Воронезька антекліза

Воронезька антекліза, Воронезький кристалічний масив — підняття (виступ) докембрійського фундаменту Східноєвропейської платформи в басейні річки Дон, головним чином у межах Росії (в тому числі на Східній Слобожанщині), частково на території України. На північному заході масив обмежений Оршанською западиною і Жлобінською сідловиною, на південному заході і півдні Прип'ятсько-Донецькими авлакогенами, на сході Каспійською западиною і на північному сході Московською западиною. Орографічно відповідає Середньоруській височині. Воронезький масив простягається з північного заходу на південний схід на 800 км і має ширину 300–400 км. Воронезька антекліза утворилася переважно під час герцинського орогенезу.

   1. Український щит

   2. Ковельський виступ

   3. Волино-Подільська плита

   4. Карпатська складчаста система

   5. Західноєвропейська платформа

   6. Дніпровсько-Донецька западина

   7. Воронезька антекліза

   8. Донецька складчаста область

   9. Причорноморська западина

   10. Скіфська плита

   11. Кримська складчаста система

Основні породи зазвичай залягають на глибині 40–250 м, іноді виходячи на поверхню Землі. Північно-східний і східний схили пологі, а південний — крутіший.

У докембрійському фундаменті ВКМ виділяються два мегаблоки: східний (Воронезький), складений нижньопротерозойськими 6 формацій, нижньопротерозойські відклади спостерігаються лише у вузьких лінійних зонах південно-східного — північно-західного простягання.

Складається з архейських і протерозойських метаморфічних гірських порід. Перекрита породами девонської, крейдової та юрської систем. До утворень ниж. протерозою в зах. частині антеклізи приурочені поклади зал. руд Курської магнітної аномалії. З інтрузивними основними масивами фундаменту пов'язані прояви мідно-нікелевих руд, з девонськими товщами — оолітові залізні руди та ільменітові пісковики.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.