Всесоюзний референдум про збереження СРСР

Голосування про оновлену федерацію рівноправних суверенних республік

Всесоюзний референдум про збереження СРСР — єдиний в історії СРСР референдум, що відбувся 17 березня 1991 року. На референдум було винесене питання «Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності».

Всесоюзний референдум про збереження СРСР
Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності?
Дата 17 березня 1991

Результати за місцевми дільницями

   Так
   Нi
Бюлетень для голосування на Всесоюзному референдумі 17 березня 1991 року

Проведення референдуму було підтримане у Російській РФСР, Українській РСР, Білоруській РСР, Казахській РСР, Азербайджанській РСР, Узбецькій РСР, Таджицькій РСР, Киргизькій РСР та Туркменській РСР. Водночас у Литовській РСР, Латвійській РСР, Естонській РСР, Грузинській РСР, Молдавській РСР та Вірменській РСР референдум не був проведений.

Результати ред.

З 185,6 млн громадян СРСР із правом голосу в референдумі взяли участь 148,5 млн осіб (80,0 % виборців). 145,82 млн (98,14 %) бюлетенів були визнані дійсними, 2,76 млн (1,86 %) — недійсними. На питання референдуму «Так» відповіли 113,5 млн осіб (77,85 %), «Ні» — 32,3 млн (22,15 %)[1].

Одночасно з цим референдумом в РРФСР відбувся всеросійський референдум про введення поста президента РРФСР, а в Україні за наполяганням Народного руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України».

Позитивно на нього відповіло понад 80 % опитаних.

За змістом питання не тільки не збігалося з питанням союзного референдуму, а й навіть заперечувало його. З тексту українського питання «випало» критично важливе для КПРС слово «соціалізм».

По-друге, в питанні звучала зовсім інша союзна держава — не Союз Радянських Соціалістичних Республік, а Союз радянських суверенних держав.

По-третє, Декларація про суверенітет України визначалась як акт, що мав перевагу перед законодавством нової союзної держави.

Таким чином, наслідком ідеологічної боротьби Народного руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані дві різні форми союзної держави. Впевнена підтримка народом України Декларації про суверенітет України як основи нової Союзної держави стала черговим кроком до незалежності України. Подальшими кроками стали: прийняття 24 серпня 1991 р. комуністичною більшістю Верховної Ради УРСР Акту проголошення незалежності України і перемога незалежницької ідеї на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

У трьох галицьких областях був ще і 3-й бюлетень у якому стояло питання цілковитої незалежності України. Це питання підтримало 89,3 % тих хто проголосував.

Результати
Голосів Разом
  Так 113 512 812 77,85%
  Ні 32 303 977 22,15%
Дійсні 145 816 789 98,14%
Недійсні 2 757 817 1,86%
Разом 148 574 606 100.00%
Явка 80,03%
Електорат 185 647 355
Результати референдуму 17 березня 1991 р. у союзних республіках[2]
явка «Так» «Ні» недійсних бюлетенів
Російська РФСР 75,4 % 56 860 783 71,3 % 21 030 753 26,4 % 1809633 2,3 %
Українська РСР 83,5 % 22 110 899 70,2 % 8 820 089 28,0 % 583256 1,8 %
Білоруська РСР 83,3 % 5 069 313 82,7 % 986 079 16,1 % 71 591 1,2 %
Узбецька РСР 95,4 % 9 196 848 93,7 % 511 373 5,2 % 108 112 1,1 %
Казахська РСР 88,2 % 8 295 519 94,1 % 436 560 5,0 % 84 464 0,9 %
Азербайджанська РСР 75,1 % 2 709 246 93,3 % 169 225 5,8 % 25 326 0,9 %
Киргизька РСР 92,9 % 2 057 971 96,4 % 86 245 4,0 % 30 377 1,4 %
Таджицька РСР 94,4 % 2 315 755 96,2 % 75 300 3,1 % 16 497 0,7 %
Туркменська РСР 97,7 % 1 766 584 97,9 % 31 203 1,7 % 6 351 0,4 %
 
Банер до референдуму в Черкаській області, Україна
 
Зал засідань Верховної Ради УРСР під час ухвалення Декларації про державний суверенітет України.
Результати референдуму 17 березня 1991 р. в Україні[3]
всесоюзний референдум, «Так» республіканське опитування, «Так» галицьке опитування, «Так»
Львівська область 16,4 % 30,1 % 89,6 %
Івано-Франківська область 18,2 % 52,1 % 90,0 %
Тернопільська область 19,3 % 35,2 % 85,3 %
Київ 44,6 % 78,2 %
Волинська область 53,7 % 78,9 %
Рівненська область 54,3 % 79,6 %
Закарпатська область 60,2 % 69,5 %
Чернівецька область 60,8 % 83,2 %
Київська область 66,9 % 84,6 %
Харківська область 75,8 % 83,8 %
Черкаська область 77,3 % 88,8 %
Дніпропетровська область 77,5 % 85,1 %
Сумська область 78,8 % 87,1 %
Полтавська область 78,8 % 88,7 %
Запорізька область 79,8 % 86,6 %
Херсонська область 81,0 % 87,4 %
Вінницька область 81,2 % 89,2 %
Житомирська область 81,7 % 88,4 %
Хмельницька область 81,9 % 87,9 %
Одеська область 82,1 % 84,5 %
Кіровоградська область 82,4 % 89,5 %
Севастополь 83,1 % 84,2 %
Чернігівська область 83,4 % 90,3 %
Донецька область 84,6 % 86,2 %
Миколаївська область 85,3 % 87,7 %
Луганська область 86,3 % 88,8 %
Кримська область 87,6 % 84,7 %
Українська РСР 70,2 % 80,2 % 89,3 %

Примітки ред.

  1. Выборы в Советском Союзе в 1989—1991 г.г. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 26 грудня 2013. 
  2. Об итогах референдума СССР, состоявшегося 17 марта 1991 года (Из сообщения Центральной комиссии референдума СССР) // Известия. — 1991. — 27 марта.
  3. Галицька репетиція української незалежності. Збруч (укр.). 17 березня 2021. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021. 

Джерела ред.