у складі 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» захищав Донецький аеропорт і Піски. Залишилася дружина та двоє синів, 20 і 16 років. Старший син також захищає Батьківщину в зоні АТО. 02016-08-044 серпня 2016 В ніч на 4 серпня, помер від інсульту в зоні бойових дій. Після прощання в Нетішині, воїна-захисника поховали у с. Межиріч[86].
3341     Синьов Михайло Анатолійович 01992-05-2525 травня 1992, м. Ішимбай Башкортостан Росія. Солдат, оператор-радіотелефоніст підрозділу 17-ї ОТБр. 02016-08-055 серпня 2016 Трагічно загинув поблизу селища Спірне (Бахмутський район Донецька область). Похований в с. Острогірське Врадіївського району Миколаївської області[87].
3342     Подобій Віктор Миколайович 47 років, проживав в смт Катеринопіль Черкаська область. Старший лейтенант мотопіхотної бригади ЗСУ (в/ч не уточнено, ймовірно, 59-та ОМПБр). Закінчив військове училище і, відслуживши в ЗСУ, звільнився в запас. Призваний за мобілізацією. Залишилася цивільна дружина та дві доньки, які мешкають в Донецькій області. 02016-08-055 серпня 2016 Служив в районі міста Попасна (Луганська область). Помер у військовому госпіталі після важкої контузії. Похований в Катеринополі[88].
3343     Садовничий Євген Валентинович
(Позивний «Бармен»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-09-1010 вересня 1992, Рокитне (Кременчуцький район) Полтавська область. Проживав у м. Кам'янське Дніпропетровська область. Молодший сержант, сержант роти з матеріального забезпечення 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. У два роки залишився без батьків, його з братом виховували дідусь з бабусею. Навчався у Вищому професійному училищі №7 в Кременчуці за спеціальністю «маляр-штукатур». Згодом обрав професію бармена, поїхав до Києва, де працював в ресторані. У червні 2015 року, пішов на військову службу за контрактом, обороняв Піски в районі Донецького аеропорту. Залишилися старший брат і бабуся. 02016-08-066 серпня 2016 Загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області в результаті підриву на фугасі під час виконання бойового завдання. Від вибуху «Бармен» і «Мультік» загинули на місці, «Тарік» помер у машині «швидкої», ще один боєць дістав поранення. Похований у с. Рокитне[89][90].
3344     Демуренко Дмитро Сергійович
(Позивний «Мультік»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-07-1818 липня 1994, Старомлинівка Великоновосілківський район Донецька область. Мешкав в смт Велика Новосілка. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 2012 року переїхав до райцентру. Закінчив місцевий професійний ліцей. На фронті з 2014 року, служив за контрактом кулеметником у 1-му батальйоні 93 ОМБр. Під час боїв за Іловайськ, був захоплений в полон, звільнений 21 вересня 2014 року разом з 27 іншими бійцями. Після лікування у шпиталі, знову повернувся на фронт. Під час відпустки поїхав до Харкова та вступив на заочну форму навчання факультету післядипломної освіти у Харківському національну університеті Повітряних сил імені Кожедуба. Залишилися батьки та четверо молодших братів. 02016-08-066 серпня 2016 Загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області в результаті підриву на фугасі під час виконання бойового завдання. Похований в смт Велика Новосілка[89].
3345     Кириченко Тарас Володимирович
(Позивний «Тарік»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-11-2626 листопада 1977, Дніпро. Молодший сержант, т.в.о. командира взводу 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 1997 року закінчив механіко-металургійний технікум. Інженер і менеджер. Прийшов до військкомату добровольцем, мобілізований на початку 2015 року, захищав Піски, після демобілізації підписав контракт і повернувся на передову. Залишилася мати. 02016-08-066 серпня 2016 Загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області в результаті підриву на фугасі під час виконання бойового завдання. Від вибуху двоє бійців загинули на місці, «Тарік», який йшов третім, помер від поранень в машині «швидкої». Похований у м. Дніпро[89][91].
3346     Небожак Сергій Дмитрович
(Позивний «Француз»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01965-09-044 вересня 1965, 50 років, Павлівка (Іллінецький район) Вінницька область. Старший солдат, старший механік-водій механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 4 лютого 2015 року. Після демобілізації проходив реабілітацію в санаторії. 15 липня 2016 підписав контракт на військову службу з Гайсинською військовою частиною (ймовірно, 59 ОМПБр) і повернувся в рідну 30-ту ОМБр. Залишилися мати, дружина та двоє синів, 14 і 7 років, і старший син від першого шлюбу. 02016-08-088 серпня 2016 Загинув увечері поблизу міста Волноваха (Донецька область) від множинних вогнепальних осколкових поранень внаслідок підриву на вибуховому пристрої. Вибухом Сергію відірвало обидві ноги. Похований у с. Павлівка[92].
3347     Простяков Сергій Сергійович 01982-01-1515 січня 1982, Миколаїв. Матрос, водій десантно-штурмового відділення десантно-штурмового батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти (Миколаїв). Працював на консервному заводі «Вікторія». Мобілізований 9 липня 2015 року як доброволець. Залишилися батьки та молодший брат. 02016-08-088 серпня 2016 3 серпня, неподалік села Широкине (Волноваський район Донецька область) під час виконання бойового завдання група морпіхів на автомобілі підірвалась на протитанковій міні. Сергій, який був за кермом, дістав найтяжчих поранень, прийнявши удар на себе й врятувавши життя товаришу. Помер в лікарні міста Маріуполь, не виходячи з коми. Після прощання у військовій частині, Сергія поховали у м. Миколаїв[93].
3348     Казарін Владислав Вадимович
(Позивний «Розписний»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-09-2828 вересня 1994, Покровськ Донецька область. Солдат, сапер 1-ї штурмової роти «Вовки Подолянина» (ДУК ПС) 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Навчався у Донецькому національному університеті. Один з організаторів руху «Громадський актив Красноармійська». Коли почалися бойові дії у 2014 році, у 19-річному віці пішов добровольцем на фронт. Переходив у різні підрозділи, щоб завжди залишатись на передовій. Влада як свого бойового побратима згадують бійці «Дніпро-1», батальйону ОУН, 8-го батальйону «Аратта» ДУК ПС. Воював у Пісках та Донецькому аеропорту, під Широкиним, на шахті «Бутівка» та на «світлодарській дузі». Активно вів свої сторінки у Facebook та Twitter, робив багато фото з фронту. Щойно був зарахований на юридичний факультет Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, у майбутньому хотів поєднати цей фах із військовою кар'єрою. 02016-08-1010 серпня 2016 Близько 20:00, під час мінометного обстрілу, поблизу міста Дебальцеве (Донецька область), в районі ЛуганськеЛогвинове, в результаті розриву 120-мм міни дістав поранення, що несумісні з життям, помер дорогою до лікарні. Похований на Алеї Героїв Покровського кладовища[94].
3349     Шелепун Олександр Миколайович 01971-03-088 березня 1971, Богатир (Погребищенський район). Проживав у с. Морозівка (Погребищенський район) Вінницька область та у м. Іллінці. Старшина І статті, водій протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 1-ї мотопіхотної роти 9-го окремого мотопіхотного батальйону, в/ч пп В2248, 59-ї ОМПБр. 1989 року закінчив Погребищенське ПТУ-42. З 1989 по 1992 рік служив у морфлоті в Калінінграді, потім біля Литви на підводному човні. Працював у київській міліції, пізніше у ВПУ-42 в місті Погребище майстром з водіння. Останнім часом мешкав з дружиною в Іллінцях. Призваний на військову службу за контрактом 31 травня 2016 року. Залишилися мати, дружина та чотири доньки від попередніх шлюбів. 02016-08-1111 серпня 2016 Загинув в районі міста Золоте (Попаснянський район), на ВОП 5921 «Рудник» (СП «Сопка»), внаслідок мінометного обстрілу. Похований у с. Морозівка[95].
3350     Петренко Анатолій Сергійович 01987-06-1919 червня 1987, Суми. Майор, військовослужбовець 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку Центрального ОТО НГУ, в/ч 3011 (Кривий Ріг). Мобілізований у 2014 році. Залишилась дружина, та дворічна донька. 02016-08-1212 серпня 2016 Помер внаслідок серцевого нападу під час охорони блокпосту у місті Костянтинівка (Донецька область). Похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми[96].
3351     Романенко Дмитро Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-11-2525 листопада 1978, Київ. Старший солдат, водій-кулеметник 1-го взводу 2-ї роти 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБр. Мобілізований 27 липня 2015 року. 02016-08-1313 серпня 2016 Загинув у бою близько 0:30 під час атаки російських бойовиків в районі міста Попасна (Луганська область). Дмитро був на позиції, вираховував та подавляв ворожого кулеметника, коли поряд із ним розірвалася міна. Врятувати бійця не змогли[97].
За даними ІАЦ РНБО, що оприлюднені на брифінгу 13 серпня, за минулу добу один військовослужбовець загинув, двоє поранені[98].
Медперсонал лікарні м. Попасна повідомив спостерігачів СММ ОБСЄ, що військовослужбовець ЗСУ помер від поранень, які отримав 12 серпня в Попасній[99].
3352     Шумак Максим Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-10-022 жовтня 1991, Токмак Запорізька область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Мобілізований 7 липня 2015 року. 02016-08-1313 серпня 2016 12 серпня о 23:40 російські бойовики почали артилерійсько-мінометний обстріл позицій ЗСУ в Майорську під Горлівкою (Донецька область). Максим дістав важке поранення у груди, його доставили в лікарню Бахмута. Помер від поранень о 3:00 в лікарні. Похований в Токмаку[100].
3353     Лесняк Денис Ігорович
 
01979-12-1818 грудня 1979, Полтава. Майор, начальник ППО 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Кадровий військовий. Пройшов бої під Дебальцевим у складі 128-ї ОГПБр, де служив командиром батареї ракетно-артилерійського дивізіону. Один з офіцерів, які 2015 року «з нуля» створили 10-ту ОГШБр. Залишилися батьки, дружина та троє дітей. 02016-08-1616 серпня 2016 Загинув під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою російських найманців в с. Єлизаветівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований на Алеї Слави Розсошенського кладовища у Полтаві[101].
3354     Нестеренко Віктор Григорович 01954 1954, 62 роки, мешкав у м. Бердянськ Запорізька область. Волонтер, майстер з ремонту озброєння 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Після звільнення зі ЗС України на пенсію, з початком війни на сході України, вирішив, що його досвід стане в пригоді в зоні бойових дій та повернувся до війська як волонтер. 02016-08-1616 серпня 2016 Загинув близько 2:00 під час нічного обстрілу російськими бойовиками території села Чермалик (Волноваський район Донецька область)[102].
3355     Ковальчук Сергій Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-08-1717 серпня 1973, Кельменці Чернівецька область. Молодший сержант, командир відділення ГСАБатр 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Працював газозварювальником у приватного підприємця. Призваний за мобілізацією 27 січня 2015 року, по закінчені терміну уклав контракт на подальшу службу. Залишилися мати, дружина та четверо дітей, три доньки й син (1998, 2001, 2004 та 2008 р. н.). 02016-08-1717 серпня 2016 Загинув у день свого народження в результаті мінометного обстрілу промзони міста Авдіївка (Донецька область). Похований в смт Кельменці[103][104].
3356     Ковтун Олександр Костянтинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-04-2727 квітня 1979, Черевки (Миргородський район) Полтавська область. Старшина, заступник командира взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону 25-ї окремої аеромобільної бригади. Працював у приватному підприємстві «Ладабудсервіс» бригадиром у будівельній бригаді. У листопаді 2014 року підписав контракт на військову службу та взимку вирушив на фронт. Залишилися мати та молодший брат, який теж воював. 02016-08-1717 серпня 2016 Під час обстрілу промзони міста Авдіївка (Донецька область) був смертельно поранений в шию кулею снайпера. Похований у Черевках[103][105].
3357     Костенко Віталій Михайлович
(Позивний «Шаман»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-01-044 січня 1973, Пашківка (Макарівський район) Київська область. Старший солдат, військовослужбовець 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ» 72-ї ОМБр. 02016-08-1717 серпня 2016 Загинув під час мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Пашковці[106][107].
3358     Гребенкін Олександр Олександрович 01992-08-1717 серпня 1992, Хрестівка Чаплинський район Херсонська область. Солдат, гранатометник зенітно-кулеметного відділення радіолокаційної роти (в/ч А2845, Скадовськ) 14-ї радіотехнічної бригади (Одеса). У листопаді 2011 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Криму. З 2013 року служив за контрактом. Після окупації півострова з квітня 2014 року ніс службу за контрактом у Скадовську. Пройшов чотири ротації в зону АТО. 02016-08-1717 серпня 2016 Загинув у свій день народження біля села Андріївка (Великоновосілківський район) Донецької області. Похований у Хрестівці[108].
3359     Колосовський Микола Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-11-1010 листопада 1977, Слов'янськ Донецька область. Старший сержант, механік-водій БМП-1 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). В ранньому віці втратив матір, виховувався батьком. Мобілізований у вересні 2015 року. Залишилися батько та неповнолітній син. Місцеві мешканці в коментарях повідомляють, що брат Миколи під час окупації Слов'янська долучився до ополченців під керівництвом російського терориста Гіркіна. 02016-08-1818 серпня 2016 Загинув у ніч на 19 серпня під час артилерійського обстрілу поблизу села Троїцьке (Ясинуватський район) Донецької області, снаряд розірвався в трьох метрах від нього. Похований у Слов'янську[109].
Прим. Місце смерті потребує уточнення. ЗМІ повідомляють, що Микола загинув поблизу с. Троїцьке (Ясинуватський район), але 54 ОМБр несе службу на «світлодарській дузі», можливо, Троїцьке (Попаснянський район).
3360     Долженко Михайло Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-04-2424 квітня 1989, мешкав у м. Алчевськ Луганська область. Солдат, кулеметник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, працював вчителем хімії. Влітку 2016 підписав контракт на військову службу в ЗСУ й поїхав в зону АТО захищати рідну землю. Залишились батьки. 02016-08-1818 серпня 2016 Загинув під час бойових дій у Майорську під Горлівкою (Донецька область). Внаслідок розриву міни отримав наскрізне проникаюче поранення шиї та грудної клітки, помер від гострої крововтрати. Похований у м. Бориспіль, де мешкають родичі Михайла, на Алеї Слави міського кладовища по вулиці Покровській[110].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу двоє українських військовослужбовців загинули та 8 зазнали поранень. Усі втрати понесені внаслідок обстрілів на Донецькому напрямку[111].
3361     Хоптяр Сергій Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-05-2727 травня 1996, Соколівка (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Старший солдат, заступник командира взводу 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Ярмолинецький професійний ліцей. У липні 2014 року був призваний на строкову службу, але вирішив одразу підписати контракт та через два місяці після підготовки поїхав на фронт. 02016-08-1919 серпня 2016 Загинув близько 14:00 під час обстрілу з АГС поблизу смт Зайцеве (Донецька область) внаслідок вибуху гранати, прикривши собою товариша. Похований у Соколівці[112].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, 4 зазнали поранень[113].
3362     Мельничук Володимир Данилович 40 років, Сураж Шумський район Тернопільська область. Старший лейтенант, командир артилерійського реактивного взводу 27-ї окремої реактивної артилерійської бригади. Призваний за мобілізацією, згодом підписав контракт на військову службу. Залишилася дружина та двоє дітей. 02016-08-1919 серпня 2016 Місце й обставини не уточнено. Загинув під час виконання службових обов'язків в зоні АТО. Похований у с. Сураж[114].
3363     Шевчук Володимир Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01967-02-2222 лютого 1967, Шепетівка Хмельницька область. Молодший сержант, навідник-оператор БМП-2 6-ї штурмової роти 93-ї окремої механізованої бригади. Займався різьбярством церковних іконостасів, працював будівельником. На фронт пішов добровольцем, з вересня по листопад 2014 року воював у складі батальйону «Донбас». В листопаді 2014 підписав контракт на службу в 93-й ОМБр. Учасник оборони Донецького аеропорту. Залишилася дружина та двоє дітей, син і донька-першокласниця. 02016-08-1919 серпня 2016 Загинув в зоні проведення АТО в ніч на 20 серпня (місце та обставини загибелі не уточнені)[115].
Прим. 93 ОМБр несе службу в Луганській області.
3364     Дереш Олександр Васильович
 
01974-08-1616 серпня 1974, Львів. Молодший лейтенант, командир взводу — старший офіцер батареї, т.в.о. командира 5-ї гарматної артилерійської батареї 2-го гарматного артилерійського дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади, в/ч пп В1428. Служив у Прикордонних військах. Мав дві вищі освіти, 1997 року закінчив Український державний лісотехнічний університет, 2005 року закінчив правничий факультет ЛНУ ім.І.Франка. Працював за фахом юриста. Активний учасник Революції Гідності. До війська пішов солдатом-добровольцем 4 вересня 2014 року, після демобілізації підписав контракт на військову службу в 44 бригаді. Нагороджений Почесною відзнакою бригади. 2016 року пройшов курс підготовки офіцерів в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного. Залишилася дружина та двоє дітей, 15-річна донька і 10-річний син. 02016-08-2222 серпня 2016 Місце й обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО під час виконання бойового завдання. Похований на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №76[116].
3365     Ільчишин Олександр Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-06-2020 червня 1989, Мена Чернігівська область. Солдат 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» (з осені 2014 — 41-й ОМПБ). На фронт пішов у березні 2014 року. Брав участь у боях за Слов'янськ, Красний Лиман та Попасну. Залишилася мати. 02016-08-2323 серпня 2016 9 серпня 2014 року, під час передислокації батальйону на інший блокпост в районі міста Дебальцеве (Донецька область), танк, в якому їхав Олександр, потрапив під обстріл та підірвався на міні. Військовий дістав осколкові поранення та переломи кінцівок, роздроблення стопи. В Артемівській лікарні йому встановили апарат Ілізарова, в подальшому лікувався у Київському та Ірпінському шпиталях. 31 серпня йому зробили операцію, а 2 вересня уві сні він впав у кому, в якій перебував останні два роки. У ніч на 24 серпня Олександр помер. Похований у Мені[117].
3366     Дьяченко Олег Миколайович
(Позивний «Зайка»)
 
01975-05-088 травня 1975, Васильків Київська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї ОГПБр. Боєць «Легіону Свободи». З 1992 по 1997 рік служив у Повітряних силах. 1995 року закінчив Київський інститут Військово-Повітряних Сил. Був інженером-механіком, мав спеціальність «спеціаліст із авіаційного озброєння» та звання старшого лейтенанта. Приватний підприємець. Член Васильківської міської організації ВО «Свобода» з 2012 року. На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та донька 2005 р. н. 02016-08-2424 серпня 2016 Загинув у ніч на 24 серпня, поблизу міста Красногорівка (Донецька область), за іншими джерелами поблизу смт Зайцеве, в результаті мінометного обстрілу. Міна потрапила у бліндаж. Похований у Василькові[118].
3367     Володько Максим Миколайович 01989-10-2222 жовтня 1989, Одеса. Старший сержант — командира гармати 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. 2010 закінчив Миколаївський аграрний університет і здобув базову вищу освіту бакалавра, за спеціальністю «Механізація та електрифікація сільського господарства». З 22.10.2010 по 13.10.2011 проходив строкову військову службу на посаді командира відділення в/ч 3024. З 19.03.2014 по 27.11.2014 проходив військову службу за мобілізацією в Очаківському РВК на посаді начальника служби захисту інформації. З 29.11.2014 по 13.03.2015 — начальник речового складу в/ч пп В1079. З 06.01.2015 по 07.03.2015 брав участь в АТО. 06.08.2015 добровільно прийшов у військо за мобілізацією вдруге, в/ч пп В3950. 02016-08-2424 серпня 2016 Загинув в результаті необережного поводження зі зброєю в с. Костянтинопільське Маріїнського району (Донецька область). Похований в м. Очаків Миколаївська область[119].
3368     Ключка Віталій Володимирович
(Позивний «Колючий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-11-033 листопада 1976, Тошківка Попаснянський район Луганська область. Старший сержант, головний сержант взводу охорони 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. 02016-08-2525 серпня 2016 Загинув вранці в районі міста Мар'їнка (Донецька область) в результаті обстрілу з СПГ. Похований в смт Тошківка[120].
3369     Шелудько Володимир Олександрович
(Позивний «Карась»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-08-099 серпня 1986, Новий Розділ Львівська область. Доброволець 8-го окремого батальйону «Аратта» Української добровольчої армії. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка», фахівець з управління газотурбінними станціями. До війни працював за спеціальністю. Залишилися батьки. 02016-08-2626 серпня 2016 Загинув від кулі снайпера близько 17:00 на передовій, на крайньому блокпості села Широкине (Волноваський район Донецька область). 28 серпня побратими прощались з Володимиром на базі батальйону «Аратта» в Маріуполі. Похований у Новому Роздолі на Малихівському цвинтарі[121].
3370     Вознюк Сергій Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01961-11-055 листопада 1961, 54 роки, Кам'янка-Бузька Львівська область. Проживав у с. Новий Витків Радехівський район. Молодший сержант, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади. Навчався в Добротвірському СПТУ за спеціальністю електрозварювальник. Після строкової армійської служби, у 1984 році розпочав свою трудову діяльність в м. Кам'янка-Бузька, а з 1985 року працював на Радехівщині. Мобілізований 13 серпня 2015 року. Залишилися батьки, дружина, діти та внуки. 02016-08-2727 серпня 2016 Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у с. Новий Витків[122].
3371     Попович Олег Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-12-066 грудня 1983, Лютівка (Золочівський район) Харківська область. Проживав у м. Харків. Солдат, оператор протитанкового відділення протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Мобілізований у січні 2015 року. В квітні 2016 демобілізувався, а вже у травні підписав контракт на службу в ЗСУ. Залишилися мати та старший брат 02016-08-2727 серпня 2016 Загинув поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область)[123].
3372     Івченко Василь Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-01-099 січня 1996, Папужинці Тальнівський район Черкаська область. Солдат, командир ЗУ-23 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Грав у папужинській футбольній команді «Славутич». Вчився у м. Ватутіне. В березні 2016 року підписав контракт на військову службу. Проходив підготовку Навчальному центрі «Десна», де його хотіли залишити інструктором, але Василь вирішив їхати на передову. Незабаром мав поїхати до Німеччини на військові навчання сержантів. Залишилися дружина, мати та вітчим. 02016-08-2828 серпня 2016 Загинув від осколкових поранень під час мінометного обстрілу опорного пункту поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Похований в с. Папужинці[124].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще 9 дістали поранення[125].
3373     Васюк Олександр Павлович 01965-08-2929 серпня 1965, 50 років, Рівне. Старший солдат, гарматник 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Мобілізований у липні 2015 року як доброволець, на той час його брат теж був на фронті. Залишились дружина та 20-річний син. 02016-08-2828 серпня 2016 19 серпня в районі міста Бахмут (Донецька область), танк, в якому перебував військовослужбовець, попав під обстріл та загорівся. Олександра витягнули з вогню та евакуювали до лікарні з опіками понад 60% тіла. Перебував у важкому стані, але в свідомості. Помер в опіковому центрі міста Дніпро напередодні свого 51-го дня народження. Похований у Рівному на кладовищі у мікрорайоні «Тинне»[126].
3374     Кравченко Олег Вікторович
(Позивний «Тихон»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-03-2727 березня 1977, Покров Дніпропетровська область. Старший солдат 1-ї мотопіхотної роти 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», в/ч пп В2604, 56-ї ОМПБр. Закінчив професійно-технічне училище, працював електрослюсарем черговим і з ремонту обладнання в електромеханічному цеху ПАТ «ОГЗК». Мобілізований 30 липня 2015 року. Залишилася дружина та 12-річний син. 02016-08-2929 серпня 2016 Загинув вранці, підірвавшись на міні, під час мінометного обстрілу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область)[127]
3375     Ворошило Євгеній Іванович
(Позивний «Джек»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-04-2929 квітня 1981, Кам'янське Дніпропетровська область. Проживав у м. Дніпро. Доброволець, командир взводу 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Один з найкращих штурмовиків ДУК. Закінчив Хмельницьке професійно-технічне училище за спеціальністю столяр-тесляр. Працював в охоронній фірмі, супроводжував вантажі за кордон. Займався спортом. П'ять років прослужив у складі миротворчих сил в Іраку. З перших днів війни воював у складі батальйону ОУН, згодом перейшов до ДУК. Залишилися мати і брат. 02016-08-3030 серпня 2016 Загинув о 18:30 від кулі снайпера в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Похований на Алеї Слави кладовища Соцміста у Кам'янському[128].
3376     Каплун Олександр Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-05-1010 травня 1977, Богданівка (Знам'янський район) Кіровоградська область. Старший солдат, старший навідник гармати 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Після строкової військової служби, з 1997 року працював в ДП «Чорноліське лісове господарство», спочатку охоронцем, а з 2001 року — верстатником деревообробних верстатів цеху переробки деревини. Мобілізований 9 липня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей, донька і син. 02016-08-3030 серпня 2016 Загинув о 22:00 під час артилерійського обстрілу смт Сартана під Маріуполем (Донецька область). В 5 метрах від Олександра розірвався снаряд 152-мм калібру, осколки пробили бронежилет. Похований у Богданівці[129].
3377     Жулинський Микола Володимирович
(Позивний «Маус»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-07-099 липня 1991, Тягун Іллінецький район Вінницька область. Старший солдат, механік-водій розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти 131-го окремого розвідувального батальйону (курінь УНСО). Батьки померли, коли Микола ще був школярем. До війни працював трактористом. У війську з весни 2016 року, військовослужбовець за контрактом. Неодружений, залишилася сестра. 02015-08-3030 серпня 2015 Загинув під час виконання бойового завдання на території Попаснянського району Луганської області. Тіло з поля бою змогли дістати лише 1 вересня. Похований у с. Тягун[130].
3378     Кропивницький Кіровоградська область. Військовослужбовець 22-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї ОМБр. 02016-08-3131 серпня 2016 За повідомленням видання «Тиждень» з посиланням на військових, у ніч на 31 серпня під час артилерійського обстрілу поблизу міста Щастя (Луганська область) загинув військовослужбовець 22-го батальйону[131].
За даними Луганської обласної ВЦА, внаслідок обстрілу міста Щастя поранено 28-річну медсестру Щастинської міської лікарні, пошкоджено кілька житлових будинків і храм, один будинок згорів[132].
3379     Шемуровський Владислав Віталійович
(Позивний «Маестро»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-08-2323 серпня 1993, Радивилів Рівненська область. Боєць 8-го окремого батальйону «Аратта» Української добровольчої армії. Активний учасник Революції Гідності. Брав активну участь в громадянській блокаді Криму у складі «Правого сектора». 02016-08-3131 серпня 2016 Загинув від кулі снайпера під час виконання бойового завдання поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область). Похований у Радивилові[133].
3380     Власюк Роман Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-09-3030 вересня 1994, Славута Хмельницька область. Сержант, командир відділення — командир машини розвідувального взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади. Здобув професію електрогазозварювальника у місцевому професійному ліцеї. Призваний до лав ЗСУ 23 квітня 2014 року, в подальшому уклав контракт на продовження військової служби. Залишилися батьки і молодший брат. 02016-08-3131 серпня 2016 Загинув від кульового поранення близько 1:00 у бойовому зіткненні біля села Богданівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в с. Цвітоха Славутського району[134].

Вересень ред.

3381     Шевченко (Манько) Микола Романович 01983-12-1919 грудня 1983, Зеленче (Теребовлянський район) Тернопільська область. Солдат, номер обслуги артилерійської батареї 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Кілька років був в Італії на заробітках. Мобілізований у 2015 році, служив в зоні АТО 8 місяців до грудня 2015, після демобілізації повернувся додому, а у травні 2016 підписав контракт на подальшу військову службу. Залишилися мати, старша сестра, 11-річний син. 02016-09-022 вересня 2016 Загинув на Луганщині від кульового поранення в голову. Похований в с. Зеленче[135].
3382     Заболотний Микола Петрович 01972-01-2828 січня 1972, Мовчани (Жмеринський район) Вінницька область. Старшина, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Строкову службу проходив на флоті в Севастополі. Працював на різних посадах у місцевому господарстві. Мобілізований 17 серпня 2015 року. З 1 квітня 2016 перебував у зоні АТО. Залишилися мати, дві старші сестри, цивільна дружина, 19-річна донька та внук, який народився наступного дня після смерті Миколи. 02016-09-022 вересня 2016 Був поранений в зоні АТО, тривалий час лікувався у кардіологічному відділенні Харківського військового госпіталю, помер від серцевої хвороби. Поховання 6 вересня у с. Мовчани[136].
3383     Слободюк Ярослав Євгенович 01963-08-2121 серпня 1963, 53 роки, Забужжя (Сокальський район) Львівська область. Молодший сержант, радіотелефоніст 93-ї окремої механізованої бригади. Підприємець, директор ПП «Лев-С», у липні 2015 року пішов добровольцем на військову службу у ЗСУ. 02016-09-033 вересня 2016 Помер в Харківському військовому госпіталі, зупинилося серце. Похований у с.Забужжя[137].
3 вересня волонтери повідомили, що у військовому клінічному центрі в Харкові померли двоє військових[138].
    Лазар Олександр Ілліч 01986-05-1313 травня 1986, Дроздівка Чернігівська область. Майор розвідки ЗСУ (в/ч не уточнено). Закінчив Житомирський військовий інститут імені Сергія Корольова, навчався у військово-дипломатичній академії. З 2009 року проходив службу у військовій частині, що належала до Управління розвідки. В зоні проведення АТО перебував з 2015 року. Залишилися батько, дружина та донька. Нагороджений нагрудними знаками «За зразкову службу», «20 років військової розвідки України» та «Герой Києва» (посмертно).

В пам’ять про Олександра Лазара у травні 2019 року на будівлі Дроздівської загальноосвітньої школи встановлена меморіальна дошка.

02016-09-044 вересня 2016 Помер у військовому госпіталі після повернення із зони АТО від важкої хвороби, яку отримав внаслідок перебування у зоні бойових дій. Похований у Дроздівці[139].
3384     Мединський Олег Костянтинович
(Позивний «Усатий»)
 
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01968-06-066 червня 1968, Іллінка (Біляївський район) Одеська область. Проживав з сім'єю в м. Очаків. Капітан 3 рангу, заступник командира по роботі з особовим складом 73-го морського центру спеціальних операцій, в/ч А1594 (Очаків). Після багаторічної служби у морському спецназі звільнився в запас. 2006 року заснував Військово-патріотичний спортивний клуб «Майський» в Очакові, займався спортивно-патріотичним вихованням молоді, був президентом клубу і тренером з кіокушин-кан карате (чорний пояс, II дан). З початком бойових дій на Сході, поновився на службі, і з 2014 року перебував у зоні АТО. 3 липня 2015 року за бойові заслуги нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Залишилися дружина, троє дітей та двоє онуків. 02015-09-055 вересня 2015 Загинув під час виконання спеціального завдання в районі міста Маріуполь (Донецька область), підірвався на протипіхотній міні. Після прощання в Очакові похований в с. Іллінка[140].
3385     Кравченко Олександр Володимирович 01996-04-022 квітня 1996, Роздольне (Зміївський район) Харківська область. З 2-х років проживав у с. Тесів Острозький район Рівненська область. Солдат, старший навідник 1-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 30-ї окремої механізованої бригади. 1998 року родина переїхала на Рівненщину. 2013 року закінчив Первомайський професійний ліцей на Харківщині. Працював у воєнізованій охороні в м. Рівне. 31.05.2016 підписав контракт на військову службу. Залишилися батьки та старший брат, теж учасник АТО. 02016-09-055 вересня 2016 Був знайдений мертвим поблизу с. Анадоль Волноваського району, обставини не уточнено. Похований у с. Тесів[141].
3386     Дудкевич Петро Феодосійович 01965-06-3030 червня 1965, Сергіївка (Горохівський район) Волинська область. Проживав у с. Горінчово Хустський район Закарпатська область. Військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Працював на екскаваторах та гусеничних тракторах, згодом перейшов до приватного підприємця на пилораму. Мобілізований 14 липня 2015 року. Починав службу у складі 53-ї ОМБр в Сєвєродонецьку, а у серпні 2016 його перевели до Костянтинівки на чергування на блокпостах. Залишилися мати, брат, дружина та троє дітей, — дві доньки і син. 02016-09-066 вересня 2016 Під час несення служби в зоні АТО захворів на запалення легенів з ускладненнями. 31 серпня його поклали до шпиталю, але хвороба прогресувала. Помер о 5:30 ранку 6 вересня[142].
3387     Лініченко Віталій Васильович 01975-03-1212 березня 1975, Київ. Сержант, головний сержант взводу — командир відділення 90-го ОАеМБ 81-ї ОАеМБр. 02016-09-077 вересня 2016 Трагічно загинув в районі м. Костянтинівка. Похований у Києві[143].
3388     Данілов Володимир Георгійович
(Позивний «Дикий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-05-3131 травня 1969, Хотів Києво-Святошинський район Київська область. Проживав у м. Богуслав. Старший сержант, командир розвідувального відділення, в.о. командира взводу розвідувальної роти 81-ї окремої аеромобільної бригади. З 17 років почав працювати трактористом в рідному селі. Після армійської служби працював трактористом у Хотіві, водієм маршрутки в Києві, охоронником в приватній фірмі, водієм в Кабінеті Міністрів, охоронцем в Державній Службі Охорони. До 2014 останні 5 років працював трактористом в ТОВ «Богуславка Агро». Член УНСО. На фронт пішов добровольцем, 29 жовтня 2014 року підписав контракт до закінчення особливого періоду. Починав службу в 54-му ОРБ, потім його рота була переведена до 81-ї бригади. Учасник боїв за Донецький аеропорт, де був поранений. З весни 2016 тримав оборону в промзоні Авдіївки. Залишилися мати, сестра, 17-річний син і 13-річна донька від попередніх шлюбів, дружина та троє дітей. Дружина Володимира — волонтер БФ «Надія», в подальшому — військовослужбовець ЗСУ. 02016-09-077 вересня 2016 Фронтові поранення та контузії призвели до серцевого захворювання. 1 вересня, перебуваючи в зоні АТО, Володимир потрапив до реанімації. Помер від розриву аорти в клініці Амосова у Києві, за кілька днів до призначеної операції. Похований в Богуславі[144].
3389     Матросов Вадим Петрович
(Позивний «Боцман»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989 1989, Коханівка (Ананьївський район) Одеська область. Мешкав в смт Любашівка. Солдат, старший розвідник розвідвзводу розвідувально-диверсійної роти 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. Мобілізований влітку 2015 року, згодом уклав контракт на подальшу військову службу. Неодноразово вивішував український прапор «під носом» у російських бойовиків в «сірій зоні». Залишилися мати, дружина та дві трирічні доньки-близнюки. 02016-09-088 вересня 2016 Загинув ввечері в районі міста Мар'їнка (Донецька область) внаслідок мінно-вибухових травм під час обстрілу з АГС. За іншими відомостями, розвідник підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в Мар'їнці та від отриманих поранень помер по дорозі в лікарню. Похований 12 вересня у Любашівці[145].
3390     Нетьосов Євген Леонідович 01983-07-3030 липня 1983, Верхівцеве Верхньодніпровський район Дніпропетровська область. Проживав у м. Миколаїв. Сержант, командир бойової машини — командир 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970 (Бахмут). Мобілізований 17 серпня 2015 року. Залишилася мати та дві сестри. 02016-09-099 вересня 2016 Трагічно загинув поблизу с. Семигір'я (Бахмутський район), за іншими даними — с-ща Травневе (Бахмутський район), внаслідок вогнепального поранення у підборіддя з автомата АКС-74. Похований у Миколаєві[146].
3391     Єпіфанович Олександр Володимирович 01990-06-2121 червня 1990, Олевськ Житомирська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Військовослужбовець військової служби за контрактом. 02016-09-099 вересня 2016 Трагічно загинув поблизу с. Сизе (Станично-Луганський район), внаслідок вогнепального поранення у підборіддя з РПК-74. Похований в Олевську[147].
3392     Бурба Євген Володимирович
(Позивний «Скорпіон»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-11-1616 листопада 1975, Німеччина. Проживав у м. Київ. Солдат, номер обслуги відділення охорони взводу охорони 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. Сім'я переїхала до Житомира, а згодом до Києва. Мобілізований у травні 2015 року. Залишились мати та сестра-близнюк. 02016-09-099 вересня 2016 На передових позиціях батальйону, в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Двоє загинули на місці, двоє померли в лікарні від поранень[148][149].
3393     Варенич Олег Володимирович
(Позивний «Лєший»)
01984-06-2121 червня 1984, Лунинець Білорусь. Проживав у с. Таверівка Чутівський район Полтавська область. Солдат, старший водій автомобільного взводу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Був відряджений до 46-го батальйону «Донбас Україна». Виріс у селі Нова Парафіївка Кегического району Харківської області, куди з батьками переїхав у 1980-х. Навчався у Кегичевському ПТУ на водія. Працював в селі механізатором. В грудні 2009 року одружився, а у 2010 переїхав до села дружини Таверівка, на Полтавщину. Мобілізований 9 липня 2015 року як доброволець. Залишились батьки, молодший брат, дружина та двоє дітей, 5-річна донька і 2-річний син. 02016-09-099 вересня 2016 На передових позиціях батальйону, в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Двоє загинули на місці, двоє померли в лікарні від поранень. Похований у селі Нова Парафіївка[148][150].
3394     Зуєв Андрій Олександрович 01994-09-2828 вересня 1994, Київ (Дніпровський район). Солдат, водій-номер обслуги ЗРБ 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Був відряджений до 46-го батальйону «Донбас Україна». Закінчив Київський професійний ліцей «Авіант», де здобув спеціальності водія, автомеханіка та електрика. Строкову службу проходив у військовій частині зв'язку в Семиполках, водієм-електриком. Потім 2,5 роки служив за контрактом пожежником у 13-й частині МНС Дніпровського району Києва. Мобілізований 9 липня 2015 року, проходив підготовку в Десні, потім служив у Білій Церкві, з грудня 2015 до травня 2016 займався перегонами техніки, з 28 травня 2016 перебував у зоні АТО. Залишились батьки і брат. 02016-09-1010 вересня 2016 9 вересня на передових позиціях батальйону, в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Двоє загинули на місці, двоє померли в лікарні від поранень. Медики мобільного шпиталю 11 годин боролись за життя Андрія, о 2:00 він помер. Похований у с. Черняхівка Яготинського району, поряд із могилою бабусі[148][151].
3395     Двигало Григорій Матвійович 01964-05-1111 травня 1964, 52 роки, Велика Димерка Броварський район Київська область. Прапорщик, військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Був відряджений до 46-го батальйону «Донбас Україна». Після 8-го класу школи почав трудову діяльність, працював слюсарем-станочником, майстром з пошиття та ремонту взуття, будівельником. 10 років віддав військовій службі. Любив музику, грав в ансамблі у Великій Димерці. Займався бізнесом, був керівником київських підприємств ТОВ «Завод «ЛугаПласт», ТОВ «Київський магнат». Мобілізований влітку 2015 року, служив на різних посадах, свого часу був командиром гармати. Залишилися син, дві доньки, онуки. 02016-09-1010 вересня 2016 9 вересня на передових позиціях в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Григорій підірвався під час знешкодження вибухового пристрою, помер в лікарні від поранень. Похований в смт Велика Димерка[148][152].
3396     Ткаченко Роман Валентинович
(Позивний «Ромашка»)
Чернігів. Стрілець окремої тактичної групи імені капітана Воловика Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Понад рік перебував у найгарячіших точках під Донецьком (Піски, Зеніт). Посмертно народжений Відзнакою «Хрест Корпусу». 02016-09-1010 вересня 2016 В квітні 2016 року потрапив до шпиталю з діагнозом «менінгіт». Помер в лікарні внаслідок тривалої хвороби, набутої на фронті[153].
3397     Снітко Олександр Петрович
 
Медаль «За військову службу Україні»
01971 1971, Гранітне Малинський район Житомирська область. Молодший сержант, військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади, в/ч пп В4050. Мобілізований у першій половині 2014 року. Після року служби повернувся додому, а 26 лютого 2016 року підписав контракт. Розлучений, залишилася донька 2003 р. н. 02016-09-1010 вересня 2016 Загинув близько 12:00 внаслідок нещасного випадку під час несення служби поблизу міста Соледар (Донецька область). Похований в смт Гранітне[154].
3398     Сидельников Олексій Анатолійович Ківшарівка (Куп'янська міська рада) Харківська область. Розвідник 53-ї окремої мотопіхотної бригади. 02016-09-1010 вересня 2016 За повідомленням у соцмережах, загинув у зоні АТО. Місце й обставини не уточнено. Похований в смт Ковшарівка[155].
3399     Сметанін Юрій Сергійович 01979-09-2424 вересня 1979, Нікополь Дніпропетровська область. Мешкав у м. Генічеськ Херсонська область. Капітан, заступник командира роти із забезпечення механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Шкільні роки пройшли в Генічеську. 1996 року вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. Кадровий військовий. У 28-й бригаді служив з 2012 року, проживав в смт Чорноморське за місцем служби. Залишилася мати в Генічеську та дружина, з якою Юрій познайомився в Красногорівці на Донбасі. 02016-09-1212 вересня 2016 Близько 16:00 поблизу сіл Нижньотепле та Артема (Станично-Луганський район) Луганської області у перестрілці двоє військовослужбовців загинули, п'ятеро дістали поранення. Попередньо в штабі АТО повідомили про напад ДРГ. Згодом з'ясувалося, що через конфлікт 41-річний військовослужбовець з автомату розстріляв своїх співслужбовців і втік, його затримали неподалік місця трагедії. Після прощання в Генічеську Юрія поховали в с. Гайове (Генічеський район)[156][157].
3400     Андросович Олександр Григорович 01975-12-055 грудня 1975, Листвин (Овруцький район) Житомирська область. Солдат, військовослужбовець 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Мобілізований 15 липня 2015 року. Залишилося троє синів (16, 14 і 11 років). 02016-09-1212 вересня 2016 Близько 16:00 поблизу сіл Нижньотепле та Артема (Станично-Луганський район) Луганської області у перестрілці двоє військовослужбовців загинули, п'ятеро дістали поранення. Попередньо в штабі АТО повідомили про напад ДРГ. Згодом з'ясувалося, що через конфлікт 41-річний військовослужбовець з автомату розстріляв своїх співслужбовців і втік, його затримали неподалік місця трагедії[156][158].
3401     Самойлович Максим Олександрович
(Позивний «Сом»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980 1980, Кам'янське Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМПБр. Працював у ПАТ «ДніпроАзот» в залізничному цеху. Мобілізований 28 липня 2015 року. Залишилася дружина та дві доньки (7 і 14 років). 02016-09-1212 вересня 2016 Загинув близько 23:00 на маріупольському напрямку, поблизу села Чермалик (Донецька область) під час обстрілу з САУ 2С1 «Гвоздика». Від розриву снаряду 122 мм був смертельно поранений осколком у спину. Похований на Алеї Слави військового кладовища Соцміста в Кам'янському[159].
3402     Гулькевич Олександр Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-04-077 квітня 1974, Малин Житомирська область. Молодший сержант, стрілець роти вогневої підтримки 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї ОМБр. Працював на підприємстві з виготовлення пам'ятників в с. Слобідка (Малинський район). Мобілізований в серпні 2015 року. Артилерист, обслуговував ЗУ-23. Розлучений. Залишилися мати, син та брат, який служить у 95-й аеромобільній бригаді. 02016-09-1313 вересня 2016 Загинув о 22:10 на блокпості поблизу смт Зайцеве (Бахмутський район Донецька область), внаслідок артилерійського обстрілу зі 152-мм гармат 2А36 «Гіацинт-Б». Похований в Малині[160].
3403     Ткаченко Ігор Валентинович 01994 1994, Олександрія Кіровоградська область. Військовослужбовець Національної гвардії України, в/ч 3057. Воював з 2014 року в складі батальйону спецпризначення «Донбас», був поранений під час боїв за Широкине, нагороджений медаллю «Захиснику вітчизни». У квітні 2016 підписав контракт на службу в Нацгвардії. Залишилися мати, дружина та маленька донька. 02016-09-1414 вересня 2016 Помер в ніч на 14 вересня в розташуванні військової частини 3057 у місті Маріуполь (Донецька область). За попередніми висновками судмедексперта, у бійця стався інсульт[161].
3404     Триволенко Владислав Володимирович
(Позивний «Вільний»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-08-2727 серпня 1994, Червоний Кут (Жашківський район) Черкаська область. Мешкав у місті Біла Церква Київська область. Старший солдат, сапер 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. 2013 року закінчив Білоцерківський професійний ліцей за фахом слюсар з контрольно-вимірювальної апаратури та автоматики (електроніка). Працював на меблевих фабриках та у ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ». З 23 лютого 2015 року проходив військову службу за контрактом у 81 бригаді. Залишилися батьки. 02016-09-1616 вересня 2016 Вдень у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) Владислав знешкоджував міну, але наступив на інший саморобний вибуховий пристрій, встановлений терористами. Узявши весь удар на себе, врятував життя своїм побратимам. Помер у вечері в лікарні Авдіївки від мінно-вибухової травми, що несумісна з життям. Похований 20 вересня в с. Червоний Кут[162][163].
3405     Дзиба Сергій Вікторович
 
 
01969-10-011 жовтня 1969, Житомир. Підполковник, заступник командира по роботі з особовим складом 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. У 1989 році був зарахований на військову службу за контрактом. 1996 року закінчив курси молодих офіцерів Харківського вищого військового училища НГУ й отримав звання молодшого лейтенанта Гвардії. З грудня 2012 року служив у десантних військах. На фронті від початку бойових дій, пройшов всі бої зі своїм 13-м ОДШБ 95-ї бригади. Був поранений біля с. Спартак в районі Донецького аеропорту. Влітку 2015 призначений заступником командира бригади. Залишилась дружина та дві доньки. 02016-09-1717 вересня 2016 Помер близько 17:00, не витримало серце. Похований у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі[164].
3406     Мокієнко Олександр Михайлович 01973-02-2525 лютого 1973, Покров (колишнє Орджонікідзе) Дніпропетровська область. Солдат 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку Центрального ОТО НГУ, в/ч 3011 (Кривий Ріг). Працював на ПП «Лоцман» у Дніпрі. Пішов добровольцем до лав НГУ в липні 2015 року. Залишилась дружина та діти. 02016-09-1919 вересня 2016 Помер у медсанчастині смт Велика Новосілка (Донецька область). Похований у Покрові[165].
3407     Вітченко Єгор Юрійович 01988-06-2424 червня 1988, Вовчанськ Харківська область. Військовослужбовець батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Харків». Одружений. 02016-09-2222 вересня 2016 18 вересня повернувся із зони АТО, де ніс службу в місті Мар'їнка (Донецька область). В ніч на 22 вересня помер у Харкові від інфаркту. Похований у м. Вовчанськ[166].
3408     Уханський Степан Федорович 01972-03-022 березня 1972, Тисів (Болехівська міська рада) Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Свого часу служив у спецпідрозділі МВС «Беркут», працював в охоронній службі. Неодружений, залишилися батьки. 02016-09-2323 вересня 2016 Загинув у Мар'їнському районі Донецької області, обставини не уточнено. Похований в с. Тисів[167].
3409     Жабіцький Ілля Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-04-3030 квітня 1991, Магадан РРФСР. З однорічного віку проживав у м. Вінниця. Старший солдат, кулеметник снайперського взводу 53-ї окремої мотопіхотної бригади. Коли Іллі було 11 місяців, він разом із матір'ю повернувся в Україну, до Вінниці. Вступив до Вінницького будівельного технікуму, згодом навчався у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ. Займався дзюдо. 2011 року розпочав військову службу за контрактом. Після перепідготовки в Старичах 11 лютого 2016 вирушив в зону АТО, останні три місяці перебував у першій лінії оборони. Залишилася мати, в якої Ілля був єдиним сином. 02016-09-2323 вересня 2016 Загинув близько 19:00 під час мінометного обстрілу смт Зайцеве (Бахмутський район Донецька область), на позиції «Зайцеве — Жованка» у передмісті Горлівки. Похований на Алеї Героїв міського кладовища Вінниці[168].
3410     Гук Андрій Мирославович 43 роки, Стрий Львівська область. Старшина, сапер 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір). Виріс у сім'ї військового. Служив у Самборі з 7 серпня 2014 року, а з 10 жовтня 2014 перебував у зоні бойових дій. Залишилася дружина. 02016-09-2525 вересня 2016 23 лютого 2015 року, під час бойового чергування поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), підірвався на міні та зазнав вкрай важкого поранення голови. Пережив чотири операції в Харківському та Київському військових шпиталях, перебував у комі. Рік і вісім місяців боровся за життя, але помер у лікарні[169].
3411     Пономарьов Олександр Олександрович
(Позивний «Сан Санич»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-04-2323 квітня 1974, Костянтинівка Донецька область. Сержант, головний сержант взводу 54-ї окремої механізованої бригади. У 1989—1993 роках навчався у Горлівському автодорожньому технікумі Донецького національного технічного університету. Строкову службу проходив у в\ч 2262 НГУ в Чугуєві. Багато років пропрацював на підприємстві «Український бекон». Мобілізований у березні 2015 року, служив головним сержантом – командиром відділення взводу охорони в Костянтинівському військкоматі. Після демобілізації підписав контракт на службу в 54-й ОМБр, сам попросився на передову, куди був відправлений у травні 2016 року. 02016-09-2626 вересня 2016 28 серпня 2016 року, під час бойового чергування на «Світлодарській дузі» (дебальцівський напрямок), дістав важке поранення внаслідок мінометного обстрілу. Майже місяць провів у Харківському госпіталі, але врятувати його життя не вдалося. Похований у Костянтинівці[170].
3412     Вахненко Валерій Анатолійович
(Позивний «Патрон»)
01957-02-1919 лютого 1957, 59 років, Нова Каховка Херсонська область. Старшина роти 1-ї роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади («Вовки Подолянина» Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»). Активний учасник Революції Гідності у складі 17-ї сотні Самооборони Майдану. У Новій Каховці організував загін територіальної самооборони, з початком війни став волонтером. В червні 2015 року добровольцем пішов на фронт у складі 1-ї штурмової роти ДУК ПС, бійці якої 2016 року увійшли до 54-ї ОМБр. В ЗСУ служив за контрактом останні три місяці. 02016-09-2727 вересня 2016 Загинув у ДТП в районі міста Дебальцеве (Донецька область), ще 4 бійців ДУК ПС травмовані. Похований у Новій Каховці[171].
3413     Неумивакін Дмитро Олександрович
 
Медаль «За військову службу Україні»
01977-02-2121 лютого 1977, Північний Кавказ РРФСР. Мешкав у м. Вінниця з 1993 року. Сержант, командир відділення 53-ї окремої механізованої бригади. Проходив строкову службу, згодом вдруге пішов до армії, пройшов відбір до складу миротворчої місії в Іраку, але тоді в нього народився син. З початком російської агресії 2014 року прийшов до військкомату добровольцем. Мобілізований в серпні 2015, після демобілізації підписав контракт. Розлучений, залишилися мати та син[172]. 02016-09-2727 вересня 2016
(жовтень 2017)
27 вересня троє бійців вийшли на бойове завдання з розвідки в районі міста Горлівка і потрапили під обстріл. Одного бійця вдалося одразу евакуювати, другий вийшов до своїх через півтори доби. Вони розповіли, що бачили Дмитра із пораненням, з лівого боку у нього йшла кров, він лише встиг сказати: «Виходьте звідси». Через два місяці в морг м. Дніпро було доставлене тіло. Точна дата смерті невідома, загинув у полоні, на хресті вказано жовтень 2016 без дати. Після проведення ідентифікації за ДНК похований 23 грудня 2016 року на Алеї Слави міського кладовища Вінниці[173].
3414     Півень Руслан Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-01-1616 січня 1991, Острійки Білоцерківський район Київська область. Сержант, снайпер, інструктор 199-го навчального центру ВДВ (Житомир). 2009 року закінчив Техніко-економічний коледж Білоцерківського Національного Аграрного Університету за спеціальністю «компресорщик холодильних установок». Строкову службу проходив у 1129-му зенітно-ракетному полку. Дуже гарно малював, захоплювався татуюванням. Мобілізований у першу хвилю, навесні 2014 року. Пройшов підготовку снайперів і був зарахований до 9-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Учасник боїв за Степанівку та Савур-могилу. Після демобілізації підписав контракт та опинився у Житомирі. Згодом був відправлений в Авдіївку на підсилення до 122-го батальйону 81-ї ОАЕМБр. Залишилися батьки та молодший брат. 02016-09-2828 вересня 2016 Загинув близько 21:00 від кулі снайпера під час обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Похований в с. Острійки[174].
3415     Манжола Віктор Іванович 01965-02-2525 лютого 1965, 51 рік, Канівщина (Прилуцький район) Чернігівська область. Мешкав у м. Прилуки. Старший солдат, номер обслуги 30-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований навесні 2015, з 26.05.2015 служив на передовій, по закінченні терміну служби підписав контракт. Залишилася донька-підліток, яка разом із колишньою дружиною проживає в місті Славутич. 02016-09-2929 вересня 2016 Помер від серцевої недостатності під час несення служби в селі Трудівське (Волноваський район Донецька область). Похований у Прилуках на кладовищі «Новий побут», поряд з могилою матері[175].
3416     Бачинський Олександр Сергійович
(Позивний «Пєчкін»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-09-1818 вересня 1979, Красилівка (Ставищенський район) Київська область. Солдат, механік, налагодник бронетехніки 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Олександр був наймолодшим сином з чотирьох дітей у сільській родині. Працював різноробом на фермі у Красилівці. Мобілізований 27 березня 2014 року. Після підготовки на полігоні в Житомирській області воював під Слов'янськом, та в районі Луганська. Залишилися батьки, троє братів, 18-річна донька від першого шлюбу, дружина та четверо дітей (9-річний син і три доньки — 8, 5 і 4 роки). 02016-09-2929 вересня 2016 Отримав важкі поранення під час обстрілу з РСЗВ «Град» 14 липня 2014 року поблизу села Зеленопілля (Довжанський район) Луганської області (Атака біля Зеленопілля). Осколок потрапив через ліву ключицю в спину, пошкодивши легеню, хребет та спинний мозок. Був паралізований. Лежав в Дніпропетровську, потім в Одесі, пізніше лікувався в першій обласній лікарні Київщини. Переніс безліч операцій. Під час чергової операції серце Олександра зупинилося. Похований на цвинтарі села Красилівка[176].
3417     Литовченко В'ячеслав Григорович
(Позивний «ВДВ»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-12-1717 грудня 1971, Полтава. Мешкав у с. Старицьківка Машівський район Полтавська область. Доброволець 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Навчався у професійно-технічному училищі №23 в Полтаві. Армійську службу проходив у Білорусі, там одружився. Після розлучення приїхав із сином на Полтавщину, до села Старицьківка. У травні 2015 року прийшов добровольцем у полтавський 17-й запасний батальйон ДУК ПС, пройшов вишкіл і з лютого 2016 вирушив на фронт. В липні був поранений на шахті «Бутівка», після лікування одразу повернувся на передову. Залишилися батьки, сестра двоє братів та син. Один з братів теж на фронті. 02016-09-3030 вересня 2016 29 жовтня близько 20:00 дістав важке поранення у голову від кулі снайпера в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Довезли до шпиталю, стабілізували, але рана була несумісна з життям. О 1-й годині ночі В'ячеслав помер на операційному столі. Похований на Алеї Героїв Центрального кладовища Полтави[177].
3418     Мурзаханов Андрій Сергійович 01992-12-3030 грудня 1992, Світанок (Голопристанський район) Херсонська область. Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 1 серпня 2015 року. 02016-09-3030 вересня 2016 Загинув у зоні проведення АТО (місце та обставини не уточнені). Похований 6 жовтня у с. Світанок[178].
Прим. В соцмережах повідомляють про нещасний випадок[179].
3419     Щербина Роман Іванович 01977-10-011 жовтня 1977, Зачепилівка Харківська область. Молодший сержант, командир відділення з ремонту бронетанкової техніки взводу техзабезпечення 3-го МБ 53-ї ОМБр. 02016-09-3030 вересня 2016 Помер від травми внаслідок нещасного випадку, що стався близько 13:45 під час обслуговування техніки поблизу с. Біла Гора (Костянтинівський район). Похований в с. Нагірне (Зачепилівський район)[180].
3420     Охрименко Ігор Іванович 01980-05-2626 травня 1980, Звенигородка Черкаська область. Проживав у м. Київ. Солдат, навідник 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). 02016-09-3030 вересня 2016 Загинув під час несення служби в районі с. Кам'янка (Ясинуватський район) Донецької області. Обставини не уточнено. Похований у м. Київ, Лук'янівське військове кладовище[181].

Втрати силових структур в тилу під час війни ред.

  Коваленко Михайло Васильович, 01988-12-2222 грудня 1988, Згурівка Київська область. Військовослужбовець ЗСУ. Мобілізований навесні 2015 року, учасник АТО. Наприкінці 2015, під час служби в зоні АТО, захворів. Після півроку лікування, у травні 2016-го, внаслідок значного погіршення здоров'я, потрапив до реанімації. Під час лікування, був звільнений з лав ЗСУ за станом здоров'я. Помер 02016-07-033 липня 2016 у Головному військовому госпіталі м. Київ. Похований в Згурівці. Залишились дружина та четверо дітей. Суд першої інстанції зобов'язав Міноборони виплатити грошову допомогу родині учасника АТО[182].

  Серпак Сергій Євгенович, 01978 1978, Кропивницький. Водій артилерійського дивізіону 57-ї ОМПБр. Ще на початку бойових дій навесні 2014 року пішов до війська, у 42-й БТО «Рух опору». Учасник бойових дій в зоні АТО. Через рік був демобілізований, але вирішив продовжити службу та підписав контракт. Ніс службу у військовій частині в Запорізькій області. Помер 02016-07-055 липня 2016 у Запорізькому обласному госпіталі від серцевої хвороби. Похований у Кропивницькому[183].

  Рошташ Анатолій Іванович, 26 років, мешкав у с. Плисків Погребищенський район Вінницька область. Солдат 72-ї ОМБр. Мобілізований 14.07.2015. Ніс службу в Мар'їнці та Зайцевому. 1 липня 2016 року підписав контракт, перебував на полігоні Новомосковський. Залишилася мати. 02016-07-077 липня 2016 під час перебування у відпустці загинув у ДТП. За повідомленням волонтера, напередодні Анатолій допоміг дістатися до лікарні людині, якій стало зле, закупив за власні кошти медикаменти і рушив пішки додому. По дорозі його збила машина, водій, не надавши допомоги, поїхав. В поліції розповіли, що близько 01:00 поблизу села Росоша (Липовецький район) Вінницької області водій автомобіля «Фольцваген Вента» скоїв наїзд на 26-річного чоловіка, який лежав на дорозі, проводиться слідство[184].

  Роговський Михайло Іванович, 01968-10-1414 жовтня 1968, Вербиця (Жидачівський район) Львівська область. Старшина 17-ї ОТБр. В ранньому віці втратив матір, виховувався бабусею. Три роки служив на флоті. Працював у рідному селі. Пішов на фронт добровольцем 15.07.2015. Учасник бойових дій в зоні АТО, останнім часом ніс службу в районі міста Попасна на Луганщині. Неодружений. 02016-07-1515 липня 2016 помер від серцевої недостатності в районі залізничного вокзалу м. Київ, під час прямування із зони АТО в короткострокову відпустку. Похований у Вербиці[185].

  Яхновський Олександр Вікторович, 01974-10-2727 жовтня 1974, Мартиновичі Поліський район Київська область. Мешкав у м. Керч АР Крим (до окупації). Старший прапорщик, головний старшина 501-го ОБМП 36-ї ОБрМП. 1978 року разом із батьками переїхав на Житомирщину, в село Скурати, Малинський район. Після закінчення школи два роки служив у прикордонних військах на Львівщині. 1994 року переїхав до міста Керч, працював інструктором по спорту в Національній гвардії, згодом продовжив військову службу в Керченському батальйоні морської піхоти. Після окупації Криму російськими військами вийшов на материкову Україну та на початку АТО вирушив на фронт, більше року воював на передовій. Одружений. Він так і не побачив свого онука, який народився в Керчі. Помер 02016-07-1818 липня 2016 у Бердянську (Запорізька область) від серцевого нападу. 20 липня з Олександром попрощалися у військовій частині в Миколаєві. Похований в с. Скурати на Житомирщині[186][187].

  Пономаренко Сергій Вікторович, 45 років, Нікополь Дніпропетровська область. Проживав у м. Київ. Командир мінометного розрахунку роти вогневої підтримки 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Займався велоспортом, був у складі збірної СРСР, брав участь у міжнародних змаганнях (Джиро д'Італія, Тур де Франс). Майстер спорту. Мобілізований у липні 2015 року, в подальшому ніс службу за контрактом, воював у Зайцевому під Горлівкою. 02016-07-2525 липня 2016 близько 11:00, на полігоні «Широкий лан» в Миколаївській області, під час стрільб розірвався 120-міліметровий міномет М120-15 «Молот». Загинув один військовослужбовець, ще 10 дістали поранень (один у важкому стані, з осколковим пораненням голови). Похований у Нікополі. Залишилися донька від першого шлюбу та вагітна дружина[188].

  Савченко Віктор Анатолійович, 01974 1974, Новополтавка (Великоолександрівський район) Херсонська область. Солдат 56-ї ОМПБр. 02016-07-2727 липня 2016, під час прямування додому з військової частини помер в автобусі через раптову зупинку серця[189].

  Козлітін Валерій (Позивний «Папай»), 53 роки, Калинівка Вінницька область. Військовослужбовець роти матеріального забезпечення 46-го ОБСпП «Донбас Україна». Мобілізований у 2015 році, навесні 2016 підписав контракт на подальшу військову службу. Учасник АТО, воювал під Горлівкою, Кримським та Мар'їнкою. Помер в ніч на 02016-07-3030 липня 2016 вдома від інсульту, перебуваючи на лікарняному через перелом ноги. Похований у м. Калинівка. Залишилося двоє дітей[190].

  Ткачук Юрій Іванович, 48 років, Костопіль Рівненська область. Підполковник, заступник начальника Центру забезпечення реалізації договорів про скорочення озброєнь (Львів). Закінчив Київське вище танкове інженерне училище та Військову академію (м. Київ). В ЗСУ з 1992 року. Нагороджений медалями та відзнаками. Протягом 2015—2016 років виконував службові завдання у зоні проведення АТО. Помер 02016-07-3131 липня 2016 при виконанні службового обов'язку (місце та обставини не уточнені). Похований у Костополі. Залишилася дружина та донька[191].

  Алєксєєв Сергій, 41 рік, Краснопавлівка Лозівський район Харківська область. Розвідник 92-ї ОМБр. Проходив службу в зоні АТО протягом року. Помер 02016-07-3131 липня 2016 в результаті захворювання на рак крові, яке було виявлено під час проходження служби. З квітня 2016 року лікувався у Харкові та Києві. 31 липня серце військового зупинилося. Похований у Краснопавлівці. Залишились мати, брат та вітчим[192].

  Шестопал Віталій, 45 років, Михайлівка (Тульчинський район) Вінницька область. Військовослужбовець 90-го ОАеМБ «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Мобілізований в липні 2015. У складі 90-го батальйону ніс службу на Донеччині, згодом продовжив військову службу на півдні України. Помер 02016-08-011 серпня 2016 в результаті серцевого нападу поблизу міста Скадовськ (Херсонська область). Похований в с. Михайлівка[193].

  Качалуба Максим Романович, 29 років, Романове Село Збаразький район Тернопільська область. Військовослужбовець 3-ї роти спецпризначення «Золоті Ворота» ППОП «Київ». Закінчив комерційний коледж, відслужив в армії. Працював на київському підприємстві «БРВ Київ» експедитором. Активний учасник Революції Гідності. В липні 2014 року пішов добровольцем захищати Україну, з серпня 2014 воював на Луганщині у складі батальйону «Золоті Ворота». Останнім часом служив у Києві, але подав рапорт, щоб знову вирушити на передову. Тим часом поїхав додому у відпустку. Раптово помер 02016-08-1010 серпня 2016 від набряку головного мозку. Похований в рідному селі. Залишилися батьки та молодший брат[194].

  Теслюк Георгій Михайлович, 01979-06-1111 червня 1979, Чагор Глибоцький район Чернівецька область. Проживав у м. Тетіїв Київська область. Уролог, лікар-волонтер Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Рано втратив батька. Після закінчення Чернівецького медичного училища, вступив до медичного університету. Будучи ще студентом, працював в Чернівецькій обласній лікарні у відділенні урології, цей напрям медицини обрав собі для майбутнього фаху. Після закінчення вузу отримав направлення у Тетіїв, працював у районній лікарні. Під час Революції Гідності став лікарем-волонтером, з 11 грудня 2014 був на Майдані. На громадських засадах проводив у Тетієві курси з медичній підготовці в умовах бойових дій. Починаючи з травня 2015 року двічі виїздив до зони АТО, працював у залізничній лікарні міста Попасна, що єдина вцілила після артобстрілів, оперував поранених військових, лікував цивільне населення. За кілька місяців через створений за ініціативою Георгія поліклінічний прийом у Попасній пройшли сотні пацієнтів. Вдруге вирушаючи в зону АТО, Георгій вже знав, що невиліковно хворий, хотів зробити побільше, тож працював майже без відпочинку. Іноді проводив по п'ять операцій на день, коли було багато поранених, оперував на трьох столах одночасно. В червні 2016 повернувся додому. Помер 02016-08-1414 серпня 2016 вдома від онкозахворювання (рак шлунку). Похований у Тетієві. Залишилася дружина та двоє дітей, син і донька[195].

  Лавренчук Олександр (Позивний «Француз»), Комарівка (Бродівський район) Львівська область. Молодший сержант, заступник командира БМП — навідник-оператор 2-го батальйону 24-ї ОМБр. Мобілізований влітку 2014 року до 17-ї ОТБр, за три місяці до демобілізації був переведений до 54-ї ОМБр. В зоні АТО ніс службу з 30.10.2014 до 17.09.2015. В березні 2016 підписав контракт, після навчання у 184-му навчальному центрі (Старичі) в складі 24-ї ОМБр ніс службу в районі с. Кримське на Луганщині, з кінця березня до 22 червня 2016. Після виведення підрозділу із зони бойових дій прибув на подальше несення служби на полігон Міжнародного центру миротворчості та безпеки у Старичі. Неодружений. 02016-08-2727 серпня 2016, під час обслуговування техніки після стрільб, в результаті несанкціонованого пострілу з танкового кулемету, Олександр, який перебував на броні бойової машини, отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям. Похований у Комарівці[196].

  Агенія Сергій, 26 років, Слобідка Кодимський район Одеська область. Старший солдат, снайпер десантно-штурмового взводу 3-го ОАеМБ «Фенікс» 79-ї ОДШБр. Сирота. Призваний за мобілізацією влітку 2015 року. Учасник бойових дій в зоні АТО. 02016-08-2828 серпня 2016, у ніч на 29 серпня, вбитий співслужбовцем на території військової частини в селищі Азов (Розівський район Запорізька область). 30-річний солдат зайшов у розташування підрозділу та розстріляв з автомата 26-річного старшого солдата, коли той спав[197].

  Качур Олександр Миколайович, 01976-09-2020 вересня 1976, Черкаси. Солдат 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Мобілізований у серпні 2015 року. Учасник АТО. 25 липня 2016 року близько 11:00, на полігоні «Широкий лан» в Миколаївській області, під час стрільб розірвався 120-міліметровий міномет М120-15 «Молот», в результаті чого Олександр отримав тяжкі поранення. Помер 02016-09-022 вересня 2016 в лікарні м. Одеси. Похований на третьому кладовищі міста Черкаси. Залишилися батьки, двоє братів, дружина та двоє синів, 16 і 5 років[198].

  Залата Віктор Дмитрович, 01983-03-2020 березня 1983, Шевченкове (Пологівський район) Запорізька область. Військовослужбовець ЗСУ. Призваний за мобілізацією влітку 2014 року. Воював у складі 51-ї ОМБр, а потім 128-ї ОГПБр, пройшов бої під Дебальцевим. Після демобілізації підписав контракт, служив у військовій частині у Василькові. Загинув 02016-09-088 вересня 2016 у ДТП під час несення військової служби. Похований в рідному селі. Залишилися батьки[199].

  Ф. Солдат, військовослужбовець ЗСУ за контрактом. 02016-09-1616 вересня 2016 близько 17:50 на території військового містечка Міжнародного центру миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні під час несення служби у добовому наряді з охорони складів ракетно-артилерійського озброєння, порушив правила поводження зі зброєю, в результаті чого дістав вогнепальне поранення в підборіддя з автомату, помер на місці[200].

  Протасевич Андрій Борисович, 01981-05-2222 травня 1981, Львів. Сержант, командир БМП 24-ї ОМБр. В зоні АТО побував у найгарячіших точках, після демобілізації продовжив служити за контрактом. Активний учасник ГО «Львівська обласна спілка соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих». Загинув 02016-09-1616 вересня 2016 на Яворівському полігоні (Львівська область) під час стрільб зі штатного озброєння бойових машин з ходу в нічний час. О 22:00 керівник заняття виявивши, що порушуються заходи безпеки дав команду на негайне припинення вогню, але екіпаж БМП встиг зробити постріл, що помилково влучив в іншу БМП. Андрій дістав вогнепальне поранення, помер у машині «швидкої допомоги». Похований на Полі почесних поховань №76 Личаківського кладовища. Залишилися дружина та донька[201].

  Старусєв Олександр Миколайович (Позивний «Сом»), 01972-07-2222 липня 1972, Валмієра Латвія. Мешкав у м. Ладижин Вінницька область. Командир танку 24-го ОШБ «Айдар». Виріс в сім'ї військового. З четвертого по восьмий клас навчався в Німеччині, де служив батько. Коли батька перевели у Забайкалля, Олександр переїхав в Ладижин до бабусі. Закінчив місцевий технікум механізації. Строкову службу проходив у танкових військах. На фронт пішов добровольцем у складі батальйону «Донбас», пізніше перейшов до «Айдару». Учасник бойових дій в зоні АТО. 02016-09-1616 вересня 2016 був збитий поблизу свого будинку на вулиці Слобода в Ладижині водієм мікроавтобуса, який втік з місця ДТП. Підозрюваний, 56-річний настоятель Ладиженського храму УПЦ МП, підтверджує, що проїжджав тією вулицею, але заперечує наїзд на людину. Ведеться слідство. Залишилися батьки, донька й син[202].

  Мамчур Іван Леонідович, 18.05.1979, мешканець м. Рівне. Учасник АТО (не підтверджено)[203]). Майор внутрішньої служби, начальник відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв'язку та інформатизації Рівненського СІЗО. Відповідав за інженерно-технічне забезпечення установи. До 2009 служив у 3 ОПСпП. З 2011 працював у Рівненському СІЗО. Вбитий 16.09.2016 у своєму під'їзді на вул. Відінській, — застрелений з пістолету на 6-му поверсі. Вбивцю затримали у листопаді 2016 під час в'їзду в Україну, 27.04.2017 обвинувальний акт скерований до суду. Вбивця Олег Смородинов, російський найманець, розповів журналісту «Нью-Йорк Таймс» (стаття вийшла 31.03.2019 [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]), що отримав замовлення на вбивство від двох офіцерів ФСБ, у списку було шість українців, які, начебто, брали участь у бойових діях під час російсько-грузинської війни 2008 року[204]. За злочин Смородинов отримав близько $5000 і 300 тис. рублів. 02.03.2020 суд засудив завербованого ФСБ РФ найманця до 12 років позбавлення волі, 02.04.2020 вирок набрав законної сили[205].

  Яровий Олександр Сергійович, 01981-02-2525 лютого 1981, Володимирівка (Іллінецький район) Вінницька область. Мешкав у м. Іллінці. Старший сержант, військовослужбовець 92-ї ОМБр. 8 років пропрацював у місцевому сільгосптоваристві «Маяк», з 2011 року працював вантажником у ТОВ «Люстдорф». Мобілізований влітку 2015 року, учасник АТО. Згодом продовжив службу за контрактом. 02016-09-1818 вересня 2016, близько 21:30, у пункті дислокації військовій частині в с. Малі Проходи (Харківська область), що неподалік російського кордону, під час конфлікту 28-річний старший солдат (учасник АТО) застрелив Олександра з автомата та тяжко поранив ще одного співслужбовця, після чого втік зі зброєю. Втікач також дістав поранення, його затримали на околиці Харкова. Похований на кладовищі села Володимирівка. Залишилася дружина та троє дітей. У вересні 2017 вбивця був засуджений до 10 років позбавлення волі[206][207].

  Філімонова Катерина, 31 рік, Станично-Луганський район Луганська область. Телефоністка 92-ї ОМБр. Пішла до війська добровольцем захищати Батьківщину, у квітні 2016 підписала контракт на військову службу. На початку вересня на полігоні в смт Гончарівське, де 92 бригада перебуває на зборах, відбувся вибух плити. Катерина була поруч і дістала опіків 50% тіла. Померла 02016-09-2626 вересня 2016 близько 22:00 в Опіковому центрі м. Київ. Залишилися батьки і 6-річний син на Луганщині[208].

Померлі демобілізовані учасники АТО ред.

  Пастущак Олександр Вікторович, 01995-06-1111 червня 1995, Запоріжжя. Учасник боїв під Іловайськом. Самотужки вибрався з «Іловайського котла», через що вважав себе дезертиром і ховався на Запоріжжі. 3-го травня 2016 року, внаслідок жорстокого побиття у Вільнянському районі Запорізької області, потрапив до Запорізької обласної клінічної лікарні з важкою черепно-мозковою травмою. 1 липня був доставлений літаком до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Одеса). Перебував у комі, помер 02016-07-099 липня 2016 не приходячи до свідомості. Сирота, з рідних залишилися бабуся та дідусь[209].

  Грициняк Петро Петрович, 31 рік, Рівне (Дрогобицький район) Львівська область. Учасник АТО. Помер 02016-07-1010 липня 2016 від важкої хвороби. Похований у с. Рівне[210].

  Гушленко Володимир Миколайович (позивний «Сніг» / «Сніжок»), 01959-09-2424 вересня 1959, 56 років, Київ (Дніпровський район). Демобілізований доброволець, командир БТР 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» НГУ. Брав участь у боях в населених пунктах Логвинове, Вуглегірськ, Дебальцеве, Широкине. Під час ротації був ушпиталений до лікарні швидкої допомоги, де виявили рак. Після перенесеної операції став інвалідом І групи. Помер 02016-07-2424 липня 2016 від раку після тривалого лікування. Похований у Києві. Залишилися дружина, двоє дітей та четверо онуків[211].

  Коваленко Ігор Миколайович (позивний «Грін»), 01973-05-2222 травня 1973, Обухів Київська область. Сержант, командир 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБр. Мобілізований 18 травня 2014 року як доброволець. З 6 липня по 25 серпня 2014 року воював у зоні АТО. 23 серпня 2014 внаслідок обстрілу з «Градів» поблизу смт Луганське дістав вибухову травму, контузію головного мозку та забій грудної клітки, лікувався у ВМКЦ м. Ірпінь. 18 грудня 2014 року був виключений зі списків особового складу частини, тому що перебував на лікуванні. Після лікування повернувся в Обухів. Через раптове погіршення стану здоров'я був направлений до шпиталю, де 02016-08-022 серпня 2016 року помер. Похований в Обухові. Залишилися мати, брат та 11-річний син[212].

  Карпузов Андрій Юрійович, 01992-05-3131 травня 1992, Чернігів. Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 21. Призваний до Збройних сил України у березні 2014 року. Солдат 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Учасник АТО. Демобілізований у березні 2015 року. Загинув 02016-08-033 серпня 2016 близько 16:30 у Чернігові, в мікрорайоні Бобровиця біля будинку батьків дружини, від вибуху гранати. Основні версії слідства — необережне поводження з вибуховим пристроєм та самогубство. Залишилися батько, брат, дружина. Похований у Чернігові.[213].

  Гакало Володимир Володимирович, 46 років, Решнівка (Збаразький район) Тернопільська область. Демобілізований військовослужбовець роти автозабезпечення 24-ї окремої механізованої бригади. Пройшов війну у Нагірному Карабаху наприкінці 1980-х. Їздив на заробітки закордон. Був мобілізований 26 квітня 2015 року, воював у Кримському на Луганщині, наприкінці липня 2016 повернувся додому. Неодружений, проживав із батьком. Тіло чоловіка з чисельними ушкодженнями виявили 02016-08-1414 серпня 2016 близько 19:15 на березі річки Гнізна у м. Збараж, в нього були поламані ребра, потрощені кістки, таз, пошкоджені внутрішні органи. Через два дні затримали підозрюваного, з яким Володимира бачили напередодні, він засуджений до 10 років позбавлення волі. Поховали Володимира в рідному селі. Залишились батько, брат і сестра. Водночас батько вважає, що вбивство «списали» на раніше засудженого за крадіжки. Люди розповіли батькові, що бачили, як його сина збив автомобілем місцевий чиновник, керівник однієї з природоохоронних організацій Збаража, також є свідки того, що тіло до річки привезли. 76-річний батько намагається добитися правди в поліції й у судах[214].

  Фарима Михайло Васильович, 01971-07-2222 липня 1971, Доброгостів Дрогобицький район Львівська область. Демобілізований військовослужбовець. Мав сільськогосподарську професію. Активний учасник Революції Гідності. У вересні 2014 року пішов добровольцем на фронт. Демобілізувався у вересні 2015 й одразу ж розпочав активну громадську діяльність. Голова громадської організації учасників АТО «Вартові Прикарпаття». Працював над створенням охоронної фірми для працевлаштування учасників АТО. Наслідки отриманої на війні контузії спричинили важку хворобу. 26 червня 2016 року після перенесеного інсульту впав у кому. Помер 02016-08-1616 серпня 2016 у відділенні реанімації міської лікарні Стебника. Похований в с. Доброгостів[215].

  Витишин Володимир Іванович (позивний «Добриня»), 01989 1989, проживав у м. Хмельницький. Волонтер-медик. Працював у зоні АТО в команді волонтерів екстреної медичної служби ASAP RESCUE («Хоттабич»), 2015 року рятував поранених в районі Донецького аеропорту, Дебальцевого, Попасної. Голова Благодійного фонду «Центр «Добриня», що належить до волонтерського руху «Хмельницький. Армія SOS». Останнім часом займався створенням центру реабілітації воїнів АТО та будівництвом центру реабілітації дітей з ДЦП в Хмельницькому. За повідомленням поліції, тіло 27-річного чоловіка, який покінчив життя самогубством, повісившись на дереві, знайшли 02016-08-2121 серпня 2016 близько 19:00 у дворі його домогосподарства в с. Карпівці (Хмельницький район). Видимих ознак насильницької смерті не виявлено, він залишив передсмертну записку. Поховання у Хмельницькому. Залишилася дружина та однорічний син[216]. Волонтери та друзі у версію самогубства не вірять[217].

  Виноградський Андрій Данилович, 51 рік, Житомир. Військовий капелан, волонтер, учасник АТО. До війни успішно займався бізнесом, грав на органі у церкві Різдва. В березні 2014 року почав возити допомогу українським військовим в захоплений Крим, згодом допомагав переселенцям, постійно їздив у зону АТО як капелан і волонтер. Нагороджений медаллю «25 років Незалежності України». Один із героїв проекту «Обличчя України» Радіо Свобода. Помер 26 серпня 2016 року через проблеми з серцево-судинною системою. Похований у Житомирі. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (УПУ №168/2017 від 28.06.2017, посмертно)[218].

  Лепехін Андрій Олексійович (позивний «Пастир»), 51 рік, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Учасник бойових дій, доброволець. Водій 2-ї роти 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», під час дислокації підрозділу в с. Піски у 2014—2015 роках. 18 січня 2015 дістав важке поранення в Пісках. Після повернення з фронту і лікування шукав роботу в Києві, збирав документи для оформлення статусу інваліда війни. Помер 02016-08-2929 серпня 2016 ввечері в результаті зупинки серця. Похований у Кривому Розі[219].

  Герасимчук Андрій Юрійович, 01996-02-2323 лютого 1996, 20 років, Луцьк Волинська область. Доброволець, колишній боєць роти патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» (до її розформування у 2015 році). Навчався у Луцькому вищому професійному училищі №9. В 17 років став активним учасником луцького Євромайдану, потім брав участь у протестах в Києві, у складі підрозділу «Нарнія». Під час протистоянь на Майдані був двічі поранений, лікувався в Польщі. Ще будучи неповнолітнім пішов на фронт у складі «Торнадо», спочатку неофіційно, а згодом отримав статус учасника АТО. Помер 02016-08-3030 серпня 2016 від важких травм, отриманих у результаті ДТП, що сталася 23 серпня опівдні на 134-му кілометрі траси Київ — Запоріжжя поблизу повороту на село Мельники Черкаської області. Після прощання в Луцьку Андрія поховали у батьківському селищі Дубище Рожищенського району[220].

  Черновський Віталій Васильович, 01970-12-055 грудня 1970, Чудей Сторожинецький район Чернівецька область. Майор запасу, заступник командира протитанкового дивізіону по роботі з особовим складом 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). У 1988—1992 роках навчався у військовому училищі. Проходив військову службу на посадах офіцерсько-командного складу в 66-й механізованій бригаді м. Чернівці. Якийсь час працював на будівництві. Мобілізований у вересні 2014 року, в подальшому підписав річний контракт. 12 серпня 2016 року, по закінченні контракту, повернувся додому. 02016-09-022 вересня 2016, менш ніж через місяць після повернення додому із зони АТО, помер через зупинку серця. Похований в с. Чудей поруч з могилами батьків. Залишилась донька, три сестри та четверо братів[221].

  Троцюк Сергій Адамович, 01983-03-2020 березня 1983, Синове Старовижівський район Волинська область. Прапорщик, колишній військовослужбовець 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Свого часу служив у ракетних військах. На фронт пішов добровольцем, воював півтора року, двічі був поранений та контужений, але так і не встиг оформити статус учасника бойових дій, хоч мав посвідчення інваліда війни. Вбитий 02016-09-099 вересня 2016. Тіло Сергія було знайдене на автобусній зупинці в селі Седлище (Старовижівський район) Волинської області. Проведеними слідчими діями та експертизою була встановлена ймовірна причина смерті: чоловік отримав травму, несумісну з життям, у ДТП, а тіло без документів підкинули на зупинку. Похований в с. Синове, біля могили батька. Залишилися мати на Старовижівщині, сестра, цивільна дружина в Харкові[222].

  Гончаров Олександр Іванович, 01972-07-099 липня 1972, Полтава. Старший лейтенант, демобілізований військовослужбовець 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМПБр. Закінчив Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. 2 квітня 2015 року був мобілізований як доброволець. Воював на Луганщині, під Горлівкою, в районі Авдіївки. На фронті переніс мікроінсульт. Демобілізований у квітні 2016, збирався знову повернутися на службу, проте не пройшов медкомісію, кардіолог направив його до шпиталю. Раптово Олександру стало погано, його забрала «швидка». Помер 02016-09-2222 вересня 2016 у полтавській лікарні через відрив тромбу. Похований на Центральному міському кладовищі Полтави на Алеї Героїв[223].

  Солдатов Андрій (позивний «Спец»), 01986-09-2222 вересня 1986, Луганська область. Доброволець батальйону особливого призначення «Київ-2» (з 2015 року — 2-га рота полку поліції особливого призначення «Київ»). До війни служив в спецпідрозділі МВС. З початком бойових дій добровольцем пішов захищати Батьківщину. Служив під Волновахою, воював у Кримському на Луганщині. Помер 02016-09-2323 вересня 2016 від серцевого нападу в лікарні під Києвом (Обухівський район), де проходив лікування від важкої хвороби на нервовому підґрунті. Похований на Байковому кладовищі Києва[224].

  Татарченко Руслан Вікторович, 01968-09-077 вересня 1968, Долина Івано-Франківська область. Демобілізований військовослужбовець батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1». Маючи досвід бойових дій, на фронт пішов добровольцем, пізніше потрапив у «Луганськ-1». Учасник боїв на трасі «Бахмутка» та у Станиці Луганській. Під час оборони Станиці у Руслана стався інфаркт, проходив лікування у шпиталі МВС в Києві. Після демобілізації часто відвідував своїх побратимів в зоні АТО. Помер 02016-09-2525 вересня 2016 вдома на лікарняному ліжку, після тривалої серцевої хвороби. Поховання у м. Долина[225].

  Мосін Юрій Миколайович||01983-05-1010 травня 1983, Ясинувата Донецька область. Волонтер. Під час Революції Гідності був волонтером медичної служби Майдану. Коли почалася війна на Сході, їздив на фронт, допомагаючи українським захисникам. Один із засновників ГО «Міжнародний альянс братської допомоги». Родина залишилася на окупованій території. Покінчив життя самогубством 02016-09-2525 вересня 2016 у Києві. 28 вересня з Юрієм попрощались на Майдані Незалежності. Похований в Києві[226].

  Яцюк Віталій, 28 років, Білий Рукав Хмільницький район Вінницька область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. Жив разом з батьком, мати живе у сусідньому селі. Призваний за мобілізацією, після року служби повернувся додому. Зі Сходу повернувся близько двох місяців тому. Як говорять близькі, весь цей час був у депресивному стані. Повісився вночі 02016-09-2626 вересня 2016 в с. Білий Рукав. Похований в рідному селі[227].

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. У Чуднові попрощались із загиблим на сході України героєм-земляком 32-річним Олександром Борушевським. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 6 липня 2016. 
  2. Краснопільщина в скорботі. Ми втратили в зоні АТО ще одного захисника України. 04.07.2016 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Завтра в Грязному поховають бійця АТО // «СпецКор», 4 липня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Під Широкіним загинув військовий // «24 канал», 4 липня 2016 [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Вічна пам'ять герою! // Савранська РДА, 5 липня 2016
    Шокуюча звістка прийшла несподівано // vk Вісник Саврані, 5 липня 2016
    Вічна Слава Герою! // Миколаївська ОДА, 6 липня 2016 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У ході бойових дій у зоні АТО загинув наш земляк // Одеська обласна рада, 7 липня 2016 [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Щирі співчуття рідним та близьким Житнікова Ярослава Володимировича // Лозівська міська рада, 5 липня 2016 [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Родина загиблого лозівчанина, офіцера 53-ї окремої механізованої бригади Ярослава Житнікова...[недоступне посилання з червня 2019]
    У зоні АТО загинув лозівчанин, молодший лейтенант Ярослав Житніков // ТРК Лозова, 6 липня 2016
  5. Завтра в останню путь Миколаївщина проведе солдата Михайла Вікторовича Артеменко // Миколаївська обласна рада, 8 липня 2016 [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В родину Миколаївського театру ляльок прийшла біда
    Миколаївщина провела в останню путь свого героя // Миколаївська облрада, 9 липня 2016 [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Бійця 128-ї бригади провели в останню путь // «5 канал», 9 липня 2016
  6. У Пісках від потужного артобстрілу загинули двоє українських бійців // ТСН, 5 липня 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 6 липня 2016. 
  7. Київські волонтери закликають допомогти пораненим бійцям // «5 канал», 9 липня 2016. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016. 
  8. Красногорівку щільно накрили вогнем: загинув український боєць // «24 канал», 5 липня 2016 [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Щирі співчуття рідним та близьким загиблого в АТО Ротара Валерія Івановича // Хотинська РДА, 5 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Загиблий у АТО хотинчанин підірвався на міні // «Чернівецький промінь», 5 липня 2016 [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Загиблий буковинець пішов до війська після повернення з АТО сина // «МБ», 5 липня 2016 [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Загиблого хотинчанина поховають 7 липня // АСС, 5 липня 2016 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Знову скорбота на Буковині: у Долинянах прощаються із загиблим атовцем // «БукІнфо», 7 липня 2016 [Архівовано 8 липня 2016 у Wayback Machine.]
  9. Знову страшна звістка прийшла в наш район // Гайсинська РДА, 6 липня 2016 [Архівовано 2016-08-16 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув працівник Ладижинської ТЕС // «Новини Ладижина», 7 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В останню путь проводжали героя Воловенка Ігоря Івановича, який загинув в АТО // Гайсинська РДА, 8 липня 2016 [Архівовано 2016-08-16 у Wayback Machine.]
  10. Зведені дані АТО – 06 липня [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
    За добу в зоні АТО 2 бійців загинули, ще 10 поранено – штаб // «УП», 6 липня 2016 [Архівовано 7 липня 2016 у Wayback Machine.]
  11. а б Нахабна атака на Авдіївку: розвідка попереджає про можливий початок наступу бойовиків // ТСН, 6 липня 2016 [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Троє військових загинули на Донбасі, – волонтери розповіли про пекло в АТО // «24 канал», 6 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Стало відомо, за яких обставин загинув боєць Олег Лисевич із Прикарпаття // «Вікна», 8 липня 2016 [Архівовано 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Громадське оприлюднило репортаж з Авдіївки, під час якого загинув Олег Лисевич з Франківщини // «Репортер», 26 липня 2016 [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  12. Завтра в м.Обухові відбудеться прощання з військовослужбовцем 81-ї // facebook Прес-служба Обухівського районного військового комісаріату, 7 липня 2016
    Загинув наш земляк // Офіційний сайт міста Обухів, 7 червня 2016 [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Нас с вами стало на одного человека меньше(рос.)
    Обухів на колінах провів в останню путь загиблого десантника // «Хроніки міста Обухова», 10 липня 2016 [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Його звали Володимир, йому було 23 роки (відео)
    Сергєєв Володимир Ігорович // Про Обухів та його почесних громадян [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  13. Рожнятівщина глибоко сумує // Рожнятівська РДА, 8 липня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні проведення АТО загинув ще один прикарпатець // «ГК», 8 липня 2016 [Архівовано 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]
    На Прикарпатті поховали військового, який загинув у промзоні в Авдіївці. 09.07.2016 [Архівовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  14. На Сході помер військовий з міста атомників. 08.07.2016 [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Помер наш земляк, воїн АТО Турик Максим Васильович // Офіційний сайт міської влади Вараша, 8 липня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Місто попрощалося з героєм. Фоторепортаж // Офіційний сайт міської влади Вараша, 11 липня 2016 [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  15. В Донецькій області розслідують загибель солдата, вбитого, зі слів очевидців, його командиром // «Факти», 10 листопада 2016 [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Справу про вбивство солдата максима Турика зненацька закрили // «Факти», 11 листопада 2016 [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  16. Виховання силою – командир підрозділу військової частини постане перед судом за смерть солдата. 18.02.2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020. 
  17. а б На Луганщині загинули двоє українських військовослужбовців // Луганська обласна ВЦА, 8 липня 2016 [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 9 липня 2016 року // ГУ НП в Луганській області, 9 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    За добу в зоні АТО двоє бійців загинули, ще 6 поранено – штаб // «УП», 8 липня 2016 [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Вчора, 7 липня, в зоні зіткнення в Луганській області
  18. В зоні АТО підірвався 38-річний житель Хмельниччини // «Всім», 8 липня 2016 [Архівовано 8 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Хмельниччині попрощаються із загиблим в АТО Анатолієм Ковальським // «Всім», 9 липня 2016 [Архівовано 11 липня 2016 у Wayback Machine.]
    І знову на Деражнянщині день суму та скорботи // Деражнянська РДА, 11 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  19. Снайпер бойовиків вбив українського воїна, – волонтер // «24 канал», 8 липня 2014 [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Під Дебальцевим боєць загинув від кулеметного обстрілу, ще шістьох було поранено // «Depo.Донбас», 8 липня 2016 [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В АТО загинув наш краянин, тому фестиваль у Добротворі не відбудеться // Кам'янка-Бузька РДА, 8 липня 2016 [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.]
    За кожною цифрою "200", що подається офіційними зведеннями на брифінгах, стоїть чиясь доля
  20. а б в Жорстка атака бойовиків: величезні втрати в ЗСУ у Троїцькому. 09.07.2016, 11:43 [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Новини з війни // facebook «Повернись живим», 9 липня 2016
    Сьогодні у 25-го ОМПБ «Київська Русь» та 54-і бригади - 4 Загиблих Героів. 09.07.2016
  21. Боєць з Мелітополя загинув у бою на Донбасі // «Depo.Запоріжжя», 9 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину в зоні АТО загинув Мелітопольський боєць // Мелітопольська міська рада, 11 липня 2016 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Мелитопольцы простились с земляком, погибшим в АТО // 0619.com.ua - Сайт Мелітополя, 12 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    В последний путь. В Мелитополе простились с погибшим воином // «МВ», 12 липня 2016 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  22. Йому завжди буде 24 // facebook Ян Осока, 10 липня 2016
    Вічна слава герою! // Яготинська РДА, 12 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Київщині поховали 24-річного військового, який після дембелю повернувся на фронт // ТСН, 13 липня 2016 [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.]
  23. Помолчите минутку.И прекратите свары.У нас сегодня много погибших и раненых [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  24. Під час артобстрілу біля Новотроїцького загинув вінницький кулеметник // Depo.Вінниця, 11 липня 2016 [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Кулеметник із Вінниччини загинув під час атаки терористів під Троїцьким // «Vinbazar», 11 липня 2016 [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.]
    За два дні до звільнення під Новотроїцьким загинув доброволець з Літина // «Власно», 11 липня 2016 [Архівовано 15 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Вінниччини на колінах попрощалися із загиблим в АТО кулеметником «Київської Русі» // «Вінниця.ОК», 13 липня 2016 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  25. Проведемо Героя в останню путь // Міська рада Фастова, 11 липня 2016. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2016. 
  26. Військові розповіли про загадкові снаряди, котрими б'ють росіяни під Донецьком // ТСН, 11 липня 2016. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016. 
  27. а б В зоні АТО на розтяжці підірвались двоє українських бійців, - волонтер. 11.07.2016, 15:59 [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинули два "айдарівця": сапер і чемпіон світу з тайського боксу. 11.07.2016, 19:41 [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Сьогодні, 11 липня 2016 року, на світанку, при виконанні бойового завдання, загинули два наших бойових товариша [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  28. В селе Мостки похоронили бойца батальона «Айдар» Юрия Гуртяка // «ЛОТ», 13 липня 2016 [Архівовано 18 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Увіковічнити пам’ять Гуртяка Юрія Олександровича // Сайт СНУ імені Даля, 4 серпня 2016 [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  29. На Майдані Незалежності попрощалися із сапером-"айдарівцем", який свого часу служив в Іраку // ТСН, 14 липня 2016 [Архівовано 18 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Попрощалися з "айдарівцем" "Комариком" // «Gazeta.ua», 15 липня 2016 [Архівовано 18 липня 2016 у Wayback Machine.]
  30. У зоні АТО загинули двоє військових з Полтавщини // «НП», 12 липня 2016 [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув кобелячанин // «ЕХО», 14 липня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Ця сумна новина з'явилася вчора // facebook Ян Осока, 14 липня 2016
    Загиблого військового поховали в Жуках // «ЕХО», 19 липня 2016 [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Меморіальна дошка Герою АТО [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  31. Кременчук втратив ще одного Героя, який ніс службу у зоні проведення антитерористичної операції. 13.07.2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В АТО загинув кременчужанин Юрій Яценко. 13.07.2016, 12:56 [Архівовано 22.07.2016, у Wayback Machine.]
    На Полтавщині попрощалися з Юрієм Яценко, який героїчно загинув у промзоні Авдіївки // 5 канал, 15 липня 2016 [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Кременчужани попрощалися з Героєм Юрієм Яценком // «Телеграф», 15 липня 2016 [Архівовано 18 липня 2016 у Wayback Machine.]
  32. Співчуття з приводу загибелі військового Станіслава Мамчія // Чернівецька ОДА, 15 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Чернівці втратили ще одного Героя // Чернівецька міська рада, 15 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Тіло загиблого в АТО Станіслава Мамчія привезли до Чернівців // «Чернівецький промінь», 16 липня 2016 [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.]
    У Чернівцях прощалися із загиблим на Сході Героєм // «Буковинська правда», 18 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  33. Екс-заступник начальника СБУ Рівненщини загинув у зоні військових дій. 22.07.2016, 19:20 [Архівовано 26.07.2016, у Wayback Machine.]
    Петренко Віталій Петрович // Сайт СБУ [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.]
    Петренко Віталій Петрович ("Саглам") // Книга пам'яті [Архівовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine.]
    Яких силовиків уже люстрували на Рівненщині
    Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Реєстр осіб, що підлягають люстрації [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Експерти розповіли, як проходить люстрація на Полтавщині [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Петренко Віталій Петрович [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.]
  34. Вінниччина знову понесла втрати у зоні АТО // Вінницька ОДА, 15 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Сьогодні батальйон прощається з нашим побратимом // facebook Добровольчий БТО «Донбас», 15 липня 2016
    В АТО під Мар’їнкою загинув 36-річний боєць з Вінниччини Сергій Дунаєвський // «20 хвилин. Вінниця», 15 липня 2016 [Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
  35. Сьогодні помер вінничанин, боєць АТО поранений 13 липня при виконанні бойового завдання. 15.07.2016 [Архівовано 16.08.2016, у Wayback Machine.]
    Наш земляк з Махнівки Козятинського р-ну, боєць 93-ї бригади Леонід Леонтюк[недоступне посилання]
    Зведені дані АТО – 16 липня [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
  36. Співчуття з приводу загибелі військового Сергія Потарайка // Чернівецька ОДА, 17 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Загиблий у зоні АТО Сергій Потарайко - випускник чернівецької школи №28 // «АСС», 19 липня 2016 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Сергій Потарайко пробув в зоні АТО лише 2 тижні. Сьогодні його похоронили в Чернівцях // «АСС», 20 липня 2016 [Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Чернівецького розвідника, що загинув на Сході, проводжали на цвинтар навколішки // «Молодий Буковинець», 20 липня 2016 [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Солдат, що був на завданні із загиблим на сході буковинцем, розповів про бій // «МБ», 23 липня 2016 [Архівовано 23 липня 2016 у Wayback Machine.]
  37. У зоні АТО військовий із Буковини потрапив у полон, рятуючи побратима // «ЗІК», 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Буковинець, якого звільнили з полону бойовиків, знаходиться у госпіталі в Києві // МБ, 28.12.2017 [Архівовано 20 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  38. На Донбасі загинули троє бійців зі Львівщини // «ЗІК», 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Донбасі загинуло троє бійців з Львівщини та випускник Академії сухопутних військ // «Гал-інфо», 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Радехівщина попрощалася із захисником Вітчизни // Радехівська РДА, 21 липня 2016 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Радехівському районі Львівської області є село Йосипівка... // facebook Ян Осока, 22 липня 2016
  39. За добу в зоні АТО 1 боєць загинув, ще 5 поранено – штаб // УП, 18 липня 2016 [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув доброволець із Запорізької області // «Індустріалка», 19 липня 2016 [Архівовано 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Співчуття // Запорізька обласна рада, 20 липня 2016 [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Поховання героя // «Місцеві вісті», 21 липня 2016 [Архівовано 24 липня 2016 у Wayback Machine.]
  40. а б За добу насправді загинуло дев'ять військових, – журналіст // «24 канал», 19 липня 2016. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016. 
  41. а б в г Бойовики обстріляли позиції 53-ї бригади в районі Зайцевого, загинули 4 бійців, - журналіст // «112», 18 липня 2016. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016. 
  42. На Донбасі загинули троє бійців зі Львівщини // «ЗІК», 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    І як стало відомо, вчора на Донеччині у віці 58 років загинув мешканець м. Миколаєва Швець О.О.
    Сьогодні зранку місто Золочів вийшло на вулиці // facebook Ян Осока, 21 липня 2016
    22 липня у Львові попрощаються з полеглим капітаном 53-ї бригади // «Щоденний Львів», 21 липня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На жаль наші бійці продовжують гинути на Донбасі
  43. У зоні АТО Вінниччина втратила ще одного земляка – Олега Грабчака // Вінницька ОДА, 19 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    27-річний вінницький солдат загинув під Зайцевим // «Власно.info», 19 липня 2016 [Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Під час обстрілу терористами Зайцево загинув боєць із Вінниччини // Vinbazar.com, 19 липня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    І знову Липовеччина в сльозах // Липовецька РДА, [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Липовець прощався зі своїм героєм, який загинув в АТО. Прийшло близько 1000 городян // «20 хвилин. Вінниця», 21 липня 2016 [Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.]
  44. Сєвєродончани на колінах проводили в останню путь загиблого в АТО земляка // Сєвєродонецька міська рада, 23 липня 2016 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В Северодонецке героя провели в последний путь // «ЛОТ», 22 липня 2016 [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    У Сєвєродонецьку попрощалися з військовослужбовцем Миколою Литовко // «СТВ», 22 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Коли в бліндаж влучає міна і солдати падають додолу... // facebook Ян Осока, 23 липня 2016
  45. 18 липня у Зайцевому загинули 4 військовослужбовців 1-го мехбату 53-ї бригади
    Сьогодні у адміністратора групи особисте прохання пом'янути її дядька
    Якщо на війні гине простий солдат - добре, якщо ім'я скажуть // facebook Ян Осока, 24 липня 2016
  46. а б У результаті наїзду на міну загинуло двоє українських військовослужбовців // Луганська обласна ВЦА, 19 липня 2016 [Архівовано 24 липня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО підірвалася БМП 93-ї бригади, загинуло двоє бійців, - волонтер // «112», 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    За яких обставин загинув командир роти 93 ОМБр Володимир Цірик «Оса» (ОФІЦІЙНО) // «Тячів», 20 липня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  47. «Стафф» і «Оса» — позивні двох друзів-ротних, лунаючи в ефірі, сповнювали бойовиків жахом // «Народна Армія», 14 травня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Луганщині загинув командир роти Володимир Цірик "Оса" з Тячівщини // «Закарпаття-онлайн», 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Загиблий боєць Володимир Цірик - уродженець села Угля на Тячівщині, кадровий офіцер і єдиний син у матері // «Тячів лайф», 19 липня 2016 [Архівовано 2016-07-27 у Wayback Machine.]
    Ким був та як загинув боєць АТО з позивним "Оса" // depo.ua, 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув боєць Володимир Цірик. Вічна слава Герою! // Тячівська РДА, [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    В Углі провели в останню путь легендарного бойового офіцера 93 бригади Володимира Цірика «Осу» // «Тячів», 21 липня 2016 [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Пам’яті Володимира Цірика, “Оса” [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
    Вісьмох українських воїнів нагородили орденом "Народний Герой України" в Івано-Франківську, 17 грудня 2017 [Архівовано 21 грудня 2017 у Wayback Machine.]
    Володимир Цірик "Оса" із Закарпаття посмертно відзначений нагородою "Народний Герой України" [Архівовано 18 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  48. Лубенщина в жалобі // Лубенська РДА, 22 липня 2016. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016. 
  49. Вічна пам'ять нашим бойовим побратимам
    Миколаївців кличуть провести в останню путь двох морпіхів, які загинули в зоні АТО // «Злочинності.НІ», 19 липня 2016 [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В Николаеве прощаются с двумя крымчанами, погибшими в АТО // «15 хвилин», 20 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    У Миколаєві попрощалися із двома морськими піхотинцями // «5 канал», 20 липня 2016 [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Миколаївщина провела в останню путь двох морпіхів // «Depo.Миколаїв», 20 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Смотрите! Не отворачивайтесь, нет!(рос.)
  50. За добу в зоні АТО 7 бійців загинули, 14 поранено – штаб // УП, 19 липня 2016. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016. 
  51. Сьогодні жителі селища Чаплинка прощалися з Героєм АТО // Херсонська ОДА, 22 липня 2016 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Лелеко Василь Іванович // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  52. Зведені дані АТО – 22 липня [Архівовано 24 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Сході загинув воїн з Черкащини. 22.07.2016, 17:25 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Вони йдуть, мов ангели на небо // Батальйон спецпризначення ЗСУ "Донбас-Україна", 22 липня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    Загиблий // Канів.net, 23 липня 2016 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    // facebook Ян Осока, 23 липня 2016
    Канівчани провели в останню путь загиблого воїна // «Kanos», 24 липня 2016 [Архівовано 27 липня 2016 у Wayback Machine.]
  53. а б У штабі АТО розповіли деталі боїв біля Новозванівки // УНН, 24 липня 2016 [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.]
    САУ, танки та 120-ти міліметрові міномети: терористи атакували наші позиції у Попаснянському районі // ЛОВЦА, 24 липня 2016 [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
  54. Стали відомі імена загиблих на Донбасі бійців // «Depo», 24 липня 2016 [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Небеса забирають найкращих // Фастівська міська рада, 24 липня 2016 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Смертю хоробрих загинув справжній ракетний снайпер, – журналіст про загиблого Героя. 24.07.2016, 18:56 [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Ким був та як загинув боєць АТО з позивним "Бульдог" // «Depo», 25 липня 2016 [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Проведемо Героя в останню путь // Офіційний сайт міста Фастів, 25 липня 2016 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  55. Хмельниччина в АТО втратила ще одного сина // «Depo.Хмельницький», 24 липня 2016 [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Старшину з 8 полку спецпризначення, який загинув у зоні АТО, поховають на Білогірщині // «Є», 26 липня 2016 [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Білогірщині попрощалися із бійцем 8-го полку спецпризначення // «Є», 27 липня 2016 [Архівовано 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Рома, ціною свого життя змусив замовкнути кулеметника... // «Цензор.НЕТ», 4 серпня 2016 [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Президент України особисто вручив нагороду вдові спецпризначенця - Героя України старшини Романа Матвійця. 04.06.2020 [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.]
  56. а б в г Сьогодні 24 липня о 19.00 біля хреста на пл Свободи відбудеться паніхіда
    Сьогодні в військовій частині хлопці віддали останню шану своїм побратимам, які загинули у селищі Гнутове
  57. У зоні АТО загинув чернівчанин Віталій Чунтул // «МБ», 25 липня 2016 [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Співчуття з приводу загибелі військового Віталія Чунтула // Чернівецька ОДА, 25 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Віталія Чунтула, бійця АТО, поховають в Чернівцях 27 липня, у середу // «АСС», 25 липня 2016 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Ще один чернівчанин загинув за Україну // Чернівецька міська рада, 25 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Чернівчани попрощалися с Героєм // Чернівецька міська рада, 27 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Чернівчани попрощалися з героєм АТО Віталієм Чунтулом // «БукІнфо», 27 липня 2016 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  58. Під Маріуполем загинув боєць з Вінниччини. Снаряд терористів потрапив у бліндаж // «Vinbazar», 25 липня 2016 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Вінниччині поховають 26-річного Костянина Бессараба, який загинув в АТО // «20 хвилин. Вінниця», 25 липня 2016 [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Тиврівщині попрощалися із героєм АТО Костянтином // Тиврівська РДА, 26 липня 2016 [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  59. У Бахмуті попрощалися з бійцем ЗСУ. (рос.) 26.07.2016, 14:16. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  60. Сьогодні в Кривому Розі день траура за загиблим бійцем Володимиром Полохало // «Дніпроград», 26 липня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В останню путь: Сьогодні криворіжці попрощалися із Володимиром Полохалом // ТРК «Рудана», 26 липня 2016 [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
    Кривий Ріг провів в останню путь Героя - Володимира Полохало // «5 канал», 26 липня 2016
  61. В зоні АТО загинули двоє військових з Хмельниччини // «Всім», 24 липня 2016 [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    За фактом смерті артилериста з Сатанова розпочали службове розслідування // «Є», 25 липня 2016 [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
  62. У зоні проведення АТО загинув Ігор Мединський // Волочиська райрада, 25 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    У районі Авдіївки загинув військовий з Волочиського району // Ексклюзив, 26 липня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Відбулося прощання з загиблим героєм Ігорем Мединським // Волочиська райрада, 26 липня 2016 [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  63. Нехай наші співчуття полегшать горе // Снятинська РДА, 25 липня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув 22-річний боєць з Прикарпаття // «Паралелі», 25 липня 2016 [Архівовано 28 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Прощання з Героєм // Снятинська РДА, 28 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Снятинщина попрощалася із мужнім захисником України Анатолієм Василиком // Снятинська районна рада, 29 липня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  64. Солдат Олексій Люлюк // Більмацька районна державна адміністрація [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
    Люлюк Олексій Олександрович // Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
  65. В зоні АТО загинув запорожець, якого ось-ось мали демобілізувати // «Індустріалка», 25 липня 2016 [Архівовано 28 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    На Донбасі загинув запорізький боєць: ховатимуть у середу // 061.ua - Сайт Запоріжжя, 25 липня 2016 [Архівовано 27 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    У Запоріжжі попрощалися з десантником, який по-козацьки загинув під Авдіївкою // «Індустріалка», 26 липня 2016 [Архівовано 31 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  66. Вишгородська районна рада висловлює щирі співчуття
    Погиб наш товарищ старший сержант Арсиенко Руслан(рос.)
    Вони проходять безіменими цифрами в офіційних зведеннях. Про них не майже нічого не говорять у новинах
    Сьогодні Вишгородський район прощався з воїном
  67. Тернопілля в скорботі: в зоні АТО загинув солдат Руслан Гевко // «Tenews», 25 липня 2016 [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Руслан Гевко з Тернопільщини загинув в АТО // «Україна молода», 25 липня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Руслан Гевко підірвався на міні // «Нова», 27 липня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  68. Зведені дані АТО – 25 липня. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016. 
  69. За добу в зоні АТО 3 бійця загинули, ще 3 поранено – штаб. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016. 
  70. В АТО загинув боєць із Сум // «СпецКор», 26 липня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Сумчанин загинув у АТО // «СТС», 26 липня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Прощание в Сумах // «Панорама», 29 липня 2016 [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  71. На сході загинув 24-річний військовий з Кропивницького. 26.07.2016, 16:21 [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кропивницькому 28 липня оголошується днем жалоби // Кропивницька міська рада, 27 липня 2016 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кропивницькому прощалися з 24-річним бійцем ЗСУ та справжнім чоловіком // «5 канал», 28 липня 2016 [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
  72. Противник стягнув артилерію в район Авдіївки // «Подробиці», 28 липня 2016 [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні проведення антитерористичної операції загинув тридцятирічний боєць з Кремінського району Олексій Титаренко // Кремінська РДА, 28 липня 2016
    В Донецкой области погиб боец 54-й бригады из Кременского района // «Східний фарватер», 28 липня 2016 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  73. Від рук диверсантів загинув боєць з Кіровоградщини // «Гречка», 28 липня 2016 [Архівовано 31 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Кіровоградщині попрощалися з військовим, який загинув за тиждень до демобілізації // «Рідний край», 1 серпня 2016 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  74. Дзюба Володимир Павлович. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017. 
  75. Расследование «КП»: как военнослужащий покончил с собой… двумя выстрелами в голову // KP.UA, 15 грудня 2017 [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.]
    Родичі загиблих у зоні АТО звинувачують військових у приховуванні вбивств // «YouTube», 12 грудня 2017
  76. Громада Бердичівщини співчуває родині загиблого в АТО Руслана Юсубова // «Бердичів BIZ», 29 липня 2016 [Архівовано 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]
    Громада Бердичівщини провела в останній путь захисника України Руслана Юсубова (Фоторепортаж). 02.08.2016 [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Громада Бердичівщини попрощалась з Героєм – захисником Юсубовим Русланом Бакировичем // Бердичівська РДА, 3 серпня 2016 [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  77. Попрощалися із загиблим в АТО бійцем // Ізюмська РДА, 3 серпня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Ізюмщина вшанувала свого героя // «Обрії», 29 грудня 2016 [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Величко Олег Вікторович [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  78. Сумуємо... // Лубенська міська рада, 2 серпня 2016 [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Нечипоренко Роман Володимирович // Полтавська обласна рада, 8 серпня 2016 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Тиждень на Полтавщині // «Нова година», 8 серпня 2016 [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Вбивство чи самогубство? Досудова тяганина тривалістю в роки // Радіо Свобода, 30 травня 2018 [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  79. Полонщина попрощалася зі своїм Героєм. 01.08.2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Безейко Олег Васильович [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  80. Кандидат: Коваль Юрій Геннадійович. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016. 
  81. Волонтери повідомили про загибель бердянця Юрія Коваля - бійця ОУН у складі 93-ї ОМБр. (рос.) 30.07.2016, 11:04 [Архівовано 25.08.2016, у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув легендарний боєць Юрій Коваль. 31.07.2016, 21:22 [Архівовано 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Директор...столько всего хотелось сказать,и совсем не получается(рос.)
    И опять среди героев моих репортажей - потери...(рос.)
  82. В АТО загинув ще один сумчанин. 02.08.2016, 11:38 [Архівовано 05.08.2016, у Wayback Machine.]
    Сумчанин загинув поблизу Донецького аеропорту // «СпецКор», 2 серпня 2013 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    [www.5.ua/suspilstvo/u-sumakh-poproshchalysia-iz-biitsem-128i-hirskopikhotnoi-bryhady-121930.html У Сумах попрощалися із бійцем 128-ї гірсько-піхотної бригади // «5 канал», 3 серпня 2016]
    Суми у скорботі за загиблим воїном // Сумська міська рада, 3 серпня 2016 [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
  83. В Опитному загинув український військовий // УНІАН, 1 серпня 2016 [Архівовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Внаслідок обстрілів під Опитним загинув один військовий. Інфографіка. 01.08.2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  84. Загиблий в АТО вінничанин лише кілька тижнів не дожив до «дембеля» // «Depo.Вінниця», 4 серпня 2016 [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО за дивних обставин загинув боєць із Вінниччини // «Vinbazar», 4 серпня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Бершадщина прощається з героєм // Вінницька ОДА, 5 серпня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Капітан Юрій Барашенко не хотів кришувати контрабанду - і його вбили? // 33-й канал, 25 січня 2017 [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
    Ротний Юрій Барашенко застрелився... п’ять разів? // «20 хвилин. Вінниця», 3 квітня 2017 [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  85. Ексгумація: труп завжди «говорить» правду – відкопали могилу офіцера [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.]
    Відновили чесне ім'я героя АТО. 28.07.2017 [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.]
    Самогубство п’ятьма кулями: на Вінниччині ексгумували тіло офіцера, аби перевірити причину смерті // ТСН, 21.11.2017 [Архівовано 21 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  86. Ще одна втрата на сході – загинув боєць з Нетішина // «НГП», 4 серпня 2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО знову загинув нетішинець!!! // Нетішинська самооборона, 4 серпня 2016 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В АТО від інсульту помер доброволець із Нетішина, який воював разом із сином // «Новинарня», 4 серпня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У Межирицькому монастирі прощалися із воїном УДА Віктором Защиком // Рівненська єпархія УПЦ, 6 серпня 2016 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  87. Синьов Михайло Анатолійович.
  88. В Катеринополі поховали офіцера-АТОвця // «Над Тікичем», 6 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 13 серпня 2016. 
  89. а б в За добу загинуло троє бійців // «Gazeta.ua», 07 серпня 2016
    Історія донецького патріота // «Новинарня», 8 серпня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  90. У зоні АТО загинув кременчуцький боєць Євген Садовничий // «Вісник Кременчука», 8 серпня 2016 [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО на розтяжці підірвався кременчужанин Євген Садовничий // «Кременчуг Today», 8 серпня 2016 [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Після війни він мріяв відкрити ресторан... // «Телеграф», 9 серпня 2016 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Кременчук проводжає свого загиблого в АТО Героя Євгена Садовничого, 9 серпня 2016 [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  91. Мить шани справжньому чоловіку, якого втратила Україна
  92. Вінниччина втратила учасника АТО з Іллінецького району // Вінницька ОДА, 10 серпня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Вінниччина втратила Героя. Під Волновахою загинув боєць з позивним «Француз» // «Вінниця.info», 10 серпня 2016 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Хто той Француз з Вінниччини, який загинув у АТО // «Depo.Вінниця», 10 серпня 2016 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Навколішки на Вінниччині прощалися із бійцем «французом» // «Вінниця.ОК», 11 серпня 2016 [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  93. Прощання з героєм. 08.08.2016 [Архівовано 15.08.2016, у Wayback Machine.]
    Прощання з Сергієм Простяковим з Корабельного району, який загинув у зоні АТО, відбудеться у четвер // Корабелов.Інфо, 10 серпня 2016 [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    "Ціною власного життя": у Миколаєві прощалися з бійцем, що врятував двох побратимів // «5 канал», 11 серпня 2016 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  94. Мережі сколихнула трагічна звістка про відомого бійця АТО. 11.08.2016, 06:13 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Біля Дебальцевого під страшним обстрілом загинув український воїн. 11.08.2016, 23:45 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Коли кажуть, що Герої не вмирають - це неправда(рос.)
    В Дебальцевому загинув «кіборг» Влад Казарін з Покровська // ТК «Орбита», 11 серпня 2016 [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.]
    У зоні бойових дій загинув студент університету // ДНУ, 12 серпня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Загиблого на Донбасі Владислава Казаріна провели в останю путь у Покровську // «Цензор.НЕТ», 13 серпня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  95. Вінниччина знову втратила бійця в зоні АТО // Вінницька ОДА, 12 серпня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Схиляємо голови перед патріотом України // Іллінецька РДА, 12 серпня 2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Колишній морський піхотинець із Вінниччини загинув у зоні АТО // Vinbazar.com, 12 серпня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Вінниччина попрощалася ще з одним героєм // Вінницька ОДА, 15 серпня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  96. В АТО загинув сумчанин // «Спецкор», 13 серпня 2016 [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Сумах попрощались із загиблим майором Анатолієм Петренком // Сумська міська рада, 15 серпня 2016 [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
    У Сумах попрощались із загиблим в АТО воїном // «Данкор», 15 серпня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  97. Як на пороховій бочці: бойовики другий місяць не припиняють обстріли Попасної // «5 канал», 15 серпня 2016 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    То був хлопець під два метри росту // facebook Ян Осока, 16 серпня 2016
  98. Зведені дані АТО – 13 серпня. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016. 
  99. У лікарні Попасної помер поранений український боєць. 16.08.2016, 13:51. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016. 
  100. В зоні АТО загинув ще один боєць із Запорізької області // «Індустріалка», 16 серпня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Навіть всі золоті медалі на всіх Олімпіадах не варті життя одного солдата, який б'ється за свою країну на війні // facebook Ян Осока, 17 серпня 2016
  101. У зоні АТО загинув полтавець. 16.08.2016 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Під Донецьком загинув засновник 10-ї гірсько-штурмової бригади // Gazeta.ua, 18 серпня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Загинув офіцер прикарпатської 10-ї гірсько-штурмової бригади майор Денис Лесняк // Правда.if.ua, 18 серпня 2016 [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Полтава попрощалася з бійцем 10-ї гірсько-штурмової бригади Денисом Лесняком // «Лтава», 18 серпня 2016 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Прощавай герою!
  102. Під Маріуполем загинув волонтер із запорізької області // Волноваський відділ поліції, 16 серпня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Зона АТО забрала життя ще одного бердянця // Бердянська міська рада, 16 серпня 2016 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО обірвалося життя ще одного бердянця. (рос.) 16.08.2016, 14:05 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  103. а б Знову неспокій у Авдіївці: є жертви. 16.08.2016, 18:07 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Захисник Авдіївської промзони загинув у день народження // Gazeta.ua, 19 серпня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  104. Співчуття з приводу загибелі військового Сергія Ковальчука // Кельменецька РДА, 18 серпня 2016[недоступне посилання з вересня 2019]
    Буковинець загинув в АТО у свій день народження. 18.08.2016, 12:13 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У загиблого в зоні АТО буковинця залишилося четверо дітей // «МБ», 18 серпня 2016 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Завтра у Кельменцях в останню путь проведуть загиблого на війні Героя Сергія Ковальчука // «Громадські новини», 20 серпня 2016 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Буковині сьогодні в останню путь провели Героя Сергія Ковальчука. Четверо дітей прощалися з батьком… // «Громадські новини», 21 серпня 2016 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  105. Вічна пам’ять Герою АТО // Миргородська міська рада, 19 серпня 2016 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    В нього були дуже гарні очі // facebook Ян Осока, 21 серпня 2016
  106. Зведені дані АТО – 18 серпня [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Вночі під Авдіївкою у масованих обстрілах загинули четверо військових. 18.08.2016, 12:25 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  107. Костенко Віталій Михайлович ("Шаман"). Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017. 
  108. Нещодавно жителі району прощалися з Героєм АТО // Херсонська ОДА, 23 серпня 2016 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Гребьонкін Олександр Олександрович [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.]
  109. В зоні АТО загинув боєць зі Слов'янська // 6262.com.ua - Сайт Слов'янська, 20 серпня 2016 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    У Слов’янську попрощалися із загиблим місцевим мешканцем, який захищав батьківщину у зоні АТО // «Слов'янськ Діловий», 22 серпня 2016 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Слов'янську прощалися із бійцем АТО, що днями загинув під Троїцьком, Ясинуватського району // Телеканал «С-Плюс», 22 серпня 2016
  110. Бориспіль попрощався із воїном АТО Михайлом Долженком // «Бориспіль онлайн», 12 вересня 2016 [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]
    Долженко Михайло Олександрович [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  111. Зведені дані АТО – 19 серпня. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016. 
  112. У зоні АТО загинув 20-річний хлопець із Ярмолинецького району // «Є», 23 серпня 2016 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    П'ять разів він бував вдома, коли ненадовго повертався з війни... // facebook Ян Осока, 24 серпня 2016
    Ярмолинеччина попрощалась із своїм героєм // Ярмолинецька РДА, 25 серпня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У селі Соколівка Ярмолинецького району прощалися з воїном АТОвцем // ОДТРК «Поділля-Центр», 25 серпня 2016 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  113. Зведені дані АТО – 20 серпня. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 20 серпня 2016. 
  114. 21 серпня 2016 року на Шумщині оголошено Днем жалоби // Шумська РДА, 20 серпня 2016 [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув житель Шумщини Володимир Мельничук // «20 хвилин Тернопіль», 22 серпня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  115. У зоні АТО загинув 49-річний шепетівчанин Володимир Шевчук. 22.08.2016 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Шепетівці завтра попрощаються із загиблим учасником АТО Володимиром Шевчуком // «Є», 23 серпня 2016 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У День Незалежності Шепетівка поховає ще одного захисника // «День за днем», 23 серпня 2016
    У День Незалежності місто ховало захисника // Шепетівська міська рада, 24 серпня 2016 [Архівовано 2016-12-20 у Wayback Machine.]
    Шевчук Володимир Віталійович [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.]
  116. У зоні АТО загинув львів`янин Олександр Дереш // Galinfo, 25 серпня 2016 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Під час виконання бойового завдання в зоні АТО загинув наш побратим
    Сьогодні військовослужбовці артилерійської бригади у Тернополі з гірким присмаком журби прощались із бойовим побратимом
    У зоні АТО загинув офіцер 44 окремої артилерійської бригади // «ІНТБ», 25 серпня 2016 [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]
  117. 25 серпня 2016 року – День жалоби за Олександром Ільчишиним // Менська міська рада, 24 серпня 2016 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Ільчишин Олександр Михайлович // «Герої АТО», 19 жовтня 2014 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Мені вчора ховали 25-річного Олександра Ільчишина - учасника російсько-української війни // http://4ernigiv.info, 26 серпня 2016 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  118. Під Красногорівкою вночі загинув військовий ЗСУ, двоє поранені, — волонтери. 24.08.2016, 11:58 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На війні з російським окупантом загинув свободівець Олег Дьяченко. 24.08.2016 [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Васильков простился с героем АТО Олегом Дьяченко // «Щит і меч», 26 серпня 2016 [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.]
  119. Вічна пам’ять! // Миколаївська ОДА, 26 серпня 2016 [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Вони загинули за Україну // Очаківська міська рада [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  120. На Донбасі загинув український боєць - волонтери [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Один боєць загинув і ще один поранений під Мар'їнкою
    Бойовики вбили із СПГ сержанта-патріота з батальйону «Донбас» // «Преса України», 26 серпня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  121. Снайпер застрелив волонтера у Широкиному // «УП», 26 серпня 2016 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Загиблий львівський волонтер займався побутом українських бійців // Gazeta.ua, 27 серпня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    И снова вглядываясь в лица погибших...(рос.)
    Прощання. Карась. Аратта
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.]
  122. У зоні АТО загинув 45-річний боєць зі Львівщини // «ЗІК», 29 серпня 2016 [Архівовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Радехівщині в останню путь провели учасника АТО Сергія Вознюка // Радехівська РДА, 2 вересня 2016 [Архівовано 7 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  123. У зоні АТО загинув мешканець Харківської області. 30.08.2016, 17:58 [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Я життя твоє, солдате
  124. Василь Івченко підірвався на розтяжці // «Вісті Черкащини», 29 серпня 2016 [Архівовано 1 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На сході загинув артилерист із Черкащини // «Про все», 29 серпня 2016 [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.]
    Загиблий Василь Івченко не цурався чорнової роботи // «Вісті Черкащини», 30 серпня 2016 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Тальнівщина попрощалася із загиблим в АТО Василем Івченком (фоторепортаж). 31.08.2016, 17:13 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  125. Зведені дані АТО – 29 серпня. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016. 
  126. У Дніпрі в лікарні помер важкопоранений боєць // «Depo.Дніпро», 29 серпня 2016 [Архівовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    19 серпня цього року в зоні АТО біля міста Бахмут Донецької області отримав поранення внаслідок обстрілу старший солдат Олександр Васюк // Рівненська ОДА, 30 серпня 2016 [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Одразу двох героїв за тиждень провели в останню путь // Тижневик «Волинь» [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Рівне прощалось із загиблим військовим Олександром Васюком (фото). 31.08.2016, 18:14 [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  127. У Павлополі під час обстрілу загинув військовий // «Подробиці», 30 серпня 2016 [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Ще одна трагічна звістка прийшла до міста зі східних рубежів нашої держави // Покровська міська рада, 30 серпня 2016 [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  128. Під Донецьком від кулі снайпера загинув колишній миротворець // «Укрінформ», 31 серпня 2016 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    «Воїн від Бога»: На Дніпропетровщині прощалися з бійцем ДУК ПС, що загинув від кулі снайпера // «5 канал», 2 вересня 2016 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Побратими проводили в останню путь полеглого дуківця // «Правий сектор», 2 вересня 2016 [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Прощання із загиблим воїном-кам'янчанином Євгенієм Ворошило // «Подія», 1 вересня 2016 [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Чуєш, куля, я воюю за свою землю
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.]
  129. Завтра Кіровоградщина попрощається з 38-річним військовим АТО // «Перша електронна», 1 вересня 2016 [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На сході загинув військовослужбовець з Кіровоградщини // «Гречка», 1 вересня 2016 [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На Кіровоградщині поховали героя, який загинув під Маріуполем // «Гречка», 2 вересня 2016 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Кіровоградщина попрощалась з полеглим артилеристом // «Гречка», 2 вересня 2016 [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Коли у липні було дуже багато втрат, його назвали "пекельним"
  130. Загинув учасник антитерористичної операції Микола Жулинський, який проходив військову службу за контрактом // Іллінецька РДА, 2 вересня 2016 [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув молодий вінничанин. Хлопець був сиротою // «Вінниця.info», 2 вересня 2016 [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Повернувся з Вінничини, з села Тягуни, де відбулося поховання Героя Мауса
    Держава, то є найвище надбання нашого народу
  131. Під Щастям загинув боєць 22-го батальйону ЗСУ // «Тиждень», 31 серпня 2016. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016. 
  132. Ворог завдав масованого артудару по населених пунктах Луганщини [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Коментар голови Луганської ОДА - керівника обласної ВЦА Юрія Гарбуза щодо ситуації у м. Щастя (31.08.2016р) [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  133. В Радивилівському районі – День жалоби за загиблим в АТО. 31.08.2016 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Загинув побратим з Рівненщини // «Сектор правди», 31 серпня 2016 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    В Радивилові на колінах прощалися з Героєм (+ФОТО) 02.09.2016, 17:15 [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Він сказав: «Я Я хочу захищати Україну...» // «Сурми Радзивілів», 4 грудня 2016 [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.]
  134. Вшануймо Героя! // Офіційний сайт міста Славута, 31 серпня 2016 [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув 22-річний військовий з Славутського району // «Всім», 31 серпня 2016 [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Вічна пам'ять Герою! // Славутська РДА, 1 вересня 2016 [Архівовано 8 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Знову плакала Славута… // Офіційний сайт міста Славута, 3 вересня 2016 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  135. У зоні АТО загинув боєць з Тернопільщини. 02.09.2016 [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Тернопільщина знову в жалобі: загинув боєць із Теребовлянщини // «Номер один», 7 вересня 2016 [Архівовано 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Микола Шевченко-Манько з Теребовлянщини загинув від ворожої кулі // «НОВА Тернопільська газета», 7 вересня 2016 [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  136. Ще одного Героя-вінничанина проведуть в останню путь. 04.09.2016, 17:38 [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Вінничанин загинув від кулі в АТО, не дочекавшись народження онука // «Вінниця.info», 5 вересня 2016 [Архівовано 8 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Від хвороби серця помер АТОвець із Вінниччини // «Vlasno.info», 5 вересня 2016 [Архівовано 7 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  137. На Сокальщині оголошено Дні жалоби // Сокальська РДА, 5 вересня 2016 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У нас на Сокальщині знову втрати... // vk Підслухано у Сокалі, 5 вересня 2016
    На Сокальщині знову втрата // «Радіо Сокаль», 6 вересня 2016 [Архівовано 10-09-2016 у Wayback Machine.]
    В Забужжі освятили пам’ятник померлому учаснику АТО // Сокальська РДА, 3 вересня 2018 [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
    Чотири роки тому у військовому госпіталі помер воїн АТО з Сокальщини Ярослав Слободюк // «Голос Сокальщини», 21.08.2019
  138. Вчера нас покинули два наших защитника. 03.09.2016, 22:27
  139. Пам’ять житиме вічно // Чернігівська обласна рада, 13 травня 2019 [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
    Сьогодні, 4 вересня, минають четверті роковини від дня смерті учасника АТО майора розвідки Збройних Сил України уродженця села Дроздівка Олександра Лазаря // Куликівська РДА, 4 вересня 2020 [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  140. За шосту добу "тиші" в зоні АТО 1 боєць загинув, 2 поранено // УП, 6 вересня 2016 [Архівовано 7 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО біля Маріуполя загинув капітан "морських котиків" // УНІАН, 6 вересня 2016 [Архівовано 7 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Під Маріуполем під час виконання бойового завдання загинув капітан 3-го рангу Олег Мединський // «Громадська думка», 6 вересня 2016 [Архівовано 6 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    В Очакові прощалися з колишнім тренером карате, що пішов на фронт боронити Україну // «5 канал», 7 вересня 2016 [Архівовано 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    В Очакові поховали розвідника Олега Мединського // ТСН, 7 вересня 2016
  141. В Острозькому районі оголошено Дні жалоби // Рівненська ОДА, 6 вересня 2016 [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Кравченко Олександр Володимирович // Революція гідності. Війна. Рівненщина. Сайт пам'яті загиблих [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають. Сторінка пам'яті // Острозька РДА [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
    Кравченко Олександр Володимирович [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
  142. У зоні АТО помер ще один закарпатець. 06.09.2016, 20:15 [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув військовий із Хустщини [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Солдат, який служив Україні на війні та був вбитий у бою з хворобою
  143. Лініченко Віталій Васильович. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 4 листопада 2017. 
  144. Помер «кіборг» Володимир Данилов, волонтери не встигли зібрати гроші на операцію (ФОТО). 07.09.2016, 12:23 [Архівовано 08.09.2016, у Wayback Machine.]
    Боєць роти розвідки 81-го ОАРБ, богуславчанин...
    Прошлые сутки прошли как в тумане...(рос.)
    Завтра відбудеться відспівування і прощання з Воїном
    Володимир Георгійович Данілов (позивний Дикий) // facebook Ян Осока, 29 вересня 2016
    Старший сержант ВДВ Володимир Данілов представлений до державної нагороди // Сайт Міноборони, 16 січня 2017 [Архівовано 17 січня 2017 у Wayback Machine.]
  145. "Режим тиші" в зоні АТО: 1 боєць загинув, 2 поранені // «УП», 9 вересня 2016 [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Війна забрала одного з найкращих українських розвідників // «Канал 24», 9 вересня 2016 [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Жителі Любашівки попрощалися із загиблим в АТО розвідником (фото). (рос.) 12.09.2016, 16:49 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Затишье на войне, не значит ее конец. Всего лишь передышка(рос.)
  146. В Миколаєві відбудеться прощання із Захисником України // Миколаївська ОДА, 13 вересня 2016 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У Миколаєві проведуть в останню путь дніпровця, який загинув в АТО // «Depo.Миколаїв», 13 вересня 2016 [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У Миколаєві попрощались з загиблим під час "перемир'я" воїном. 14.09.2016, 17:23 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Нетьосов Євген Леонідович [Архівовано 9 березня 2018 у Wayback Machine.]
    Нетьосов Євген Леонідович [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
  147. Єпіфанович Олександр Володимирович. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 8 березня 2018. 
  148. а б в г Зведені дані АТО – 10 вересня [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Минула доба, це чорний день
  149. Євген Володимирович Бурба (позивний Скорпіон) // facebook Ян Осока, 16 вересня 2016
  150. Я хочу розказати вам про одну людину // facebook Ян Осока, 16 вересня 2016
  151. О другій ночі Андрійко пішов в небо
    Герої не вмирають! // Яготинська РДА, 16 вересня 2016 [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Перед тим, як йти на війну, він сказав: «Якщо зі мною щось трапиться, поховайте мене біля моєї бабусі у селі»
  152. У зоні проведення АТО загинув військовий з Великої Димерки // ATBROVARY, 11 вересня 2016 [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
    «У нас була спільна радість, тепер – спільне горе…» // «Гроза», 13 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  153. Чернігів попрощався ще з одним Героєм // «Сівер-Центр», 12 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 12 вересня 2016. 
    Ткаченко Роман Валентинович ("Ромашка")
  154. На Донеччині загинув військовий з Житомирської області Олександр Снітко // «Житомир.info», 13 вересня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 13 вересня 2016. 
  155. 10 вересня в зоні проведення АТО загинув розвідник 53 бригади
  156. а б ДРГ бойовиків напала на військових ЗСУ: 2 загиблих, 5 поранених // «УП», 12 вересня 2016 [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Потери одесской мехбригады: среди погибших — кадровый офицер из Чабанки // «Думська», 13 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Волонтер: расстрелявшего бойцов одесской мехбригады дезертира задержали недалеко от места убийства // «Думська», 14 вересня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    В зоні АТО затримали дезертира-вбивцю з Кривого Рогу // Informator-Kr.com, 14 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Дезертир застрелив двох бійців через коханця дружини — прокурор сил АТО // «Громадське радіо», 14 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У штабі АТО підтвердили, що двох військових ЗСУ під Станицею-Луганською вбив український солдат // «Новинарня», 15 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  157. На Донбасі загинув офіцер із Херсонщини // «Depo.Запоріжжя», 14 вересня 2016 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У загиблого в АТО генічанина Сметаніна залишилися дружина вдовою та мама // «Типовий Херсон», 15 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    В Генічеському районі попрощались з Юрієм Сметаніним // «Новий Візит», 15 вересня 2016 [Архівовано 2016-09-17 у Wayback Machine.](рос.)
  158. У зоні АТО загинув військовий з Житомирської області Олександр Андросович, батько 3 дітей // «Житомир.info», 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016. 
  159. Ворожий вогонь під Чермаликом: бійці розповіли про обстріл, від якого загинув один армієць // «5 канал», 13 вересня 2016 [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Кам'янський міський голова висловлює співчуття // Кам'янська міська рада, 14 вересня 2016 [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кам’янському поховають загиблого в АТО бійця // «Depo.Дніпро», 14 вересня 2016 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    В АТО загинув боєць запорізького батальйону. (рос.) 15.09.2016, 09:20 [Архівовано 19.09.2016, у Wayback Machine.]
    Каменчани попрощались із загиблим в АТО Максимом Самойловичем // 5692.com.ua - Сайт Дніпродзержинська, 15 вересня 2016 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  160. Зведені дані АТО – 14 вересня [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув Олександр Гулькевич з Малина // «Перший Житомирський», 14 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО під час артилерійського обстрілу загинув військовий з Малина Олександр Гулькевич // «Житомир.info», 15 вересня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Олександр Володимирович Гулькевич // facebook Ян Осока, 20 вересня 2016
  161. На сході загинув військовий з Кіровоградщини // «Гречка», 15 вересня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    В АТО від інсульту помер боєць з Олександрії // «Моя Олександрія», 14 вересня 2016 [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  162. Перша смерть нового перемир'я: в Авдіївці помер поранений боєць // ТСН, 16 вересня 2016 [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.]
    За минулий тиждень на Донбасі загинули 5 військовослужбовців - Міноборони // УНІАН, 19 вересня 2016 [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  163. Жашківщина втратила ще одного Героя. 19.09.2016 [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    Владислав Володимирович Триволенко // facebook Ян осока, 21 вересня 2016
  164. У Житомирі помер заступник командира 95-ї бригади Сергій Дзиба // «Житомир.info», 18 вересня 2016 [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.]
    Житомиряни попрощаються із підполковником Сергієм Дзибою // Житомирська ОДА, 18 вересня 2016 [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  165. Трагічна звістка із зони АТО знову огорнула місто в траур // Покровська міська рада, 21 вересня 2016 [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.]
    Покров провів у останню путь свого земляка // Покровська міська рада, 22 вересня 2016 [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.]
    Покров попрощався з ГЕРОЄМ! // ОК «OrdzhoCity», 22 вересня 2016[недоступне посилання]
  166. Пам'яті Єгора Вітченко // «ЕвроХарків», 22 вересня 2016 [Архівовано 26 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    23 вересня 2016 року поховали Єгора Вітченко // «ЕвроХарків», 23 вересня 2016 [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  167. На Сході України загинув 44-річний боєць із Прикарпаття // «Вікна», 25 вересня 2016 [Архівовано 26 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Причина смерті бійця АТО з Франківщини досі невідома // «Галка», 26 вересня 2016 [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Прикарпаття попрощалося зі ще одним героєм АТО // «Правда.if.ua», 29 вересня 2016 [Архівовано 30 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  168. Перемир'я на Донбасі: під час обстрілів бойовиків загинув один український боєць, 4 поранені [Архівовано 25 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Один військовий загинув, ще один з пораненнями від осколків у важкому стані
    Вінниця втратила в зоні АТО 25-річного кулеметника // «I-Vin.info», 26 вересня 2016 [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Із забороненої зброї бойовики відкрили вогонь по Зайцевому: загинув вінничанин // «Vlasno.info», 26 вересня 2016 [Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Вінничани попрощались із 25-річним снайпером, що загинув в АТО // «Depo.Вінниця», 28 вересня 2016 [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    До цього звикнути неможливо: Мати прощається з єдиним сином, вбитим в АТО // «ПУ», 1 жовтня 2016 [Архівовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Під нашими ногами недопалки, під їхніми розтяжки... // facebook Ян Осока, 27 вересня 2016
  169. Життя бійця у небезпеці // «Фортуна», 2015 рік [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Сапер Андрій Гук підірвався на ворожій міні – потрібна допомога // «Gazeta.ua», 19 листопада 2015 [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Помер боєць із Львівщини, котрий після підриву на розтяжці майже два роки боровся за життя // «Новий погляд», 25 вересня 2016 [Архівовано 25 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  170. Пономарьов Олександр Олександрович ("Сан Санич") [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають… // Костянтинівська міська рада [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  171. Слово про героя… // «Нова Каховка онлайн», 27 вересня 2016 [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    [patrioty.org.ua/society/ne-zradymo-ioho-pamiat-spravzhnii-ukrainskyi-heroi-trahichno-zahynuv-v-ato-135425.html Не зрадимо його пам'ять: Справжній український герой трагічно загинув в АТО // «ПУ», 27 вересня 2016]
    Кілька годин тому загинув наш побратим, старшина роти друг Патрон
    У зоні бойових дій загинув Валерій Вахненко, друг "Патрон" // «Правий сектор», 28 вересня 2016 [Архівовано 30 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Його душа повнилась світлом… // «Нова Каховка онлайн», 29 вересня 2016 [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  172. Вінничани масово ідуть у військкомати. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016. 
  173. Терористи жорстоко вбили полоненого бійця з Вінниці. 13.12.2016, 12:02 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Вінниччина знову втратила на війні двох воїнів. 14.12.2016, 19:29 [Архівовано 20.12.2016, у Wayback Machine.]
    Вінничанина, загиблого в АТО, ідентифікували за ДНК-експертизою [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Після сутички із бойовиками вінничанина вважали зниклим безвісти – ідентифікували через кілька місяців [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Вінничани провели в останню путь Дмитра Неумивакіна – боєць загинув в полоні [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Поховали бійця, якого замордували терористи. 23.12.2016, 14:41 [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]
    Неумивакін Дмитро Олександрович [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  174. За добу загинув один військовий, ще двоє поранені – штаб // «УП», 29 вересня 2016 [Архівовано 30 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Сумна звістка надійшла з зони АТО // «Житомирська хвиля 103fm», 30 вересня 2016 [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Поцілуй мене, мамо. Я так скучив за твоїми поцілунками... // facebook Ян Осока, 3 жовтня 2016
    Білоцерківщина прощалася з Героєм… // Білоцерківська РДА, 3 жовтня 2016 [Архівовано 2016-10-05 у Wayback Machine.]
    На Білоцерківщини поховали героя АТО // 04563.com.ua - Сайт міста Біла Церква, 3 жовтня 2016 [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  175. Війна розбила серце Героя АТО // Прилуцька міська рада, 3 жовтня 2016 [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Умер воин АТО // Портал Чернігова, 6 жовтня 2016 [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Герої не вмирають // Прилуцька районна рада [Архівовано 11 березня 2019 у Wayback Machine.]
    Манжола Віктор Іванович [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.]
    Манжола Віктор Іванович [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  176. Батька п'ятьох дітей обстріляли із «Граду» // «Газета по-українськи», 25 липня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Бачинський Олександр // «Герої АТО», 25 грудня 2015 [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    МЕДАЛЬ БАЧИНСЬКИЙ // «Грант ТРК Грант», 19 січня 2015
    Як виживають «трьохсоті» в мирній Україні // «ТСН», 31 січня 2016
    Полинула в Рай душа Сані Бачинського… // Facebook Олександр Кравчук, 1 жовтня 2016
    Буває так, що ти обіймеш друга сьогодні, а наступного дня… // Facebook Володимир Степанець, 4 жовтня 2016
  177. На Донбасі загинув доброволець з Машівського району // «Полтавщина», 30 вересня 2016 [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Сьогодні знову почув "я так втомився від війни" // facebook Ян Осока, 2 жовтня 2016
    Полтавська земля прийме ще одного свого Героя // «Полтавський ліхтар», 2 жовтня 2016 [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    «Він цінив наші життя більше, ніж своє», – у Полтаві прощалися з Героєм // «Коло», 3 жовтня 2016 [Архівовано 4 липня 2017 у Wayback Machine.]
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.]
  178. У зоні АТО загинув житель Голої Пристані // «Новини Голої Пристані», 4 жовтня 2016. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016. 
  179. Всі ці солдати залишили нас за останні дні
  180. Провели в останню путь учасника АТО // Зачепилівська РДА, 2 жовтня 2016 [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Всі ці солдати залишили нас за останні дні
    Щербина Роман Іванович [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
  181. фото[недоступне посилання]
    Загиблі Шевченківці в АТО // Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  182. Помер учасник АТО зі Згурівки Михайло Коваленко [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Згурівщині попрощалися з бійцем АТО[недоступне посилання з червня 2019]
    Сім'ям померлих бійців АТО не дають грошей [Архівовано 12 червня 2017 у Wayback Machine.]
    Боротьба після смерті. Випуск новин на ПравдаТут
    Суд зобов'язав Міноборони виплатити грошову допомогу родині учасника АТО
  183. У Кіровограді попрощалися з учасником антитерористичної операції [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    У Кіровограді поховали бійця 57-ї мотопіхотної бригади [Архівовано 8 липня 2016 у Wayback Machine.]
  184. Учасник АТО допоміг хворій людині та загинув від удару "в спину" [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В Липовецькому районі в ДТП загинув чоловік [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]
  185. На Донбасі загинули троє бійців зі Львівщини [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    На Жидачівщині поховають учасника АТО Михайла Роговського [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    На Львівщині прощаються з бійцем АТО Михайлом Роговським [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Жидачівщині, в с. Вербиця, похоронили бійця АТО Михайла Роговського [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  186. Вічна пам'ять нашим бойовим побратимам
    Миколаївців кличуть провести в останню путь двох морпіхів, які загинули в зоні АТО [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В Николаеве прощаются с двумя крымчанами, погибшими в АТО [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    У Миколаєві попрощалися із двома морськими піхотинцями [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Миколаївщина провела в останню путь двох морпіхів [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Смотрите! Не отворачивайтесь, нет!(рос.)
  187. У селі Житомирської області поховають морпіха, який загинув на сході України [Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.]
    в с.Скурати Малинського р-ну Житомирської обл. відбудеться поховання мого друга, товариша, побратима...Олександра Яхновського
    В Бердянске скончался морской пехотинец [Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  188. Через вибух міномета на полігоні "Широкий лан" загинув військовий, ще 8 поранено - Генштаб [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На полігоні "Широкий лан" на Миколаївщині загинув 45-річний військовий з Києва [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Генеральною прокуратурою України взято на контроль хід слідства [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На Миколаївщині розірвався міномет «Молот»: один загиблий, восьмеро поранені [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Вчера на полигоне "Широкий лан" погиб при взрыве 120 мм миномета мой очень близкий друг Сергей Пономаренко(рос.)
    Нікополь знову сумує за втраченим сином…[недоступне посилання з травня 2019]
  189. В автобусі помер 42-річний військовий з Великоолександрівського району [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  190. Вінничанин приїхав з АТО з переломом, а помер вдома від інсульту [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Війна знову забрала життя трьох вінничан попри перемир'я [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  191. У розквіті сил обірвалося життя Героя-земляка [Архівовано 2016-08-20 у Wayback Machine.]
    На Рівненщині прощаються із загиблим в АТО офіцером [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  192. У Краснопавлівці попрощалися з померлим від лейкемії бійцем АТО Сергієм Алєксєєвим. 02.08.2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016. 
  193. Вічна пам’ять захиснику України! [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Життя бійця АТО обірвалося через серцевий напад [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  194. Збаражчина провела в останню путь Максима Качалубу [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Боєць зі Збаражчини Максим Качалуба помер на руках у батька [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Боєць-доброволець Максим Качалуба поповнив ряди Небесного Воїнства [Архівовано 1 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  195. Помер лікар-волонтер ПДМГ Георгій Теслюк [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
    Георгій Теслюк. Світла пам'ять!
    "После бомбежек, когда было много раненых, Жора Теслюк оперировал на трех столах одновременно" [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
    Він присвятив себе людям і Україні [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
  196. На Львівщині попрощалися з трагічно загиблим бійцем 24 механізованої бригади. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016. 
  197. За вбивство товариша по службі військовослужбовця на Запоріжжі притягнуто до кримінальної відповідальності [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Десантник, який застрелив побратима на Запоріжжі, був під дією наркотиків [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Одещина втратила ще одного свого Героя в зоні АТО. (рос.) [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  198. Через вибух міномета на полігоні "Широкий лан" загинув військовий, ще 8 поранено - Генштаб [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Генеральною прокуратурою України взято на контроль хід слідства [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На Миколаївщині розірвався міномет «Молот»: один загиблий, восьмеро поранені [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    У понеділок у Черкасах прощатимуться із загиблим військовослужбовцем [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Черкащина попрощалася із загиблим бійцем [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Черкаси провели в останню путь загиблого солдата [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.]
  199. «Він пройшов війну. Він пройшов Дебальцеве. І не перейшов дорогу…» [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Залата Віктор Дмитрович пройшов війну...
    Пологівщина втратила ще одного свого героя [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  200. На Яворівському полігоні загинули двоє військовослужбовців. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 20 вересня 2016. 
  201. На Яворівському полігоні під час навчань загинув військовий [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На Яворівському полігоні під час нічних навчань загинув військовий [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Андрію, Ти будеш жити вічно в наших серцях...
    Сьогодні чорний день в житті нашої Громадської організації
    Усі обставини загибелі солдата на полігоні[недоступне посилання з червня 2019]
    Андрія Протасевича поховали на Личаківському цвинтарі [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  202. Резонансна ДТП: священик на смерть збив воїна АТО [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    У поліції перевіряють причетність священика до резонансного ДТП [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Батюшка впав на коліна і покаявся за загибель бійця АТО з Ладижина [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    Загиблий на Вінничині боєць Айдара був п'яний [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  203. Що «не сходиться» у справі вбитого Івана Мамчура. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 11 квітня 2019. 
  204. Вбивство майора Рівненського СІЗО може бути пов'язане з його минулим [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.]
    Росія замовила вбивство, яке не мало жодного сенсу. Вбивця заговорив (NYT) [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
    «Нью-Йорк Таймз» написав велику статтю про Путіна та вбивство Мамчура в м. Рівне (6 ФОТО) [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
    New York Times: Москва заказывала убийства украинцев, воевавших в Грузии [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  205. В Україні засудили агента ФСБ РФ за вбивство АТОвця [Архівовано 7 березня 2020 у Wayback Machine.]
    До 12 років позбавлення волі засуджено агента російського ФСБ, викритого контррозвідкою СБУ. 03.04.2020, 11:20 [Архівовано 8 квітня 2020 у Wayback Machine.]
  206. Під Харковом дезертир-убивця застрелив свого земляка з Вінниччини [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У Харкові дезертир-убивця був п'яним, - МВС [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Стали відомі подробиці стрілянини у військовій частині на Харківщині, у якій загинула людина [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  207. Військовий з Вінниччини вбив земляка та втік із частини [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Іллінеччина прощалась із ще одним Героєм [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На Харківщині оголосили вирок солдату, який розстріляв сержанта: Подробиці справи [Архівовано 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  208. Дякуємо Всеукраїнський Громадський Рух "Лівий Берег" за фінансову допомогу Каті Філімоновій
    Дуже потрібна допомога для чудової дівчини - Катя Філімонова
    Вчера 26.09.2016 г около 22 часов в Ожоговом Центре г.Киев умерла Филимонова Екатерина(рос.)
    Она не погибла героем в котле, про нее не трубили СМИ...(рос.)
  209. Тяжкопоранений 20-річний воїн АТО Олександр Пастущак помер в Одеському військовому госпіталі [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.]
    В одеському шпиталі помер боєць, якого по-звірячому побили на Запоріжжі [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]
  210. На Дрогобиччині попрощалися з Петром Грициняком // Дрогобицька РДА, 12 липня 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 29 липня 2016. 
  211. Просьбы о помощи / Гушленко Владимир [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Сегодня ушёл из жизни наш побратим - Владимир Гушленко(рос.)
    Сегодня был грустный день. Похороны побратима(рос.)
  212. Обухів продовжує нести втрати в зоні АТО // Хроніка міста Обухова, 3 серпня 2016 [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.]
    Коваленко Ігор Миколайович 1973 р. н. // Обухівський РВК [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Воїнам Світла, полеглим за Україну, присвячується… [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.]
  213. Загиблий від вибуху в Чернігові був учасником АТО [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Подробиці загибелі 24-річного АТОшника, який підірвав себе гранатою [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Андрей Карпузов не смог адаптироваться после войны на гражданке и подорвал себя [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  214. У Збаражі палицею забили до смерті АТО-шника [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    «За вбивство мого сина судять невинну людину…» [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
    На Тернопільщині за загадкових обставин загинув боєць АТО [Архівовано 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
  215. 26 червня 2016 року демобілізований боєць, Михайло Фарима, після перенесеного інсульту впав у кому
    У Стебнику за годину зібрали 1050 грн для лікування демобілізованого воїна // «Стебницькі Вісті», 4 серпня 2016 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Відійшов у вічність учасник АТО // «Стебницькі Вісті», 16 серпня 2016 [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Доброгостів попрощався з Михайлом Фаримою // Дрогобицька РДА, 18 серпня 2016 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  216. На Хмельниччині покінчив життя самогубством відомий волонтер // ГУ НП в Хмельницькій області, 22 серпня 2016[недоступне посилання]
    Відомого волонтера знайшли повішаним біля Хмельницького // «7 днів», 22 серпня 2016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Хмельницького волонтера, який допомагав військовим, знайшли повішеним // «Є», 22 серпня 2016 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  217. Сьогодні в нашої групи день трауру...
    Володя "Добрыня" умер вчера в следствии удушения(рос.)
  218. У Житомирі помер волонтер, військовий капелан Андрій Виноградський [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.]
    Помер капелан, герой проекту Радіо Свобода «Обличчя України» [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  219. Завтра Кривий Ріг попорощається з бійцем "Правого сектора" Пастирем. (рос.) 31.08.2016, 20:13[недоступне посилання з червня 2019]
    нє боісь - пєрєльот! - кричить Пастир переляканим солдатам...
    Вчора, 29.08.2016, помер від зупинки серця боєць
  220. Помер доброволець, учасник бойових дій на сході України Андрій Герасимчук // Луцька міська рада, 30 серпня 2016 [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Відомо, коли на Волинь привезуть тіло Андрія Герасимчука // «ВАР», 30 серпня 2016 [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Тіло добровольця Андрія Герасимчука зустріли в Луцьку // «Волинські новини», 31 серпня 2016 [Архівовано 1 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    У селищі на Волині на колінах зустрічали загиблого добровольця // «ВАР», 1 вересня 2016 [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  221. Він вижив на війні, однак смерть наздогнала його вдома… // Старожинець.info, 6 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016. 
  222. Убили добровольця з батальйону «Айдар», а труп підкинули на зупинку // «Волинь-нова», 12 вересня 2016 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Вбивці замітали сліди і витягли його документи, – мати вбитого на Волині атошника // «ВАР», 17 вересня 2016 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Вбивць айдарівця Сергія Троцюка не знайшли // «Gazeta.ua», 17 вересня 2016 [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
    Я призываю тех кто участвовал в этом убийстве признаться(рос.)
  223. Завтра Полтавщина буде прощатися з воїном АТО // «НП», 26 вересня 2016 [Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    Боєць 16 батальйону з Полтави раптово помер, коли вдруге збирався на війну // «Коло», 27 вересня 2016 [Архівовано 15 червня 2017 у Wayback Machine.]
    Боєць АТО помер від серцевого нападу в коридорі лікарні // «Gazeta.ua», 27 вересня 2016 [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
    Гончаров Олександр Іванович // Полтавська обласна рада [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  224. Помр мій земляк , та людина з якою я служив Андрій Солдатов
    Завтра о 10:00 біля крематорію на Байковому кладовищі збір бажаючих вшанувати світлу пам'ять покійного «Спеца»
    Спец. Світла пам'ять нашому бойовому побратиму
  225. Світла і незабутня пам'ять… // Долинська міська рада, 26 вересня 2016
    На Франківщині відійшов у вічність демобілізований боєць батальйону «Луганськ-1» // «Дзеркало Коломиї», 26 вересня 2016
  226. Пішов з життя мій друг, волонтер, патріот від усього серця Юра Мосін
    На Майдані попрощалися з відомим волонтером // «ЛБ», 28 вересня 2016 [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  227. На Вінниччині молодий боєць АТО вчинив самогубство // «Вінниця.info», 26 вересня 2016 [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    На Вінниччині голова села розповіла про «атовця», який вкоротив собі віку // «Depo.Вінниця», 27 вересня 2016 [Архівовано 30 вересня 2016 у Wayback Machine.]