Відкрити головне меню

Воробле́вичі (англ. Voroblevychi) — село Дрогобицького району Львівської області. В селі між двома мурованими церквами стоїть дерев'яна церква Царя Христа 1773[недоступне посилання з квітень 2019].

село Вороблевичі
Voroblyvechy gerb.png
Герб
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Дрогобицький район
Рада/громада Вороблевицька
Код КОАТУУ 4621281801
Основні дані
Засноване 1435 рік
Населення 1929
Площа 20,742 км²
Густота населення 93 осіб/км²
Поштовий індекс 82150[1]
Телефонний код +380 3244
Географічні дані
Географічні координати 49°24′52″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 49.41444° пн. ш. 23.63806° сх. д. / 49.41444; 23.63806Координати: 49°24′52″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 49.41444° пн. ш. 23.63806° сх. д. / 49.41444; 23.63806
Місцева влада
Адреса ради с. Вороблевичі, тел: 494-110
Карта
Вороблевичі. Карта розташування: Україна
Вороблевичі
Вороблевичі
Вороблевичі. Карта розташування: Львівська область
Вороблевичі
Вороблевичі
Мапа

Вороблевичі у Вікісховищі?

РозташуванняРедагувати

Вороблевичі простягаються вздовж річки Тисмениці й через її постійні виливи зазнавали чималих збитків. Це давнє поселення, тут мешкали українці та поляки.

ІсторіяРедагувати

В селі був двір — власність графського роду Тарновських гербу Леліва, предки яких належали до литовсько-руської шляхти, а з часом ополячилися. Цей рід володів багатьма селами в Галичині та на Волині. У 1861 році помер власник Вороблевич — Валер'ян Спицимир Тарновський, і в день похорону згорів його фільварок[2]. Маєток перейшов до його сина — Владислава Тарновського, що став відновлювати втрачене. Зокрема, збудував за свої гроші школу біля церкви, яку спорудили Тарнавські у XVIII столітті, винайняв учителя й купував для учнів книжки та зошити. У своїй садибі він зорганізував музей з цінними пам'ятками культури.

У 1890 р. село належало до Дрогобицького повіту, було 233 будинки і 1389 жителів у селі та 12 будинків і 73 мешканці на землях фільварку, з них 1320 греко-католиків, 107 римо-католиків, 24 юдеї, 11 інших визнань; 1415 українців, 11 поляків, 36 німців.[3] Греко-католики мали парафіяльну муровану церкву Різдва Пр. Богородиці, збудовану в 1773 р., належала до Мединицького деканату Перемишльської єпархії.

Небіж Владислава Тарновського, син молодшого брата Станіслава, відбудував своїм коштом знищену в Першій світовій війні сільську греко-католицьку церкву. На 1.01.1939 в селі проживало 880 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 490 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[4]. Село належало до ґміни Добрівляни Дрогобицького повіту Львівського вооєводства. Після того, як у 1939-му владу перейняли більшовики, цей останній власник Вороблевич був заарештований і помер у Сибіру.

За радянських часів до Вороблевичів приєднано сусіднє село Липовець.

КультураРедагувати

РелігіяРедагувати

  • Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1773-1775 рр.)[5]
  • Мурована церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1912-1914 рр.)[6]
  • Дерев'яна церква Царя Христа (УГКЦ) (1773 р.)[7]

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати