Відкрити головне меню

«Ворошилов» — радянський річковий сторожовий корабель, облаштований на початку Німецько-радянської війни з мобілізованого парового колісного буксира.

Sidewheel steamer Voroshilov (later Soviet patrol boat).jpg
Колісний паровий буксир «Ворошилов», 1930-ті рр.
Проект
Назва: Сторожовий корабель «Ворошилов», мобілізований колісний паровий буксир проекту СБ-39
Будівники: завод «Ленінська кузня», м. Київ
Оператори: СРСР СРСР
Будівництво: 1937
У експлуатації: 1937-1941
Історія
СРСР СРСР
Назва: «Ворошилов»
Прийнятий: 1937 рік
Потоплений: 17 вересня 1941 року
Доля: підірваний власним екіпажем на Дніпрі біля Каніва
Основні характеристики
Тип: річковий сторожовий корабель
Водотоннажність: 130 т (повна)
Довжина: 38,4 м (найбільша)
Ширина: 6,0 м по міделю, 13,45 м (з гребними колесами)
Осадка: 0,67 м (максимальна)
Двигуни: золотникова парова машина, 150 к.с.
Швидкість: 19 км/год.
Автономність: 15 тонн вугілля
Екіпаж: 65 особи
Озброєння: 2 76-мм гармати (встановлені відкрито), 2х7,62-мм кулемети «Максим», 1х7,62-мм переносний кулемет ДП-27
Бронювання: 6 мм[1]

Зміст

Історія службиРедагувати

Паровий колісний буксир побудовано у 1937 році на заводі «Ленінська кузня» у Києві на честь Ворошилова К. Є., відомого радянського військового та політичного діяча[1].

З початком війни «Ворошилова» мобілізовано 23 червня 1941 року за передвоєнним планом та 5 липня повністю переоблаштовано у військовий корабель на заводі ім. І. В. Сталіна у Києві[1].

12 липня «Ворошилов» (у військових документах дається також і номерна назва «СК-6») включено до складу Пінської військової флотилії (ПВФ). Його командиром став лейтенант Турянський В. П.[1]

До 16 липня корабель знаходивлся під Києвом, потім він прибув до містечка Ржищів. До 20 липня займався ночним патрулюванням ріки на ділянці Ржищів — Григорівка. У період 21 липня — 6 серпня сторожовик патрулював Дніпро у тому ж районі разом з плавбазою «Білорусія». 6 серпня «Ворошилов», прикриваючі рух моніторів «Флягін» та «Лєвачов», провів свій перший бій з супротивником, що вийшов до наддніпрянського села Щучинка. З 7 серпня «Ворошилов» знаходився у Каніві, займався патрулюванням ріки на ділянці Канів — Черкаси[1].

16 серпня німецькі війська захопили місто Канів. У цей момент сторожовик знаходився на стоянці 20-25 км нижче Каніва. Таким чином він разом з кількома іншими кораблями ПВФ (наприклад, канонерський човен «Смольний», монітори «Лєвачов» та «Ростовцев») опинився відрізаним від штабу та постачальних баз флотилії у Києві. Радянське командування не залучило «Ворошилова» до прориву до Києва з технічних причин. Тому з 17 серпня сторожовий корабель діяв у районі дніпровської затоки Лезерень та брав участь у обороні міста Черкаси. Під час відступу радянських військ з рубежів ріки Дніпро 17 вересня 1941 року власний екіпаж затопив свій корабель за наказом командування 38-ї арміі. 6 жовтня «Ворошилова» виключено із списків кораблів ВМФ за наказом командуючого флотом[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» - Львов: Лига-Пресс, 2009 - 384 с. - ISBN: 978-966-397-118-2

ЛітератураРедагувати

  • В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
  • Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
  • Спичаков В. А. Сторожевые корабли Пинской военной флотилии (рус.) // Арсенал-коллекция: журнал. — 2014. — Т. 19, № 01. — С. 56—64. — ISSN 1728-9203