Воробле́вичі (англ. Voroblevychi) — село Дрогобицького району Львівської області. В селі між двома мурованими церквами стоїть дерев'яна церква Царя Христа 1773[недоступне посилання з квітня 2019].

село Вороблевичі
Voroblyvechy gerb.png
Герб
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Громада Вороблевицька
Код КОАТУУ 4621281801
Основні дані
Засноване 1435 рік
Населення 1929
Площа 20,742 км²
Густота населення 93 осіб/км²
Поштовий індекс 82150[1]
Телефонний код +380 3244
Географічні дані
Географічні координати 49°24′52″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 49.41444° пн. ш. 23.63806° сх. д. / 49.41444; 23.63806Координати: 49°24′52″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 49.41444° пн. ш. 23.63806° сх. д. / 49.41444; 23.63806
Місцева влада
Адреса ради с. Вороблевичі, тел: 494-110
Карта
Вороблевичі. Карта розташування: Україна
Вороблевичі
Вороблевичі
Вороблевичі. Карта розташування: Львівська область
Вороблевичі
Вороблевичі
Мапа

CMNS: Вороблевичі у Вікісховищі

РозташуванняРедагувати

Вороблевичі простягаються вздовж річки Тисмениці й через її постійні виливи зазнавали чималих збитків. Це давнє поселення, тут мешкали українці та поляки.

ІсторіяРедагувати

В селі був двір — власність графського роду Тарновських гербу Леліва, предки яких належали до литовсько-руської шляхти, а з часом ополячилися. Цей рід володів багатьма селами в Галичині та на Волині. У 1861 році помер власник Вороблевич — Валер'ян Спицимир Тарновський, і в день похорону згорів його фільварок[2]. Маєток перейшов до його сина — Владислава Тарновського, що став відновлювати втрачене. Зокрема, збудував за свої гроші школу біля церкви, яку спорудили Тарнавські у XVIII столітті, винайняв учителя й купував для учнів книжки та зошити. У своїй садибі він зорганізував музей з цінними пам'ятками культури.

У 1890 р. село належало до Дрогобицького повіту, було 233 будинки і 1389 жителів у селі та 12 будинків і 73 мешканці на землях фільварку, з них 1320 греко-католиків, 107 римо-католиків, 24 юдеї, 11 інших визнань; 1415 русинiв, 11 поляків, 36 німців.[3] Греко-католики мали парафіяльну муровану церкву Різдва Пр. Богородиці, збудовану в 1773 р., належала до Мединицького деканату Перемишльської єпархії.

Небіж Владислава Тарновського, син молодшого брата Станіслава, відбудував своїм коштом знищену в Першій світовій війні сільську греко-католицьку церкву. На 1.01.1939 в селі проживало 880 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 490 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[4]. Село належало до ґміни Добрівляни Дрогобицького повіту Львівського вооєводства. Після того, як у 1939-му владу перейняли більшовики, цей останній власник Вороблевич був заарештований і помер у Сибіру.

За радянських часів до Вороблевичів приєднано сусіднє село Липовець.

КультураРедагувати

РелігіяРедагувати

  • Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1773-1775 рр.)[5]
  • Мурована церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1912-1914 рр.)[6]
  • Дерев'яна церква Царя Христа (УГКЦ) (1773 р.)[7]

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати