Воронін Федір Миколайович

Фе́дір Микола́йович Воро́нін (нар. 23 лютого 1900(19000223), село Васильцево Ярославської губернії, тепер Ярославської області, Російська Федерація — 18 червня 1980, Москва) — радянський військовий діяч, генерал-майор (1942). Член Військової ради Одеського військового округу. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Воронін Федір Миколайович
Народження 23 лютого 1900(1900-02-23)
Q21846139?, Переславський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть 18 червня 1980(1980-06-18) (80 років)
Москва, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Біографія ред.

Народився в селянській родині. У Червоній армії — з 1919 р. Учасник громадянської війни в Росії.

Член РКП(б) з 1919 року.

Перебував на військово-політичній роботі в Червоній армії.

У 1939 році брав участь у боях з японцями в районі річки Халхін-Гол. Був головним військовим радником начальника Політичного управління Монгольської народної армії корпусного комісара Ж. Лхагвасурена.

Під час німецько-радянської війни з 1941 року перебував на політичних посадах: з червня 1941 року — начальник Політичного управління Південного фронту, з липня по серпень 1941 року — член Військової ради новоствореної Приморської армії. Учасник оборони Одеси.

З серпня 1941 року — начальник Політичного управління Московського військового округу, а на початку жовтня 1941 року був призначений членом Військової ради 57-ї окремої армії, яка формувалася в районі міста Сталінграда. З червня 1942 року — начальник політичного відділу 38-ї армії.

З листопада 1943 року — начальник політичного відділу 67-ї армії. Учасник боїв у Прибалтиці і штурму Кенігсберга. Брав участь в бойових діях на території Польщі.

Після війни продовжив службу в армії на військово-політичних посадах.

У серпні 1945 — лютому 1950 р. — начальник Політичного управління Прибалтійського військового округу. У січні — липні 1950 р. — член Військової ради Прибалтійського військового округу — заступник командувача військ округу з політичної частини.

У липні 1950 — січні 1952 р. — член Військової ради Одеського військового округу — заступник командувача військ округу з політичної частини.

З жовтня 1954 року — у відставці.

Нагороди ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.