Воля-Володзька (пол. Wola Wołodzka) — колишнє українське село на Закерзонні, у гміні Нозджець, Березівського повіту Підкарпатського воєводства, у південно-східній частині Польщі. Розташоване приблизно за 4 км на південь від адміністративного центру ґміни села Ніздрець і за 25 км на південний схід від воєводського центру Ряшів за 2 км від Сяну.

Село
Воля-Володзька
пол. Wola Wołodzka


Координати 49°51′06″ пн. ш. 22°17′27″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Березівський повіт
Гміна Нозджець
Перша згадка 1921
Висота центру 434  м
Населення 0 осіб 
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Автомобільний код RBR (Гміна Нозджець)
OSM 3016582 ·R (Гміна Нозджець)
Воля-Володзька. Карта розташування: Польща
Воля-Володзька
Воля-Володзька
Воля-Володзька (Польща)
Воля-Володзька. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Воля-Володзька
Воля-Володзька
Воля-Володзька (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Історія

ред.

У 1893 р. Воля-Володзька ще була частиною села Володжа, було 34 будинки і 191 мешканець (майже всі — українці).

У 1921 році в селі було 58 будинків і 276 мешканців (258 греко-католиків, 5 римо-католик1в і 13 юдеїв), греко-католики належали до парафії Селиська, а з 21 жовтня 1935 р. — до парафії у Володжа (Динівський деканат Апостольської адміністрації Лемківщини).

На лісовому цвинтарі на горі Гостре в 1945—1946 рр. були поховані десятки загиблих повстанців з Відділу 95 «Ударники-2» (2-й Перемишльський курінь) під командуванням сотенного Дуди Михайла «Громенка». Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. В 1947 році між 10 і 15 травня під час Операції Вісла 370 українців були депортовані на понімецьку територію північної Польщі[1] і село було повністю знищене.

Примітки

ред.
  1. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437.

Посилання

ред.