Воронізька волость
Воронізька волость — адміністративно-територіальна одиниця Глухівського повіту Чернігівської губернії.
Воронізька волость | ||||
Центр | Вороніж | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 14 740 (1885) | |||
Населення | 8815 осіб (1885) | |||
Густота | 54.8 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 30 поселень, 14 сільських громад. Населення — 8815 осіб (4361 чоловічої статі та 4454 — жіночої), 1497 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10267 | 6891 |
Приватної власності | 4473 | 1968 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | — | — |
Загалом | 14740 | 8859 |
Деякі поселення волості 1859 року[2]:
- Вороніж — містечко казенне та власницьке при річці Осоті за 34 версти від повітового міста, 3516 осіб (1713 осіб чоловічої статі та 1803 — жіночої), 527 дворових господарств, 7 православних церков, приходське училище, ратуша, поштова станція, 3 ярмарки, базари, 2 винокурних заводи, 2 цукрових заводи.
- Курдюмівка — хутір власницький при річці Есмань за 27 верст від повітового міста, 32 особи (15 осіб чоловічої статі та 17 — жіночої), 6 дворових господарств.
Основні поселення волості станом на 1885[1]:
- Вороніж — колишнє державне та власницьке містечко при річці Осоті за 35 верст від повітового міста, 2824 осіб, 549 дворів, 6 православних церков, поштова станція, 4 постоялих двори, ренськовий погріб, 9 постоялих будинків, 19 лавок, бурякоцукровий завод, базари по понеділках та п'ятницях, 3 ярмарки на рік: 15 травня, 15 серпня, 21 листопада. За 10 верст — винокурний завод з водяним млином.
- Гамаліївка — колишнє власницьке село при річці Шостка, 285 осіб, 52 двори, Гамаліївський монастир з 2 православними церквами, постоялий двір, постоялий будинок.
- Локотки — колишнє державне та власницьке село при річці Шостка, 1450 осіб, 261 двір, православна церква, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, лавка, ярмарок, винокурний завод.
- Макове — колишнє державне та власницьке село при річці Шостка, 744 особи, 134 двори, православна церква, школа.
- Собичеве — колишнє державне та власницьке село при річці Шостка, 1535 осіб, 206 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий двір, 4 постоялих будинки.
Станом на початок 1902 року складалася з 27 сільських громад[3].
Примітки
ред.- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- ↑ Календарь Черниговской губернии на 1902 год. Типография губернского правления. Чернигов. 1901 (рос.)
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |