Воля Павло Олексійович

Російський гуморист

Павло Олексійович Воля (нар. 14 березня 1979, Пенза) — російський естрадний артист розмовного жанру, телеведучий, кіноактор, учасник Comedy Club.

Воля Павло Олексійович
рос. Воля Павел Алексеевич
У 2011 році на прем'єрі фільму Службовий роман. Наш час
Ім'я при народженніДобровольский Денис Олексійович
ПрізвиськоСніжок
рос. Снежок
Народився14 березня 1979(1979-03-14) (45 років)
Пенза, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Національністьросіянин
Місце проживанняРосія Росія
Діяльністьактор, кіноактор, співак, ведучий, комік, діджей, телеведучий, шоумен, учасник КВК, поет
Відомий завдякителеведучий
співак
актор
шоумен
Alma materПензенський педагогічний інститутd (2001)
Знання мовросійська
Жанрпоп
У шлюбі зЛяйсан Утяшева
ДітиРоберт, Софія
IMDbID 2910093
Сайтpavelvolya.com

До Comedy Club був учасником команди КВН «Валеон Дассон» (Пенза) разом з Тимуром Родрігезом і Леонідом Школьником. Колишній ведучий телепрограм «Убойная лига» та «Сміх без правил». Був ведучим шоу «Що ти робив минулої п'ятниці?» на телеканалі «1+1»[1]. Зараз веде «Comedy Баттл» і авторське шоу «Импровизация» на каналі ТНТ. Випустив альбоми «Respect і уважуха», «Чудеса трапляються», «Думки і музика».

Життєпис

ред.

Павло народився 14 березня 1979 року в Пензі. Закінчив школу № 11.

Був капітаном пензенської команди КВН «Валеон Дассон», у складі якої виграв Першу лігу КВН (на той момент поряд з Вищою українською лігою — другий за рівнем турнір в ієрархії ліг АМіКу), завоювавши право брати участь у Вищій лізі. Однак у Вищій лізі пензенської команді судилося відіграти тільки одну гру — програвши в 18 фіналу сезону-2001, «Валеон Дассон» в офіційних іграх Міжнародного союзу КВН більше участі не брав. Працював ді-джеєм «Російського радіо в Пензі» під псевдонімом Павло Добровольський[2], вів програму «Вільні цвяхи» на московському «Російське радіо».

У 2001 році закінчив Пензенський педагогічний інститут за фахом — учитель російської мови та літератури. Відразу після закінчення університету виїхав у Москву для продовження кар'єри. У Москві починав з роботи виконробом на столичному будівництві.

Працював сценаристом у Ігоря Угольникова[3], але коли передача «Добрий вечір» на РТР закрилася, Павло перейшов на радіо. Працював ведучим на «Муз-ТВ», озвучував Масяню в шоу «В гостях у Масяні» на «Муз-ТВ», працював ді-джеєм на радіостанції «Хіт-FM» у 2003 році.

9 квітня 2005 року в торговому центрі «Атріум» відбулася презентація програми «Comedy Club». На презентації шоу були лише журналісти та відвідувачі торгового центру. Ту презентацію Павло Воля відкривав своїм виступом. Відразу ж позначив своє амплуа — «гламурного покидька», який будує свої виступи на образах інших людей, наприклад журналістів, які стоять у VIP-зоні.

У 2007 році почав сольну кар'єру. Записав кілька треків і зняв кліпи на пісні «Все буде офігенно», «Мамі!», «Барвіха», «найкраща пісня» і «Пенза-Сіті». Випустив сольний альбом «Respect і уважуха». Знявся в декількох рекламних роликах хлібних сухарів. В інтернеті було поширено відео, в якому хулігани б'ють і лають Павла[4]. Пізніше це відео було визнано підробкою, зробленої для реклами нового альбому музиканта[5].

З 2009 року продовжує кар'єру ді-джея, розпочату в Пензі, де він з друзями Тимуром Родрігезом і ді-джеєм Антоном Антоновим влаштовував вечірки в клубі «Mix-up».

З 2010 року грає live-сети спільно з барабанщиком Тімом Івановим, влаштовуючи шоу на таких DJ-заходах, як КаZантип, Winston Freedom Music, Sochi Winter Music Conference-2011 та ін.

12 лютого 2016 року вийшов новий студійний альбом Павла Волі, Думки і музика. В альбом увійшло 11 пісень.

Фільмографія

ред.
Рік Назва Персонаж
2006 Клуб учасник кліпу
2008 Найкращий фільм Тіма Мілан
Платон Платон
Універ камео
2009 Наречена за будь-яку ціну Стас
2010 Галигін. РУ камео
Кохання у великому місті 2 Гамлет
2011 Поцілунок крізь стіну Кондратьєв
Службовий роман. Наш час секретар Вадик
2012 З новим роком, мами! син

Озвучення

ред.
Рік Російська назва Оригінальна назва Персонаж
2007 Тримай хвилю! Surf's Up Ципа Джо
2011 Прибулець Павло Paul Інопланетянин Пол

Особисте життя

ред.

Одружений з вересня 2012 року з Ляйсан Утяшевою.[6] 14 травня 2013 року Утяшева в Маямі народила сина Роберта[7][8], а 6 травня 2015 року в тій же клініці народила доньку Софію.[9]

Дискографія

ред.

Альбоми

ред.
  • 2007 — Respect і Уважуха (складається з двох CD)
  • 2010 — HOT SUMMER / COLD SUMMER (складається з двох CD)
  • 2012 — Нове
  • 2016 — Думки і музика

Сингли

ред.
  • 2007 — Все буде офігенно
  • 2007 — Шоубізз
  • 2007 — Наша Раша
  • 2008 — Барвіха
  • 2008 — Барвіха (Dj Miv & Dj Hit Ural)
  • 2008 — Просунуті міста
  • 2008 — Найкраща Пісня (feat. ДжаниRaдари)
  • 2008 — Мамі
  • 2008 — то Поїзда
  • 2008 — Пенза
  • 2008 — Пацанська
  • 2008 — Платон
  • 2009 — Веселкова пісня
  • 2010 — Пенза-City
  • 2010 — Наша Росія
  • 2011 — Хлопчик (feat. Ялинка)
  • 2012 — Мама, ми всі старіємо (feat. Місто 312)
  • 2012 — Я танцюю!
  • 2012 — Нове
  • 2012 — Все оплачено
  • 2012 — Зупиніть планету

Примітки

ред.
  1.   Гипноз на 1+1. "Я знаю, что ты делал в прошлую пятницу" - 5 на YouTube
  2. Павел Воля. Cosmopolitan. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.
  3. Павло Воля — офіційний сайт союзу телеведучих. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
  4. TOPPOP.ru: Павла Волю сильно побили [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.], toppop.ru (Перевірено 7 березня 2009)
  5. Павла Волю побили? Бійку зняли на камеру і поширили на інтернет-сайтах [Архівовано 25 вересня 2016 у Wayback Machine.]. // Комсомольська правда. (Перевірено 7 березня 2009)
  6. Ляйсан Утяшева вперше відверто розповіла про життя з Павлом Волею — 7днів. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 24 жовтня 2016.
  7. Екс-гімнастка Ляйсан Утяшева народила спадкоємця Павла Волі — Нові Вісті. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
  8. Утяшева приховує, що народила свого первістка в Маямі — 7днів. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 24 жовтня 2016.
  9. Ляйсан Утяшева народила Павлу Волі дочка. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.

Посилання

ред.