Воронов Ігор Олексійович

політик

Ігор Олексійович Воронов (* 25 квітня 1965, Алма-Ата, Казахстан, СРСР) — український підприємець, науковець-історик, громадський діяч, меценат, засновник «Voronov Art-foundation» (2008). Доктор політичних наук (2003), професор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (2004).

Ігор Олексійович Воронов
Народився 25 квітня 1965(1965-04-25) (59 років)
СРСР Алма-Ата
Громадянство  УРСР / СРСР СРСРУкраїна Україна
Місце проживання Україна Україна, Київ
Діяльність підприємець, громадський діяч, меценат
Відомий завдяки підприємець, меценат, громадський діяч
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Шевченка
Науковий ступінь доктор політичних наук
У шлюбі з Воронова-Рамус Тетяна Олегівна
Діти

Юлія Воронова

Анна Воронова
Нагороди
орден Честі

Життєпис ред.

В 1987 році закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

Від 1987 до 1990 року працював науковим співробітником Інституту історії України. У 1994—1997 роках працював у недержавних структурах. Протягом 1997—2000 років — доцент, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін Київської державної академії водного транспорту.[1] З 2001 року працював у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій директором інституту заочного та дистанційного навчання.[2]

У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Становлення правової держави в Україні (політологічний аспект)».[3]

Докторську дисертацію захистив у 2003 році на тему «Правова держава як предмет політології: історія, теорія, методологія дослідження».[4]

Автор понад 150 наукових робіт, а також книги «Демократичний транзит: людський вимір політики».[5]

Одружений. Дружина — Воронова-Рамус Тетяна Олегівна — українська мисткиня, дизайнер, телеведуча, журналістка, громадська діячка, засновниця бренду #ARTRAMUS. Виховують доньку — Анну Воронову.

Бізнес ред.

Основний бізнес: приватні інвестиції, страховий та ресторанний бізнес, арт-інвестиції.[6]

Основні активи: страхова компанія UNIQA (в минулому «Кредо-Классік», продана в 2010 році), ресторан «Фелліні» та кінотеатр «Україна», «Арт-фонд Воронова», компанія ITC (CDMA Ukraine).[7]

Співвласник VEK Capital Partners.[8]

Мистецька діяльність ред.

Ігор Воронов — один з найвідоміших меценатів України, власник найбільш значної колекції скульптури і живопису в Східній Європі (роботи Архипенка, Бранкузі, Джакометті, Родена, скульптури Дега, Далі й інших).[9]

Колекціонувати твори мистецтва бізнесмен почав ще на початку 1990-х, коли його партнери подарували дві роботи: Бовкуна і Подерв'янського. «А десь в середині 90-х я зрозумів, що мистецтво мені подобалося завжди», — говорить він.[10]

У 2008 році Ігор Воронов заснував «Voronov Art-foundation». Всі його меценатські проєкти пов'язані з образотворчим мистецтвом, а також організацією виставок на основі власної колекції. Завдяки колекціонеру Воронову українці мали можливість неодноразово побачити справжні твори Олександра Архипенка, Костянтина Бранкузі, Едгара Дега, Альберто і Дієго Джакометті, Амедео Модільяні, Пабло Пікассо, Деметра Чипаруса та інших великих майстрів світового мистецтва.[11] Також в зібранні Ігоря Воронова — 2 тисячі робіт сучасних українських художників. Як меценат, Воронов, підтримує українських митців.[12]

За словами Ігоря Воронова, колекціонування для нього — тільки хобі. «Як інвестиції я це взагалі не розглядаю, — розповів він. — Можна вкладати гроші в золото, діаманти, але не в твори мистецтва. Для цього треба бути абсолютно цинічною людиною».[13]

У 2009 році сплатив транспортні та митні витрати українських художників для поїздки на аукціон Sotheby's, де сучасні українські картини були представлені вперше.[14]

Член «Клубу Друзів Мистецького Арсеналу», володар клубної картки № 1 в рамках акції «100 ПЕРШИХ БЛАГОДІЙНИКІВ МИСТЕЦЬКОГО АРСЕНАЛУ».[15]

Великі меценатські акції в мистецтві:

  • виставка полотен Ніко Піросмані в Києві (2006);
  • виставка робіт Амадео Модільяні, Пабло Пікассо і Костянтина Бранкузі на «Великому антикварному салоні 2008»;[16]
  • виставка робіт Олександра Архипенка, Огюста Родена на «Великому скульптурному салоні 2008»;[17]
  • виставка «Мистецтво андеграунду і нонконформізму 60-70-х» в Музеї російського мистецтва (2009);[18]
  • виставка "Українська нова хвиля. Мистецтво другої половини 1980-х — початку 1990-х "в Національному художньому музеї України (2009);[19]
  • виставка робіт Огюста Родена і Сальвадора Далі на «Великому антикварному салоні 2009».[20][21]

Громадська діяльність ред.

Кандидат в народні депутати на виборах 1998 року. На виборах до ВРУ 2002 року був № 7 в списку Партії зелених України. Був заступником глави партії з гуманітарних питань та керівником київської міської організації Партії зелених України.

З 2000 по 2010 обіймав посаду віцепрезидента Федерації Футболу України.[22]

З 2001 року — президент Молодіжного футбольного союзу та Дитячо-юнацької футбольної ліги України.[23]

Відзнаки ред.

  • Удостоєний державної нагороди Грузії — ордена Честі.[24]

Примітки ред.

  1. Воронов Ігор Олексійович. esu.com.ua. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  2. Указ Президента України №1182/2011. Про зміни у складі Координаційної ради з питань підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. president.gov.ua. 26 грудня 2011. Процитовано 8 червня 2022.
  3. Воронов Ігор Олексійович. Становлення правової держави в Україні (політологічний аспект). irbis-nbuv.gov.ua. 1 січня 1997. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  4. Воронов Ігор Олексійович - Правова держава як предмет політологічного аналізу. library.univer.kharkov.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 6 березня 2019.
  5. Воронов Ігор Олексійович. esu.com.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  6. Ігор Воронов - Быть миллионером. Forbes.net.ua. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  7. Журнал Деньги составил рейтинг миллионеров, которые сделали себя сами (російською) . Dengi.ua. 22 квітня 2011. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. Игорь Воронов (російською) . Focus.ua. 10 квітня 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  9. Лучшие меценаты Украины. delo.ua. 14 грудня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 16 серпня 2018.
  10. Воронов Игорь Алексеевич (російською) . bp.ubr.ua. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  11. Тривимірна поезія, грошова проза. day.kyiv.ua. 15 квітня 2013. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  12. Павліченко Н. В. Сучасний український арт-ринок: проблеми і рішення (PDF). ekmair.ukma.edu.ua. 12 травня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  13. Виктория Бурлака (24 червня 2011). Игорь Воронов: "Мне претит, когда некоторые люди рассматривают коллекционирование с точки зрения бизнеса или пиара" (російською) . artukraine.com.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  14. 25 самых влиятельных деятелей украинского арт-рынка (російською) . Focus.ua. 24 лютого 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  15. Клуб Друзів Мистецького Арсеналу. Клубну картку № 1 було вручено Першому благодійнику Мистецького Арсеналу Ігорю Воронову (українською) . art-arsenalfund.org. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  16. ДАРИНА ФІАЛКО (6 листопада 2015). Шедевральна пластика: 150 скульптур культових митців світу в "Мистецькому Арсеналі" (українською) . espreso.tv. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  17. Євген Колесник (6 березня 2008). На "Великому скульптурному салоні" виставили Архипенка й Родена. gazeta.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  18. "Искусство андеграунда и нонконформизма" в Музее русского искусства (російською) . kommersant.ru. 5 червня 2009. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  19. Спецпроект газеты "ДЕЛО": "Лучшие проекты украинских меценатов" (російською) . Delo.ua. 14 грудня 2009. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  20. Светлана Кучкинова (6 жовтня 2009). БЕСЦЕННЫЕ ЖЕМЧУЖИНЫ ФРАНЦУЗСКОЙ СКУЛЬПТУРЫ ПРИВЕЗЛИ В КИЕВ! (російською) . Bagnet.org. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  21. Светлана КОРЖЕНКО (6 жовтня 2009). Четыре скульптуры Дали выставили в Киеве (російською) . Gazeta.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  22. 100 найвпливовіших киян (рос.). Focus.ua. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  23. Новий сезон розпочинається!. Офіційний сайт Федерації футболу України. 3 вересня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 березня 2019.
  24. Игорь Воронов: «Для того, чтобы больше зарабатывать, надо больше тратить» (російською) . Companion.ua. 29 травня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання ред.