«Воля і Батьківщина» — машинописний журнал підпільної організації Український Національний Фронт (УНФ). Виходив з жовтня 1964 до червня 1966 року (всього 16 чисел, загальний тираж близько 100 екземплярів).

Воля і Батьківщина Україна Україна
Обкладинка журналу Воля і Батьківщина
Тематика Дослідження, документи і матеріали визвольного руху в Україні
Періодичність виходу щоквартально
Мова українська
Головний редактор Губка Іван Миколайович
Видавець Конгрес українських націоналістів
Засновано 1964

Обсяг: 13-22 сторінки машинопису через 1,5 інтервалу. Автор більшості статей — керівник УНФ Дмитро Квецко. Редактор і друкар — Зіновій Красівський. Наклад кожного журналу — 6 примірників. Встановлено його поширення (в оригіналі і передруці) в 11 областях Української РСР. Публікувалися: проекти Програми та Статуту УНФ, Присяга члена організації, статті антирежимного та програмного самостійницького характеру, передруки з видань ОУН та УПА, самвидав.

Друкувався на так званому «цигарковому» папері (із такого крутили самокрутки) і майже не зберігся. Деякі екземпляри «Волі і Батьківщини» донедавна зберігалися в архівах комітету держбезпеки, і вже у часи незалежності багатьом людям, які сиділи за поширення цього видання, повернули зразки часопису[1].

Друк часопису припинено через арешти членів УНФ.

Відновлено у жовтні 1995 Львівською обласною організацією Конгресу Українських Націоналістів (головний редактор Іван Губка). Виходить щоквартально накладом 1000 примірників.

Упродовж 1995-2003 року надрукував усі 16 чисел підпільного часопису 1960-х. Також вони вміщені в праці «Український Національний Фронт: Дослідження, документи, матеріали» (2000).

Ви, байстрюки катів осатанілих Не забувайте, виродки, ніде : НАРОД МІЙ Є !!! В його Волячих жилах Козацька кров клекоче і гуде !

Василь Симоненко.

Примітки ред.

  1. Самвидав як спосіб протистояти цензурі (Відкрита лекція Вахтанга Кіпіані). Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 6 серпня 2012. 

Джерела та література ред.