Відкрити головне меню

Волюве-Сен-П'єр, також Сінт-Пітерс-Волюве (нід. Sint-Pieters-Woluwe МФА[sɪnt ˈpitərs ˈwoːlywə] Аудіо вимоваопис файлу, фр. Woluwe-Saint-Pierre МФА[wɔly(w)esɛ̃piɛʁ][3]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 8,85 км ². Населення становить 39494 осіб (2011 рік).

комуна
Волюве-Сен-П'єр
нід. Sint-Pieters-Woluwe
фр. Woluwe-Saint-Pierre
Mais.Comm.W-S-P.01.JPG
Мерія комуни Волюве-Сен-П'єр.
Прапор coat of arms of Woluwe-Saint-Pierre[d]
Прапор Герб

Координати 50°50′ пн. ш. 4°28′ сх. д. / 50.833° пн. ш. 4.467° сх. д. / 50.833; 4.467Координати: 50°50′ пн. ш. 4°28′ сх. д. / 50.833° пн. ш. 4.467° сх. д. / 50.833; 4.467

Країна Flag of Belgium.svg Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Межує з

сусідні нас. пункти
Kraainem[d], Одергем, Еттербек, Волюве-Сен-Ламбер, Тервюрен[d] ?
Бургомістр Віллем Драпс (фр. Willem Draps ) (станом на 2012 рік)[2]
Перша згадка 1117
Площа 8,85 км²
Населення 39494[1]  (2011)
Густота населення 4,5  осіб/км²
Національний склад фламандці, валлони
Міста-побратими Печика
Телефонний код 02
Поштовий індекс 1150
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21019[1]
GeoNames 2783474
OSM r60168  ·R
Офіційний сайт (нід.), (фр.), (англ.)
Волюве-Сен-П'єр. Карта розташування: Бельгія
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр (Бельгія)
Волюве-Сен-П'єр. Карта розташування: Брюссельський столичний регіон
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр (Брюссельський столичний регіон)
Волюве-Сент-П'єр на карті Брюсельського столичного регіону.

НазваРедагувати

Назва села походить від назви річки Волюве, в долині якої виникло село. Частина назви Сен-П'єр походить від церкви Святого Петра (Saint-Pierre).[4]

ІсторіяРедагувати

Перша відома письмова згадка про село відноситься до 1164 року, вона міститься у грамоті абатства Форе, якою єпископ архієпархії Камбре дарував церкву Святого Петра бенедиктинцям села Форе.[4]

Довгий час Волюве-Сен-П'єр залишався невеличким селом. Великі сільськогосподарські угіддя біля села належали премонстрантському Паркському абатству (нід. Abdij van 't Park, фр. Abbaye de Parc), яке було розташоване біля Левену за приблизно 20 км звіци.[4]

У 19 столітті населення комуни становило приблизно 1000 чоловік. Значна урбанізація комуни відбулася у 20 столітті. Велику роль у цьому відіграло, зокрема, створення у 1897 році проспекту Тервюрен (нід. Tervurenlaan, фр. Avenue de Tervueren). 1906 року тут було збудовано іподром. Для Всесвітнього брюсельського ярморку 1910 року тут було збудовано аеродром, на якому проводилися перед Першою світовою війною аерошоу за присутності великої кількості глядачів. На цьому аеродромі у 1914 році під час аерошоу загинула перша французька жінка-парашутист Люсьєн Каят де Кастелла (фр. Lucienne Cayat de Castella). Аеродром використовувався до 1957 року. 1975 року на місці колишнього іподрому було розташовано спортивний центр.[4]

НаселенняРедагувати

Населення комуни Волюве-Сен-П'єр з 1990 по 2011 рік
Рік 1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011
Населення 38396 37694 37922 37920 38554 38651 38957 39077 39494
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 39494 людини, з яких 26852 людини (67,99 %) були бельгійського походження і 12642 (32,01 %) — іноземцями, з яких 10108 людей походили з країн Євросоюзу, 2534 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 3 людини мали статус політичних біженців.[5]

Склад населення комуни Волюве-Сен-П'єр за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.
Країна походження 2001[6] 2003[7] 2004[8] 2005[9] 2006[10] 2011[5]
Австрія 118 142 140 147 165 127
Бельгія 28037 27640 27530 27392 27306 26852
Болгарія н. д. н. д. н. д. 36 36 101
Велика Британія 785 817 810 830 826 764
Греція 409 437 456 434 453 492
Данія 145 129 125 126 125 105
Дем. Респ. Конго 89 92 92 77 74 109
Ірландія 168 173 154 152 167 194
Іспанія 751 790 804 804 815 911
Італія 963 989 983 952 982 1066
Китай 67 67 77 101 106 103
Нідерланди 400 394 392 394 380 435
Німеччина 953 984 980 1012 1010 1122
Польща 89 131 144 197 259 554
Португалія 508 527 524 510 523 571
Румунія 29 52 51 58 60 226
США 263 271 232 249 261 306
Угорщина н. д. н. д. н. д. 60 74 169
Україна н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 27
Фінляндія 316 299 285 292 272 261
Франція 1610 1723 1715 1804 1900 2186
Чехія н. д. н. д. н. д. 33 46 142
Швеція 228 184 200 210 227 280
Японія 588 550 579 639 703 610
Інші 1275 1349 1469 1411 1462 1781
Разом 37791 37740 37742 37920 38232 39494
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила понад 100 осіб.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року Архівовано 14 листопад 2012 у Wayback Machine. на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  2. Данні про мера комуни Волюве-Сент-П'єр Віллема Драпса Архівовано 1 травень 2007 у Wayback Machine. на сайті комуни Волюве-Сент-П'єр. (нід.), (фр.), (англ.).
  3. Jean-Marie Pierret, Phonétique historique du français et notions de phonétique générale, Peeters, Louvain-la-Neuve, 1994, p. 106. [1]
  4. а б в г Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
  5. а б Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012. 
  6. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62. Архів оригіналу за 19 березень 2013. Процитовано 11 січень 2013. 
  7. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19. Архів оригіналу за 9 березень 2013. Процитовано 11 січень 2013. 
  8. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19. Архів оригіналу за 9 березень 2013. Процитовано 11 січень 2013. 
  9. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19. Архів оригіналу за 1 листопад 2013. Процитовано 11 січень 2013. 
  10. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19. Архів оригіналу за 9 березень 2013. Процитовано 11 січень 2013.